Про внесення змін до Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1110 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 30, ст. 1549; 2012 р., № 11, ст. 411; 2016 р., № 99, ст. 3221), зміни, що додаються.
ЗМІНИ,
що вносяться до Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні
1. Абзац п’ятий пункту 1 після слів “в Україні” доповнити словами “, або особою без громадянства”.
2. Пункт 5 викласти в такій редакції:
“5. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України або передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Строк тримання затриманих іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування становить шість місяців з дня фактичного затримання особи.
За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи передачу відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, цей строк може бути продовжений, але не більш як до вісімнадцяти місяців.
Про продовження строку тримання не пізніше ніж за п’ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи передачу відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства.”.
3. Пункт 11 викласти в такій редакції:
“11. Іноземці та особи без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування, можуть за їх згодою залучатися адміністрацією зазначеного пункту до робіт з благоустрою території такого пункту та прибирання кімнат для проживання, а також приміщень загального користування, якими іноземці та особи без громадянства користуються відповідно до власних потреб.”.
4. У пункті 12:
слова “в межах пункту тимчасового перебування” замінити словами “в межах зазначеного пункту, визначених адміністрацією для їх проживання та перебування”;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
“Іноземцям та особам без громадянства не дозволяється самовільно змінювати визначені адміністрацією пункту тимчасового перебування межі для їх проживання та перебування або перебувати в місцях, доступ до яких адміністрацією зазначеного пункту заборонено чи обмежено.”.
5. Пункт 14 викласти в такій редакції:
“14. Іноземці та особи без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування, передаються органу, за рішенням якого вони розміщувалися в пункті, чи територіальному органу ДМС або Держприкордонслужби, уповноваженому ДМС або Адміністрацією Держприкордонслужби для здійснення примусового видворення за межі України або передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, доставки до адміністративного суду з метою продовження строку затримання, або оскарження рішення суду про затримання іноземця або особи без громадянства чи рішення органу ДМС про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Передача іноземця або особи без громадянства здійснюється згідно з актом, складеним пунктом тимчасового перебування та органом, який доставив іноземця або особу без громадянства до пункту тимчасового перебування.”.
6. У пункті 15:
1) абзаци перший і другий викласти в такій редакції:
“15. Іноземці та особи без громадянства звільняються з пункту тимчасового перебування його адміністрацією на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України, що набрало законної сили, у разі непродовження судом строку затримання чи яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, у разі визнання їх в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, або особами без громадянства, а також встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.
Адміністрація пункту тимчасового перебування в день отримання рішення суду про скасування рішення про затримання іноземця або особи без громадянства інформує орган, за рішенням якого іноземець або особа без громадянства розміщувалась в такому пункті, про їх звільнення з пункту тимчасового перебування.”;
2) доповнити пункт абзацом такого змісту:
“На час апеляційного оскарження рішень суду у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземці та особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися в пункті тимчасового перебування.”.
7. У пункті 20:
1) підпункт 4 викласти в такій редакції:
“4) забезпечує організацію охорони та супроводження іноземців та осіб без громадянства;”;
2) доповнити пункт підпунктами 5 і 6 такого змісту:
“5) забезпечує професійне навчання та підготовку працівників пункту тимчасового перебування;
дотриманням режиму тримання іноземців та осіб без громадянства в пункті тимчасового перебування, що забезпечує їх належну охорону та умови утримання, недопущення надзвичайних подій;
дотриманням іноземцями та особами без громадянства правил внутрішнього розпорядку;
виконанням працівниками пункту тимчасового перебування посадових обов’язків, дотриманням дисципліни та законності.”.
