Про внесення змін до Типового положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до Типового положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. № 422 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 33, ст. 1138), зміни, що додаються.
ЗМІНИ,
що вносяться до Типового положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку
1. Доповнити Положення пунктами 81-88 такого змісту:
“81. Дитячі заклади незалежно від форми власності, що діють як юридичні особи або не мають статусу юридичної особи і перебувають у складі підприємств, установ та організацій як їх філіали чи структурні підрозділи, обов’язково включаються до складу мережі дитячих закладів.
Майнові об’єкти оздоровлення та відпочинку дітей вносяться до Державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей.
Відомості про майнові об’єкти оздоровлення та відпочинку дітей, якими користується дитячий заклад, керівник такого закладу подає до Мінсоцполітики як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, для внесення до Державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей протягом одного місяця з дня отримання документів на право власності на зазначені майнові об’єкти відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
82. Дитячі заклади утворюються, реорганізуються та ліквідуються за рішенням власника (засновника) або уповноваженого ним органу відповідно до законодавства.
Під час утворення дитячого закладу державної чи комунальної форми власності власник (засновник) або уповноважений ним орган визначає права та обов’язки суб’єкта господарювання, що здійснює управління дитячим закладом, щодо майна такого закладу (повне господарське відання, оперативне управління, оренда).
Під час реорганізації суб’єкта господарювання, що здійснює управління дитячим закладом, власник (засновник) або уповноважений ним орган приймає рішення щодо подальшого використання та зберігання майна.
Під час ліквідації суб’єкта господарювання, що здійснює управління дитячим закладом державної чи комунальної форми власності, власник (засновник) або уповноважений ним орган визначає особу, відповідальну за збереження майна дитячого закладу, та порядок його подальшого використання.
83. Дитячі заклади утворюються центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, професійними спілками, фондами, підприємствами, установами та організаціями, громадянами та їх об’єднаннями з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб у разі наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, кадрового забезпечення відповідно до законодавства.
84. Засновник (власник) дитячого закладу державної чи комунальної форми власності під час перебування дітей у відповідному закладі не має права без погодження з Мінсоцполітики ліквідувати його, зменшувати територію, кількість ліжко-місць, а також передавати в оренду приміщення (будівлі) для провадження діяльності, не пов’язаної з оздоровленням та відпочинком дітей.
85. Реорганізація або ліквідація дитячих закладів державної чи комунальної форми власності допускається виключно за погодженням з Мінсоцполітики.
86. Майно дитячого закладу не може бути об’єктом звернення стягнення за борговими зобов’язаннями та не може передаватися у заставу.
87. У разі банкрутства власника місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування приймають рішення про передачу дитячого закладу до комунальної власності в порядку, передбаченому законодавством.
88. Особливості використання дитячих закладів, приватизованих в установленому порядку, визначаються законодавством про приватизацію та договорами купівлі-продажу відповідних об’єктів.”.
2. Абзац перший пункту 17 після слова “пожежної” доповнити словами “і технічної”.
3. Пункти 19 і 21 викласти в такій редакції:
“19. Дитячий заклад може організовувати роботу гуртків, груп та інших творчих об’єднань як на території закладу, так і за його межами в місцях, призначених для перебування дітей (спортивні бази, стадіони тощо).”;
“21. Дитячий заклад очолює директор, якого призначає на посаду та звільняє з посади засновник (власник). Основними вимогами до кандидатів на посаду є вища освіта (профілі: охорона здоров’я, освіта, спорт, культура) і стаж роботи з дітьми не менше ніж п’ять років.”.
4. Пункт 23 доповнити абзацами такого змісту:
“несе відповідальність за якість послуг, які надає дитячий заклад, та за збереження життя і здоров’я дітей, які перебувають у ньому, відповідно до закону;
несе відповідальність відповідно до закону за неподання у строк, визначений Законом України “Про оздоровлення та відпочинок дітей”, або подання не в повному обсязі відомостей про майнові об’єкти оздоровлення та відпочинку дітей, якими користується такий заклад, до Мінсоцполітики для внесення до Державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей.”.
5. Пункти 27 і 28 викласти в такій редакції:
“27. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають відповідну освіту.
28. Педагогічні та медичні працівники перед початком роботи повинні пройти спеціальну курсову підготовку та бути атестованими відповідно до нормативів атестації педагогічних і медичних працівників дитячого закладу. Нормативи, порядок проходження спеціальної курсової підготовки та атестації педагогічних і медичних працівників дитячого закладу затверджуються Мінсоцполітики з урахуванням пропозицій МОН та МОЗ.”.
6. У пункті 44 слово “Мінсім’ямолодьспортом” замінити словом “Мінсоцполітики”.
