Про затвердження типової освітньої програми профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти
Відповідно до абзацу двадцять другого частини першої статті 64 Закону України "Про освіту", частини 3 статті 12 Закону України "Про загальну середню освіту", з метою впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23 листопада 2011 року № 1392, та з урахуванням наказу Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року № 408 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня" НАКАЗУЮ:
1. Затвердити типову освітню програму профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти (далі - Типова освітня програма), що додається.
2. Визначити термін здобуття повної загальної середньої освіти здобувачами освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які вступили на навчання на основі базової загальної середньої освіти, у два роки.
3. Керівникам закладів освіти, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, незалежно від форми власності та сфери управління:
розробити та впровадити освітні програми профільної середньої освіти для підготовки молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти та відповідні навчальні плани на основі Типової освітньої програми для студентів, які розпочинають навчання в 2018/2019 навчальному році на основі базової загальної середньої освіти;
забезпечити перехід на навчальні плани на основі Типової освітньої програми не пізніше 2019/2020 навчального року для здобувачів освітньокваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які розпочинають навчання в 2018/2019 навчальному році на основі базової загальної середньої освіти, якщо педагогічною радою закладу освіти буде ухвалене рішення про використання раніше розроблених навчальних планів для студентів першого курсу в 2018/2019 навчальному році.
4. Завершення вивчення предметів загальноосвітньої підготовки та складання державної підсумкової атестації проводити не пізніше другого курсу, вивчення предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація у формі зовнішнього незалежного оцінювання - у четвертому семестрі другого курсу навчання.
5. Директорату вищої освіти і освіти дорослих (Шаров О.І.) забезпечити проведення необхідної роз'яснювальної та консультативної роботи з керівниками закладів освіти, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти.
6. Інституту модернізації змісту освіти (Спірін О.М.) організувати роботу щодо забезпечення закладів освіти, які здійснюють підготовку здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста на основі базової загальної середньої освіти, підручниками і навчальними посібниками із загальноосвітніх предметів за новими програмами старшої школи.
7. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 17 червня 2010 року № 587 "Про затвердження предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах І-II рівнів акредитації, які здійснюють підготовку кадрів на основі базової загальної середньої освіти".
8. Управлінню адміністративно-господарського та організаційного забезпечення (Єрко І.А.) зробити відповідну відмітку у справах архіву.
9. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Рашкевича Ю.М.
ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти
Типова освітня програма профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти , розроблена на виконання Закону України "Про освіту", Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23 листопада 2011 року № 1392 (далі - Державний стандарт), та з урахуванням наказу Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року № 408 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня".
Типова освітня програма профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти (далі - Типова освітня програма) забезпечує виконання Державного стандарту, а також визначає засади розроблення та впровадження закладами освіти освітніх програм профільної середньої освіти для підготовки молодших спеціалістів на її основі.
Типова освітня програма визначає:
загальний обсяг та структуру навчального навантаження (Додатки 1-3);
очікувані результати навчання здобувачів подані в рамках навчальних програм, затверджених наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 "Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти" та від 24.11.2017 № 1539 "Про надання грифу МОН навчальним програмам з фізики і астрономії для учнів 10-11 класів та польської мови для учнів 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти";
пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф "Затверджено Міністерством освіти і науки України" і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.
Загальний обсяг та структура навчального навантаження.
Загальний обсяг навчального навантаження для студентів І-ІІ курсів у частині профільної середньої освіти, яке фінансується, складає 2660 годин.
Гранично допустиме тижневе навантаження на студента І-II курсів у частині профільної середньої освіти складає 30 годин. Для медичних та мистецьких спеціальностей, термін навчання за якими на основі базової загальної середньої освіти не перевищує 3,5 роки, граничне тижневе навантаження студента може бути збільшено до 36 год. у межах санітарно-гігієнічних норм. Частина навчальних годин з предмету "Фізична культура" (2 години на тиждень) не враховуються при визначенні гранично допустимого тижневого навантаження студентів.
Освітня програма закладу освіти на основі Типової освітньої програми та відповідний навчальний план профільної середньої освіти розробляються відповідно до статті 15 Закону України "Про загальну середню освіту" та Державного стандарту. Вони повинні передбачати години на вивчення базових предметів, вибірково-обов'язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів. При складанні навчального плану перелік предметів з блоку вибірково-обов'язкових, профільних та спеціальних курсів формується закладом освіти самостійно з урахуванням галузі знань та спеціальності, з яких здійснюється підготовка за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.
Закладам освіти пропонуються два варіанти переліку базових предметів:
перший варіант (Додаток 1) містить перелік базових предметів з експериментальними інтегрованими курсами ("Історія: Україна і світ", "Природничі науки");
другий варіант (Додаток 2) містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.
При складанні освітніх програм та навчальних планів переліки окремих предметів з обох запропонованих варіантів можуть комбінуватися. Заклади освіти можуть ухвалювати рішення про утворення та використання інтегрованих курсів залежно від профілю навчання, кадрового потенціалу та матеріальної бази.
В обох варіантах запропонованих таблиць (Додаток 1 та Додаток 2) зазначено мінімальну кількість годин на вивчення базових предметів. Це має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання студентів згідно з вимогами Державного стандарту. Кількість годин для вивчення базових предметів може бути збільшена за рахунок додаткових годин.
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов'язковими предметами ("Інформатика", "Технології", "Мистецтво"). Заклад освіти самостійно обирає два предмети з переліку та визначає розподіл годин між ними.
Частину навчальних годин в обох запропонованих варіантах призначено для забезпечення профільного навчання, яке є невід'ємною частиною професійної підготовки молодшого спеціаліста. Профіль навчання формується відповідно до спеціальності, за якою здійснюється підготовка здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Перелік профільних предметів визначається закладами освіти, якщо інше не передбачено стандартами освіти.
Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:
базові та вибірково-обов'язкові предмети;
профільні предмети (орієнтовна кількість годин для базових та вибірково-обов'язкових предметів, якщо вони є профільними, наведена в Таблиці 3); спеціальні курси, у т.ч. курси за вибором.
Якщо для певної спеціальності профільними є базові або вибірково-обов'язкові предмети, то освітніми програмами може бути передбачене їх поглиблене або додаткове вивчення за рахунок годин профільних предметів та спеціальних курсів. За наявності належних умов заклад освіти може збільшувати кількість годин на вивчення іноземної мови, використовуючи додаткові години.
Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, або надавати здобувачам освіти знання з сфери майбутньої професійної діяльності тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися і затверджуватися закладом освіти. Спеціальні курси реалізуються за рахунок годин, передбачених планом для профільних предметів і спеціальних курсів (у першому варіанті плану, таблиця 1), або за рахунок додаткових годин (у другому варіанті плану, таблиця 2).
Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи особливості окремої галузі та спеціальності. У разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів.
Результати навчання, які виходять за рамки Державного стандарту, можуть бути зараховані закладом освіти в результатах навчання за освітньо-професійною програмою молодшого спеціаліста, обсяги яких визначаються у кредитах ЄКТС та зараховуються в дисциплінах навчального плану підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.
При складанні навчальних планів кількість годин на вивчення базових або профільних предметів може бути збільшена за рахунок додаткових годин.
Деякі предмети можуть викладатися за модульним принципом (наприклад, "Фізика і астрономія", "Біологія і екологія") або розділяючи їх, якщо один або обидва предмети є профільними для певної освітньої програми. У такому разі розподіл годин між модулями здійснюється відповідно до навчальних програм.
Заняття з курсу "Захист Вітчизни" можуть проводитись наприкінці навчального року з використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр закладів вищої освіти, військових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-патріотичних оздоровчих таборів тощо.
Якщо тижневе навантаження на студента при вивченні певного предмета або курсу становить до двох годин на тиждень, припустимим є його вивчення блоком за обмежений період часу з урахуванням необхідності забезпечення рівномірності розкладу занять впродовж семестру.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати викладач у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
№ з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
1 | Спілкування державною | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію 3 окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. |
2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. |
3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об'єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв'язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. |
4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. |
5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структуру вати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв'язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. |
6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. |
7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв'язання життєвого завдання. |
8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. |
9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). |
10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися засобами як окремих предметів, так і їх угрупувань.
Ключові та загальнопредметні компетентності, окремі предмети та предметні цикли можуть інтегруватися, формуючи наскрізні лінії.
Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як "Екологічна безпека й сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість і фінансова грамотність" спрямоване на формування у студентів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Наскрізна лінія | Коротка характеристика | ||
Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування у здобувачів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. | ||
Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. | ||
Здоров'я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. | ||
Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). |
Вимоги та форми здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти.
Форми організації освітнього процесу визначаються закладом освіти самостійно відповідно до Положення про організацію освітнього процесу, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Внутрішня система забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення студентами результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок студентів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
У випадку, коли освітня програма підготовки здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста на основі базової загальної середньої освіти, сформована на підставі Типової освітньої програми, вона не потребує окремого затвердження центральним органом виконавчої влади у сфері забезпечення якості освіти. її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник.
Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти.
На підставі затвердженої освітньої програми профільної середньої освіти для підготовки молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти розробляється навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.
ПЕРЕЛІК
предметів профільної середньої освіти для підготовки здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста на основі базової загальної середньої освіти
(з експериментальними інтегрованими курсами)
№ з/п | Навчальні предмети | Кількість годин |
Базові предмети | 1575 | |
1 | Українська мова | 140 |
2 | Українська література | 140 |
3 | Зарубіжна література | 70 |
4 | Іноземна мова | 140 |
5 | Історія: Україна і світ (експериментальний інтегрований курс) | 210 |
6 | Громадянська освіта | 70 |
7 | Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) | 210 |
8 | Природничі науки (експериментальний інтегрований курс) | 280 |
9 | Фізична культура | 210 |
10 | Захист Вітчизни | 105 |
Профільні предмети і спеціальні курси | 700 | |
Вибірково-обов'язкові предмети | 210 | |
Додаткові години на окремі базові предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття | 175 | |
Усього фінансується | 2660 |
ПЕРЕЛІК
предметів профільної середньої освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти (варіант 2)
№ з/п | Навчальні предмети | Кількість годин |
Базові предмети | 1855 | |
1 | Українська мова | 140 |
2 | Українська література | 140 |
3 | Зарубіжна література | 70 |
4 | Іноземна мова | 140 |
5 | Історія України | 105 |
6 | Всесвітня історія | 70 |
7 | Громадянська освіта | 70 |
8 | Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) | 210 |
9 | Біологія і екологія | 140 |
10 | Географія | 88 |
11 | Фізика і астрономія | 245 |
12 | Хімія | 122 |
13 | Фізична культура | 210 |
14 | Захист Вітчизни | 105 |
Вибірково-обов'язкові предмети | 210 | |
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття | 595 | |
Всього фінансується | 2660 |
ОРІЄНТОВНА КІЛЬКІСТЬ
навчальних годин для профільних предметів
№ з/п | Профільний предмет | Кількість годин |
1 | Українська мова | 280 |
2 | Українська література | 280 |
3 | Зарубіжна література | 210 |
4 | Іноземна мова | 350 |
5 | Друга іноземна мова | 210 |
6 | Історія України | 350 |
7 | Всесвітня історія | 350 |
8 | Правознавство | 350 |
9 | Економіка | 350 |
10 | Алгебра | 420 |
11 | Геометрія | 350 |
12 | Фізика і астрономія | 420 |
13 | Біологія і екологія | 350 |
14 | Хімія | 350 |
15 | Географія | 350 |
16 | Інформатика | 350 |
17 | Технології | 420 |
18 | Мистецтво | 350 |
19 | Фізична культура | 420 |
20 | Захист Вітчизни | 350 |
{Текст взято з сайту Міністерства освіти і науки http://www.mon.gov.ua}
