{Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 715 від 05.09.2018}
Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій
Відповідно до статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій, згідно з додатком.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 306 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 30, ст. 1115);
постанову Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 361 “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 306” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 46, ст. 1479).
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, є:
1) провадження суб’єктом господарювання діяльності на:
потенційно небезпечних об’єктах, об’єктах підвищеної небезпеки, а також об’єктах, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 20, ст. 555), та метрополітенах (ДБН В.2.3-7-2010 “Споруди транспорту. Метрополітени”);
об’єктах, віднесених до відповідної категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою (визначається відповідно до ДСТУ Б В.1.1-36:2016 “Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою”);
2) клас наслідків (відповідальності) об’єкта відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
3) умовна висота будинку відповідно до ДБН В.1.1-7:2016 “Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги”;
5) наявність підземних та/або підвальних поверхів, приміщень, споруд відповідно до ДБН В.2.2-9:2009 “Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення”;
6) належність об’єкта до пам’яток культурної спадщини національного та місцевого значення, що включені до Державного реєстру нерухомих пам’яток відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”;
7) показник ризику від провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання, розрахунок якого здійснюється відповідно до затверджених МВС методик (значення прийнятного, мінімального та гранично допустимого ризиків визначаються Концепцією управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 січня 2014 р. № 37 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 10, ст. 333);
8) надання послуг, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт аварійно-рятувальними службами.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.
3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:
1) які провадять діяльність на території та/або в приміщеннях, що належать їм на праві власності, володіння, користування:
об’єктів підвищеної небезпеки, а також об’єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (у сфері оборони; паливно-енергетичному комплексі; транспортній галузі; підприємства, що забезпечують розміщення і зберігання матеріальних цінностей державного резерву; авіаційній та ракетно-космічній, машинобудівній, харчовій промисловості; металургійному, хімічному комплексах; поліграфії), та метрополітенів;
промислових, складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за категорією вибухопожежної небезпеки відносяться до категорії “А” або “Б”;
промислових будівель (споруд), зовнішніх установок, які за категорією пожежної небезпеки відносяться до категорії “В”, площею 5 тис. кв. метрів та більше;
складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за категорією пожежної небезпеки відносяться до категорії “В”, площею 10 тис. кв. метрів та більше;
об’єкти, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3);
об’єктів, які є будинками та/або спорудами з умовною висотою понад 47 метрів;
об’єктів, які є пам’ятками культурної спадщини національного значення;
об’єктів, для яких показник ризику від провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання становить від 5Х10-6 до 1Х10-5 включно;
2) які є державною, регіональною, комунальною, об’єктовою аварійно-рятувальною службою, а також аварійно-рятувальною службою громадської організації.
4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, які провадять діяльність на території та/або в приміщеннях, що належать їм на праві власності, володіння, користування:
1) потенційно небезпечних об’єктів, а також об’єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (у сфері агропромислового комплексу, телекомунікацій та зв’язку, наукової діяльності, сфери стандартизації, метрології та сертифікації, гідрометеорологічної діяльності, промисловості будівельних матеріалів, фінансово-бюджетної сфери, легкої промисловості);
2) промислових, складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за категорією пожежної небезпеки відносяться до категорії “В”, площею:
до 5 тис. кв. метрів - для промислових будівель (споруд), зовнішніх установок;
до 10 тис. кв. метрів - для складських будівель (споруд);
3) об’єктів, які розташовані на підвальних та/або підземних поверхах, у приміщеннях, спорудах;
4) об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2);
5) об’єктів, які є будинками та/або спорудами з умовною висотою від 26,5 до 47 метрів включно;
6) об’єктів, які є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення;
7) об’єктів, для яких показник ризику від провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання становить від 1Х10-6 до 5Х10-6 включно.
5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не належать до суб’єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику, а також суб’єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають об’єкти, для яких показник ризику від провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання становить менше ніж 1Х10-6.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються ДСНС з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на чотири роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на шість років.
7. У разі коли за результатами не менш як двох останніх планових заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через установлений для відповідного ступеня ризику період, збільшений у 1,5 раза.
8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.
Перевірка об’єктів, що належать суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, здійснюється з періодичністю залежно від характеристик таких об’єктів, визначених у пунктах 3-5 цих критеріїв.
