Про затвердження Положення про здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України
Відповідно до статей 6, 7, 15, 55, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 66, 67 та 70 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою сприяння фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи України, додержання стійких темпів економічного зростання та захисту інтересів кредиторів і вкладників банків Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України (далі - Положення), що додається.
2. Здійснювати оцінку стійкості банків і банківської системи України щороку станом на 01 січня року, наступного за звітним, починаючи з 01 січня 2018 року.
3. Департаменту методології (Іваненко Н.В.) після офіційного опублікування довести інформацію про прийняття цієї постанови до відома банків України та аудиторських фірм, що включені до Реєстру аудиторських фірм відповідно до Положення про порядок ведення Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 листопада 2011 року № 410, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2011 року за № 1466/20204 (зі змінами).
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Рожкову К.В.
5. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.
ПОЛОЖЕННЯ
про здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України
1. Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", Положення про порядок подання банками до Національного банку України звіту аудитора за результатами щорічної перевірки фінансової звітності, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09 вересня 2003 року № 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2003 року за № 871/8292 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 21 вересня 2011 року № 341) (зі змінами) (далі - Положення № 389), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).
2. Це Положення визначає порядок здійснення Національним банком оцінки якості активних банківських операцій (далі - активи), достатності (адекватності) регулятивного капіталу, достатності основного капіталу (разом далі - достатність капіталу) з метою сприяння фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи України шляхом оцінки стійкості банків і банківської системи України до несприятливих змін в макроекономічному середовищі.
3. Підходи, визначені цим Положенням, ґрунтуються на положеннях Директиви 2013/36/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних організацій та пруденційний нагляд за діяльністю кредитних організацій та інвестиційних компаній, що вносить зміни до Директиви 2002/87/ЄС та скасовує Директиви 2006/48/ЄС і 2006/49/ЄС; настановах Європейського банківського органу щодо єдиних процедур та методологій процесу наглядової перевірки та оцінки (SREP) (EBA/GL/2014/13, 19 December 2014).
4. Терміни, що використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях:
1) аудитор - аудиторська фірма, що включена до Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків відповідно до Положення про порядок ведення Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 листопада 2011 року № 410, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2011 року за № 1466/ 20204 (зі змінами);
2) аудиторський звіт - звіт аудитора, що подається до Національного банку згідно з вимогами Положення № 389;
3) базовий макроекономічний сценарій - комплексний прогноз визначених Національним банком макроекономічних показників на визначений період у майбутньому за найбільш очікуваного розвитку подій, який використовується для здійснення стрес-тестування банків;
4) величина непокритого кредитного ризику - перевищення величини кредитного ризику над розміром резервів за МСФЗ, визначене згідно з вимогами Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (зі змінами) (далі - Інструкція № 368);
5) Звіт аудитора про результати оцінки якості активів банку - частина окремого розділу звіту аудитора про результати оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями, складена згідно з вимогами розпорядчого акта Національного банку, яким установлено порядок оцінки стійкості банків і банківської системи України;
6) звітна дата - 01 січня року, наступного за звітним роком;
7) звітний рік - звітний період для складання банками фінансової звітності (календарний рік), яка підлягає щорічній перевірці аудитором;
8) несприятливий макроекономічний сценарій - комплексний прогноз визначених Національним банком макроекономічних показників на визначений період у майбутньому, що враховує ймовірні макроекономічні шоки, який використовується для здійснення стрес-тестування банків;
9) оцінка стійкості банку - оцінка здатності банку забезпечити дотримання, у тому числі за настання несприятливих змін в макроекономічному середовищі, розміру нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) та нормативу достатності основного капіталу (Н3) на рівні не нижче нормативних та/або граничних значень, установлених Національним банком;
10) поточний рік - рік, у якому здійснюється оцінка стійкості банку;
11) прогнозний період - трирічний період від звітної дати;
12) стрес-тестування банку - метод кількісної оцінки ймовірних змін якості балансових та позабалансових позицій банку внаслідок гіпотетичних, але ймовірних змін у визначених факторах (макроекономічних показниках) зовнішнього середовища.
Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, використовуються в значеннях, визначених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.
ІІ. Етапи оцінки стійкості банку
5. Національний банк щороку станом на 01 січня року, наступного за звітним, здійснює оцінку стійкості банку на індивідуальній основі.
6. Національний банк розпорядчим актом установлює порядок оцінки стійкості банків і банківської системи України (далі - Технічне завдання) та доводить це рішення до відома банків та аудиторів.
7. Оцінка стійкості банку складається з трьох етапів:
1) перший етап - оцінка якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями;
2) другий етап - екстраполяція результатів першого етапу, оцінка достатності капіталу банку (з урахуванням екстраполяції) та визначення потреби банку в капіталі за результатами двох етапів для забезпечення стійкості;
3) третій етап - оцінка достатності капіталу банку за результатами стрес-тестування за базовим та несприятливим макроекономічними сценаріями та визначення потреби банку в капіталі за результатами трьох етапів для забезпечення стійкості.
8. Національний банк розпорядчим актом визначає перелік банків, які підлягають оцінці стійкості, етапи такої оцінки та доводить це рішення до відома банків.
Національний банк з урахуванням впливу банку на фінансову стабільність, у тому числі стабільність банківської системи України, має право прийняти рішення про проведення оцінки стійкості банку із застосуванням двох етапів (першого та другого) або із застосуванням трьох етапів.
9. Банк забезпечує здійснення оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями із залученням аудитора в рамках проведення щорічної аудиторської перевірки річної фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності банку згідно з вимогами Положення № 389.
10. Оцінка якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями здійснюються під час першого етапу оцінки стійкості банку згідно з вимогами Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2016 року № 351 (зі змінами) (далі - Положення № 351), і Технічного завдання.
11. Банк подає до Національного банку Звіт аудитора про результати оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями в складі звіту незалежного аудитора згідно з вимогами Положення № 389.
Національний банк установлює вимоги до формату Звіту аудитора про результати оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями в Технічному завданні.
12. Національний банк має право надіслати банку/аудитору вимогу щодо подання Національному банку інформації, пояснень і робочих документів аудитора з окремих питань проведення перевірки на паперових та/або електронних носіях.
Банк/аудитор зобов'язаний надати Національному банку інформацію, пояснення банку/аудитора, а також робочі документи аудитора протягом п'яти робочих днів із дня отримання звернення від Національного банку, якщо у зверненні не встановлений інший строк.
13. Національний банк з метою контролю за дотриманням банком/аудитором вимог Технічного завдання та перевірки висновків аудитора, наведених у Звіті аудитора про результати оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями, має право провести позапланову інспекційну перевірку банку.
14. Національний банк у разі виявлення фактів недотримання банком/аудитором вимог Технічного завдання має право:
1) вимагати від банку доопрацювання звіту залученим банком аудитором у визначений Національним банком термін або проведення банком за власний рахунок повторної оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями іншим аудитором та подання звіту у визначений Національним банком термін;
2) провести позапланову інспекційну перевірку для оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями.
15. Другий і третій етапи оцінки стійкості банку здійснює Національний банк.
16. Під час другого етапу оцінки стійкості банку Національний банк здійснює:
1) екстраполяцію результатів оцінки якості кредитів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями на інші кредитні операції банку в порядку, визначеному в Технічному завданні;
2) коригування величини непокритого кредитного ризику банку на звітну дату з урахуванням екстраполяції;
3) розрахунок розміру основного, регулятивного капіталу банку на звітну дату з урахуванням екстраполяції;
4) розрахунок значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) на звітну дату з урахуванням екстраполяції;
5) розрахунок значення нормативу достатності основного капіталу (Н3) на звітну дату з урахуванням екстраполяції;
6) визначає потребу банку в капіталі для забезпечення дотримання банком розміру нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) та нормативу достатності основного капіталу (Н3) на рівні не нижче нормативних значень, установлених Національним банком.
Основний капітал, регулятивний капітал, норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) та норматив достатності основного капіталу (Н3) розраховуються відповідно до вимог Інструкції № 368, інших актів Національного банку, що визначають методику розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків.
17. Національний банк здійснює стрес-тестування банку на підставі даних бухгалтерського обліку, фінансової та статистичної звітності банку та інших даних банку з урахуванням коригувань, здійснених за результатами першого та другого етапів оцінки стійкості банку, макроекономічних сценаріїв Національного банку з використанням розробленої Національним банком моделі.
18. Національний банк під час третього етапу оцінки стійкості банку:
1) проводить стрес-тестування банку за базовим і несприятливим макроекономічними сценаріями;
2) визначає прогнозні показники фінансової звітності банку [Звіту про фінансовий стан (Баланс) та Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати)] протягом прогнозного періоду за базовим та несприятливим макроекономічними сценаріями, ґрунтуючись на припущенні про статичний баланс банку;
3) визначає прогнозний рівень кредитного ризику за активними банківськими операціями та прогнозну величину непокритого кредитного ризику;
4) визначає розмір регулятивного та основного капіталу банку, рівень їх достатності (адекватності) протягом прогнозного періоду за базовим та несприятливим макроекономічними сценаріями;
5) визначає потребу банку в капіталі для забезпечення дотримання банком розміру нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) та нормативу достатності основного капіталу (Н3) на рівні не нижче нормативних та/або граничних значень, установлених Національним банком, у тому числі за настання несприятливих змін у макроекономічному середовищі.
19. Національний банк залежно від зміни тенденцій показників і ризиків діяльності банківської системи України, а також макроекономічних показників, має право переглядати Технічне завдання, актуалізувати моделі стрес-тестування, граничні значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2), нормативу достатності основного капіталу (Н3), макроекономічні сценарії та порядок їх використання Національним банком під час проведення стрес-тестування банків і доводить це рішення до відома банків та аудиторів.
III. Результати оцінки стійкості банку
20. Національний банк за результатами оцінки стійкості банку визначає потребу (нестачу) банку в капіталі, необхідному для дотримання банком значень нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) та/або нормативу достатності основного капіталу (Н3) у розмірі, установленому Інструкцією № 368.
21. Національний банк визначає потребу (нестачу) в капіталі:
1) банку, щодо якого Національний банк прийняв рішення про проведення оцінки стійкості із застосуванням двох етапів (першого та другого), - на підставі даних Звіту аудитора про результати оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями з урахуванням екстраполяції результатів першого етапу на весь кредитний портфель банку;
2) банку, щодо якого Національний банк прийняв рішення про проведення оцінки стійкості із застосуванням усіх трьох етапів, - на підставі даних Звіту аудитора про результати оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями з урахуванням екстраполяції результатів за другим етапом та результатів стрес-тестування за базовим та несприятливим макроекономічними сценаріями.
22. Результати оцінки стійкості банку оформляються у вигляді Звіту про результати оцінки стійкості банку, формат якого визначається в Технічному завданні.
23. Результати, зазначені у Звіті аудитора про результати оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення/Звіті про результати оцінки стійкості банку, не змінюють даних фінансової звітності банку станом на 01 січня поточного року.
Банк ураховує висновки аудитора за результатами оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення, якщо виявлені недоліки (наприклад, неправильний розрахунок величини кредитного ризику та/або непокритого кредитного ризику) залишаються актуальними для його діяльності у звітному періоді, у якому здійснюється така оцінка.
Банк, щодо якого за результатами оцінки якості активів та прийнятності забезпечення виявлені недоліки, до 01 серпня поточного року проводить перегляд оцінки розміру кредитного ризику за усіма кредитами згідно з вимогами Положення № 351 і відображає результати такого перегляду в статистичній звітності.
Банк з урахуванням результатів оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення переглядає та за необхідності доопрацьовує внутрішньобанківські положення, уключаючи методики та процедури, вимоги щодо розроблення яких установлені Положенням № 351.
24. Правління Національного банку розглядає та затверджує результати оцінки стійкості банків і банківської системи України.
25. Національний банк надсилає банкам, щодо яких за результатами оцінки стійкості визначено потребу (нестачу) в капіталі, вимогу про складання програми капіталізації та/або розроблення заходів для підтримки або відновлення рівня достатності капіталу:
1) банкам, щодо яких Національний банк прийняв рішення про проведення оцінки стійкості із застосуванням двох етапів (першого та другого), - до 10 липня поточного року;
2) банкам, щодо яких Національний банк прийняв рішення про проведення оцінки стійкості із застосуванням трьох етапів, - до 10 серпня поточного року.
26. Банки, що отримали вимогу Національного банку, зазначену в пункті 25 розділу ІІІ цього Положення, подають до Національного банку програму капіталізації, складену згідно з вимогами, установленими в додатку до цього Положення, у такі строки:
1) банки, щодо яких Національний банк прийняв рішення про проведення оцінки стійкості із застосуванням двох етапів, - до 15 серпня поточного року;
2) банки, щодо яких Національний банк прийняв рішення про проведення оцінки стійкості із застосуванням трьох етапів, - до 15 вересня поточного року.
27. Банк, щодо якого згідно з рішенням Національного банку оцінка стійкості проводилась із застосуванням двох етапів, складає програму капіталізації виходячи із суми потреби (нестачі) в капіталі, необхідної для забезпечення дотримання банком значень нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) та/або нормативу достатності основного капіталу (Н3) у розмірі, установленому Інструкцією № 368, з урахуванням результатів оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями, екстраполяції цих результатів.
28. Банк, щодо якого згідно з рішенням Національного банку оцінка стійкості проводилась із застосуванням трьох етапів, складає програму капіталізації та/або план заходів для підтримки або відновлення рівня достатності капіталу.
Банк складає програму капіталізації виходячи з максимальної із сум:
1) суми потреби (нестачі) в капіталі, необхідної для забезпечення дотримання банком значень нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) та/або нормативу достатності основного капіталу (Н3) у розмірі, установленому Інструкцією № 368, яка визначена за результатами оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями та екстраполяції цих результатів;
2) максимальної із сум потреби (нестачі) в капіталі, які визначені за базовим та/або несприятливим макроекономічними сценаріями за кожним з років прогнозного періоду для забезпечення дотримання встановлених Національним банком граничних значень нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) та/або нормативу достатності основного капіталу (Н3).
Банк складає план заходів для підтримки або відновлення рівня капіталу виходячи з максимальної із сум потреби (нестачі) в капіталі, необхідних для забезпечення дотримання банком значень нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) та/або нормативу достатності основного капіталу (Н3) у розмірі, що визначається як різниця між визначеними Інструкцією № 368 нормативними значеннями цих нормативів та встановленими Національним банком їх граничними значеннями за базовим та/або несприятливим макроекономічними сценаріями, визначеними за кожним з років прогнозного періоду.
Банк розробляє заходи для підтримки або відновлення рівня достатності капіталу згідно з вимогами Національного банку.
29. Банк, щодо якого Національний банк за результатами оцінки стійкості визначив потребу (нестачу) в капіталі, забезпечує її покриття шляхом виконання програми капіталізації до 31 грудня поточного року.
30. Банки, які здійснюють свою діяльність згідно з планами фінансового оздоровлення/планами заходів, письмовими угодами, укладеними з Національним банком, що передбачають заходи стосовно капіталізації, подають програму капіталізації в установлений (відповідно) підпунктами 1 та 2 пункту 26 цього Положення строк та за потреби оновлюють діючі плани/угоди.
31. Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем розглядає результати оцінки стійкості банків, подані банками програми капіталізації та плани заходів для підтримки або відновлення рівня достатності капіталу.
32. Правління Національного банку приймає рішення про погодження програм капіталізації банків.
33. Національний банк погоджує програму капіталізації банку за умови її відповідності встановленим вимогам до 01 листопада поточного року.
34. Банки, щодо яких за результатами стрес-тестування дотримання нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) і нормативу достатності основного капіталу (Н3) забезпечується в тому числі за рахунок прибутку поточного року та/або прогнозних періодів, дотримуються таких обмежень щодо розподілу капіталу:
1) не здійснюють/обмежують виплату дивідендів акціонерам, крім виплати дивідендів за привілейованими акціями;
2) не здійснюють/обмежують розподіл капіталу в будь-якій формі, крім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу, формування резервного фонду, покриття збитків минулих років.
35. Національний банк має право прийняти рішення про застосування до банку заходів впливу в разі невиконання банком вимог цього Положення, у тому числі неподання банком у встановлений у пункті 25 розділу ІІІ цього Положення строк програми капіталізації та/або подання програми капіталізації, яка не відповідає вимогам додатка до цього Положення.
IV. Опублікування результатів оцінки стійкості банків і банківської системи України
36. Національний банк опубліковує результати оцінки стійкості банків (у розрізі банків) і банківської системи України до 31 грудня поточного року.
37. Національний банк опубліковує результати впливу на потребу банків в капіталі заходів, реалізованих банками після звітної дати.
38. Результати оцінки стійкості банків опубліковуються за форматом, визначеним Національним банком.
Додаток |
ВИМОГИ
до складання банком програми капіталізації
