Про затвердження Порядку делегування окремих повноважень керівника державної служби в центральному органі виконавчої влади
Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України “Про державну службу” Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок делегування окремих повноважень керівника державної служби в центральному органі виконавчої влади, що додається.
ПОРЯДОК
делегування окремих повноважень керівника державної служби в центральному органі виконавчої влади
1. Цей Порядок визначає процедуру делегування окремих повноважень керівника державної служби в центральному органі виконавчої влади (далі - керівник державної служби) з питань управління персоналом, визначених частиною другою статті 17 Закону України “Про державну службу”, керівникам самостійних структурних підрозділів апарату та територіальних органів чи відокремлених підрозділів центрального органу виконавчої влади.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про державну службу”, “Про центральні органи виконавчої влади”, інших законодавчих актах.
3. Обсяг делегованих повноважень визначається наказом/ розпорядженням керівника державної служби.
До окремих повноважень керівника державної служби, які можуть бути делеговані, належать:
проведення співбесід з кандидатами на зайняття посад державної служби категорій “Б” і “В”;
забезпечення оприлюднення та передачі НАДС наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу на зайняття посад державної служби категорій “Б” і “В” та його умови;
забезпечення своєчасного оприлюднення та передачі НАДС інформації про вакантні посади державної служби категорій “Б” і “В” з метою формування єдиного переліку вакантних посад державної служби, який оприлюднюється;
встановлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня для державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”;
надання відпусток державним службовцям, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, та відкликання їх із щорічної основної та додаткової відпустки;
направлення державного службовця у службове відрядження в межах України;
здійснення планування навчання персоналу державного органу з метою вдосконалення рівня володіння державними службовцями державною мовою, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону, а також іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи, у разі, коли володіння такою мовою є обов’язковим відповідно до Закону України “Про державну службу”;
забезпечення організації підвищення кваліфікації державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”;
попередження державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, про звільнення та повідомлення таким державним службовцям про зміну істотних умов державної служби;
присвоєння чергових рангів державним службовцям, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”;
створення належних умов для роботи працівників та їх матеріально-технічне забезпечення;
затвердження посадових інструкцій державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”;
виконання функцій роботодавця стосовно працівників державного органу, які не є державними службовцями, крім функцій щодо їх призначення, переведення, звільнення, заохочення, притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, а також щодо встановлення премій та інших виплат, визначених законодавством про працю, таким працівникам.
Делегування повноважень може бути безстроковим або строковим.
4. Делегування повноважень здійснюється на підставі наказу/розпорядження керівника державної служби, в якому зазначаються:
прізвище, ім’я та повне найменування посади, яку обіймає особа, якій делегуються повноваження;
обсяг делегованих повноважень із визначеним переліком питань з управління персоналом та переліком структурних підрозділів, працівників (у разі потреби) апарату центрального органу виконавчої влади та його територіального органу чи відокремленого підрозділу центрального органу виконавчої влади, на яких поширюється дія делегованих повноважень;
строк делегування повноважень (у разі потреби).
5. У разі неможливості здійснення делегованих повноважень з об’єктивних причин (тимчасової непрацездатності, відрядження, перебування у відпустці тощо) особа, якій делеговано повноваження, письмово (в електронній або паперовій формі) повідомляє про це керівнику державної служби, який делегував повноваження.
Повідомлення (заява) особи, якій делеговано повноваження, про неможливість з об’єктивних причин здійснювати делеговані повноваження є підставою для їх припинення.
6. Керівник державної служби, який делегував повноваження, може достроково припинити делеговані повноваження за власною ініціативою або з підстави, визначеної абзацом другим пункту 5 цього Порядку, письмово (в електронній або паперовій формі) повідомивши про це особі, якій делеговано повноваження.
Дострокове припинення делегованих повноважень оформляється наказом/розпорядженням керівника державної служби.
