Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року
{Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ
№ 592-р від 22.08.2018}
1. Схвалити Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, що додається.
2. Міністерству освіти і науки разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у місячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів з реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.
КОНЦЕПЦІЯ
реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року
Проблема, яка потребує розв’язання
Проблемою, яка потребує розв’язання, є суттєве погіршення якості загальної середньої освіти протягом 1992-2016 років, що є наслідком ряду таких факторів:
зменшення обсягів фінансування;
зниження рівня оплати праці вчителя;
незадовільне матеріально-технічне забезпечення шкіл;
бюрократизація системи управління освітою;
застарілі зміст освіти та методики викладання.
збільшення частки молоді, яка здобуває освіту за кордоном;
тенденція до зниження показників України у міжнародних дослідженнях конкурентоспроможності та інноваційної привабливості, які впливають на економічний розвиток України.
Загальна середня освіта в Україні має такі основні ознаки:
наявність суттєвого сегмента високоякісної освіти, насамперед математичної та природничої (елітарна освіта);
домінування в системі освіти шкіл з невисокою якістю освітніх послуг;
суттєві територіальні відмінності в якості загальної середньої освіти (між сільськими та міськими школами, між окремими регіонами);
тенденція до погіршення якості освіти в цілому у державі;
недостатня мотивація до освіти значної частини молоді.
Отже, проведення докорінної реформи загальної середньої освіти сприятиме подоланню негативних тенденцій, забезпеченню соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності держави.
Досвід країн Східної Європи (Польщі, Чехії) свідчить про суттєвий вплив освітніх реформ на розвиток економіки та конкурентоспроможність освіти на міжнародному рівні.
Метою Концепції є забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти за такими напрямами:
ухвалення нових державних стандартів загальної середньої освіти, розроблених з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
запровадження нового принципу педагогіки партнерства, що ґрунтується на співпраці учня, вчителя і батьків;
підвищення мотивації вчителя шляхом підвищення рівня його оплати праці, надання академічної свободи та стимулювання до професійного зростання;
запровадження принципу дитиноцентризму (орієнтація на потреби учня);
удосконалення процесу виховання;
створення нової структури школи, що дасть змогу засвоїти новий зміст освіти і набути ключових компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
децентралізація та ефективне управління загальною середньою освітою, що сприятиме реальній автономії школи;
справедливий розподіл публічних коштів, що сприятиме рівному доступу усіх дітей до якісної освіти;
створення сучасного освітнього середовища, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, вчителів і батьків;
створення необхідних умов для навчання учнів безпосередньо за місцем їх проживання, зокрема у сільській місцевості, або забезпечення регулярного підвезення до шкіл.
Згідно з реформою загальної середньої освіти випускник нової української школи - це:
цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення;
патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами, здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, навчатися впродовж життя.
За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіють іншими уміннями.
Шляхи і способи розв’язання проблеми
Розв’язання проблеми передбачається здійснити шляхом проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти з урахуванням досвіду провідних країн світу, зокрема змісту загальної середньої освіти, педагогіки загальної середньої освіти, системи управління загальною середньою освітою, структури загальної середньої освіти, системи державного фінансування загальної середньої освіти, нормативно-правового забезпечення загальної середньої освіти.
Реформування змісту загальної середньої освіти передбачає розроблення принципово нових державних стандартів загальної середньої освіти, які повинні ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підході до навчання, враховувати вікові особливості психофізичного розвитку учнів, передбачати здобуття ними умінь і навичок, необхідних для успішної самореалізації в професійній діяльності, особистому житті, громадській активності.
Зазначені стандарти повинні також ґрунтуватися на Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу “Про основні компетентності для навчання протягом усього життя”.
Ключовими компетентностями є спілкування державною і рідною в разі відмінності мовою, спілкування іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні і громадянські компетентності, підприємливість та фінансова грамотність, загальнокультурна грамотність, екологічна грамотність і ведення здорового способу життя.
Реформування педагогіки загальної середньої освіти передбачає перехід до педагогіки партнерства між учнем, вчителем і батьками, що потребує ґрунтовної підготовки вчителів за новими методиками і технологіями навчання, зокрема інформаційно-комунікативними технологіями.
З метою створення умов для інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами необхідно розробити індивідуальні програми їх розвитку, що включатимуть корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід і засоби для навчання таких дітей.
У рамках реформування системи управління загальною середньою освітою школа матиме право розробляти і впроваджувати власні освітні програми відповідно до державного стандарту загальної середньої освіти, змінювати статус бюджетної установи на статус неприбуткової організації із збереженням податкових пільг і отриманням фінансової автономії.
Для досягнення мети Концепції необхідно забезпечити стимулювання вчителя до особистого і професійного зростання та надання йому академічної свободи, а також матеріальне стимулювання, зокрема шляхом підвищення розрядів у Єдиній тарифній сітці.
Реформування структури загальної середньої освіти передбачає перехід до 12-річної середньої школи із трирічною профільною школою академічного або професійного спрямування. Профільна школа академічного спрямування сприятиме забезпеченню поглибленого вивчення окремих шкільних предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів і продовженню їх навчання у вищих навчальних закладах, а професійного спрямування - здобуттю першої професії та можливості вступу до вищих навчальних закладів.
У рамках реформування системи державного фінансування загальної середньої освіти передбачається:
створення системи прозорого розподілу публічних коштів у новій українській школі (школи будуть зобов’язані оприлюднювати дані про всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел);
покриття видатків на забезпечення педагогічної складової частини навчального процесу за рахунок освітньої субвенції;
удосконалення формули розрахунку освітньої субвенції з метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах;
створення необхідних умов для навчання і виховання дітей молодшого шкільного віку безпосередньо за місцем їх проживання, зокрема у сільській місцевості;
створення умов для розширення державно-громадського партнерства на засадах співфінансування і спільного управління школами;
запровадження принципу “гроші ходять за дитиною”, зокрема для підтримки дітей з особливими освітніми потребами, які можуть разом з іншими дітьми здобувати освіту у пристосованих для цього школах;
запровадження рівного доступу до бюджетного фінансування шкіл незалежно від форми власності.
Реалізація Концепції здійснюється протягом 2017-2029 років трьома етапами.
На першому етапі (2018-2019 роки) передбачається:
{Абзац другий розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 592-р від 22.08.2018}
прийняти новий Закон України “Про освіту”;
розробити план дій з реформування системи загальної середньої освіти;
розробити, затвердити та запровадити (2018 рік) новий державний стандарт початкової освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
доопрацювати навчальні плани і програми з метою розвантаження та запровадження компетентнісного та антидискримінаційного підходу в початковій школі;
утворити 200-250 опорних шкіл базового рівня у сільській місцевості;
підвищити кваліфікацію вчителів початкової школи;
підвищити заробітну плату вчителів шляхом збільшення ставок (окладів) у Єдиній тарифній сітці на два розряди;
запровадити навчання авторів підручників та підготовку експертів з метою підготовки підручників нового покоління;
створити національну освітню електронну платформу для розміщення електронних курсів та підручників, розробити електронні підручники, курси дистанційного навчання за навчальними програмами, систему дистанційного навчання для підвищення кваліфікації вчителів;
{Абзац одинадцятий розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 592-р від 22.08.2018}
спростити систему документообігу, оптимізувати звітність, запровадити електронні форми документів;
розробити новий Закон України “Про загальну середню освіту”;
створити систему освітньої статистики і аналітики;
взяти участь у міжнародному дослідженні якості середньої освіти PISA-2018;
розпочати роботу з формування системи забезпечення якості освіти;
забезпечити різноманітність форм здобуття початкової освіти.
На другому етапі (2019-2022 роки) передбачається:
розробити, затвердити (2019 рік) та запровадити (2022 рік) новий державний стандарт базової середньої освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
створити нову систему підвищення кваліфікації вчителів і керівників шкіл;
провести інвентаризацію шкіл та закладів професійної освіти для створення мережі профільних шкіл;
забезпечити якісне вивчення іноземних мов у профільній школі відповідно до Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”;
сформувати мережу опорних шкіл базового рівня;
розробити професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя;
створити мережу установ незалежної сертифікації вчителів;
створити регіональні органи з питань забезпечення якості освіти;
створити систему внутрішнього забезпечення якості освіти у школах (2022 рік);
створити систему незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової середньої освіти.
На третьому етапі (2023-2029 роки) передбачається:
розробити, затвердити (2023 рік) та запровадити (2027-2029 роки) новий державний стандарт профільної освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості, що сприятиме створенню передумов для скорочення тривалості (навантаження) бакалаврських програм вищої освіти в середньому на 45 кредитів;
сформувати мережу профільних шкіл (2025 рік);
створити систему незалежного оцінювання випускників профільної школи професійного спрямування.
Реалізація Концепції сприятиме:
поліпшенню якості загальної середньої освіти в цілому;
подоланню територіальних відмінностей у якості загальної середньої освіти;
забезпеченню престижності професійної освіти;
поліпшенню якості вищої освіти за рахунок якісної підготовки у школах і кращого конкурсного відбору абітурієнтів.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів
Реалізація Концепції здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного і місцевих бюджетів, розміру міжнародної технічної допомоги.
