Про внесення змін до пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1413), зміни, що додаються.
ЗМІНИ,
що вносяться до пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації
1. Підпункти 7-10 викласти в такій редакції:
“7) втрати лісового фонду - напрям, що включає втрати лісонасаджень та пов’язані із ними витрати.
Основні показники, які оцінюються:
втрати лісогосподарського виробництва, спричинені обмеженням прав землекористувачів;
втрати пошкодженої, знищеної або вкраденої заготовленої лісопродукції;
неотримані доходи лісокористувачів, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, від:
- непроведення рубок (вартість лісопродукції, рентна плата);
- неможливості здійснювати побічне користування (зокрема заготівлю березового соку, ягід, грибів);
витрати на підготовку ґрунту під створення лісових культур;
витрати та неотримані доходи мисливського господарства (зокрема неможливість проведення полювання, знищення або пошкодження вольєрів, втрати кількості диких тварин, спричинені невчасним здійсненням біотехнічних заходів).
Визначення шкоди та збитків, заподіяних лісовому фонду, здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держлісагентства за погодженням з Мінреінтеграції.
Визначення шкоди та збитків, заподіяних внаслідок знищення або пошкодження лісових розсадників, лісових культур, та шкоди, завданої біоресурсам, здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспекції за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеними напрямами є Держекоінспекція та Держлісагентство;
8) втрати надр - напрям, що включає втрати надр, завдані самовільним їх користуванням, а також шкоду, завдану навколишньому природному середовищу під час самовільного користування надрами.
Основні показники, які оцінюються:
обсяг самовільного, зокрема незаконного, користування надрами;
шкода та збитки, завдані навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного користування надрами.
Визначення шкоди та збитків від обсягу самовільного, зокрема незаконного, користування надрами здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держгеонадр за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Держгеонадра.
Визначення шкоди та збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного користування надрами, здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспекції за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальною за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Держекоінспекція;
9) втрати акваторії - напрям, що включає втрачену частину територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях.
Основні показники, які оцінюються:
упущена вигода, пов’язана з обмеженням мореплавства внаслідок втрати частини територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях.
Визначення збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінінфраструктури за погодженням з Мінреінтеграції;
шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу в межах територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспеції за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеними напрямами є Мінінфраструктури та Держекоінспекція;
10) збитки, завдані природно-заповідному фонду, - напрям, що включає збитки, завдані територіям та об’єктам природно-заповідного фонду, та пов’язані із ними витрати.
Основним показником, який оцінюється, є збитки, завдані територіям та об’єктам природно-заповідного фонду внаслідок пошкодження чи знищення природних комплексів та об’єктів у їх межах.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспеції за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальною за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Держекоінспекція;”.
2. Доповнити пункт підпунктами 16-18 такого змісту:
“16) шкода, завдана земельним ресурсам, - напрям, що включає шкоду, зумовлену забрудненням і засміченням земельних ресурсів.
Основні показники, які оцінюються:
шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок забруднення ґрунтів речовинами, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;
шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок засмічення земельних ділянок сторонніми предметами, матеріалами, відходами та/або іншими речовинами.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспекції за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальною за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Держекоінспекція;
17) шкода, завдана атмосферному повітрю, - напрям, що включає шкоду, завдану викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Основні показники, які оцінюються:
обсяг неорганізованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або сумішей таких речовин;
збитки, завдані атмосферному повітрю неорганізованими викидами забруднюючих речовин або сумішей таких речовин.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспекції за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальною за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Держекоінспекція;
18) збитки, завдані водним ресурсам та об’єктам водогосподарської інфраструктури, - напрям, що включає забруднення, засмічення, вичерпання та інші дії, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров’ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об’єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості ґрунтів та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Основні показники, які оцінюються:
упущена вигода у зв’язку з обмеженням використання вод, зокрема для задоволення потреб галузей економіки у водних ресурсах (рентна плата, екологічний податок, надання послуг);
упущена вигода у зв’язку з погіршенням екологічного стану/потенціалу або хімічного стану масивів поверхневих вод, екологічного стану морських вод;
шкода, заподіяна внаслідок забруднення та засмічення вод, порушення встановлених режимів роботи штучних водних об’єктів і водогосподарських систем та самовільного користування водними ресурсами;
обсяг самовільного, зокрема незаконного, користування водними ресурсами;
потреби на відновлення водних об’єктів, які були порушені внаслідок бойових дій;
знищені або пошкоджені об’єкти водогосподарської інфраструктури (зокрема насосні станції, що здійснюють перекачування річкового стоку та паводкових вод, шлюзи-регулятори);
упущена вигода у зв’язку з обмеженням доступу до використання рибних та інших водних живих ресурсів.
Визначення збитків (крім заподіяних внаслідок забруднення та засмічення вод, самовільного користування водними ресурсами) здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держводагентства за погодженням з Мінреінтеграції.
Визначення шкоди та збитків, заподіяних внаслідок забруднення та засмічення вод, самовільного користування водними ресурсами, здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспекції за погодженням з Мінреінтеграції.
Визначення шкоди та збитків (упущеної вигоди) у зв’язку з обмеженням доступу до використання рибних та інших водних живих ресурсів здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінагрополітики за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеними напрямами є Держекоінспекція, Держводагентство та Мінагрополітики.”.
