Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 486 від 30.04.2024}
Відповідно до частини дев’ятої статті 28 Закону України “Про соціальні послуги” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок регулювання тарифів на соціальні послуги, що додається.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2005 р. № 268 “Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги” (Офіційний вісник України, 2005 р., № 15, ст. 759).
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПОРЯДОК
регулювання тарифів на соціальні послуги
1. Цей Порядок визначає механізм регулювання тарифів на соціальні послуги, перелік яких визначається класифікатором соціальних послуг, що затверджується Мінсоцполітики.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
1) тариф на соціальну послугу - вартість одиниці соціальної послуги, що надається замовнику соціальної послуги, визначена як грошове вираження планованих економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з її наданням, які включаються до вартості такої соціальної послуги;
2) замовник соціальної послуги - фізична особа, яка замовляє соціальну послугу для себе або іншої особи, або юридична особа незалежно від форми власності, яка замовляє соціальну послугу для фізичної особи та бере на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про соціальні послуги”, “Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”, “Про місцеве самоврядування в Україні” та інших законодавчих актах щодо надання соціальних послуг.
3. Тариф на соціальну послугу формується надавачем соціальних послуг відповідно до планового обсягу надання соціальної послуги, економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних стандартів соціальної послуги, планового змісту соціальної послуги для визначеної категорії отримувачів соціальної послуги, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків і зборів, чинних або прогнозованих цін на матеріальні ресурси, роботи та послуги, а також розміру заробітної плати у плановому періоді.
4. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням фактичних витрат за попередній рік, прогнозу індексів зміни цін на матеріальні ресурси, роботи та послуги, а також зміни розміру заробітної плати у плановому періоді.
5. Надавач соціальних послуг самостійно визначає калькуляційну одиницю соціальної послуги.
6. Тариф на соціальну послугу обчислюється з урахуванням собівартості послуги, адміністративних витрат, податку на додану вартість, єдиного податку.
7. Перелік статей калькулювання собівартості соціальної послуги визначається надавачами соціальних послуг з урахуванням змісту, обсягу, норм та нормативів та інших вимог до відповідної соціальної послуги, визначених державним стандартом соціальної послуги.
Перелік статей калькулювання собівартості соціальної послуги встановлюється надавачами соціальних послуг державного сектору за погодженням з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади в межах їх компетенції.
Перелік статей калькулювання собівартості соціальної послуги встановлюється надавачами соціальних послуг комунального сектору за погодженням з органами місцевого самоврядування, місцевими державними адміністраціями у межах їх компетенції.
8. До складу виробничої собівартості соціальної послуги включаються:
прямі витрати на оплату праці;
змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються між різними соціальними послугами із застосуванням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо). Базу розподілу змінних загальновиробничих та постійних розподілених загальновиробничих витрат між різними соціальними послугами надавач соціальних послуг визначає самостійно.
9. До тарифу на соціальну послугу не включаються вартість матеріальних цінностей, які згідно з договором надає замовник соціальної послуги або які надавач соціальних послуг отримує як набувач благодійної допомоги для виконання зазначених послуг, та розмір штрафних санкцій.
10. Адміністративні витрати включаються до тарифу на соціальну послугу в розмірі 15 відсотків витрат на оплату праці працівників, які безпосередньо надають таку послугу.
Якщо адміністративні витрати менші за встановлений в абзаці першому цього пункту розмір, вони включаються до тарифу на соціальну послугу в розмірі, що не перевищує фактичного розміру адміністративних витрат.
11. Тарифи на соціальні послуги визначаються надавачами соціальних послуг і затверджуються їх засновниками один раз на відповідний рік на строк, що становить календарний рік, або на менший період часу до закінчення календарного року, якщо його затвердження здійснюється в цьому ж календарному році.
12. У разі зміни протягом строку дії тарифу на соціальну послугу обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від надавачів соціальних послуг, зокрема собівартості соціальної послуги, адміністративних витрат, податку на додану вартість, засновники надавачів соціальних послуг можуть переглядати тариф на соціальну послугу.
Перерахунок тарифу на соціальну послугу проводиться шляхом коригування (перегляду) лише тих складових тарифу, за якими здійснювалися цінові зміни.
13. За рішенням засновника надавача соціальних послуг для визначених ним соціальних послуг може бути встановлено нижчий, ніж визначено пунктом 6 цього Порядку, тариф на соціальну послугу за можливості покриття витрат за рахунок джерел, не заборонених законодавством.
{Порядок в редакції Постанови КМ № 486 від 30.04.2024}
