Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах
{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції
№ 3800/5 від 04.12.2018
№ 1762/5 від 25.05.2020}
Відповідно до статті 10 Кримінально-виконавчого кодексу України, Законів України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про попереднє ув'язнення» НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, що додається.
2. Департаменту публічного права (Кравченко Л.М.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Чернишова Д.В.
ПОРЯДОК
здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та cлідчих ізоляторах
1. Цей Порядок розроблений відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України, Законів України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (далі - Закон), «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про попереднє ув’язнення», інших нормативно-правових актів та визначає умови здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, засуджених до арешту, обмеження волі, позбавлення та довічного позбавлення волі (далі - особи, взяті під варту, та засуджені).
2. Скорочення, що вживаються в цьому Порядку, мають такі значення:
ДІЗО - дисциплінарний ізолятор;
ПКТ - приміщення камерного типу.
3. Забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, та засуджених, у тому числі тих, які беруть участь у кримінальному судочинстві, здійснюється оперативними підрозділами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.
4. Особі, взятій під варту, та засудженому, щодо якої (якого) здійснюються або були здійснені заходи безпеки, повідомляється про це письмово.
II. Здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві та тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах
1. Підставою для вжиття заходів щодо забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу і майну.
2. Приводом для вжиття заходів щодо забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, та засуджених, які беруть участь у кримінальному судочинстві, можуть бути:
заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича;
звернення керівника відповідного державного органу;
отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
3. У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці осіб, взятих під варту, або засуджених, які беруть участь у кримінальному судочинстві, відомостей про кримінальне правопорушення черговий помічник начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов'язки, надсилає цю заяву (повідомлення) до відповідного правоохоронного органу.
4. Безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, забезпечується заходами, зазначеними у статтях 8, 11, 15, 16 Закону, за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи:
переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання;
Зміна запобіжного заходу, виду установи виконання покарань чи режиму відбування покарання здійснюється з додержанням вимог, передбачених чинним кримінальним, кримінальним процесуальним та кримінально-виконавчим законодавством.
5. Якщо стосовно особи, взятої під варту, або засудженого, яка (який) бере участь у кримінальному судочинстві, прийнято рішення про застосування заходів безпеки, адміністрація слідчого ізолятора або установи виконання покарань негайно переводить таких осіб у безпечне місце та вживає заходів щодо усунення небезпеки.
6. У разі виникнення загрози безпеці особи, взятої під варту, або засудженого, щодо якої (якого) згідно із Законом у зв'язку з її (його) участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, за мотивованими постановами начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань, санкціонованими прокурором, дозволяється тримати особу, взяту під варту, або засудженого в окремій камері ПКТ (ОК), ДІЗО або карцері до закінчення перевірки, усунення небезпеки, остаточного розв'язання конфлікту або отримання наряду на переведення до іншого слідчого ізолятора або установи виконання покарань.
Застосування до неповнолітніх тримання в окремій камері ПКТ (ОК), ДІЗО або карцері не допускається, а в разі виникнення загрози їх життю вони переводяться до іншої маломісної або загальної камери.
Особи, взяті під варту, або засуджені під час ізоляції мають ті самі права та обов'язки, які мали до ізоляції.
Про результати застосування або незастосування заходів безпеки повідомляються протягом доби особи, зазначені у пункті 2 цього розділу.
7. Начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань, де знаходиться особа, взята під варту, або засуджений, яка (який) бере участь у кримінальному судочинстві і щодо якої (якого) здійснюються заходи безпеки, встановлює перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому конкретними обставинами справи і необхідністю усунення існуючої загрози.
Про вжиті заходи безпеки та їх результати начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань, який здійснює такі заходи, інформує слідчого, прокурора, суд, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, а також слідчого суддю, якщо рішення про застосування заходів безпеки приймалось ним.
Начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань також має право звертатися до слідчого, прокурора, суду, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, з клопотанням про скасування здійснюваних заходів безпеки.
За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки орган, який виніс постанову про застосування таких заходів, виносить мотивовану постанову чи ухвалу про їх скасування.
8. Якщо встановлено, що життю і здоров'ю особи, взятої під варту, або засудженого, яка (який) бере участь у кримінальному судочинстві, загрожує небезпека, але рішення про вжиття заходів безпеки слідчим (прокурором), слідчим суддею (судом), у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, не приймалось, начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань негайно звертається з клопотанням до них щодо прийняття такого рішення.
До прийняття рішення про забезпечення заходів безпеки начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань негайно вживає заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, виносить постанову про поміщення таких осіб в окрему камеру ДІЗО, ПКТ (ОК).
9. Зміна запобіжного заходу, виду установи виконання покарань чи умов тримання в межах однієї колонії здійснюється з додержанням вимог, передбачених кримінальним процесуальним та кримінально-виконавчим законодавством.
10. Несвоєчасне вжиття або невжиття посадовими особами органів, установ виконання покарань або слідчих ізоляторів достатніх заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, розголошення відомостей про заходи безпеки особами, які їх здійснюють, тягне за собою відповідальність згідно із законом.
III. Здійснення у слідчих ізоляторах та установах виконання покарань заходів безпеки щодо засуджених, які не беруть участь у кримінальному судочинстві
1. У разі виникнення загрози безпеці засуджений має право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому разі посадова особа зобов'язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого.
2. При отриманні заяви (повідомлення) про загрозу безпеці засудженого посадова особа слідчого ізолятора або установи виконання покарань негайно доповідає про це начальнику слідчого ізолятора або установи виконання покарань та черговому помічнику начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань або особі, яка виконує його обов'язки.
У разі наявності у заяві (повідомленні) про загрозу безпеці засудженого відомостей про кримінальне правопорушення черговий помічник начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов'язки, надсилає заяву (повідомлення) до відповідного правоохоронного органу.
3. Отримавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці засудженого, начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань вживає заходів щодо переведення засудженого в безпечне місце та здійснює перевірку заяви чи повідомлення.
Перевірка заяви чи повідомлення про загрозу безпеці засудженого здійснюється не більше трьох діб, при цьому з'ясовуються джерела загрози та встановлюються особи, від яких вона може надходити.
За результатами перевірки начальник слідчого ізолятора або установи виконання покарань зобов'язаний протягом трьох діб прийняти рішення про застосування або про відмову від застосування заходів безпеки, про що повідомити заявника.
4. Засудженого, стосовно якого прийнято рішення про застосування заходів щодо забезпечення його безпеки, за його заявою чи повідомленням з проханням про забезпечення особистої безпеки, за мотивованою постановою начальника установи або слідчого ізолятора дозволяється тримати в камері ПКТ (ОК), ДІЗО або карцері до остаточного закінчення перевірки заяви чи повідомлення, усунення небезпеки, розв'язання конфлікту або отримання наряду на переведення до іншої установи, але не більше 30 діб.
Засуджені під час ізольованого тримання мають ті самі права та обов'язки, які мали до ізоляції.
Рішення керівника слідчого ізолятора або установи виконання покарань про відмову в застосуванні заходів безпеки може бути оскаржено заявником до відповідного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
{Абзац третій пункту 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1762/5 від 25.05.2020}
5. За результатами перевірки заяви або повідомлення про загрозу безпеці засудженого, вжитих заходів безпеки щодо такого засудженого складається висновок на основі службового розслідування, який у триденний строк затверджується начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.
При вирішенні питання про переведення засудженого до іншої установи виконання покарань складається мотивований висновок, який затверджується начальником міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції або особою, яка виконує його обов’язки. До висновку додаються матеріали, зібрані під час перевірки обставин, що загрожують безпеці засудженого.
{Абзац другий пункту 5 розділу III в редакції Наказу Міністерства юстиції № 3800/5 від 04.12.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1762/5 від 25.05.2020}
Визначення установи виконання покарань для подальшого відбування покарання засудженого, щодо якого застосовується захід безпеки, переведення до іншої установи виконання покарань здійснюються відповідно до Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2017 року за № 265/30133, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2017 року за № 266/30134.
{Абзац третій пункту 5 розділу III в редакції Наказів Міністерства юстиції № 3800/5 від 04.12.2018, № 1762/5 від 25.05.2020}
