Про затвердження Змін до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
Відповідно до Закону України від 31 березня 2020 року № 552-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», Закону України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», підпункту 69 пункту 4, пункту 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, що додаються.
2. Департаменту приватного права (Ференс О.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
3. Цей наказ набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Горовця Є.
ЗМІНИ
до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
1. У пункті 7 глави 7 розділу I:
1) абзац другий після слів «видається свідоцтво» доповнити словами «про право власності чи»;
2) в абзаці четвертому слова «про право на спадщину.» замінити словами «про право власності чи свідоцтва про право на спадщину;»;
3) абзац п’ятий викласти в такій редакції:
«заяв іпотекодержателів, користувачів земельної ділянки про згоду на її поділ чи об’єднання, справжність підпису (підписів) на яких засвідчено нотаріально - у разі перебування земельної ділянки в іпотеці, користуванні.».
2. У розділі II:
1) у підпункті 6.8 пункту 6 глави 1:
після слів «таке право» доповнити словами «, або у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно»;
доповнити підпункт новими абзацами другим, третім такого змісту:
«Крім того, нотаріусу подається документ (акт, висновок, кадастровий план земельних ділянок, які будуть сформовані, ін.), виготовлений у порядку, встановленому законодавством, який містить інформацію про можливість формування (створення) нерухомого майна.
У разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні, нотаріусу подається згода землекористувача, заставодержателя на поділ земельної ділянки, викладена у формі заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально.»;
2) у главі 2:
пункт 2 доповнити новим підпунктом 2.15 такого змісту:
«2.15. При посвідченні правочину щодо відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення нотаріус перевіряє дотримання встановлених вимог до набувачів права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Посвідчення такого правочину здійснюється за наявності протоколу проведення перевірки набувача, складеного відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Протокол проведення перевірки набувача долучається до примірника правочину, що залишається у справах нотаріуса.»;
у пункті 3:
в абзаці першому слова «про передачу права власності на земельну ділянку» замінити словами «щодо відчуження земельної ділянки»;
підпункти 3.2, 3.3 викласти в такій редакції:
«3.2. Договори дарування, довічного утримання, спадкові договори, предметом яких є земельні ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності, посвідчуються лише у разі відчуження таких земельних ділянок на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи). Ця вимога не поширюється на земельні ділянки несільськогосподарських угідь (крім земельних ділянок під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок) та земельні ділянки для садівництва.
3.3. При посвідченні договору про відчуження земельної ділянки, щодо набуття у власність житлового будинку (крім багатоквартирного), будівлі або споруди, які розташовані на земельній ділянці(ках), нотаріусу подається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, отриманий в порядку, встановленому законом.
Відомості з цього витягу зазначаються нотаріусом в тексті договору.»;
підпункт 3.4 після слова «України» доповнити словами та цифрами «та статті 120 Земельного кодексу України»;
підпункт 3.5 викласти в такій редакції:
«3.5. За договором міни земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності можуть бути обміняні лише земельні ділянки, розташовані у тому самому масиві земель сільськогосподарського призначення, за правилами, визначеними частиною другою статті 371 Земельного кодексу України.
Відомості про масив земель сільськогосподарського призначення та земельні ділянки, розташовані в ньому, нотаріус отримує з Державного земельного кадастру.»;
доповнити новими підпунктами 3.6-3.9 такого змісту:
«3.6. Нотаріус при посвідченні правочину про відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення обов’язково перевіряє наявність переважного права купівлі такої земельної ділянки в порядку, встановленому статтею 1301 Земельного кодексу України.
3.7. Договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, щодо якої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрований намір щодо продажу, посвідчується нотаріусом, якому було подано заяву про державну реєстрацію такого наміру.
3.8. З метою перевірки дотримання вимог, встановлених Земельним кодексом України щодо ціни продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), нотаріусу подається нормативна грошова оцінка таких земельних ділянок.
3.9. Для посвідчення правочину про відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення нотаріус має право витребовувати від фізичної або юридичної особи - набувача такої земельної ділянки додаткові відомості та документи з метою перевірки дотримання вимог, встановлених Земельним кодексом України.»;
підпункт 5.7 доповнити новим абзацом другим такого змісту:
«Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, якщо предметом іпотеки є право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи для забудови (суперфіцій), посвідчується з дотриманням вимог статті 36 Закону України «Про іпотеку».»;
підпункт 5.25 виключити, у зв’язку з цим підпункти 5.26-5.30 вважати підпунктами 5.25-5.29.
