Про затвердження Кваліфікаційних вимог до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами
Відповідно до статті 14 Закону України “Про племінну справу у тваринництві”, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Кваліфікаційні вимоги до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, що додаються.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики України від 17 листопада 2003 року № 406 “Про затвердження Положення про порядок проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами” зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 січня 2004 року за № 18/8617 (зі змінами).
3. Департаменту тваринництва забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Краснопольського Я.В.
ПОГОДЖЕНО: Президент Національної академії Перший заступник Голови Голова Спільного представницького органу Голова Антимонопольного комітету України Голова Державної служби України Заступник Голови Державної ветеринарної Міністр соціальної політики України |
Ю. Терентьєв
А. Рева |
КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ
до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами
1.1. Ці Кваліфікаційні вимоги визначають ступінь професійної підготовки працівника, наявність у нього знань, умінь і навичок, необхідних для виконання ним спеціальних робіт, пов’язаних з веденням офіційного обліку продуктивності, офіційної класифікації (оцінки) за типом, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток і трансплантацією ембріонів.
1.2. Терміни, наведені в цих Кваліфікаційних вимогах, вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про племінну справу у тваринництві”.
2.1. Працівник, який виконує спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, повинен мати відповідну фахову освіту.
Провідний зоотехнік з племінної справи: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи на посаді зоотехніка з племінної справи І категорії - не менше ніж 2 роки.
Зоотехнік з племінної справи І категорії: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи на посаді зоотехніка з племінної справи ІІ категорії - не менше ніж 2 роки.
Зоотехнік з племінної справи ІІ категорії: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи на посаді зоотехніка з племінної справи - не менше ніж 2 роки.
Зоотехнік з племінної справи: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань без вимог до стажу роботи.
2.2. Працівники, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з веденням офіційного обліку продуктивності, офіційної класифікації (оцінки) за типом, повинні мати практичний досвід з виконання окремих видів робіт залежно від спеціалізації суб’єкта господарювання, а саме із:
забезпечення системи зоотехнічних, селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин;
ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин;
бонітування та офіційної оцінки тварин за типом;
оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства;
визначення племінної (генетичної) цінності тварин;
визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства;
проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;
державної реєстрації племінних та підконтрольних тварин;
застосовування методів селекції, спрямованих на збереження племінних якостей племінних (генетичних) ресурсів, виведення нових або удосконалення існуючих селекційних досягнень;
забезпечення технологічних вимог з проведення селекційно-племінної роботи в галузі птахівництва, бджільництва, рибництва та шовківництва;
здійснення комплексу заходів з поліпшення стану відтворення поголів’я та вирощування племінного молодняка;
складання програм селекції та планів селекційно-племінної роботи;
впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань генетики, селекції і відтворення тварин.
2.3. Працівники, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з отриманням, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток і трансплантацією ембріонів, повинні мати практичний досвід з виконання певного виду робіт залежно від спеціалізації підприємства та технології, а саме з:
ідентифікації, заготівлі та обробки відповідних генетичних ресурсів в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції;
використання відповідного обладнання, передбаченого технологічними вимогами для відповідних генетичних ресурсів;
ведення відповідних форм племінного обліку для генетичних ресурсів;
оцінки якості усіх генетичних ресурсів за якісними та кількісними показниками згідно з чинними стандартами;
проведення оцінки запліднювальної здатності сперми відповідно до вимог, встановлених для цієї продукції, та вибраковування;
визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства;
проведення випробування плідників за власною продуктивністю та якістю потомства;
комплектування плідниками планових ліній, типів, порід;
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності плідників;
проведення комплексу робіт з організації та проведення замовних парувань маточного (донорського) поголів’я;
проведення штучного осіменіння сільськогосподарських тварин;
проведення трансплантації ембріонів;
впровадження заходів для підвищення запліднювальної здатності сперми плідників від штучного осіменіння маточного поголів’я;
запобігання і ліквідації безпліддя та яловості маточного поголів’я тварин у суб’єктів господарювання;
поширення та впровадження передового досвіду, ефективних методів та технологій відтворення найцінніших племінних (генетичних) ресурсів;
організації та проведення тренінгу і випробувань племінних коней;
проведення змагань всіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів;
проведення генетичної експертизи походження сільськогосподарських тварин;
виявлення генетичних аномалій у сільськогосподарських тварин;
ДНК-тестування за генетичними маркерами, що пов’язані з проявом господарсько-корисних ознак у сільськогосподарських тварин;
проведення лабораторних досліджень оцінки якості тваринницької продукції;
використання лабораторного та технологічного обладнання для проведення робіт з оцінки якості продукції тваринництва;
ведення обліку та оформлення результатів оцінки якості продукції тваринництва;
виконання вимог чинних нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів щодо визначення якості тваринницької продукції;
проведення заходів щодо організації та участі у проведенні породовипробування, випробувань тварин різних генотипів та у створенні селекційних досягнень;
розроблення та впровадження систем розвитку племінного тваринництва;
розроблення та виконання програм селекції за видами і породами тварин та впровадження науково-технічних досягнень у виробництво.
2.4. Працівники, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, повинні знати чинні нормативно-правові акти з племінної справи у тваринництві, вимоги до племінних (генетичних) ресурсів, анатомію, фізіологію, правила годівлі та розведення тварин, досягнення науки та передового досвіду.
