Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2021, № 40, ст.334)
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252 із наступними змінами):
1) у частині шостій статті 20:
абзац другий після слів "у тому числі спеціалізованими, і підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю" доповнити словами "та забезпечення функціонування установ, закладів";
абзац дев’ятий викласти в такій редакції:
"фінансування реабілітаційної допомоги відповідно до законодавства у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
2) у статті 38:
у частині першій слова "для письмового спілкування" виключити;
частину сьому викласти в такій редакції:
"Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю (не більш як одна особа, яка супроводжує особу з інвалідністю першої групи або дитину з інвалідністю), мають право на позачергове обслуговування в будь-яких касах, а також на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. Особи з інвалідністю, які прямують на лікування (за наявності підтвердних документів), особи з інвалідністю першої групи та діти з інвалідністю мають право на пріоритет перед іншими особами на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, контрольних пунктах в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з таких територій. Разом з такими особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше двох), та, у разі необхідності, - близькі родичі першої лінії спорідненості. У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення та контрольних пунктах в’їзду-виїзду на тимчасово окуповані території пріоритет може надаватися при слідуванні в пішому порядку або на легковому автомобілі, за умови відсутності в транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших (крім визначених цією статтею) осіб";
3) у тексті Закону слова "громадська організація" у всіх відмінках і числах замінити словами "громадське об’єднання" у відповідному відмінку і числі.
2. У тексті Закону України "Про державний кордон України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 2, ст. 5 із наступними змінами) слова "громадська організація" у всіх відмінках і числах замінити словами "громадське об’єднання" у відповідному відмінку і числі.
3. У Законі України "Про Державну прикордонну службу України" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 27, ст. 208 із наступними змінами):
1) пункт 3 частини п’ятої статті 23 доповнити словами "крім випадків, установлених законами";
2) у тексті Закону слова "громадська організація" у всіх відмінках і числах замінити словами "громадське об’єднання" у відповідному відмінку і числі.
4. Частину другу статті 23 Закону України "Про прикордонний контроль" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 6, ст. 46) після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Особи з інвалідністю, які прямують на лікування (за наявності підтвердних документів), особи з інвалідністю першої групи та діти з інвалідністю мають право на пріоритет перед іншими особами на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон України. Разом з такими особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше двох), та, у разі необхідності, - близькі родичі першої лінії спорідненості. У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет може надаватися при слідуванні в пішому порядку або на легковому автомобілі, за умови відсутності в транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших (крім визначених цією статтею) осіб".
У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим.
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
3. Кабінету Міністрів України у 2022 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.
