Про утворення Національного органу з питань протимінної діяльності
{Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженнями КМ
№ 781-р від 02.09.2022
№ 505-р від 09.06.2023}
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України “Про протимінну діяльність в Україні” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Утворити Національний орган з питань протимінної діяльності у складі згідно з додатком.
2. Затвердити Положення про Національний орган з питань протимінної діяльності, що додається.
СКЛАД
Національного органу з питань протимінної діяльності
Міністр оборони, голова Національного органу
Перший заступник Міністра оборони, перший заступник голови Національного органу
Заступник Міністра внутрішніх справ, заступник голови Національного органу
Заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій
Заступник Міністра освіти і науки
Заступник Міністра охорони здоров’я
Перший заступник Міністра соціальної політики
Заступник Міністра закордонних справ
Заступник Міністра аграрної політики та продовольства
Заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури
Перший заступник Міністра з питань стратегічних галузей промисловості
Генеральний директор АТ “Українська оборонна промисловість” (за згодою)
{Додаток із змінами, внесеними згідно з Розпорядженнями КМ № 781-р від 02.09.2022, № 505-р від 09.06.2023}
ПОЛОЖЕННЯ
про Національний орган з питань протимінної діяльності
1. Національний орган з питань протимінної діяльності (далі - Національний орган) - міжвідомчий допоміжний орган, який діє за колегіальним принципом під головуванням Міністра оборони, утворюється з метою координації діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств та організацій незалежно від форми власності (крім тих, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади), що залучаються до проведення заходів у сфері протимінної діяльності.
2. Національний орган у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями Національного органу є:
1) вжиття разом із центром соціально-гуманітарного реагування, центром гуманітарного розмінування, центром протимінної діяльності, центральними органами виконавчої влади заходів до формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері протимінної діяльності і виконання міжнародних зобов’язань України у зазначеній сфері;
2) здійснення координації протимінної діяльності міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та операторами протимінної діяльності;
3) організація розроблення та впровадження національних стандартів з протимінної діяльності відповідно до міжнародних стандартів протимінної діяльності, правил та процедур щодо управління операціями у сфері протимінної діяльності;
4) надання рекомендацій щодо залучення відповідними суб’єктами протимінної діяльності операторів протимінної діяльності;
5) здійснення координації розроблення та впровадження стратегії, національної програми/державної цільової програми протимінної діяльності та відповідного плану заходів протимінної діяльності.
4. Національний орган відповідно до покладених на нього завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань протимінної діяльності та подає Кабінетові Міністрів України пропозиції стосовно розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо удосконалення системи протимінної діяльності за всіма її складовими;
2) погоджує напрями використання фінансових ресурсів, що надаються донорами безпосередньо операторам протимінної діяльності (крім організацій, установ та підприємств, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) з метою виконання заходів протимінної діяльності на території України;
3) проводить аналіз ефективності виконання заходів, спрямованих на реалізацію державної політики у сфері протимінної діяльності;
4) вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо підвищення ефективності планування та виконання заходів за напрямами протимінної діяльності;
5) сприяє залученню міжнародної допомоги для розбудови потенціалу у сфері протимінної діяльності та виконання заходів у зазначеній сфері;
6) координує підготовку та узагальнює для передачі через МЗС звітів щодо виконання Україною взятих міжнародних зобов’язань у сфері протимінної діяльності;
7) вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо пріоритетів розвитку наукової і науково-технічної діяльності у сфері протимінної діяльності;
8) розглядає та погоджує пропозиції щодо впровадження національних стандартів з протимінної діяльності відповідно до міжнародних стандартів протимінної діяльності;
9) забезпечує періодичне висвітлення у засобах масової інформації матеріалів про стан здійснення заходів протимінної діяльності за всіма її складовими;
10) сприяє організації та впровадженню заходів/програм з інформування про небезпеки від вибухонебезпечних предметів та навчання із запобігання ризикам, пов’язаним з вибухонебезпечними предметами;
11) сприяє проведенню заходів з надання допомоги постраждалим особам та здійсненню заходів щодо їх реабілітації.
5. Національний орган для забезпечення виконання покладених на нього завдань і функцій має право:
1) залучати до участі у своїй роботі представників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, організацій, установ, міжнародних організацій, засобів масової інформації (за погодженням з їх керівниками), а також експертів, консультантів та представників громадськості (за згодою);
2) отримувати у визначеному законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.
6. Роботою Національного органу керує його голова, а за його відсутності - перший заступник голови або заступник голови.
Персональний склад Національного органу затверджує та вносить у разі потреби зміни до нього його голова.
Засідання Національного органу веде голова, а за його відсутності - перший заступник голови або заступник голови.
7. Голова Національного органу:
1) очолює Національний орган та керує його діяльністю;
2) координує роботу членів Національного органу та розподіляє обов’язки між ними за відповідними напрямами щодо виконання покладених на нього завдань;
3) затверджує щорічний план засідань Національного органу;
4) скликає і проводить засідання Національного органу, вносить питання для розгляду на його засіданнях, затверджує порядок денний засідання, протокол засідання та пропозиції і рекомендації Національного органу;
5) представляє Національний орган в органах державної влади та органах місцевого самоврядування у відносинах з фізичними та юридичними особами в Україні та за кордоном;
6) ухвалює рішення про скликання та проведення засідань Національного органу;
7) залучає до роботи Національного органу спеціалістів, експертів, фахівців, представників міжнародних організацій у сфері протимінної діяльності в Україні (за згодою).
8. Формою роботи Національного органу є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого головою Національного органу щорічного плану засідань, але не рідше ніж один раз на квартал.
Засідання Національного органу є правоможним, якщо на ньому присутні не менше двох третин загальної кількості членів.
Дата, час, місце проведення та порядок денний засідання визначаються головою Національного органу та повідомляються учасникам засідання не пізніше ніж за 10 днів до його проведення.
9. Позачергове засідання скликається протягом семи днів з дня прийняття головою Національного органу рішення про проведення такого засідання.
Позачергове засідання Національного органу проводиться в разі:
необхідності врегулювання невідкладних питань, пов’язаних із формуванням та реалізацією державної політики у сфері протимінної діяльності;
за вимогою одного із членів Національного органу.
10. Голова Національного органу може приймати рішення про проведення засідання Національного органу в режимі відеоконференції з використанням відповідного програмного забезпечення, зокрема через Інтернет. В онлайн-засіданні беруть участь члени Національного органу, а також інші особи, визначені головою.
11. На своїх засіданнях Національний орган розробляє і схвалює пропозиції та рекомендації з питань, що належать до його компетенції.
Пропозиції і рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більш як половина присутніх на засіданні членів Національного органу.
У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. Голова, члени Національного органу мають по одному голосу кожний.
Пропозиції та рекомендації фіксуються у протоколі засідання Національного органу, який підписується головуючим на засіданні та керівником секретаріату Національного органу і надсилається всім членам Національного органу та Кабінетові Міністрів України.
Член Національного органу, який не підтримує пропозиції (рекомендації), може викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.
Пропозиції та рекомендації Національного органу можуть бути реалізовані шляхом ухвалення Кабінетом Міністрів України рішення, проект якого вносить орган виконавчої влади відповідно до своєї компетенції.
12. Робочим органом Національного органу, що забезпечує підготовку, скликання та проведення засідань, а також контроль за виконанням його рішень, є секретаріат Національного органу.
Функції секретаріату Національного органу виконує структурний підрозділ Міноборони.
Порядок здійснення координації діяльності центру протимінної діяльності, центру гуманітарного розмінування та центру соціально-гуманітарного реагування секретаріатом Національного органу визначається Міноборони, МВС і Мінреінтеграції.
Для роботи секретаріату Національного органу щодо планування, практичної організації та координації здійснення заходів протимінної діяльності можуть залучатися представники міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, організацій, установ, міжнародних організацій, операторів протимінної діяльності, донорів (за погодженням з їх керівниками), а також експерти, консультанти та представники громадськості (за згодою).
