Про схвалення Морської природоохоронної стратегії України
1. Схвалити Морську природоохоронну стратегію України, що додається.
2. Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів разом із заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади розробити та подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України план дій для досягнення та підтримки “доброго” екологічного стану Азовського і Чорного морів на період 2022-2027 років, розроблений відповідно до схваленої цим розпорядженням Стратегії.
МОРСЬКА ПРИРОДООХОРОННА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ
Опис проблем, які обумовили її прийняття, і нормативно-правових актів, що діють у відповідних сферах
Морська природоохоронна стратегія України (далі - Стратегія) визначає головні засади розвитку морської природоохоронної політики України та розроблена на виконання вимог Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), зокрема в частині імплементації Директиви Європейського Парламенту та Ради 2008/56/ЄС від 17 червня 2008 р. про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері екологічної політики щодо морського середовища (Рамкова директива про морську стратегію), та з урахуванням Директиви 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 23 жовтня 2000 р. “Про встановлення рамок діяльності Співтовариства в галузі водної політики” (Водна рамкова директива).
У сфері правового регулювання питань, які охоплюються Стратегією, діють такі акти законодавства: Водний кодекс України, Закони України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів”, “Про аквакультуру”, Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. № 269 (ЗП України, 1996 р., № 8, ст. 241; Офіційний вісник України, 2002 р., № 14, ст. 741).
Аналіз поточного стану справ, тенденції та обґрунтування щодо необхідності розв’язання виявлених проблем
Зростання загроз від антропогенного навантаження на Азовське та Чорне моря обумовлює незадовільний їх екологічний стан, що значно посилюється негативним впливом зміни клімату. Найбільш критичними показниками стану морського середовища та небезпечних факторів негативного впливу є евтрофікація та її наслідки (зокрема масове “цвітіння” води), значне забруднення морських екосистем токсичними та канцерогенними речовинами, мікробіологічне забруднення, зменшення біологічного різноманіття, скорочення обсягу природних ресурсів Азовського та Чорного морів, включаючи запаси водних біоресурсів, зниження якості та доступності рекреаційних ресурсів, виникнення загроз здоров’ю населення. До основних джерел забруднення, засмічення моря відносяться річковий стік, скидання зворотних та стічних вод із стаціонарних берегових джерел, дифузне забруднення, а також забруднення, що надходить з морських суден.
Кліматичні зміни, що відбуваються в регіоні Азово-Чорноморського басейну, зумовлюють зміни температурного режиму, частоти і обсягів опадів, вітрового режиму, рівня моря, а також впливають на гідродинамічні характеристики морських вод та структуру водних мас. Це впливає на стан морських екосистем, характеристики місць існування та шляхів міграції біологічних видів, робить їх більш уразливими до шкідливого впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище.
Наприклад, підвищення верхньої межі сірководневої зони в глибоководній частині моря на 20 метрів за останнє десятиліття, яке зумовлене змінами гідродинамічних характеристик та гідрологічної структури моря, на фоні збільшення органічних речовин антропогенного походження призводить до негативних змін в екосистемі моря.
Температура повітря набагато вища за норму, значні опади, що призвели до розпріснення прибережних вод, та велика кількість біогенних речовин у теплий період року викликали у Чорному морі явище “червоних приливів”. Найбільші “червоні приливи” спостерігалися у червні 2019 р. та вересні - жовтні 2020 р. у прибережних водах північно-західного шельфу Чорного моря поблизу Одеського узбережжя. У результаті процесів евтрофікації, масового цвітіння мікроводоростей і розвитку в придонному шарі безкисневих умов спостерігаються масові замори риби. Найбільше за останні роки явище масового замору риби спостерігалося у червні 2019 р. у Дніпро-Бузькому лимані.
Особливо небезпечними для морських екосистем є стаціонарні джерела забруднення, від яких надходять стічні води міст та суб’єктів господарювання, розташованих у прибережній захисній смузі морів. Очисна спроможність комунальних очисних споруд (в основному представлені двома ступенями очищення) приморських міст для сполук азоту і фосфору, як правило, не перевищує 35-40 відсотків, тоді як для важких металів та стійких органічних сполук цей показник є набагато нижчим. Водночас більше половини міст обласного значення, районних центрів та міських населених пунктів, у яких є централізовані системи водовідведення, не мають міських очисних споруд та здійснюють скидання стічних вод до моря без будь-якого очищення.
Окреме занепокоєння викликає екологічний стан Азовського моря, джерелом забруднення якого є суб’єкти господарювання м. Маріуполя, однак значно більша маса забруднень надходить з Таганрозької затоки від джерел, розташованих у Російській Федерації. Космічні знімки концентрації хлорофілу, зроблені в 2016-2020 роках у теплий період року, свідчать про аномальний рівень евтрофікації вод саме в Таганрозькій затоці. Значне збільшення солоності води, хімічне та біологічне забруднення, особливо за останні двадцять років, призвели до змін у біоценозах моря, зменшення його рибогосподарського значення. Потребує скрупульозних міжнародних досліджень вплив на навколишнє природне середовище побудованого Російською Федерацією так званого “Кримського мосту” та викиди в атмосферне повітря від транспорту, що рухається зазначеною спорудою.
З активізацією національного та міжнародного судноплавства збільшується ризик засмічення та забруднення морського середовища, особливо під час транспортування небезпечних вантажів. Відсутність достатньої кількості належних портових споруд для складування та обробки екологічно небезпечних вантажів, а також низький рівень забезпеченості морських суден системами очищення побутових стоків та утилізації твердих відходів призводять до значного засмічення та забруднення морських акваторій і акваторій портів.
У межах водоохоронної зони Азовського та Чорного морів накопичено значну кількість твердих побутових і промислових відходів. Технологічна недосконалість облаштування звалищ призводить до забруднення поверхневих і підземних вод, створює загрозу погіршення санітарно-епідеміологічного стану та стану здоров’я населення, деградації рекреаційних ресурсів.
Значне антропогенне навантаження під час літнього використання деяких ділянок рекреаційних зон призводить до порушення природного, а також санітарно-гігієнічного стану пляжів та зниження їх рекреаційно-оздоровчого потенціалу. Переміщення великих обсягів донних відкладів під час здійснення днопоглиблювальних робіт у морських акваторіях призводить до деградації донних біоценозів, також відбувається забруднення морського середовища шляхом мобілізації токсичних речовин, сорбованих завислими частками мулу.
Незбалансованість господарської діяльності з добування (вилову) водних біоресурсів та інших морських біоресурсів призвела до погіршення стану місць існування та міграції, зменшення кормової бази, кількості нерестовищ, місць нагулу як риби, так і інших живих водних біоресурсів. Нераціональне, а іноді і незаконне добування риби та морепродуктів, незадовільне здійснення заходів, спрямованих на їх відтворення, спричинили зменшення їх біологічної продуктивності та видового розмаїття. Ситуацію ускладнює привнесення до екосистеми морів шкідливих чужорідних видів, які пригнічують розвиток та відтворення аборигенних видів флори і фауни Азовського та Чорного морів. Як наслідок, добування (вилов) водних біоресурсів та інших морських біоресурсів в Азовському і Чорному морях поступово зменшується, що призводить до суттєвого недовикористання наявної кормової бази та недоотримання цінної біологічної сировини. За експертними оцінками, потенціал Азовського та Чорного морів може забезпечити зростання річного обсягу товарної продукції, виробленої з водних біоресурсів морів, на 1,96-2,24 млрд. гривень. Водночас недостатньо використовуються потенційні можливості виробництва морепродуктів через слабкий розвиток марикультури. Тому її потенційний розвиток разом із забезпеченням населення морськими харчовими продуктами сприятиме відтворенню ресурсного потенціалу та сталому розвитку країни.
Внаслідок забруднення морського середовища, незбалансованого використання природних ресурсів, а також відсутності системи інтегрованого управління використанням природних ресурсів Азовського та Чорного морів Україна щороку втрачає (орієнтовно) до 2 млрд. гривень.
Спільні Чорноморські дослідження, проведені в 2016-2019 роках у рамках EMBLAS ІІ та EMBLAS Plus - проектів міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу та Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй, дали можливість дослідити концентрації 2100 хімічних речовин, до складу яких увійшли основні забруднюючі речовини, що визначені Водною рамковою директивою. Такі дослідження показали, що основними забруднювачами морського середовища є нафтопродукти, хлорорганічні вуглеводні. Відзначено високий та подекуди дуже високий вміст у воді пестицидів, перфторованої речовини, діоксинів, важких металів. Усі зазначені сполуки накопичуються у харчових ланцюгах, останньою ланкою яких є людина. Зафіксовані періодичні зростання активності цезію-137 у поверхневих водах східної і центральної частин Чорного моря.
В останні роки підвищується рівень забруднення морської води патогенною та умовно патогенною мікрофлорою, що завдає шкоди здоров’ю населення. Погіршення якості та санітарного стану прибережних вод і пляжів призвело до збільшення випадків захворюваності відпочиваючих у санаторіях, туристичних закладах, інших місцях відпочинку. Щорічні збитки внаслідок погіршення оздоровчої здатності прибережних рекреаційних ресурсів оцінюються в десятки мільйонів гривень.
Такі екологічні та соціально-економічні втрати України потребують системного вирішення та їх мінімізації. Країни ЄС відпрацювали чіткий механізм взаємодії з розв’язання проблем збереження морського середовища, який на сьогодні реалізовано в Рамковій директиві про морську стратегію. Саме цим шляхом має рухатися і Україна у процесі формування цілей морської природоохоронної політики та підготовки плану дій з їх досягнення. Досягнення “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів є запорукою як відновлення кількісних і якісних характеристик природних ресурсів та екосистем, так і відновлення їх рекреаційної здатності, сприятиме зменшенню ризиків та загроз для здоров’я населення країни.
Стратегічні цілі і пріоритетні завдання Стратегії, показники їх досягнення
Стратегічні цілі морської природоохоронної політики та пріоритетні завдання спрямовуються на досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Чорного та Азовського морів відповідно до Рамкової директиви про морську стратегію з урахуванням пунктів 6 і 14 Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, визначених Указом Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722.
Ця Стратегія визначає такі стратегічні цілі морської природоохоронної політики та пріоритетні завдання.
Стратегічна ціль 1. Зниження ризику для здоров’я людини, пов’язаного із забрудненням і засміченням морських вод та прибережної захисної смуги, запобігання деградації морських екосистем та сприяння їх відтворенню шляхом зменшення рівня забруднення морів та мінімізації антропогенного навантаження на морські екосистеми.
Пріоритетними завданнями з досягнення Стратегічної цілі 1 є:
зменшення негативного впливу стоку річок на морські екосистеми;
запровадження моніторингу сірководневої зони Чорного моря;
здійснення інвентаризації скидів господарсько-побутових стічних вод у межах прибережної захисної смуги та визначення найбільш небезпечних забруднювачів з подальшим розробленням та затвердженням переліку заходів, які мають бути включені до планів управління річковими басейнами, планів інтегрованого управління прибережними територіями Азовського та Чорного морів або планів дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів та спрямовуватися на зменшення обсягів і запобігання надходженню забруднюючих речовин, зокрема досягнення адміністративними засобами та важелями економічного впливу відповідності установленим нормативам і стандартам ступеня очищення міських стічних вод та зворотних вод промислових та сільськогосподарських суб’єктів господарювання;
започаткування і завершення будівництва міських очисних споруд, а також очисних споруд промислових, сільськогосподарських та інших об’єктів, діяльність яких суттєво впливає на екологічний стан морів, а також впровадження сучасних методів оброблення (перероблення) та утилізації відходів, що утворюються на очисних спорудах;
розроблення та реалізація окремих місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища, спрямованих на запобігання забрудненню моря найбільш екологічно небезпечними регіонами, зокрема мм Маріуполем, Миколаєвим, Одесою, Бердянськом, Запоріжжям, Херсоном, включаючи оптимізацію рекреаційного використання прибережних територій;
розроблення та затвердження у порядку, встановленому законодавством, нормативно-правових актів, спрямованих на імплементацію Директиви Ради 91/676/ЄEC від 12 грудня 1991 р. щодо захисту вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел, здійснення на їх основі оцінки впливу дифузних джерел на якість морської води та започаткування регулювання з метою зменшення обсягів надходжень забруднюючих речовин з дифузних джерел;
упорядкування існуючого водовідведення дощових вод з територій населених пунктів, розташованих у прибережній захисній смузі морів, створення системи спостережень за надходженням до акваторій Азовського та Чорного морів забруднюючих речовин із забудованих земель, а також внаслідок військової діяльності, розроблення заходів, спрямованих на запобігання забрудненню морських вод колекторно-дренажним стоком;
встановлення і винесення в натуру меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг морів, морських заток і лиманів та забезпечення упорядкування прибережної захисної смуги морів;
проведення інвентаризації джерел забруднення атмосферного повітря та оцінка обсягів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних і пересувних джерел у морі та в прибережній захисній смузі;
забезпечення контролю за забрудненням і засміченням моря із суден, запобігання розповсюдженню морських інвазійних чужорідних видів з баластними водами;
запобігання потраплянню у море небезпечних речовин шляхом створення споруд, де здійснюється перевантаження та зберігання нафтопродуктів, хімічних речовин, а також запровадження системи контролю за переміщенням небезпечних речовин у межах морських кордонів України;
здійснення наукових розробок та пілотних досліджень із впровадження біологічних методів очищення акваторій морських портів від нафтопродуктів;
удосконалення підходів до поводження з відходами, що утворюються у прибережній захисній смузі морів, впровадження технологій відходів на суднах, транспортних засобах у портах;
створення інформаційної системи прогнозування переміщення по поверхні моря нафтопродуктів та здійснення інших заходів;
здійснення заходів для визначення шляхів використання відходів, що утворилися внаслідок розчистки дна водойм, та зменшення замулення дна і забруднення морів, що, зокрема, спричиняється внаслідок проведення днопоглиблювальних робіт, визначення місць розміщення таких відходів під час виконання днопоглиблювальних, будівельних і берегоукріплювальних робіт.
Стратегічна ціль 2. Збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів прибережної захисної смуги і місць існування біологічних видів.
Пріоритетними завданнями з досягнення Стратегічної цілі 2 є:
розроблення окремих режимів природокористування у межах територій (акваторій), віднесених до водно-болотних угідь міжнародного значення;
підготовка науково обґрунтованих рекомендацій щодо відтворення реліктових видів флори та фауни Азовського та Чорного морів;
розширення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, спрямованих на визначення основних закономірностей функціонування морських і прибережних екосистем та запобігання негативній дії чинників, що впливають на них, з метою збереження біо- та ландшафтного різноманіття Азовського та Чорного морів, філофорного поля Зернова та інших територій і об’єктів природно-заповідного фонду;
здійснення заходів, спрямованих на створення Азово-Чорноморського природного (екологічного) коридору, забезпечення подальшого збільшення площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також їх упорядкування;
утворення двох біологічних станцій (в акваторії Чорного та Азовського морів) з метою збереження та відтворення рідкісних видів рослин і тварин та видів, занесених до Червоної книги України;
створення на базі природних і біосферних заповідників, національних природних парків, інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду центрів з відтворення рідкісних видів рослин і тварин та видів, занесених до Червоної книги України;
проведення реінтродукції рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин;
розроблення та здійснення заходів, спрямованих на захист водоплавних птахів, місць їх оселення та гніздування переважно шляхом створення територій, що перебувають під особливою охороною;
здійснення заходів із запобігання появі нових видів рослин і тварин, небезпечних для місцевих флори та фауни;
здійснення заходів із відтворення видів морських рослин і тварин, що перебувають під загрозою зникнення, в акваторіях Азовського та Чорного морів;
збереження морських ссавців у межах внутрішніх морських вод та територіального моря (включаючи створення центрів реабілітації).
Стратегічна ціль 3. Збалансоване використання та відтворення водних біоресурсів і розвитку марикультури, відродження популяції особливо цінних промислових видів риб.
Пріоритетними завданнями з досягнення Стратегічної цілі 3 є:
удосконалення законодавства з питань управління, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів в Азовському та Чорному морях;
створення кадастрів популяцій морських видів рослин і тварин, що мають господарське значення, та визначення їх ресурсного потенціалу;
проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, пов’язаних із відтворенням та збагаченням водних біоресурсів Азовського та Чорного морів, впровадження відповідних екологічно безпечних технологій;
будівництво та модернізація рибовідтворювальних комплексів, державна підтримка розведення промислових видів риб;
визначення екологічно безпечних та економічно доцільних просторових зон розведення об’єктів марикультури, а також місць для розвитку марикультури, створення рибницьких господарств;
забезпечення населення, яке проживає у прибережній захисній смузі, інформацією про технології та економічні переваги діяльності рибовідтворювальних комплексів та рибницьких господарств;
розроблення та впровадження регіональних міжгалузевих програм будівництва та модернізації рибовідтворювальних комплексів;
здійснення заходів, спрямованих на поліпшення стану нерестовищ, місць нагулу молоді риб та збільшення кормових ресурсів, охорону шляхів міграції риб, збагачення водних біоресурсів та забезпечення їх невиснажливого використання;
створення в басейні Азовського та Чорного морів сучасних експериментально-показових багатофункціональних, повносистемних рибницьких господарств, що включатимуть всі можливі і прийнятні для України елементи і методи ведення науково-дослідної, природоохоронної, рибогосподарської та освітньо-виховної діяльності.
Основними механізмами з досягнення стратегічних цілей і пріоритетних завдань Стратегії є:
підвищення рівня інформування, екологічної освіти та виховання населення, а також залучення громад приморських міст і сіл та екологічно орієнтованої громадськості до здійснення природоохоронних заходів;
застосування процедури оцінки впливу на навколишнє природне середовище та стратегічної екологічної оцінки;
впровадження планів управління районами річкових басейнів, що спрямовують свої води до Азовського та Чорного морів;
створення системи інтегрованого управління природокористуванням у межах водоохоронної зони морів, прибережній смузі морів, територіальних морських водах України;
вдосконалення економічних механізмів регулювання використання природних ресурсів, включаючи використання морів для цілей судноплавства та гідроенергетики;
вдосконалення нормативно-правової бази для впровадження державної політики у сфері охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів, розвитку рибальства та марикультури Азово-Чорноморського басейну, узгодження її з вимогами Угоди про асоціацію, а також інших міжнародних договорів, Стороною яких є Україна, включаючи започаткування програмних засад з поетапного оздоровлення та досягнення і підтримки “доброго” екологічного стану морського середовища.
Реалізація Стратегії дасть змогу:
наблизити законодавство України у галузі охорони морського середовища до аналогічного законодавства країн ЄС;
досягти та підтримувати на постійній основі “добрий” екологічний стан морських водних масивів;
зменшити антропогенний вплив на морські екосистеми, насамперед на прибережні води;
досягти допустимого рівня мікробіологічного забруднення прибережних вод морів та забезпечити санітарно-гігієнічні умови, безпечні для життя і здоров’я населення, посилити рекреаційну здатність приморських регіонів України;
припинити деградацію морських екосистем, створити умови для їх самовідтворення та зростання ресурсного потенціалу;
забезпечити збалансованість процесів використання і відтворення природних ресурсів Азовського та Чорного морів;
створити умови для збереження рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин;
збільшити площу територій та кількість об’єктів природно-заповідного фонду на узбережжі Азовського та Чорного морів;
сприяти збалансованому розвиткові приморських регіонів та налагодженню позитивних тенденцій із соціально-економічного та екологічного розвитку півдня України.
Результативні показники впровадження Стратегії за основними етапами її реалізації наведені у таблиці:
Результативний показник | Строк реалізації/ затвердження | |
1. | Програма державного екологічного моніторингу морів України на 2022-2027 роки | 2021-2027 роки |
2. | План дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на період 2022-2027 років | 2021-2027 роки |
3. | Порядок розроблення і затвердження планів інтегрованого управління прибережними територіями | 2021-2022 роки |
4. | Плани управління річковими басейнами | 2024 рік |
5. | Плани інтегрованого управління прибережними територіями Азовського та Чорного морів | 2024 рік |
6. | Звіт про виконання плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на період 2022-2027 років | щороку починаючи з 2024 року |
7. | Оцінка стану морського середовища за результатами морського екологічного моніторингу у 2022-2027 роках | 2028 рік |
8. | Оцінка ефективності реалізації морського плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на період 2022-2027 років | 2028 рік |
9. | План дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на період 2028-2033 років | 2028-2033 роки |
10. | Програма державного екологічного моніторингу морів України на 2028-2033 роки | 2028-2033 роки |
11. | Звіт про виконання плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на період 2028-2033 років | щороку починаючи з 2029 року |
12. | Оцінка стану морського середовища за результатами морського екологічного моніторингу у 2028-2033 роках | 2034 рік |
13. | Оцінка ефективності реалізації плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на період 2028-2033 років | 2034 рік |
14. | Національна доповідь про досягнення “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів | 2034 рік |
15. | Морська природоохоронна стратегія України на наступний період | 2034 рік |
Базова оцінка екологічного стану морського середовища надала можливість поділити Чорне та Азовське моря на відносно однорідні ділянки (морські водні масиви), які представлені у додатку 1, та визначити і описати дескриптори досягнення “доброго” екологічного стану для кожного з виділених морських водних масивів, наведені у додатку 2.
Методичні підходи, що були запроваджені країнами - членами ЄС, а також сучасні наукові розробки українських фахівців дали змогу створити основу для оцінки відповідності/невідповідності стану якості конкретного морського водного масиву встановленим критеріям досягнення “доброго” екологічного стану. Такий підхід, що визначений Рамковою директивою про морську стратегію, а також Водною рамковою директивою, є оптимальним для пошуку шляхів розв’язання екологічних проблем та поліпшення екологічного стану морського середовища, зокрема шляхом побудови чіткої системи управлінських заходів, спрямованих на досягнення “доброго” екологічного стану у кожному визначеному морському водному масиві.
Наведені в Стратегії підходи є абсолютно новими для України та повністю відповідають вимогам наведених директив ЄС. Більше того, запроваджені в Стратегії підходи повністю обумовлені вимогами зазначених директив та відповідних методичних рекомендацій щодо кращої їх імплементації.
Зменшення рівня забруднення морів та мінімізація антропогенного навантаження на морські екосистеми здійснюватимуться шляхом запровадження системних та скоординованих заходів, пов’язаних з підготовкою та впровадженням:
планів дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів, які розробляються і затверджуються на шестирічний період;
планів управління річковими басейнами для визначених законодавством районів річкових басейнів, які включатимуть перехідні води і прибережні морські води (на відстані 1-ї морської милі у бік моря від урізу води частини прибережної смуги під час максимального відпливу);
планів інтегрованого управління прибережними територіями Азовського та Чорного морів, що мають бути підготовлені та затверджені у порядку, визначеному законодавством.
До важливих інструментів, що сприятимуть впровадженню Стратегії, належать адміністративні та економічні важелі регулювання природокористування, зокрема такі, що відповідають європейському принципу “забруднювач платить”. Стратегія передбачає вдосконалення та подальший їх розвиток з метою досягнення якомога більшої їх ефективності.
Стратегія є документом, що визначає стратегічні цілі і пріоритетні завдання державної політики щодо охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів, та спрямована на розв’язання основних екологічних проблем, серед яких:
високий рівень забруднення морських вод;
загроза здоров’ю населення і непоправної втрати біологічного різноманіття та біологічних ресурсів моря, включаючи загрозу зникнення видів тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України;
зменшення обсягів відтворення водних біоресурсів та їх незбалансоване використання;
зниження якості морських рекреаційних ресурсів.
Саме на розв’язання зазначених екологічних проблем шляхом досягнення “доброго” екологічного стану спрямовуються Стратегія та план дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів, орієнтовані на досягнення природоохоронних цілей Стратегії.
Реалізація Стратегії не потребує додаткових витрат з державного та/або місцевих бюджетів.
Досягнення визначених Стратегією стратегічних цілей і пріоритетних завдань здійснюватиметься шляхом виконання операційного плану (Дорожньої карти) реалізації Стратегії та плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на період 2022-2027 років. Перший план дій буде розроблено та затверджено протягом шести місяців після схвалення Кабінетом Міністрів України Стратегії.
Реалізація плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів здійснюватиметься Міндовкіллям за участю інших заінтересованих центральних та місцевих органів влади.
Порядок проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації Стратегії та звітування
Законодавством функції з формування та реалізації державної політики з питань охорони довкілля Чорного та Азовського морів від забруднення, так само як і збереження морського біологічного різноманіття, покладено на Міндовкілля та Мінагрополітики.
Функції з державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в межах внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України та прибережної захисної смуги морів покладаються на Держекоінспекцію.
Державний моніторинг вод здійснюватиметься Міндовкіллям відповідно до додатка 2 до Порядку здійснення державного моніторингу вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 758 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 76, ст. 2537).
Показником успішності реалізації Стратегії стане поетапне до 2036 року досягнення “доброго” екологічного стану для всіх визначених у додатку 1 морських водних масивів за дескрипторами, опис яких наведено у додатку 2.
Важливим завданням України є не лише досягнення “доброго” екологічного стану, але і забезпечення підтримання такого стану у майбутньому.
Під час реалізації державної політики щодо охорони та відтворення довкілля Чорного та Азовського морів можуть виникнути ризики, пов’язані з тимчасовою окупацією Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, ініціюванням та підтриманням нею військових дій в окремих районах Донецької і Луганської областей, зокрема в прибережжі Азовського моря. Разом з тим відповідно до Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки Азовське море розмежовується лінією державного кордону (Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон, ратифікований Законом України від 20 квітня 2004 р. № 1681-IV). Проте тимчасовою окупацією зазначеної території Російська Федерація грубо порушила не лише умови даних Договорів, а і норми міжнародного права. Станом на сьогодні здійснення базової оцінки стану Азовського моря на суверенній території України є повністю обмеженим. Мілітаризація Російською Федерацією тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя призводить до деградації та забруднення створених Україною морських природоохоронних територій та об’єктів (Карадазький, Кримський і Казантипський природні заповідники, заповідник Мис Мартьян та інші). Небажання Російської Федерації щодо здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення антропогенного навантаження, а також можливі негативні дії щодо використання природних ресурсів можуть суттєво сповільнити або ж зупинити успішне впровадження Україною Стратегії. Цей ризик є високоймовірним. Можливості управління зазначеним ризиком полягають у тому, що ключові ділянки, які визначають долю розвитку біологічного різноманіття усього Чорного моря (такі, як філофорне поле Зернова), розташовані в територіальних водах України. З території України до Чорного моря впадають найбільші його притоки, такі як Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг та інші. Враховуючи те, що водний стік річок є вирішальним у забрудненні та евтрофікації морів, Україна має достатні важелі впливу на стан довкілля Чорного моря.
З метою відстеження наслідків діяльності, що провадиться Російською Федерацією на тимчасово окупованій нею території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у прилеглій до Кримського півострова частині територіального моря України, на якій Російська Федерація в порушення норм міжнародного права встановила мілітаризований контроль, необхідно застосувати всі доступні методи моніторингу та відстеження такої діяльності, зокрема даних космічного моніторингу, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, що має сприяти формуванню доказової бази злочинної діяльності Російської Федерації на окупованій території з метою притягнення її до відповідальності у міжнародних інстанціях.
Ризиком щодо впровадження положень Стратегії також може стати можлива відмова України від подальшого курсу на виконання Угоди про асоціацію, зокрема від формування основ природоохоронної морської політики та створення інституційних механізмів для її реалізації. Цей ризик за сучасних умов формування та спрямування зовнішньої та внутрішньої державної політики є малоймовірним, а тому не потребує формування заходів з його управління.
Моніторинг та контроль за реалізацією Стратегії здійснюється шляхом аналізу і узагальнення інформації про хід виконання операційного плану (Дорожньої карти) реалізації Стратегії та плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на відповідний період, що подається міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, відповідальними за виконання заходів, Міндовкіллю щороку до 20 лютого наступного звітного періоду.
Міндовкілля щороку до 15 березня забезпечує подання Кабінету Міністрів України інформації про хід виконання Стратегії відповідно до операційного плану (Дорожньої карти) та плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів.
З метою дотримання об’єктивності та неупередженості до моніторингу реалізації встановлених цілей і завдань можуть залучатися громадські організації, незалежні інститути та організації, експерти.
Міндовкілля за результатами впровадження шестирічного плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів протягом наступного після закінчення дії такого плану періоду готує та оприлюднює на сайті Міністерства Національну доповідь щодо екологічного стану Азовського та Чорного морів, де здійснюється оцінка успішності досягнення показників, а також досягнення у морських водних масивах, визначених у додатку 1, і морському середовищі за дескрипторами, описаними у додатку 2.
Реалізація Стратегії запланована на 2021-2034 роки.
Організаційне та фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Організаційне забезпечення, координація діяльності міністерств, інших органів виконавчої влади щодо реалізації стратегічних цілей і пріоритетних завдань Стратегії, виконання операційного плану (Дорожньої карти) реалізації Стратегії та плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на відповідний період здійснюються Міндовкіллям разом із заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади. З цією метою утворюється Міжвідомча комісія з екологічних питань Азовського та Чорного морів.
Операційний план (Дорожня карта) реалізації Стратегії
Етап | Відповідальні виконавці | Показники успішності | Строки | |
1-й етап: підготовчий. Створення найважливіших правових та організаційних засад з оздоровлення морського середовища, зокрема внесення відповідних змін до актів законодавства та підготовка нових нормативно-правових актів, що будуть спрямовані на визначення відповідальних за впровадження Стратегії | Міндовкілля | підготовка та схвалення: плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського і Чорного морів на період 2022-2027 років; Порядку розроблення і затвердження планів інтегрованого управління прибережними територіями; Програми державного екологічного моніторингу морів України на 2022-2027 роки; Програми регіонального розвитку для забезпечення раціонального використання та захисту територій Азово-Чорноморського узбережжя, морських заток і лиманів; Стратегії розвитку галузі рибного господарства до 2025 року | 2021-2022 роки | |
2-й етап: реалізація плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на період 2022-2027 років. Досягнення визначених екологічних цілей за комплексом фізичних, хімічних та біологічних показників, що характеризують стан морської екосистеми, здійснення державного моніторингу морських вод | Міндовкілля | підготовка та схвалення плану інтегрованого управління прибережними територіями Азовського та Чорного морів на 2025-2030 роки | 2022-2027 роки | |
3-й етап: проміжний. Оцінка ефективності реалізації плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на період 2022-2027 років, формування підходів до плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на період 2028-2033 років | Міндовкілля | підготовка підсумкового звіту про реалізацію плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на 2022-2027 роки внесення змін до Програми державного екологічного моніторингу морів (за потреби) підготовка та схвалення плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на період 2028-2033 років | 2027-2028 роки | |
4-й етап: реалізація плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на період 2028-2033 років. Досягнення “доброго” екологічного стану за комплексом фізичних, хімічних та біологічних показників, що характеризують стан морської екосистеми, здійснення державного моніторингу морських вод | Міндовкілля | забезпечення реалізації плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів на 2028-2033 роки та підготовка щорічних звітів - результатів його імплементації підготовка звітів про ефективність реалізації планів інтегрованого управління прибережними територіями Азовського та Чорного морів здійснення аналізу звітів з ефективності реалізації планів управління річковими басейнами у частині їх впливу на морське середовище підготовка планів інтегрованого управління прибережними територіями Азовського та Чорного морів на наступний період | 2028-2034 роки | |
5-й етап: підсумковий заключний. Оцінка ефективності реалізації плану дій для досягнення та підтримання “доброго” екологічного стану Азовського і Чорного морів на період 2028-2033 років, підготовка планів на наступний період | Міндовкілля | підготовка та оприлюднення на сайті Міндовкілля Національної доповіді про підтримання “доброго” екологічного стану Азовського та Чорного морів підготовка та схвалення нової Морської природоохоронної стратегії України | 2034 рік | |
РАЙОНИ, ДІЛЯНКИ ТА МАСИВИ ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ
Чорне море - внутрішнє море басейну Атлантичного океану, займає площу 436402 кв. кілометри та простягається між Європою та Західною Азією, сполучене через протоку Босфор з Мармуровим, а далі через протоку Дарданелли з Егейським та Середземним морями. Чорне море омиває береги Болгарії, Грузії, Російської Федерації, Румунії та України.
Пунктом 1(d) статті 4 Рамкової директиви морської стратегії Чорне море визначено морським регіоном, при цьому не визначено жодних підрегіонів Чорного моря.
За геоморфологічними ознаками Чорне море розділяють на східну, західну і північно-західну (шельфову) частини. Північно-західна частина Чорного моря перебуває під впливом стоку трьох великих річок Дунаю, Дніпра і Дністра, стік яких становить близько 260 куб. метрів і значно впливає на формування поверхневих водних мас та формування біохімічного режиму вод як морського шельфу, так і моря в цілому. У зоні контакту прісної і солоної води формуються фронтальні зони з високими градієнтами солоності та значною зміною за іншими показниками морського середовища; однак виділяються також і зони з відносно рівномірними характеристиками. Такі відносно рівномірні зони об’єднані в морські водні масиви різної типології для прибережних вод, ділянок морського шельфу та ділянок відкритого моря, що представлені на рисунку та в таблицях 1 і 2.
Районування Чорного та Азовського морів
Азовське море є напівзамкнутою водоймою площею близько 39000 кв. кілометрів що з’єднується з Чорним морем неглибокою Керченською протокою в південній частині і відноситься до системи Середземного моря Атлантичного океану. Азовське море омиває береги України та Російської Федерації. Директива про морську стратегію не бере до розгляду Азовське море як таке, що не омиває береги жодної з країн - членів ЄС. На формування біохімічного режиму мілководного Азовського моря значно впливає стік р. Дон із середнім стоком 24,25 куб. кілометра у північно-східній частині і р. Кубань із середнім стоком 12,23 куб. кілометра у південно-східній частині моря.
Таблиця 1. Водні масиви Чорного моря
Місцезнаходження ділянки | Тип вод та його міжнародний код | Міжнародний код водного масиву | |
Прибережні води (CW - Coastal Waters) | |||
1. | Морські води навколо о. Зміїний | мезогалинні1, відкриті, глибокі, мул, пісок: UA_CW_M5_M_EX_D_SlS | CW1 |
2. | Прибережна ділянка моря від східної точки оз. Бурнас (с. Лебедівка) до с. Приморське | мезогалинні, відкриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_M5_M_EX_S_ SlS | CW2 |
3. | Прибережна ділянка моря від с. Приморське до с. Затока | мезогалинні, відкриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_M5_M_EX_S_ SlS | CW3 |
4. | Прибережна ділянка моря від с. Затока до с. Кароліно-Бугаз (у межах району басейну р. Дністер) | мезогалинні, відкриті, мілкі, пісок: UA_CW_M5_M_EX_S_S | CW4 |
5. | Прибережна ділянка моря від с. Кароліно-Бугаз до мису Ланжерон | мезогалинні, відкриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_M5_M_EX_S_ SlS | CW5 |
6. | Прибережна ділянка моря від мису Ланжерон до с. Фонтанка | Мезогалинні, закриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_M5_M_SH_ SlS | CW6 |
7. | Прибережна ділянка моря від с. Фонтанка до південно-східної частини Кінбурнського півострова | мезогалинні, відкриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_M5_M_EX_S_ SlS | CW7 |
8. | Ягорлицька та Тендрівська затоки | мезогалинні, закриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_M5_M_SH_ S_SlS | CW8 |
9. | Прибережна ділянка моря від північної точки Тендрівської коси до о. Джарилгач | мезогалинні, відкриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_M5_M_EX_S_ SlS | CW9 |
10. | Джарилгацька та Каркінітська затоки | мезогалинні, закриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_M_SH_ S SlS | CW10 |
11. | Прибережна ділянка моря від південної точки о. Джарилгач до Бакальської коси (до с. Міжводне) | мезогалинні, відкриті, мілкі, пісок: UA_CW_M5_M_EX_S_S | CW11 |
12. | Прибережна ділянка моря від с. Міжводне (мис Чорний) до мису Урет | мезогалинні, відкриті, проміжні, мул, пісок: UA_CW_M5_M_EX_I_ SlS | CW12 |
13. | Прибережна ділянка моря від мису Урет до Євпаторійського мису | мезогалинні, закриті, проміжні, мул, пісок: UA_CW_M5_M_SH_I_ SlS | CW13 |
14. | Прибережна ділянка моря від Євпаторійського мису до мису Лукул Каламітської затоки | мезогалинні, закриті, проміжні, мул, пісок: UA_CW_M5_M_SH_I_ SlS | CW14 |
15. | Прибережна ділянка моря від мису Лукул до мису Херсонес | мезогалинні, закриті, проміжні, мул, пісок: UA_CW_M5_M_SH_I_ SlS | CW15 |
16. | Прибережна ділянка моря від мису Херсонес до мису Сарич | мезогалинні, відкриті, глибокі, глина, мул: UA_CW_M5_M_EX_D_CSl | CW16 |
17. | Прибережна ділянка моря від мису Сарич до мису Ай-Тодор | мезогалинні, відкриті, глибокі, мул, пісок: UA_CW_M5_M_EX_D_ SlS | CW17 |
18. | Прибережна ділянка моря від мису Ай-Тодор до мису Меганом | мезогалинні, відкриті, глибокі, глина, мул: UA_CW_M5_M_EX_D__CSl | CW18 |
19. | Прибережна ділянка моря від мису Меганом до мису Киїк-Атлама | мезогалинні, відкриті, проміжні, мул, пісок: UA_CW_M5_M_EX_I_ SlS | CW19 |
20. | Прибережна ділянка моря від мису Киїк-Атлама до мису Чауда (Феодосійська затока) | мезогалинні, закриті, проміжні, глина, мул: UA_CW_M5_M_SH_I__CSl | CW20 |
21. | Прибережна ділянка моря від мису Чауда до мису Такіль | мезогалинні, відкриті, проміжні, мул, пісок: UA_CW_M5_M_EX_I_ SlS | CW21 |
22. | Прибережна ділянка моря від мису Такіль до мису Борзовка | мезогалинні, закриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_M5_M_SH_S_ SlS | CW22 |
Ділянки морського шельфу (ShW - Shelf Waters) | |||
23. | Ділянка морського шельфу Дунайського району | мезогалинні, відкриті, глибокі, мул, пісок: UA_SW_M5_M_EX_D_ SlS | ShW1 |
24. | Ділянка морського шельфу Дністровського району | мезогалинні, відкриті, глибокі мул, пісок: UA_SW_M5_M_EX_D_ SlS | ShW2 |
25. | Ділянка морського шельфу Дніпро-Бузького району | мезогалинні, відкриті, глибокі, мул, пісок, черепашник: UA_SW_M5_M_EX_D_ SlSSh | ShW3 |
26. | Зона змішування | мезогалинні, відкриті, глибокі, мул, пісок, черепашник: UA_SW_M5_M_EX_D_SlSSh | ShW4 |
27. | Зона змішування | мезогалинні, відкриті, глибокі, мул: UA_SW_M5_M_EX_D_Sl | ShW5 |
28. | Зона змішування | мезогалинні, відкриті, глибокі, мул: UA_SW_M5_M_EX_D_ Sl | ShW6 |
29. | Ділянка морського шельфу Центрального району північно-західного регіону Чорного моря | мезогалинні, відкриті, глибокі, мул, черепашник: UA_SW_M5_M_EX_D_ SlSh | ShW7 |
30. | Ділянка морського шельфу Каркінітського району | мезогалинні, відкриті, глибокі, мул: UA_SW_M5_M_EX_D_ Sl | ShW8 |
31. | Ділянка морського шельфу Каламітського району | мезогалинні, відкриті, глибокі, мул: UA_SW_M5_M_EX_D_ Sl | ShW9 |
Ділянки відкритого моря - глибоководна часта моря (OW - Оpen Waters) | |||
32. | Південно-західний район Криму | мезогалинні, відкриті, глибокі, мул: UA_OW_M5_M_EX_D_ Sl | OWCr1 |
33. | Південно-східний район Криму | мезогалинні, відкриті, глибокі, мул: UA_OW_M5_M_EX_D_ Sl | OWCr2 |
34. | Західна частина глибоководної ділянки Чорного моря | мезогалинні, відкриті, глибокі, мул: UA_OW_M5_M_EX_D_ Sl | OWW1 |
35. | Центральна частина глибоководної ділянки Чорного моря | мезогалинні, відкриті, глибокі, мул: UA_OW_M5_M_EX_D_ Sl | OWC1 |
__________
1 Мезогалинні (М) морські води - води, що мають солоність від 5 до 20 проміле.
Таблиця 2. Водні масиви Азовського моря
Місцезнаходження ділянки | Тип вод та його міжнародний код | Міжнародний код водного масиву | |
Прибережні води (CW - Coastal Waters) | |||
1. | Прибережна ділянка моря від мису Борзовка до мису Чагани | мезогалинні, закриті, мілкі, глина, мул: UA_CW_M6_M_EX_S_CSl | CW23 |
2. | Прибережна ділянка моря від мису Чагани до мису Ташик-Бурун | мезогалинні, закриті, мілкі, глина, мул: UA_CW_M6_M_SH_S_ CSl | CW24 |
3. | Прибережна ділянка моря від мису Ташик-Бурун до Арабатської затоки | мезогалинні, закриті, мілкі, глина, мул: UA_CW_M6_M_SH_S_ CSl | CW25 |
4. | Прибережна ділянка моря від Арабатської затоки повздовж Арабатської коси | мезогалинні, відкриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_M6_M_EX_S_ Sl S | CW26 |
5. | Утлюцький лиман | мезогалинні, закриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_M6_M_SH_S_ Sl S | CW27 |
6. | Прибережна ділянка моря від південної точки коси Бірючий острів до мису Великий Дзендзик (Бердянська коса) | мезогалинні, закриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_ M6_M_SH_S_ Sl S | CW28 |
7. | Бердянська затока | мезогалинні, закриті, мілкі, глина, мул: UA_CW_M6_M_EX_S_CSl | CW29 |
8. | Прибережна ділянка моря від Бердянської коси до Білосарайської коси | мезогалинні, закриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_M6_M_SH_S_ Sl S | CW30 |
9. | Таганрозька затока (від Білосарайської коси до Кривої коси) | мезогалинні, закриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_M_SH_S_ Sl S | CW31 |
10. | Прибережна ділянка моря від Кривої коси до кордону між Україною та Російською Федерацією | мезогалинні, закриті, мілкі, мул, пісок: UA_CW_M6_M_SH_S_ Sl S | CW32 |
Ділянки морського шельфу (OWAz - Open Waters Azov sea) | |||
11. | Ділянка Української частини Азовського моря | мезогалинні, відкриті, мілкі, мул: UA_ShW_M6_M_EX_S_ Sl | OWAz |
Примітки щодо позначень у міжнародному кодуванні:
UA - міжнародний код України | |
M5 - Чорне море | |
М6 - Азовське море | |
CW - (Coastal Waters) прибережні води | |
ShW - (Shelf Waters) ділянки морського шельфу | |
OW - (Оpen Waters) ділянки відкритого моря | |
ТW - (Transit Waters) ділянки транзитних вод | |
M - мезогалинні води | |
EX - (Exposed) відкриті (до вітру, хвиль тощо) | |
SH - (Sheltered) закриті (до вітру, хвиль тощо) | |
D - (Deep) глибокі | |
S - (Shallow) мілкі | |
Sl - (Silt) мул | |
S - (Sand) пісок | |
Sh - (Shell) черепашник | |
I - (Intermediate) проміжні | |
C - (Clay) глина |
ХАРАКТЕРИСТИКИ
“доброго” екологічного стану Чорного та Азовського морів за дескрипторами якості
Відповідно до Директиви 2008/56/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 17 червня 2008 р., що встановлює рамки діяльності Співтовариства у сфері політики з морського середовища (Рамкова директива про морську стратегію), визначення характеристик “доброго” екологічного стану у певному морському регіоні або підрегіоні має враховувати кожен із перелічених дескрипторів якості нижче для того, щоб встановити ті дескриптори якості, які мають використовуватися для визначення “доброго” екологічного стану у зазначеному морському регіоні або підрегіоні. Якщо держава-член вважатиме, що використання одного чи декількох із цих дескрипторів є недоцільним, вона надає належні обґрунтування щодо цього. Загалом Рамкова директива про морську стратегію визначає такі 11 дескрипторів:
Дескриптори якості | ||
повний опис | стислий опис | |
1. | Біологічна різноманітність підтримується на належному рівні. Якість та поширеність середовища існування біологічних видів (оселищ), а також розповсюдженість і кількість різних біологічних видів відповідають домінуючим фізіографічним, географічним і кліматичним умовам | біорізноманіття |
2. | Не місцеві види, що були введені в результаті людської діяльності, рівень яких не загрожує шкідливим впливом на екосистеми | чужорідні види |
3. | Популяції всіх риб і молюсків, що експлуатуються в комерційних цілях, перебувають в стабільних біологічних межах, представляючи розподілення популяції за віком і розміром, яке свідчить про хороше здоров’я видів | промислові види риб і молюски |
4. | Усі елементи відомих людині харчових морських ланцюгів представлені нормальною кількістю і різноманітністю та перебувають на рівнях, які можуть гарантувати тривале існування значної кількості видів, а також повне підтримання їх репродуктивної здатності | харчові ланцюги |
5. | Спричинена людьми евтрофікація зведена до мінімуму, особливо такі її шкідливі наслідки, як втрата біорізноманіття, деградація екосистем, шкідливе цвітіння водоростей та нестача кисню в придонних шарах води | евтрофікація |
6. | Цілісність морського дна перебуває на рівні, який гарантує, що структура та функції екосистем є захищеними, зокрема придонні екосистеми не є ушкодженими | морське дно |
7. | Постійні зміни гідрографічних умов не спричиняють шкідливого впливу на морські екосистеми | гідрографічні умови |
8. | Концентрації забруднюючих речовин, рівень насиченості яких не сприяє зростанню шкідливому впливу | забруднюючі речовини |
9. | Наявність токсичних речовин у водних біоресурсах та продукції з них | отруєння біоресурсів |
10. | Властивості та обсяги морського сміття не спричиняють шкоди на прибережне і морське середовище | сміття |
11. | Вплив підводного шуму перебуває на рівні, який не сприяє зростанню шкідливому впливу | підводний шум |
Відповідно до вимог Рамкової директиви про морську стратегію наведені дескриптори якості визначені на основі базової оцінки під час проведення експедиційних досліджень у рамках проектів технічної допомоги та Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй EMBLAS II та EMBLAS+ та бюджетної тематики науково-дослідною установою “Український науковий центр екології моря”, включаючи оцінку та аналіз наявного екологічного стану морських екосистем і антропогенного впливу на них.
Кількісні характеристики “доброго” екологічного стану прибережних вод за дескрипторами якості наведені у підроділі 2 цього додатка, кількісні характеристики “доброго” екологічного стану морських вод - у підрозділі 3 цього додатка.
Оцінка за якісними характеристиками здійснюється на базі експертного аналізу.
2. Кількісні характеристики “доброго” екологічного стану прибережних вод за дескрипторами якості
Дескриптор | Індекс | Критерій оцінки | Водний масив/ район | Сезон | Стан морського середовища | ||||
відмінний | добрий | задовільний | посередній | поганий | |||||
Біорізноманіття | фітопланктон | біомаса фітопланктону (мг/м3) | CW3, CW4, CW5, CW6, CW7 | зима | 1100-1400 | 1400-2000 | 2000-4000 | >4000 | |
весна | 1400-1700 | 1700-2500 | 2500-4700 | >4700 | |||||
літо | 1100-1400 | 1400-2000 | 2000-4000 | >4000 | |||||
осінь | 1000-1250 | 1250-1850 | 1850-3700 | >3700 | |||||
BAC/DIN | >8 | 8-6,3 | 6,3-4,3 | 4,3-2,3 | |||||
МЕС (%) | 20-35 | 35-55 | 56-75 | >75 | |||||
індекс біорізноманіття | 0,19-0,15 | 0,15-0,09 | 0,09-0,05 | 0,05-0,03 | 0,03-0,01 | ||||
зоопланктон | загальна біомаса мезозоопланктону (мг/м3) | CW1-CW 22 | весна | 400-300 | 300-150 | 150-70 | 70-10 | 400) | |
літо | 900-600 | 600-350 | 350-200 | 200-40 | 900) | ||||
осінь | 350-250 | 250-150 | 150-70 | 70-10 | 350) | ||||
індекс Шеннона*, біт *екз-1 | прибережні води | протягом року | >3,5 | 3,5-2,5 | 2,5-1,5 | 1,5-1 | |||
біомаса гетеротрофної дінофлагелляти (лат. Noctiluca scintillans), мг/м3 | прибережні води | -“- | 50-250 | 250-500 | 500-2500 | >2500 | |||
біомаса реброплава Mnemiopsis leidyi, г*м-3 | прибережні води | протягом року | 0 | 1-4 | 4-20 | 20-50 | >50 | ||
Евтрофікація | клас екологічного статусу | прибережні води | -“- | ≤0,5 | 0,5≤ | ||||
1,0≤1,5
1,0≤2
>2
P(PO4)
концентрація
CW1
-“-
6,3
9, 5
14,2
18,9
>18,9
TW5
-“-
18,9
28,4
42,5
56,7
>56,7
CW2
-“-
14,3
21, 5
32,2
42,9
>42,9
CW3
-“-
8,8
13,2
19,8
26,4
>26,4
CW4
-“-
10,9
16,4
24,5
32,7
>32,7
CW5
-“-
10,9
16,4
24,5
32,7
>32,7
CW6
-“-
10,9
16,4
24,5
32,7
>32,7
CW7
-“-
10,4
15,6
23,4
31,2
>31,2
CW8
-“-
10,4
15,6
23,4
31,2
>31,2
CW9
-“-
2,8
4,2
6,3
8,4
>8,4
CW10
-“-
3,9
5,9
8,8
11,7
>11,7
CW11
-“-
3,9
5,9
8,8
11,7
>11,7
CW12
-“-
3,8
5,7
8,6
11,4
>11,4
CW13
-“-
2,8
4,2
6,3
8,4
>8,4
CW14
-“-
2,9
4,4
6,5
8,7
>8,7
CW15
-“-
2,1
3,2
4,7
6,3
>6,3
CW16
-“-
2,1
3,2
4,7
6,3
>6,3
CW17
-“-
2,7
4,1
6,1
8,1
>8,1
CW18
протягом року
2,1
3,2
4,7
6,3
>6,3
CW19
-“-
2,1
3,2
4,7
6,3
>6,3
CW20
-“-
2,7
4,1
6,1
8,1
>8,1
CW21
-“-
2,7
4,1
6,1
8,1
>8,1
CW22
-“-
4
6
9
12
>12
TP
концентрація
CW1
-“-
14
21
31
42
>42
TW5
-“-
37,2
55,8
83,7
111,6
>111,6
CW2
-“-
30,4
45,6
68,4
91,2
>91,2
CW3
-“-
15,9
23,9
35,8
47,7
>47,7
CW4
-“-
19,7
29,6
44,3
59,1
>59,1
CW5
-“-
19,7
29,6
44,3
59,1
>59,1
CW6
-“-
20,7
31,1
46,6
62,1
>62,1
CW7
-“-
19,3
29
43,4
57,9
>57,9
CW8
-“-
19,3
29
43,4
57,9
>57,9
CW9
-“-
15,8
23,7
35,6
47,4
>47,4
CW10
-“-
18,5
27,8
41,6
55,5
>55,5
CW11
-“-
18,5
27,8
41,6
55,5
>55,5
CW12
-“-
13,8
20,7
31,1
41,4
>41,4
CW13
-“-
9,6
14,4
21,6
28,8
>28,8
CW14
-“-
17,1
25,7
38,5
51,3
>51,3
CW15
-“-
10,4
15,6
23,4
31,2
>31,2
CW16
-“-
8,5
12,8
19,1
25,5
>25,5
CW17
-“-
13
19,5
29,3
39
>39
CW18
-“-
13,8
20,7
31,1
41,4
>41,4
CW19
протягом року
13,8
20,7
31,1
41,4
>41,4
CW20
-“-
8,3
12,5
18,7
24,9
>24,9
CW21
-“-
8,3
12,5
18,7
24,9
>24,9
CW22
-“-
13,3
20
29,9
39,9
>39,9
N(NO2)
концентрація
CW1
-“-
1,3
2
2,9
3,9
>3,9
TW5
-“-
5,7
8,6
12,8
17,1
>17,1
CW2
-“-
5
7,5
11,3
15
>15
CW3
-“-
2
3
4,5
6
>6
CW4
-“-
2,5
3,8
5,6
7,5
>7,5
CW5
-“-
2
3
4,5
6
>6
CW6
-“-
2,3
3,5
5,2
6,9
>6,9
CW7
-“-
2,5
3,8
5,6
7,5
>7,5
CW8
-“-
2,5
3,8
5,6
7,5
>7,5
CW9
-“-
0,3
0,5
0,7
0,9
>0,9
CW10
-“-
1,5
2,3
3,4
4,5
>4,5
CW11
-“-
1,5
2,3
3,4
4,5
>4,5
CW12
-“-
1,4
2,1
3,2
4,2
>4,2
CW13
-“-
0,6
0,9
1,4
1,8
>1,8
CW14
-“-
0,7
1,1
1,6
2,1
>2,1
CW15
-“-
0,6
0,9
1,4
1,8
>1,8
CW16
-“-
0,6
0,9
1,4
1,8
>1,8
CW17
-“-
0,7
1,1
1,6
2,1
>2,1
CW18
-“-
0,6
0,9
1,4
1,8
>1,8
CW19
-“-
0,7
1,1
1,6
2,1
>2,1
CW20
протягом року
0,8
1,2
1,8
2,4
>2,4
CW21
-“-
0,8
1,2
1,8
2,4
>2,4
CW22
-“-
0,8
1,2
1,8
2,4
>2,4
N(NO3)
концентрація
CW1
-“-
8
12
18
24
>24
TW5
-“-
170
255
383
510
>510
CW2
-“-
80
120
180
240
>240
CW3
-“-
20,3
30,5
45,7
60,9
>60,9
CW4
-“-
37,6
56,4
84,6
112,8
>112,8
CW5
-“-
18,8
28,2
42,3
56,4
>56,4
CW6
-“-
20,1
30,2
45,2
60,3
>60,3
CW7
-“-
15,6
23,4
35,1
46,8
>46,8
CW8
-“-
15,6
23,4
35,1
46,8
>46,8
CW9
-“-
2,1
3,2
4,7
6,3
>6,3
CW10
-“-
4,5
6,8
10,1
13,5
>13,5
CW11
-“-
4,5
6,8
10,1
13,5
>13,5
CW12
-“-
1,1
1,7
2,5
3,3
>3,3
CW13
-“-
1,7
2,6
3,8
5,1
>5,1
CW14
-“-
2,6
3,9
5,9
7,8
>7,8
CW15
-“-
8,1
12,2
18,2
24,3
>24,3
CW16
-“-
6,7
10,1
15,1
20,1
>20,1
CW17
-“-
4,5
6,8
10,1
13,5
>13,5
CW18
-“-
4,8
7,2
10,8
14,4
>14,4
CW19
-“-
4,5
6,8
10,1
13,5
>13,5
CW20
-“-
1,3
2
2,9
3,9
>3,9
CW21
протягом року
1,3
2
2,9
3,9
>3,9
CW22
-“-
4
6
9
12
>12
N(NH4)
концентрація
CW1
-“-
3
4,5
6,8
9
>9
TW5
-“-
12,6
18,9
28,4
37,8
>37,8
CW2
-“-
10,6
15,9
23,9
31,8
>31,8
CW3
-“-
5,6
8,4
12,6
16,8
>16,8
CW4
-“-
11,6
17,4
26,1
34,8
>34,8
CW5
-“-
3
4,5
6,8
9
>9
CW6
-“-
3,1
4,7
7
9,3
>9,3
CW7
-“-
5,5
8,3
12,4
16,5
>16,5
CW8
-“-
5,5
8,3
12,4
16,5
>16,5
CW9
-“-
5,5
8,3
12,4
16,5
>16,5
CW10
-“-
8
12
18
24
>24
CW11
-“-
8
12
18
24
>24
CW12
-“-
3,3
5
7,4
9,9
>9,9
CW13
-“-
5,1
7,7
11,5
15,3
>15,3
CW14
-“-
9,8
14,7
22,1
29,4
>29,4
CW15
-“-
10,9
16,4
24,5
32,7
>32,7
CW16
-“-
3,8
5,7
8,6
11,4
>11,4
CW17
-“-
8,3
12,5
18,7
24,9
>24,9
CW18
-“-
3,6
5,4
8,1
10,8
>10,8
CW19
-“-
3,6
5,4
8,1
10,8
>10,8
CW20
-“-
4,1
6,2
9,2
12,3
>12,3
CW21
-“-
4,1
6,2
9,2
12,3
>12,3
CW22
протягом року
6,8
10,2
15,3
20,4
>20,4
DIN
концентрація
CW1
-“-
12,3
18,5
27,7
36,9
>36,9
TW5
-“-
188
282
423
564
>564
CW2
-“-
95,6
143
215
287
>287
CW3
-“-
27,9
41,9
62,8
83,7
>83,7
CW4
-“-
51,7
77,6
116,3
155,1
>155,1
CW5
-“-
23,8
35,7
53,6
71,4
>71,4
CW6
-“-
25,5
38,3
57,4
76,5
>76,5
CW7
-“-
23,7
35,6
53,3
71,1
>71,1
CW8
-“-
23,7
35,6
53,3
71,1
>71,1
CW9
-“-
8
12
18
24
>24
CW10
-“-
14
21
31,5
42
>42
CW11
-“-
14
21
31,5
42
>42
CW12
-“-
5,7
8,6
12,8
17,1
>17,1
CW13
-“-
7,4
11,1
16,7
22,2
>22,2
CW14
-“-
13,1
19,7
29,5
39,3
>39,3
CW15
-“-
19,6
29,4
44,1
58,8
>58,8
CW16
-“-
11,1
16,7
25
33,3
>33,3
CW17
-“-
13,5
20,3
30,4
40,5
>40,5
CW18
-“-
9
13,5
20,3
27
>27
CW19
-“-
8,8
13,2
19,8
26,4
>26,4
CW20
-“-
6,2
9,3
14
18,6
>18,6
CW21
-“-
6,2
9,3
14
18,6
>18,6
CW22
-“-
6
9
13,5
18
>18
TN
концентрація
протягом року
164
246
360
492
>492
TW5
-“-
567
851
1276
1701
>1701
CW2
-“-
333
500
749
999
>999
CW3
-“-
167
251
376
501
>501
CW4
-“-
259
389
583
777
>777
CW5
-“-
191
287
430
573
>573
CW6
-“-
257
386
578
771
>771
CW7
-“-
248
372
558
744
>744
CW8
-“-
248
372
558
744
>744
CW9
-“-
87
131
196
261
>261
CW10
-“-
213
320
479
639
>639
CW11
-“-
213
320
479
639
>639
CW12
-“-
172
258
387
516
>516
CW13
-“-
145
218
326
435
>435
CW14
-“-
167
251
376
501
>501
CW15
-“-
233
350
524
699
>699
CW16
-“-
167
251
376
501
>501
CW17
-“-
169
254
380
507
>507
CW18
-“-
100
150
225
300
>300
CW19
-“-
100
150
225
300
>300
CW20
-“-
100
150
225
300
>300
CW21
-“-
100
150
225
300
>300
CW22
-“-
167
251
376
501
>501
Si(SiO3)
концентрація
CW1
-“-
500
250
167
125
TW5
протягом року
1200
600
400
300
CW2
-“-
500
250
167
125
CW3
-“-
500
250
167
125
CW4
-“-
800
400
267
200
CW5
-“-
800
400
267
200
CW6
-“-
700
350
233
175
CW7
-“-
700
350
233
175
CW8
-“-
700
350
233
175
CW9
-“-
260
130
87
65
CW10
-“-
440
220
147
110
CW11
-“-
440
220
147
110
CW12
-“-
500
250
167
125
CW13
-“-
400
200
133
100
CW14
-“-
400
200
133
100
CW15
-“-
400
200
133
100
CW16
-“-
400
200
133
100
CW17
-“-
400
200
133
100
CW18
-“-
400
200
133
100
CW19
-“-
400
200
133
100
CW20
-“-
400
200
133
100
CW21
-“-
400
200
133
100
CW22
-“-
450
225
150
113
хлорофіл
(мкг/дм3)
CW1
-“-
1,2
1,8
2,69
3,59
>3,59
TW5
-“-
1,4
2,1
3,15
4,2
>4,2
CW2
-“-
1,2
1,8
2,69
3,59
>3,59
CW3
протягом року
1,1
1,65
2,48
3,31
>3,31
CW4
-“-
1,2
1,8
2,7
3,6
>3,6
CW5
-“-
1,1
1,65
2,48
3,31
>3,31
CW6
-“-
1,21
1,81
2,72
3,62
>3,62
СW7
-“-
1,51
2,26
3,39
4,52
>4,52
CW8
-“-
1,61
2,41
3,61
4,82
>4,82
CW9
-“-
0,8
1,2
1,79
2,39
>2,39
CW10
-“-
1,1
1,65
2,47
3,29
>3,29
CW11
-“-
0,6
0,9
1,35
1,8
>1,8
CW12
-“-
0,5
0,75
1,12
1,49
>1,49
СW13
-“-
0,45
0,68
1,01
1,35
>1,35
CW14
-“-
0,5
0,75
1,13
1,5
>1,5
CW15
-“-
0,6
0,9
1,36
1,81
>1,81
CW16
-“-
0,5
0,75
1,13
1,5
>1,5
CW17
-“-
0,45
0,68
1,01
1,35
>1,35
CW18
-“-
0,45
0,68
1,01
1,35
>1,35
СW19
-“-
0,45
0,68
1,01
1,35
>1,35
CW20
-“-
0,6
0,9
1,35
1,8
>1,8
CW21
-“-
0,6
0,9
1,35
1,8
>1,8
CW22
-“-
0,8
1,2
1,8
2,4
>2,4
прозорість
(м)
CW1
-“-
6,08
4,86
3,24
2,43
TW5
-“-
2,58
2,06
1,37
1,03
CW2
-“-
4,6
3,68
2,45
1,84
CW3
-“-
6,6
5,28
3,52
2,64
CW4
протягом року
6,2
4,96
3,31
2,48
CW5
-“-
6,6
5,28
3,52
2,64
CW6
-“-
6,2
4,96
3,31
2,48
СW7
-“-
5,78
4,62
3,08
2,31
CW8
-“-
4,98
3,98
2,65
1,99
CW9
-“-
6,6
5,28
3,52
2,64
CW10
-“-
6,18
4,94
3,29
2,47
CW11
-“-
6,58
5,26
3,51
2,63
CW12
-“-
12,13
9,7
6,47
4,85
СW13
-“-
10,8
8,64
5,76
4,32
CW14
-“-
10,18
8,14
5,43
4,07
CW15
-“-
9,8
7,84
5,23
3,92
CW16
-“-
8,9
7,12
4,75
3,56
CW17
-“-
9,08
7,26
4,84
3,63
CW18
-“-
9,08
7,26
4,84
3,63
СW19
-“-
8,9
7,12
4,75
3,56
CW20
-“-
12,53
10,02
6,68
5,01
CW21
-“-
13,03
10,42
6,95
5,21
CW22
-“-
7,8
6,24
4,16
3,12
кисень
нижня межа
(мг/дм3)
CW1
-“-
9,83
7,86
5,24
3,93
TW5
-“-
9,33
7,46
4,97
3,73
CW2
-“-
9,63
7,7
5,13
3,85
CW3
-“-
8,85
7,08
4,72
3,54
CW4
-“-
9,15
7,32
4,88
3,66
CW5
протягом року
8,65
6,92
4,61
3,46
CW6
-“-
9,5
7,6
5,07
3,8
СW7
-“-
9,28
7,42
4,95
3,71
CW8
-“-
8,63
6,9
4,6
3,45
CW9
-“-
9,95
7,96
5,31
3,98
CW10
-“-
8,6
6,88
4,59
3,44
CW11
-“-
9,28
7,42
4,95
3,71
CW12
-“-
9,6
7,68
5,12
3,84
СW13
-“-
8,55
6,84
4,56
3,42
CW14
-“-
7,98
6,38
4,25
3,19
CW15
-“-
8,85
7,08
4,72
3,54
CW16
-“-
8,13
6,5
4,33
3,25
CW17
-“-
9,43
7,54
5,03
3,77
CW18
-“-
9,43
7,54
5,03
3,77
СW19
-“-
9,53
7,62
5,08
3,81
CW20
-“-
9,33
7,46
4,97
3,73
CW21
-“-
9,33
7,46
4,97
3,73
CW22
-“-
9,23
7,38
4,92
3,69
кисень
нижня межа
(% насиченості)
CW1
-“-
104,35
83,48
55,65
41,74
TW5
-“-
105,35
84,28
56,19
42,14
CW2
-“-
107,75
86,2
57,47
43,1
CW3
-“-
105,15
84,12
56,08
42,06
CW4
-“-
105,55
84,44
56,29
42,22
CW5
протягом року
106,55
85,24
56,83
42,62
CW6
-“-
100,5
80,4
53,6
40,2
СW7
-“-
101,13
80,9
53,93
40,45
CW8
-“-
95,38
76,3
50,87
38,15
CW9
-“-
103,83
83,06
55,37
41,53
CW10
-“-
96,03
76,82
51,21
38,41
CW11
-“-
100,83
80,66
53,77
40,33
CW12
-“-
100,73
80,58
53,72
40,29
СW13
-“-
105,13
84,1
56,07
CW14
-“-
105,33
84,26
56,17
42,13
CW15
-“-
105,43
84,34
56,23
42,17
CW16
-“-
106,6
85,28
56,85
42,64
CW17
-“-
101
80,8
53,87
40,4
CW18
-“-
101
80,8
53,87
40,4
СW19
-“-
101,7
81,36
54,24
40,68
CW20
-“-
102,78
82,22
54,81
41,11
CW21
-“-
103,08
82,46
54,97
41,23
CW22
-“-
103,68
82,94
55,29
41,47
кисень
верхня межа
(мг/дм3)
CW1
-“-
9,83
14,74
22,11
29,48
>29,48
TW5
-“-
9,33
13,99
20,98
27,98
>27,98
CW2
-“-
9,63
14,44
21,66
28,88
>28,88
CW3
-“-
8,85
13,28
19,91
26,55
>26,55
CW4
-“-
9,15
13,73
20,59
27,45
>27,45
CW5
-“-
8,65
12,98
19,46
25,95
>25,95
CW6
протягом року
9,5
14,25
21,38
28,5
>28,5
СW7
-“-
9,28
13,91
20,87
27,83
>27,83
CW8
-“-
8,63
12,94
19,41
25,88
>25,88
CW9
-“-
9,95
14,93
22,39
29,85
>29,85
CW10
-“-
8,6
12,9
19,35
25,8
>25,8
CW11
-“-
9,28
13,91
20,87
27,83
>27,83
CW12
-“-
9,6
14,4
21,6
28,8
>28,8
СW13
-“-
8,55
12,83
19,24
25,65
>25,65
CW14
-“-
7,98
11,96
17,94
23,93
>23,93
CW15
-“-
8,85
13,28
19,91
26,55
>26,55
CW16
-“-
8,13
12,19
18,28
24,38
>24,38
CW17
-“-
9,43
14,14
21,21
28,28
>28,28
CW18
-“-
9,43
14,14
21,21
28,28
>28,28
СW19
-“-
9,53
14,29
21,43
28,58
>28,58
CW20
-“-
9,33
13,99
20,98
27,98
>27,98
CW21
-“-
9,33
13,99
20,98
27,98
>27,98
CW22
-“-
9,23
13,84
20,76
27,68
>27,68
кисень
верхня межа
(% насиченості)
CW1
-“-
104,35
156,53
234,79
313,05
>313,05
TW5
-“-
105,35
158,03
237,04
316,05
>316,05
CW2
-“-
107,75
161,63
242,44
323,25
>323,25
CW3
-“-
105,15
157,73
236,59
315,45
>315,45
CW4
-“-
105,55
158,33
237,49
316,65
>316,65
CW5
-“-
106,55
159,83
239,74
319,65
>319,65
CW6
протягом року
100,5
150,75
226,13
301,5
>301,5
СW7
-“-
101,13
151,69
227,53
303,38
>303,38
CW8
-“-
95,38
143,06
214,59
286,13
>286,13
CW9
-“-
103,83
155,74
233,61
311,48
>311,48
CW10
-“-
96,03
144,04
216,06
288,08
>288,08
CW11
-“-
100,83
151,24
226,86
302,48
>302,48
CW12
-“-
100,73
151,09
226,63
302,18
>302,18
СW13
-“-
105,13
157,69
236,53
315,38
>315,38
CW14
-“-
105,13
157,69
236,53
315,38
>315,38
CW15
-“-
105,33
157,99
236,98
315,98
>315,98
CW16
-“-
106,6
159,9
239,85
319,8
>319,8
CW17
-“-
101
151,5
227,25
303
>303
CW18
-“-
101
151,5
227,25
303
>303
СW19
-“-
101,7
152,55
228,83
305,1
>305,1
CW20
-“-
102,78
154,16
231,24
308,33
>308,33
CW21
-“-
103,08
154,61
231,92
309,23
>309,23
CW22
-“-
103,68
155,51
233,27
311,03
>311,03
індекс TRIX
прибережні води
-“-
< 4
4
5
6
> 6
Морське дно
макрозообентос
індекс Шеннона (H) для м’яких ґрунтів, біт*екз.-1
прибережні води
-“-
≥ 3,3
2,5-3,3
1,8-2,5
1,1-1,8
< 1,1
індекс Шеннона (H) для піщаних і змішаних ґрунтів, біт*екз.-1
прибережні води
протягом року
≥ 4
3,1-4
2,2-3,1
1,3-2,2
< 1,3
індекс AMBI
прибережні води
-“-
0,2-1,2
1,2-3,3
3,3-4,3
4,3-5,5
5,5-7
індекс M-AMBI / M-AMBI*(n)
прибережні води
-“-
≥ 0,85
0,55-0,85
0,39-0,55
0,2-0,39
макрофітобентос
екологічна активність трьох домінантів
(S/W)3Dp, м2/кг
шельфові райони Чорного моря з солоністю від 12 ‰ до 17 ‰
-“-
(S/W)3Dp < 15
15 ≤ (S/W)3Dp ≤ 30
31 ≤ (S/W)3Dp ≤ 45
46 ≤ (S/W)3Dp ≤ 60
(S/W)3Dp > 60
показник відносної екологічної якості
прибережні води
-“-
≥ 0,82
0,54
0,37
0,25
≥ 0
середня екологічна активність видів S/W)x, м2/кг
прибережні води
-“-
(S/W)x < 60
60 ≤ (S/W)x ≤ 80
81 ≤ (S/W)x ≤ 120
121 ≤ (S/W)x ≤ 200
(S/W)x > 200
показник відносної екологічної якості
прибережні води
протягом року
≥ 0,98
0,79
0,58
0,17
≥ 0
індекс поверхні фітоценозу (SIph), одиниць
прибережні води
-“-
SIph < 25
25 ≤ SIph ≤ 40
41 ≤ SIph ≤ 55
56 ≤ SIph ≤ 90
SIph > 90
показник відносної екологічної якості
прибережні води
-“-
≥ 0,95
0,84
0,68
0,15
≥ 0
Забруднюючі речовини
коефіцієнт забруднення
забруднюючі речовини в морській воді
прибережні води
-“-
0,5-1
1-2,5
2,5-5
>5
важкі метали в донних відкладах
прибережні води
-“-
0,5-1
1-1,25
1,25-2,5
>2,5
органічні забруднюючі речовини
прибережні води
-“-
0,2-1
1-5
5-25
>25
Вміст токсичних речовин у водних біоресурсах та продукції з них
коефіцієнт забруднення
важкі метали
прибережні води
протягом року
0,5-1
1-1,25
1,25-2,5
>2,5
органічні сполуки
прибережні води
-“-
0,2-1
1-5
5-25
>25
__________
* Індекс Шеннона визначається як “кількість бітів на екземпляр” (Stuart H. Hurlbert, 1971).
3. Кількісні характеристики “доброго” екологічного стану морських вод за дескрипторами якості
Дескриптор якості | Індикатор | Критерій оцінки | Водний масив/район | Сезон | Стан морського середовища | |
“добрий” екологічний стан | “недобрий” екологічний стан | |||||
Біорізноманіття | фітопланктон | біомаса фітопланктону (мг/м3) | SW1 | зима | ≤1400 | >1400 |
весна | ≤1700 | >1700 | ||||
літо | ≤1400 | >1400 | ||||
осінь | ≤1250 | >1250 | ||||
SW2 | зима | |||||
весна | ≤1900 | >1900 | ||||
літо | ≤1400 | >1400 | ||||
осінь | ≤950 | >950 | ||||
SW3 | зима | ≤1250 | >1250 | |||
весна | ≤1600 | >1600 | ||||
літо | ≤1400 | >1400 | ||||
осінь | ≤1250 | >1250 | ||||
SW5 | зима | ≤400 | >400 | |||
весна | ≤1100 | >1100 | ||||
літо | ≤1100 | >1100 | ||||
осінь | ≤1500 | >1500 | ||||
SW6 | зима | ≤800 | >800 | |||
весна | ≤750 | >750 | ||||
літо | ≤800 | >800 | ||||
осінь | ≤1250 | >1250 | ||||
SW7 | зима | - | - | |||
весна | ≤240 | >240 | ||||
літо | ≤650 | >650 | ||||
осінь | ≤700 | >700 | ||||
OSW1* | ≤557 | >557 | ||||
OSW2* | ≤557 | >557 | ||||
OSW3* | ≤557 | >557 | ||||
OSW4* | ≤557 | >557 | ||||
зоопланктон | загальна біомаса мезозоопланктону (мг/м3) | SW1 | весна | 70-47 | ≥70; ≤47 | |
літо | 296-198 | ≥296; ≤198 | ||||
осінь | 189-127 | ≥189; ≤127 | ||||
SW2 | весна | 113-76 | ≥113; ≤76 | |||
літо | 449-301 | ≥449; ≤301 | ||||
осінь | 187-426 | ≥187; ≤426 | ||||
SW3 | весна | 113-76 | ≥113; ≤76 | |||
літо | 449-301 | ≥449; ≤301 | ||||
осінь | 191-128 | ≥191; ≤128 | ||||
SW5 | весна | 106-71 | ≥106; ≤71 | |||
літо | 121-81 | ≥121 ;≤ 81 | ||||
осінь | 89-59 | ≥89; ≤59 | ||||
SW6 | весна | 141-94 | ≥141; ≤94 | |||
літо | 417-280 | ≥417; ≤280 | ||||
осінь | 272-183 | ≥272; ≤183 | ||||
SW7 | весна | 160-107 | ≥160; ≤107 | |||
літо | 410-274 | ≥410; ≤274 | ||||
осінь | 300-201 | ≥300; ≤201 | ||||
частка гетеротрофної дінофлагелляти (лат. Noctiluca scintillans), % | SW1 | протягом року | 28-40 | ≥40 | ||
SW2 | -“- | 28-40 | ≥40 | |||
SW3 | -“- | 26-37 | ≥37 | |||
SW5 | -“- | 44-62 | ≥62 | |||
SW6 | -“- | 23-33 | ≥33 | |||
SW7 | -“- | 37-52 | ≥52 | |||
частка у загальній біомасі копеподи (лат. Copepoda), % | SW1 | -“- | 37-26 | 26≤ | ||
SW2 | -“- | 37-26 | 26≤ | |||
SW3 | -“- | 45-32 | 32≤ | |||
SW5 | -“- | 15-10 | 10≤ | |||
SW6 | -“- | - | - | |||
SW7 | -“- | 68-48 | 48≤ | |||
індекс Шеннона, біт *екз-1 | SW1 | -“- | 1,25-0,88 | ≤0,88 | ||
SW2 | -“- | 1,35-0,94 | ≤0,94 | |||
SW3 | -“- | 1,41-0,99 | ≤0,99 | |||
SW5 | -“- | 1,4-0,98 | ≤0,98 | |||
SW6 | -“- | 1,6-1,12 | ≤1,12 | |||
SW7 | -“- | 1,6-1,12 | ≤1,12 | |||
морські ссавці | випадкова загибель у знаряддях лову морської свині | < 1 | ≥ 1 | |||
випадкова загибель у знаряддях лову морської свині | < 5 | ≥ 5 | ||||
щільність популяції чорноморської морської свині (фоцена звичайна, лат. Phocoena phocoena) (особини на квадратний кілометр) | у північно-східній частині Чорного моря | ≥ 4 | < 4 | |||
щільність популяції дельфіна білобокого (лат. Delphinus delphis) (особини на квадратний кілометр) | у центральній частині Чорного моря | ≥ 4 | < 4 | |||
щільність популяції афаліни звичайної (лат. Tursiops truncatus) (особини на кв. кілометр) | у північно-східній частині Чорного моря | ≥ 2 | < 2 | |||
Евтрофікація | P(PO4) | концентрація | SW1 |
| ≤ 21,5 | >21,5 |
|
| SW2 |
| ≤ 11 | >11 | |
|
| SW3 |
| ≤ 15,6 | >15,6 | |
|
| SW4 |
| ≤ 9,5 | >9,5 | |
|
| SW5 |
| ≤ 9,5 | >9,5 | |
|
| SW6 |
| ≤ 9,5 | >9,5 | |
|
| SW7 |
| ≤ 8,6 | >8,6 | |
|
| OWW1 |
| ≤ 3,8 | >3,8 | |
|
| OWC1 |
| ≤3,6 | >3,6 | |
TP | концентрація | SW1 |
| ≤ 45,6 | >45,6 | |
|
| SW2 |
| ≤ 26,4 | >26,4 | |
|
| SW3 |
| ≤ 29 | >29 | |
|
| SW4 |
| ≤ 21 | >21 | |
|
| SW5 |
| ≤ 21 | >21 | |
|
| SW6 |
| ≤ 21 | >21 | |
|
| SW7 |
| ≤ 21 | >21 | |
|
| OWW1 |
| ≤ 13,8 | >13,8 | |
|
| OWC1 |
| ≤ 13,7 | >13,7 | |
N(NO2) | концентрація | SW1 |
| ≤ 7,5 | >7,5 | |
|
| SW2 |
| ≤ 2 | >2 | |
|
| SW3 |
| ≤ 3,8 | >3,8 | |
|
| SW4 |
| ≤ 2 | >2 | |
|
| SW5 |
| ≤ 2 | >2 | |
|
| SW6 |
| ≤ 2 | >2 | |
|
| SW7 |
| ≤ 1,4 | >1,4 | |
|
| OWW1 |
| ≤ 0,6 | >0,6 | |
|
| OWC1 |
| ≤ 0,6 | >0,6 | |
N(NO3) | концентрація | SW1 |
| ≤ 35,4 | >35,4 | |
|
| SW2 |
| ≤ 14,4 | >14,4 | |
|
| SW3 |
| ≤ 20,1 | >20,1 | |
|
| SW4 |
| ≤ 6,4 | >6,4 | |
|
| SW5 |
| ≤7,2 | >7,2 | |
|
| SW6 |
| ≤7,2 | >7,2 | |
|
| SW7 |
| ≤4,1 | >4,1 | |
|
| OWW1 |
| ≤3,8 | >3,8 | |
|
| OWC1 |
| ≤3,3 | >3,3 | |
N(NH4) | концентрація | 7 |
| ≤15,9 | >15,9 | |
|
| SW1 |
| ≤11,4 | >11,4 | |
|
| SW2 |
| ≤8,3 | >8,3 | |
|
| SW3 |
| ≤4,5 | >4,5 | |
|
| SW4 |
| ≤4,5 | >4,5 | |
|
| SW5 |
| ≤4,5 | >4,5 | |
|
| SW6 |
| ≤4,5 | >4,5 | |
|
| SW7 |
| ≤3,8 | >3,8 | |
|
| OWW1 |
| ≤3,3 | >3,3 | |
|
| OWC1 |
| ≤3 | >3 | |
DIN | концентрація | SW1 |
| ≤58,8 | >58,8 | |
|
| SW2 |
| ≤27,8 | >27,8 | |
|
| SW3 |
| ≤32,1 | >32,1 | |
|
| SW4 |
| ≤12,9 | >12,9 | |
|
| SW5 |
| ≤13,7 | >13,7 | |
|
| SW6 |
| ≤13,7 | >13,7 | |
|
| SW7 |
| ≤9,2 | >9,2 | |
|
| OWW1 |
| ≤7,7 | >7,7 | |
|
| OWC1 |
| ≤6,9 | >6,9 | |
TN | концентрація | SW1 |
| ≤557 | >557 | |
|
| SW2 |
| ≤329 | >329 | |
|
| SW3 |
| ≤378 | >378 | |
|
| SW4 |
| ≤246 | >246 | |
|
| SW5 |
| ≤263 | >263 | |
|
| SW6 |
| ≤263 | >263 | |
|
| SW7 |
| ≤197 | >197 | |
|
| OWW1 |
| ≤138 | >138 | |
|
| OWC1 |
| ≤131 | >131 | |
Si(SiO3) | концентрація | SW1 |
| ≤500 | ||
SW2 | ≤250 | |||||
SW3 | ≤250 | |||||
SW4 | ≤200 | |||||
SW5 | ≤200 | |||||
SW6 | ≤250 | |||||
SW7 | ≤200 | |||||
OWW1 | ≤175 | |||||
OWC1 | ≤175 | |||||
хлорофіла | (мкг/дм3) | SW1 |
| 1,99 | >1,99 | |
|
| SW2 |
| 0,99 | >0,99 | |
|
| SW3 |
| 1,23 | >1,23 | |
|
| SW4 |
| 0,87 | >0,87 | |
|
| SW5 |
| 0,94 | >-0,94 | |
|
| SW6 |
| 0,94 | >0,94 | |
|
| SW7 |
| 0,73 | >0,73 | |
|
| OWW1 |
| 0,34 | >0,34 | |
|
| OWC1 |
| 0,34 | >0,34 | |
прозорість | (м) | SW1 |
| 4,86 | ||
|
| SW2 |
| 6,64 | ||
|
| SW3 |
| 5,9 | ||
|
| SW4 |
| 9,18 | ||
|
| SW5 |
| 9,18 | ||
|
| SW6 |
| 8,64 | ||
|
| SW7 |
| 10,48 | ||
|
| OWW1 |
| 12,48 | ||
|
| OWC1 |
| 12,16 | ||
Морське дно | кисень | нижня межа (мг/дм3) | SW1 |
| 7,86 | |
|
| SW2 |
| 8,12 | ||
|
| SW3 |
| 8 | ||
|
| SW4 |
| 8,64 | ||
|
| SW5 |
| 8,16 | ||
|
| SW6 |
| 8 | ||
|
| SW7 |
| 7,38 | ||
|
| OWW1 |
| 7,34 | ||
|
| OWC1 |
| 7,46 | ||
кисень | нижня межа | SW1 |
| 83,48 | ||
|
| SW2 |
| 84,36 | ||
|
| SW3 |
| 81,84 | ||
|
| SW4 |
| 81,14 | ||
|
| SW5 |
| 81,68 | ||
|
| SW6 |
| 80,64 | ||
|
| SW7 |
| 80,56 | ||
|
| OWW1 |
| 81,06 | ||
|
| OWC1 |
| 81,16 | ||
кисень | верхня межа (мг/дм3) | SW1 |
| 14,74 | >14,74 | |
|
| SW2 |
| 15,23 | >15,23 | |
|
| SW3 |
| 15 | >15 | |
|
| SW4 |
| 16,2 | >16,2 | |
|
| SW5 |
| 15,3 | >15,3 | |
|
| SW6 |
| 15 | >19,46 | |
|
| SW7 |
| 13,84 | >13,84 | |
|
| OWW1 |
| 13,76 | 13,76 | |
|
| OWC1 |
| 13,99 | 13,99 | |
кисень | верхня межа | SW1 |
| 156,53 | >156,53 | |
SW2 | 158,18 | >158,18 | ||||
SW3 | 153,45 | >153,45 | ||||
SW4 | 151,2 | >151,2 | ||||
SW5 | 151,2 | >151,2 | ||||
SW6 | 151,2 | >151,2 | ||||
SW7 | 151,05 | >151,05 | ||||
OWW1 | 151,99 | >151,99 | ||||
OWC1 | 152,18 | >152,18 | ||||
індекс TRIX | шельфові води | < 5 | ≥ 5 | |||
макрозообентос | індекс Шеннона (H) для м’яких ґрунтів, біт*екз.-1 | шельфові води | ≥ 2,5 | < 2,5 | ||
індекс Шеннона (H) для піщаних і змішаних ґрунтів, біт*екз.-1 | шельфові води | ≥ 3,1 | < 3,1 | |||
індекс AMBI | шельфові води | < 3,3 | ≥ 3,3 | |||
індекс M-AMBI / M-AMBI*(n) | шельфові води | ≥ 0,55 | < 0,55 | |||
макрофітобентос | екологічна активність трьох домінантів (S/W)3Dp, м2/кг | філофорне поле Зернова (глибини 25-55 м) | протягом року | ≤47 | >47 | |
середня екологічна активність видів (S/W)x, м2/кг | філофорне поле Зернова (глибини 25-55 м) | -“- | ≤77 | >77 | ||
індекс поверхні фітоценозу (SIph), одиниць | філофорне поле Зернова (глибини 25-55 м) | -“- | >53 | ≤53 | ||
Забруднюючі речовини | кофіцієнт забруднення | забруднюючі речовини в морській воді | шельфові води та води відкритого моря води | протягом року | ≤1 | > 1 |
важкі метали в донних відкладах | шельфові води та води відкритого моря води | -“- | ≤1 | > 1 | ||
органічні забруднюючі речовини | шельфові води та води відкритого моря води | -“- | ≤1 | > 1 | ||
Вміст токсичних речовин у водних біоресурсах та продукції з них | коефіцієнт забруднення | важкі метали | шельфові води та води відкритого моря води | -“- | ≤1 | > 1 |
органічні сполуки | шельфові води та води відкритого моря води | -“- | 1 | > 1 | ||
