Про затвердження планів управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок
1. Затвердити такі, що додаються:
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дон на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дунай на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Криму на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Приазов’я на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Причорномор’я на 2023-2030 роки;
план управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Південний Буг на 2023-2030 роки.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям подавати щороку до 20 лютого Державній службі з надзвичайних ситуацій інформацію про стан виконання зазначених у пункті 1 планів (далі - плани) для її узагальнення та подання щороку до 1 квітня Кабінету Міністрів України.
3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям під час формування проекту Державного бюджету України на відповідний рік передбачати кошти, необхідні для виконання планів.
4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування під час формування проектів місцевих бюджетів передбачати кошти, необхідні для виконання планів.
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Вісла на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річки Вісла та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Вісла, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річки Вісла за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 16 територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 323 кілометри. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Вісла наведено в додатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річки Вісла здійснюється в рамках виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Польща про співробітництво та взаємну допомогу в галузі попередження катастроф, стихійних лих, інших надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, ратифікованої Законом України від 16 січня 2003 р. № 450-IV, інших міжнародних договорів України у сфері управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності.
Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення територій вниз або вгору за течією в інших країнах, що входять до гідрографічного району басейну річки Вісла.
Заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва в районі басейну річки Вісла зазначені в додатку 3.
7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336.
З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Вісли на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасне оновлення цих планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Вісла.
8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.
9. Обмін даними про оцінку та управління ризиками затоплення з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства, а також згідно з міжнародними договорами України.
10. Інформацію про оцінку та управління ризиками затоплення ДСНС надає центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам безоплатно на їх запити з урахуванням обмежень, установлених Законом України “Про державну таємницю”, та особливостей поводження із службовою інформацією в центральних органах виконавчої влади.
Додаток 1 |
ОПИС
району басейну річки Вісла та тенденції динаміки клімату і його можливих змін
Територія району басейну річки Вісла розташована в межах Львівської та Волинської областей і становить 12892 кв. кілометри (2,13 відсотка території України).
У районі басейну річки Вісла розташовані 1132 населених пункти, з них 44 міські населені пункти (міст - 26, селищ міського типу - 18) та 1088 сільських населених пунктів (сіл - 1088). Населення району басейну річки Вісла становить близько 1 795 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах - близько 1 150 тис. осіб (64,3 відстока), кількість сільського населення - понад 560 тис. осіб (31,4 відсотка). Близько 77 тис. осіб проживає в селищах міського типу (4,3 відсотка).
До району басейну річки Вісла на території України належать суббасейн річки Західний Буг та суббасейн річки Сян. Суббасейн річки Західний Буг є цілісним. Межа суббасейну річки Західний Буг проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Польща, Республікою Білорусь та через населені пункти по лінії вододілу. Суббасейн річки Сян складається з двох частин, розділених районом басейну річки Дністер. Межа cуббасейну річки Сян проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Польща та через населені пункти по лінії вододілу.
Територія району басейну річки Вісла розташовується у трьох фізико-географічних зонах: лісостеповій, зоні мішаних лісів (Українське Полісся) та у зоні висотної поясності Українських Карпат.
Рельєф місцевості району басейну річки Вісла у південній частині (суббасейн річки Сян - площа 2482 кв. кілометри (19,25 відсотка площі басейну річки Вісла) легко розчленований, що сприяє перерозподілу елементів клімату і поверхневого стоку. У поліській північній частині району басейну річки Вісла (суббасейн річки Західний Буг - площа 10410 кв. кілометрів (80,75 відсотка площі басейну річки Вісла) рельєф території рівнинний, що сприяє накопиченню поверхневих вод, перезволоженню ґрунтів і формуванню болотної і лісової рослинності. Над поверхнею карбонатних відкладів часто зустрічаються карстові форми рельєфу.
Ґрунтовий покрив строкатий за складом, будовою профілів, фільтраційними властивостями. Переважаючими у структурі ґрунтового покриву лісостепової зони є опідзолені чорноземи і сірі лісові ґрунти, поліської зони - дерново-підзолисті, в заплавах річок - дернові та болотні, які характеризуються легким гранулометричним складом та промивним режимом.
Клімат у районі басейну річки Вісла помірно-континентальний. Річна кількість атмосферних опадів змінюється від 650 до 800 міліметрів з нерівномірним розподілом їх за місяцями. Найбільша кількість опадів припадає на червень - липень (90-140 міліметрів за місяць), найменша - на січень - лютий (24-40 міліметрів за місяць). Середньорічна кількість опадів становить 597-1070 міліметрів. Середньорічна температура становить 7 °С. Сніговий покрив формується переважно шаром у 14-19 сантиметрів. У південній частині басейну в лютому сніговий покрив може становити понад 50 сантиметрів.
Річки району басейну річки Вісла за гідрологічним режимом розрізняються як річки Передкарпатського (суббасейн річки Сян (витоки річок Сян та Ріка) та Подільського (суббасейни річок Західний Буг та Сян (річки басейнів річок Вишня, Шкло, В’яр, Завадівка) гідрологічних районів.
Водотоки Передкарпатського району відзначаються переважно паводковим стоком, частка якого становить 55-70 відсотків річного. Проходження паводків відзначається у березні - серпні. На зимовий період припадає 10-15 відсотків річного стоку. У Подільському гідрологічному районі річки району басейну річки Вісла характеризуються переважанням весняного стоку - 40-45 відсотків. Стік літа становить 20 відсотків. Протягом межені стік води річок є майже однаковим.
Середній багаторічний шар весняного водопілля річок Передкарпатського гідрологічного району становить 150-180 міліметрів, у Подільському гідрологічному районі цей показник зменшується до 60-100 міліметрів. У роки із великою кількістю опадів одновідсоткової імовірності перевищення варто очікувати весняний стік 300-400 міліметрів у Передкарпатському гідрологічному районі та 100-150 міліметрів - у Подільському.
У районі басейну річки Вісла спостереження за гідрологічним режимом здійснюються на 11 гідрологічних постах. Спостереження здійснюються на семи річках із 127 річок, що протікають територією району басейну річки Вісла. На всіх гідрологічних постах району басейну річки Вісла здійснюються спостереження за рівнями, витратами та температурою води, а також за льодовим режимом. З 11 пунктів гідрологічних спостережень району басейну річки Вісла лише на одному гідрологічному посту, розташованому у м. Кам’янці-Бузькій, здійснюються спостереження за наносами.
За даними гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річки Вісла, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися поблизу п’яти гідрологічних постів.
Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річки Вісла
Водний об’єкт | Місцезнаходження поста | Види спостережень | |||
за рівнем води* | вимірювання витрат води* | за температурою води* | вимірювання витрат завислих наносів* | ||
Річка: | |||||
Вишня | с. Твiржа | так | так | так | ні |
Захiдний Буг | смт Сасiв | так | так | так | ні |
Захiдний Буг | м. Кам’янка-Бузька | так | так | так | так |
Захiдний Буг | с. Литовеж | так | так | так | ні |
Полтва | м. Буськ | так | так | так | ні |
Рата | с. Волиця | так | так | так | ні |
Рата | с. Межирiччя | так | так | так | ні |
Свиня | м. Жовква | так | так | так | ні |
Солокiя | м. Червоноград | так | так | так | ні |
Луга | м. Володимир-Волинський | так | так | так | ні |
Озеро Світязь | с. Світязь | так | ні | так | ні |
__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
Максимальні рівні води у річках району басейну річки Вісла та відмітки рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
Річка | Місцезнаходження поста | Рівні води різної імовірності перевищення, метрів | Максимальні рівні води, метрів | Дата історичного максимуму | ||
0,2 | 1 | 10 | ||||
Вишня | с. Твiржа | 206,54 | 206,16 | 205,38 | 205,87 | 21 квітня 1998 р. |
Захiдний Буг | м. Кам’янка-Бузька | 205,56 | 205,44 | 205,12 | 205,27 | 7 квітня 1952 р. |
Рата | с. Волиця | 201,86 | 201,74 | 201,41 | 201,63 | 8 червня 1948 р. |
Рата | с. Межирiччя | 193,59 | 193,2 | 192,42 | 193,21 | 5 листопада 1974 р. |
Солокiя | м. Червоноград | 192,1 | 191,79 | 191,2 | 191,54 | 8 квітня 2013 р. |
У межах усіх гідрологічних постів, поблизу яких спостерігалися затоплення, які набули рівня надзвичайних ситуацій, абсолютні максимальні рівні води перевищували рівні води десятивідсоткової імовірності перевищення. Величина перевищення рівнів десятивідсоткової забезпеченості є меншою за 1 метр. Максимальні рівні води на річках району басейну річки Вісла не перевищували позначки рівнів одновідсоткової імовірності перевищення у межах чотирьох гідрологічних постів, крім поста на річці Рата у с. Межирiччя. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річки Вісла та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).
За останні 20 років наслідки зміни клімату стають дедалі більш відчутними, зокрема спостерігаються зміни у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо. До кінця століття у районі басейну річки Вісла за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте можливе зменшення їх кількості влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.
Основними причинами кліматичних змін в районі басейну річки Вісла є великий обсяг викидів парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Вісла у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Імовірно, збільшиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. У цілому в басейні можна очікувати більш м’якої та вологої зими, більш спекотного і сухого літа, теплого і вологого вересня та більш посушливої і теплої осені. Практично на всій території басейну можна очікувати істотного збільшення інтенсивності дощових паводків у теплий період року, зокрема очікується зростання інтенсивності паводків на 30-40 відсотків.
Додаток 2 |
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Вісла
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Вісла, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура складається переважно з дамб. У районі басейну річки Вісла розташовано вісім гідротехнічних споруд, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів (з них чотири (або 3,4 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані).
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Вісла, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Вісла здійснюються функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень у межах району басейну річки Вісла ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів здійснює Львівський регіональний центр з гідрометеорології, який складає:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля в суббасейнах річок Західний Буг та Сян;
короткострокові прогнози в суббасейнах річок Західний Буг та Сян під час паводків і весняного водопілля та льодового режиму;
попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки в суббасейнах річок Західний Буг та Сян.
За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річки Вісла за період з 1987 року, виявлено 67 подій, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами та які за механізмом затоплення були спричинені перевищенням позначок русло-заплавного коридору. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.
На основі проведеної попередньої оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Вісла, який наведено у таблицях 1 і 2.
Усього в районі басейну річки Вісла визначено 16 територій із потенційно значними ризиками затоплення, з них 11 розташовуються на ділянках водних об’єктів та мають загальну протяжність 323 кілометри, п’ять - в населених пунктах, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня.
Із 16 територій із потенційно значними ризиками затоплення одна територія (річка Вишня - м. Судова Вишня - ділянка державного кордону з Республікою Польща) має транскордонний (неузгоджений) статус, її довжина становить 41 кілометр.
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річки Вісла
Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта | Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів | Довжина, кілометрів | Вид затоплення* | Наслідки затоплення** | Приналежність до транскордонних територій | |
градусів північної широти | градусів східної довготи | |||||
р. Бухта - витік - гирло | 49.648946 | 23.058456 | 29 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.718879 | 22.853571 | |||||
р. Вишня - м. Судова Вишня - ділянка державного кордону з Республікою Польща | 49.776905 | 23.381051 | 41 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
49.889667 | 23.041287 | |||||
р. Млинівка - витік - гирло | 49.728789 | 23.378761 | 17 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.803113 | 23.250053 | |||||
р. Січня - м. Мостиська - гирло | 49.768394 | 23.155814 | 10 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.832665 | 23.140636 | |||||
р. Трощанка - витік - гирло | 49.73811 | 23.038398 | 19 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.826084 | 23.138258 | |||||
р. Західний Буг - с. Тадані - с. Конотопи | 50.084878 | 24.421855 | 67 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
50.50188 | 24.259441 | |||||
р. Горпинка - витік - гирло | 49.975024 | 24.319977 | 20 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
50.080034 | 24.413808 | |||||
р. Кам’янка - с. Жовтанці - гирло | 49.997621 | 24.205325 | 30 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
50.119115 | 24.359825 | |||||
р. Рата - с. Пристань - гирло | 50.224453 | 23.928832 | 38 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
50.35122 | 24.246163 | |||||
р. Жердець - витік - гирло | 50.075733 | 24.167698 | 31 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
50.271526 | 24.201505 | |||||
р. Солокія - м. Белз - гирло | 50.376618 | 24.241828 | 21 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
50.373576 | 23.988129 | |||||
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Інші території із потенційно значними ризиками затоплення в межах району басейну річки Вісла
Населені пункти, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня | Координати населеного пункту | Вид затоплення* | Наслідки затоплення** | Приналежність до транскордонних територій | |
градусів північної широти | градусів східної довготи | ||||
с. Шегині | 49.801177 | 22.976472 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Бортятин | 49.810333 | 23.398206 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Опільсько | 50.497145 | 24.215455 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Гатківка | 50.502469 | 24.159138 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Липники | 49.757496 | 23.213119 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Вісла
Додаток 3 |
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2023-2030 роки
Найменування заходу | Відповідальні за виконання | Строк виконання | Індикатор виконання |
1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення | Міндовкілля | листопад | уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення |
2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Вісла | ДСНС | листопад | розроблено (уточнено) 192 карти |
3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2031-2036 роки | МВС | листопад | забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту відповідного акта |
4. Визначення меж водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон та заплав малих річок, зазначення їх у документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні, внесення відомостей про відповідні обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру та позначення зазначених меж на місцевості інформаційними знаками | органи місцевого самоврядування | листопад | забезпечено виконання у повному обсязі |
5. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд | Міндовкілля | грудень | забезпечено інвентаризацію усіх об’єктів протипаводкової інфраструктури |
6. Забезпечення реконструкції захисних дамб у с. Сілець Червоноградської об’єднаної територіальної громади та с. Корчів Белзької територіальної громади Червоноградського району Львівської області | Львівська облдержадміністрація | грудень | реконструйовано захисні дамби протяжністю 1,5 кілометра |
7. Проведення регулювання русел річки Білий Стік у с. Комарів-Волиця Сокальської територіальної громади, річки Болотня у с. Сілець Червоноградської об’єднаної територіальної громади та с. Куличків Великомостівської територіальної громади Червоноградського району Львівської області | Львівська облдержадміністрація | грудень | розчищено русла протяжністю 15 кілометрів |
8. Забезпечення реконструкції протипаводкових гідротехнічних споруд в межах Бузької та Золочівської територіальної громади Золочівського району Львівської області | -“- | грудень | реконструйовано 55 споруд |
9. Забезпечення будівництва протипаводкових гідротехнічних споруд у с. Мости, с. Монастирець, с. Підзвиринець Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області | -“- | грудень | побудовано три споруди |
10. Забезпечення реконструкції захисних дамб у с. Мости, с. Монастирець, с. Підзвиринець Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області | -“- | грудень | реконструйовано захисні дамби на ділянці протяжністю 15 кілометрів |
11. Забезпечення реконструкції протипаводкових гідротехнічних споруд у с. Мости, с. Монастирець, с. Підзвиринець Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області | -“- | грудень | реконструйовано 42 споруди |
12. Проведення регулювання русел річок у межах Перемишлянської, Пустомитівської територіальної громади Львівського району Львівської області | Львівська облдержадміністрація | грудень | розчищено русла річок протяжністю 23 кілометри |
13. Здійснення заліснення водозабірної площі суббасейну річки Західний Буг на території Львівської області | Міндовкілля | грудень | заліснено 5000 гектарів |
14. Здійснення залуження водозабірної площі суббасейну річки Західний Буг на території Львівської області | Міндовкілля | грудень | залужено 10000 гектарів |
15. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС | МВС | грудень | забезпечено модернізацію у повному обсязі |
16. Забезпечення співробітництва з Республікою Польща у сфері управління водними ресурсами | Міндовкілля | щороку | проведено вісім засідань |
17. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | уточнено відповідні плани, порядки та регламенти |
18. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення | ДСНС | щороку до | уточнено розрахунки сил та засобів |
19. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлювання, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | визначено необхідні матеріальні резерви |
20. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води в разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | забезпечено створення відповідних запасів |
21. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням | місцеві органи виконавчої влади | щороку | забезпечено проведення навчань |
22. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його прогнозовані масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено порядок |
23. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено плани евакуації |
24. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення | органи місцевого самоврядування (за згодою) | постійно | забезпечено виконання у повному обсязі |
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Дніпро на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річки Дніпро та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Дніпро, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річки Дніпро за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 43 території із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 2743 кілометри. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Дніпро наведено в додатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річки Дніпро здійснюється в рамках виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, ратифікованої Законом України від 28 листопада 2002 р. № 326-IV, Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків, ратифікованої Законом України від 1 липня 1999 р. № 802-XIV, інших міжнародних договорів України у сфері управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності. З 2014 року співробітництво з Російською Федерацією зупинено.
Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення територій вниз або вгору за течією в інших країнах, що входять до гідрографічного району басейну річки Дніпро.
Заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері водних ресурсів та гідрометеорології з Республікою Білорусь зазначені в додатку 3.
7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342).
З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Дніпра на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Дніпро.
8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.
9. Обмін даними про оцінку та управління ризиками затоплення з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства, а також згідно з міжнародними договорами України.
10. Інформацію про оцінку та управління ризиками затоплення ДСНС надає центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам безоплатно на їх запити з урахуванням обмежень, установлених Законом України “Про державну таємницю”, та особливостей поводження із службовою інформацією в центральних органах виконавчої влади.
Додаток 1 |
ОПИС
району басейну річки Дніпро та тенденції динаміки клімату і його можливих змін
Територія району басейну річки Дніпро розташовується в межах 20 адміністративно-територіальних одиниць України (19 областей (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області) та м. Київ) і становить 296317 кв. кілометрів (49 відсотків території України).
У районі басейну річки Дніпро розташовані 15093 населених пункти, з них 521 міський населений пункт (міст - 192, селищ міського типу - 329) та 14572 сільських населених пункти (селищ - 543, сіл - 14026). Населення басейну становить понад 22 150 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах, близько 13 810 тис. осіб (62,3 відсотка), у селах проживає близько 6 500 тис. осіб (29,3 відсотка). У селищах міського типу проживає 7,4 відсотка та селищах 0,9 відсотка населення району басейну річки Дніпро, у селищах - 0,9 відсотка.
До району басейну річки Дніпро належать п’ять суббасейнів (суббасейни Верхнього Дніпра, Середнього Дніпра, Нижнього Дніпра, суббасейн річки Прип’ять та суббасейн річки Десна). Район басейну річки Дніпро є цілісним, складається з басейну річки Дніпро у межах України, перехідних вод та прибережних вод (акваторія Чорного моря між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа району басейну річки Дніпро проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Білорусь, Російською Федерацією та через населені пункти по лінії вододілу.
Район басейну річки Дніпро розташований в межах п’яти великих геологічних структур (Український кристалічний щит, Дніпровсько-Донецька западина і Причорноморська западина, Волино-Подільська плита та Донецька складчаста споруда).
Суббасейн Верхнього Дніпра є найменшим суббасейном району басейну річки Дніпро. Його площа становить 2315 кв. кілометрів (лише 0,78 відсотка площі району басейну річки Дніпро). Розташовується суббасейн Верхнього Дніпра в межах грабена Дніпровсько-Донецької западини. Рельєф місцевості низовинний, представлений Придніпровською низовиною з пересічними відмітками земної поверхні 110-160 метрів. Переважну частину суббасейну Верхнього Дніпра займають лівобережні схили долин річок Дніпро та Сож, зокрема їх заплави.
Суббасейн Середнього Дніпра є найбільшим суббасейном району басейну річки Дніпро з площею 109527 кв. кілометрів (36,96 відсотка площі району басейну річки Дніпро). Правобережна частина суббасейну Середнього Дніпра повністю зосереджена в умовах Українського кристалічного щита, де рельєф місцевості представлений Придніпровською височиною (пересічні відмітки земної поверхні 220-300 метрів), Прироською рівниною (пересічні відмітки земної поверхні 100-200 метрів) та Київським плато (пересічні відмітки земної поверхні 160-200 метрів). Лівобережна частина суббасейну Середнього Дніпра зосереджена в умовах Дніпровсько-Донецької западини та на відрогах Українського кристалічного щита (гирла річок Трубіж, Супій, Золотоноша, Псел). Рельєф території низовинний, представлений Полтавською рівниною (пересічні відмітки земної поверхні 100-200 метрів) та Придніпровською низовиною (пересічні відмітки земної поверхні 60-140 метрів).
Суббасейн Нижнього Дніпра є другим за розміром суббасейном району басейну річки Дніпро з площею 82625 кв. кілометрів, що становить 27,88 відсотка площі району басейну річки Дніпро. Суббасейн Нижнього Дніпра розташовується в межах чотирьох геологічних структур (Український кристалічний щит, Дніпровсько-Донецька западина і Причорноморська западина та Донецька складчаста споруда). Рельєф суббасейну переважно низовинний, представлений Причорноморською низовиною та Придніпровською низовиною, з пересічними відмітками земної поверхні 40-90 метрів та 60-180 метрів відповідно. Проте рельєф північно-західної та східної окраїн суббасейну виражений відрогами Придніпровської височини та Донецького кряжу відповідно. Пересічні відмітки земної поверхні 180-210 метрів на відрогах Придніпровської височини, а в їх пониззях 70-180 метрів. На відрогах Донецького кряжу пересічні відмітки земної поверхні 200-240 метрів, а в їх пониззях 80-190 метрів.
Площа суббасейну річки Прип’ять становить 68366 кв. кілометрів (23,07 відсотка загальної площі району басейну річки Дніпро). Суббасейн розташовується в межах Українського кристалічного щита та Волино-Подільської плити. У рельєфі суббасейн річки Прип’ять представлений Поліською низовиною (Волинське, Житомирське та Київське Полісся), Волинською і Подільською височинами та Словечансько-Овруцьким кряжем. Пересічні відмітки земної поверхні Поліської низовини коливаються в межах 130-180 метрів. Такий рельєф найбільш характерний для суббасейну річки Прип’ять, хоча верхів’я басейнів основних найбільших річок зосереджені в умовах Волинської та Подільської височин. У цій місцевості абсолютні відмітки земної поверхні перевищують 200-400 метрів (Мізоцький кряж - 342 метри, Повчанська височина - 361 метр, Кременецькі гори - 408 метрів, Вороняки - 440 метрів). Словечансько-Овруцький кряж характеризується абсолютними відмітками земної поверхні 200-300 метрів.
Суббасейн річки Десна займає площу 33482 кв. кілометри (11,3 відсотка загальної площі району басейну річки Дніпро). Територія суббасейну річки Десна повністю розташовується в межах північної частини Дніпровсько-Донецької западини, перетинаючи її грабен. Місцевість має низовинний рельєф, який представлений Придніпровською низовиною, з абсолютними відмітками земної поверхні 90-220 метрів.
Клімат у районі басейну річки Дніпро помірно-континентальний із загальним посиленням континентальності у напрямку на південний схід (у степовій зоні). Для зони мішаних лісів (Поліський край, суббасейни річок Прип’яті, Десни та Верхнього Дніпра) характерна помірно холодна, сніжна зима з відлигами, тепле і вологе літо. У літні місяці часто відзначаються тривалі облогові дощі. У зоні лісостепу (суббасейн Середнього Дніпра) переважають помірно холодні зими з частими відлигами, літо тепле з меншою (порівняно з Поліссям) кількістю опадів та розвиненою зливовою діяльністю. Для степової зони (суббасейн Нижнього Дніпра) характерні коротка, холодна і малосніжна зима з частими відлигами і незначним сніговим покривом, жарке і посушливе літо.
Кількість опадів загалом зменшується у напрямку з півночі і північного заходу (зона мішаних лісів) на південь і південний схід (зона степу). Річна сума опадів у суббасейнах району басейну річки Дніпро становить 600-700 міліметрів у суббасейнах річок Прип’ять, Десна та Верхнього Дніпра, 550-650 міліметрів у суббасейні Середнього Дніпра, 450-550 міліметрів у суббасейні Нижнього Дніпра. Більше половини (до двох третин) річної кількості опадів випадає у теплий період року (квітень - жовтень). Найбільш дощовими є червень і липень. У ці місяці випадає 56-85 міліметрів та 58-95 міліметрів відповідно. Добовий максимум опадів, як правило, припадає на літні місяці і під час інтенсивних злив становить від 59 до 101 міліметрів.
Стійкий сніговий покрив на території району басейну річки Дніпро у середньому встановлюється в другій - третій декаді грудня. Руйнування снігового покриву відбувається з кінця лютого по першу декаду березня. Максимальні запаси води у сніговому покриві відмічаються у лютому величиною 25-30 міліметрів.
Річки району басейну річки Дніпро належать до Східнополіського, Нижньодеснянського, Ворсклопсельського, Нижньо-Дніпровського та Причорноморського гідрологічних районів. Живлення річок відбувається у результаті атмосферних опадів. Річний хід рівнів і витрат води характеризується чітко вираженим весняним водопіллям, порівняно низькою літньою меженню, загальним осіннім підйомом (внаслідок дощів) та підвищеною водністю зимової межені. На річках у межах зони мішаних лісів літня межінь досить часто переривається дощовими паводками, які можуть продовжуватися і восени. Більша частина річного стоку (понад 60 відсотків) проходить у період водопілля. На природний режим рівнів і витрат води впливають численні ставки і малі водосховища, а також на пригирлових ділянках - підпір води від гідротехнічних споруд дніпровських водосховищ.
Весняне водопілля на річках правобережної частини розпочинається у першій декаді березня, на річках лівобережної частини - у першу та другу декади березня; завершується у третій декаді квітня - початку травня. У роки з багатосніжною зимою та при активному сніготаненні, інтенсивність підйому на початку водопілля досягає 1-1,5 метра за добу та більше. У роки з теплою зимою і тривалими відлигами весняне водопілля проходить у лютому - першій декаді березня. Піки водопілля в середньому відзначаються у другій - третій декадах березня. Спад рівнів і витрат водопілля відбувається повільно і тривало, особливо у нижніх течіях річок. Спад водопілля може ускладнюватися дощовими паводками, які уповільнюють зменшення водності і збільшують тривалість спаду до кінця червня - початку липня.
Найнижчі рівні зазвичай спостерігаються у липні - вересні. Дощі щороку викликають паводки, але їх максимуми не перевищують весняні. Лише в роки з низьким водопіллям на річках Полісся дощові паводки, спричинені тривалими дощами, можуть перевищити найвищі рівні водопілля (наприклад, високий дощовий паводок на річці Уж у липні 1993 року).
У літній період русла річок заростають, рослинність може займати більшу частину поперечного перерізу русла.
Період зимової межені характеризується нестабільним режимом. Унаслідок потепління в зимовий період і частих відлиг на річках взимку відзначається підвищення водності або спостерігаються тало-дощові паводки, які зумовлюють підвищений фон формування весняного стоку. Взимку на всіх притоках Дніпра спостерігаються льодові явища у вигляді заберегів, льодоходу, шугоходу і льодоставу різної тривалості і потужності. Перші льодові явища відзначаються у третій декаді листопада - першій декаді грудня. Суцільний льодостав утворюється з другої декади грудня, і в зими із стабільним зимовим режимом погоди він утримується до кінця лютого. У зими з відлигами льодовий покрив нестійкий і може короткочасно руйнуватися. Скресання льодового покриву річок відбувається у березні, але в роки з ранньою весною можливе у лютому. Найпізніші строки скресання фіксуються до початку квітня. Під час льодоутворення і скресання можуть формуватися локальні затори і зажори, які зазвичай не є небезпечними. На характер льодового режиму більшості річок впливають антропогенні фактори (зокрема, скиди теплих комунальних і промислових вод).
У районі басейну річки Дніпро спостереження за гідрологічним режимом здійснюється на 145 гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на 63 річках із 1311 річок, що протікають територією району басейну річки Дніпро. Із 145 гідрологічних постів району басейну річки Дніпро 110 розташовується безпосередньо на річках та 35 - на водосховищах Дніпровського каскаду. Зокрема, на Київському та Канівському водосховищах розташовується по п’ять гідрологічних постів, на Кременчуцькому водосховищі - сім, Кам’янському - чотири, Дніпровському - шість та на Каховському водосховищі - вісім гідрологічних постів.
Спостереження за рівнями води у районі басейну річки Дніпро здійснюється не на всіх гідрологічних постах. Винятком є гідрологічні пости, що розташовані у створах дніпровських гідроелектростанцій, та пост Придеснянської воднобалансової станції у с. Покошичі. Витрати води вимірюються на 101 гідрологічному пості, за винятком дев’яти гідрологічних постів. Спостереження за річковими наносами здійснюється лише на 20 гідрологічних постах на 17 річках. За температурою води та льодовими явищами спостереження у районі басейну річки Дніпро здійснюються на 100 гідрологічних постах. На всіх гідрологічних постах, що розташовані на водосховищах Дніпровського каскаду, здійснюються спостереження за рівнями та температурою води, а також за льодовими явищами.
Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річки Дніпро
Водний об’єкт | Місцезнаходження поста | Види спостережень | |||
за рівнем води* | вимірювання витрат води* | за температурою води* | вимірювання витрат завислих наносів* | ||
Річка: | |||||
Прип’ять | с. Річиця | так | так | так | ні |
Прип’ять | с. Люб’язь | так | так | так | ні |
Вижівка | с. Руда | так | так | так | так |
Вижівка | смт Стара Вижівка | так | так | так | ні |
Турія | с. Ягідне | так | так | так | ні |
Турія | м. Ковель | так | так | так | ні |
Стохід | с. Малинівка | так | так | так | ні |
Стохід | смт Любешів | так | так | так | ні |
Стир | с. Щуровичі | так | так | так | так |
Стир | м. Луцьк | так | так | так | ні |
Стир | смт Колки | так | ні | так | ні |
Стир | с. Млинок | так | так | так | ні |
Радоставка | с. Трійця | так | так | так | ні |
Іква | с. Великі Млинівці | так | так | так | так |
Горинь | смт Ямпіль | так | так | так | так |
Горинь | с. Оженин | так | так | так | ні |
Горинь | с. Деражне | так | так | так | ні |
Горинь | м. Дубровиця | так | ні | так | ні |
Устя | с. Корнин | так | так | так | ні |
Вирка | с. Сварині | так | так | так | ні |
Случ | с. Громада | так | так | так | так |
Случ | м. Новоград-Волинський | так | так | так | ні |
Случ | м. Сарни | так | так | так | так |
Тня | с. Броники | так | так | так | ні |
Смілка | с. Сусли | так | так | так | ні |
Льва | с. Осницьк | так | так | так | ні |
Уборть | с. Рудня-Iванiвська | так | так | так | ні |
Уборть | c. Перга | так | так | так | так |
Уж | м. Коростень | так | так | так | ні |
Норин | с. Славенщина | так | так | так | так |
Тетерiв | с. Троща | так | так | так | ні |
Тетерiв | м. Житомир | так | так | так | ні |
Гнилоп’ять | с. Головенка | так | так | так | ні |
Гуйва | с. Городкiвка | так | так | так | ні |
Iрша | смт Хорошів | так | так | так | ні |
Тетерiв | смт Iванкiв | так | так | так | так |
Iрша | с. Українка | так | так | так | ні |
Iрпiнь | смт Гостомель | так | так | так | ні |
Десна | с. Лiтки | так | так | так | ні |
Стугна | с. Здорiвка | так | так | так | ні |
Рось | с. Круподеринцi | так | так | так | ні |
Рось | с. Фесюри | так | так | так | так |
Рось | м. Корсунь-Шевченкiвський | так | так | так | ні |
Росава | м. Миронiвка | так | так | так | ні |
Супій | с. Пiщане | так | так | так | ні |
Вільшанка | с. Млiїв | так | так | так | ні |
Золотоношка | м. Золотоноша | так | так | так | ні |
Тясмин | с. Велика Яблунiвка | так | так | так | ні |
Трубiж | смт Баришiвка | так | так | так | ні |
Трубiж | м. Переяслав-Хмельницький | так | так | так | ні |
Недра | м. Березань | так | так | так | ні |
Серебрянка | с. Балаклiя | так | так | так | ні |
Днiпро | с. Неданчичi | так | так | так | ні |
Десна | м. Новгород-Сiверський | так | ні | так | ні |
Десна | с. Розльоти | так | так | так | так |
Десна | с. Макошине | так | ні | так | ні |
Десна | м. Чернiгiв | так | так | так | так |
Десна | c. Морiвськ | так | ні | так | ні |
Iвотка | с. Iвот | так | так | так | ні |
Убiдь | с. Кудрiвка | так | так | так | ні |
Сейм | с. Мутин | так | так | так | так |
Клевінь | с. Шарпiвка | так | так | так | ні |
Снов | м. Сновськ | так | так | так | ні |
Бiлоус | с. Кошiвка | так | так | так | ні |
Головесня | с. Покошичi | так | так | так | так |
Сула | с. Зеленківка | так | так | так | ні |
Сула | м. Ромни | так | так | так | ні |
Сула | м. Лубни | так | так | так | ні |
Ромен | м. Ромни | так | так | так | ні |
Удай | м. Прилуки | так | так | так | ні |
Перевід | с. Сасинівка | так | так | так | ні |
Сліпорід | с. Олександрівка | так | так | так | ні |
Оржиця | с. Маяківка | так | так | так | ні |
Псел | м. Суми | так | так | так | ні |
Псел | м. Гадяч | так | так | так | так |
Псел | с. Запсілля | так | так | так | ні |
Хорол | м. Миргород | так | так | так | ні |
Говтва | с. Михнiвка | так | так | так | ні |
Ворскла | с. Чернеччина | так | так | так | так |
Ворскла | м. Полтава | так | ні | так | ні |
Ворскла | м. Кобеляки | так | так | так | ні |
Мерло | м. Богодухiв | так | так | так | ні |
Оріль | с. Степанiвка | так | так | так | ні |
Оріль | смт Царичанка | так | так | так | так |
Берестова | м. Красноград | так | ні | так | ні |
Орчик | с. Чернещина | так | так | так | ні |
Самара | с. Коханiвка | так | так | так | ні |
Самара | м. Павлоград | так | ні | так | ні |
Самара | с. Кочережки | так | так | так | так |
Велика Тернiвка | с. Богданiвка | так | так | так | ні |
Вовча | смт Василькiвка | так | так | так | так |
Мокрi Яли | xутір Грушiвський | так | так | так | ні |
Солона | с. Новопавлiвка | так | так | так | ні |
Гайчур | с. Андрiївка | так | так | так | ні |
Мала Терса | с. Троїцьке | так | так | так | ні |
Кільчень | с. Олександрiвка Перша | так | так | так | ні |
Мокра Сура | смт Кринички | так | так | так | ні |
Конка | м. Пологи | так | так | так | ні |
Iнгулець | с. Олександро-Степанiвка | так | так | так | ні |
Iнгулець | c. Iскрiвка | так | так | так | ні |
Iнгулець | м. Кривий Рiг | так | так | так | ні |
Дніпро | м. Нова Каховка | так | ні | так | ні |
Інгулець | с. Калинівське | так | ні | так | ні |
Струмок: | |||||
Воронiй Яр | с. Криски | так | так | так | ні |
Петрушине | с. Криски | так | так | так | так |
Балка: | |||||
Подлядо | с. Криски | так | так | так | так |
Липiне | с. Криски | так | так | так | так |
Лощина: | |||||
Дослiдна | с. Покошичi | так | так | так | так |
Придорожня | с. Покошичi | так | так | так | так |
Водосховище: | |||||
Київське | с. Дніпровське | так | ні | так | ні |
Київське | м. Чорнобиль | так | ні | так | ні |
Київське | с. Страхолісся | так | ні | так | ні |
Київське | с. Толокунь | так | ні | так | ні |
Київське | с. Лебедівка | так | ні | так | ні |
Київське | м. Вишгород | так | ні | так | ні |
Канівське | м. Київ | так | ні | так | ні |
Канівське | м. Українка | так | ні | так | ні |
Канівське | м. Ржищів | так | ні | так | ні |
Канівське | м. Переяслав-Хмельницький | так | ні | так | ні |
Канівське | м. Канів, верхній б’єф | так | ні | так | ні |
Кременчуцьке | м. Канів, нижній б’єф | так | ні | так | ні |
Каховське | с. Розумівка | так | ні | так | ні |
Каховське | залізнична станція Плавні | так | ні | так | ні |
Каховське | с. Вищетарасівка | так | ні | так | ні |
Каховське | с. Благовіщенка | так | ні | так | ні |
Каховське | м. Нікополь | так | ні | так | ні |
Каховське | Грушівська дамба | так | ні | так | ні |
Каховське | смт Велика Лепетиха | так | ні | так | ні |
Каховське | м. Нова Каховка | так | ні | так | ні |
Кременчуцьке | с. Сокирне | так | ні | так | ні |
Кременчуцьке | м. Черкаси | так | ні | так | ні |
Кременчуцьке | с. Топилівка | так | ні | так | ні |
Кременчуцьке | порт Адамівка | так | ні | так | ні |
Кременчуцьке | смт Градизьк | так | ні | так | ні |
Кременчуцьке | м. Світловодськ | так | ні | так | ні |
Кам’янське | м. Кременчук | так | ні | так | ні |
Кам’янське | с. Мишурин Ріг | так | ні | так | ні |
Кам’янське | м. Верхньодніпровськ | так | ні | так | ні |
Кам’янське | м. Кам’янське, верхній б’єф | так | ні | так | ні |
Дніпровське | м. Кам’янське, нижній б’єф | так | ні | так | ні |
Дніпровське | смт Сухачівка | так | ні | так | ні |
Дніпровське | м. Дніпро | так | ні | так | ні |
Дніпровське | с. Лоцмано-Кам’янка | так | ні | так | ні |
Дніпровське | с. Микільське-на-Дніпрі | так | ні | так | ні |
Дніпровське | м. Запоріжжя, верхній б’єф | так | ні | так | ні |
__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
За даними гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річки Дніпро, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися неподалік 51 гідрологічного посту. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річки Дніпро та значення рівнів води різної ймовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків). За даними дев’яти гідрологічних постів, історичні максимуми максимальних рівнів води перевищували рівні води одновідсоткової імовірності перевищення. На восьми гідрологічних постах відзначається перевищення рівнів води одновідсоткової забезпеченості над рівнями води десятивідсоткової імовірності перевищення більше ніж на 1 метр.
Рівні води у річках району басейну річки Дніпро різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
Водний об’єкт | Місцезнаходження поста | Рівні води різної ймовірності перевищення, метрів | Максимальні рівні води, метрів | Дата історичного максимуму | ||
0,2 | 1 | 10 | ||||
Річка: | ||||||
Дніпро | с. Неданчичі | 108,05 | 107,9 | 107,51 | 107,77 | 3-4 травня 2013 р. |
Дніпро | м. Херсон | 0,99 | 0,91 | 0,76 | 0,88 | 18-19 квітня 1966 р. |
Дніпро | м. Київ | 95,84 | 95,5 | 94,06 | 95,39 | 13 квітня 1979 р. |
Прип’ять | с. Рiчиця | 152,69 | 152,67 | 152,65 | 152,63 | 11 березня 1999 р. |
Прип’ять | с. Люб’язь | 142,33 | 142,26 | 142,19 | 142,13 | 17-18 березня 1999 р. |
Турiя | м. Ковель | 169,68 | 169,54 | 169,43 | 169,41 | 7 квітня 1958 р. |
Стохiд | смт Любешiв | 145,01 | 144,94 | 144,88 | 144,82 | 14 лютого 2011 р. |
Стир | м. Луцьк | 180,25 | 180,12 | 180 | 180,02 | 7-8 квітня 1932 р. |
Стир | смт Колки | 171,45 | 171,25 | 171,05 | 170,98 | 9 квітня 1956 р. |
Горинь | м. Дубровиця | 144,35 | 144,05 | 143,8 | 143,82 | 2 квітня 1924 р. |
Случ | м. Новоград-Волинський | 194,8 | 194,4 | 194,05 | 193,68 | 17 квітня 1932 р. |
Случ | м. Сарни | 150,85 | 150,65 | 150,51 | 150,39 | 25 березня 1979 р. |
Десна | м. Новгород Сіверський | 129,4 | 128,7 | 128,2 | 128,4 | 24 березня 1931 р. |
Десна | с. Розльоти | 125,6 | 125,32 | 125,1 | 125,14 | 17 квітня 1970 р. |
Десна | смт Макошине | 117,73 | 117,6 | 117,55 | 117,52 | 18-19 квітня 1970 р. |
Десна | м. Чернігів | 113,18 | 112,78 | 112,45 | 112,29 | 18 квітня 1917 р. |
Десна | с. Морівськ | 105,85 | 105,65 | 105,45 | 105,51 | 30 квітня 1931 р. |
Десна | с. Літки | 100 | 99,75 | 99,6 | 99,79 | 1 травня 1931 р. |
Сейм | с. Мутин | 128,26 | 128,16 | 128,08 | 128,12 | 25 квітня 1942 р. |
Білоус | с. Кошівка | 118,6 | 118,4 | 118,2 | 118,02 | 31 березня 2006 р. |
Тетерів | м. Житомир | 172,3 | 171,6 | 169,8 | 171,86 | 5 квітня 1962 р. |
Тетерів | смт Іванків | 112,66 | 112,56 | 112,3 | 112,41 | 9 квітня 1996 р. |
Гнилоп’ять | с. Головенка | 199,84 | 199,5 | 198,54 | 199,37 | 4 квітня 1962 р. |
Гуйва | с. Городківка | 217,75 | 217,6 | 217,29 | 217,6 | 2 липня 1982 р. |
Ірша | с. Українка | 133,55 | 133,42 | 133,13 | 133,38 | 19 березня 1945 р. |
Рось | м. Корсунь-Шевченківський | 93,25 | 92,76 | 91,8 | 92,8 | 5 квітня 1956 р. |
Cула | м. Ромни | 124,2 | 123,9 | 123,50 | 123,84 | 9 квітня 1980 р. |
Псел | м. Суми | 128,75 | 128,25 | 126,75 | 127,99 | 7 квітня 1970 р. |
Псел | м. Гадяч | 103,32 | 103 | 102,35 | 103,09 | 13 квітня 1932 р. |
Псел | с. Запсілля | 70,38 | 69,95 | 68,9 | 69,76 | 17-18 квітня 1970 р. |
Ворскла | с. Чернеччина | 107,16 | 107,08 | 106,86 | 107,04 | 7 квітня 1932 р. |
Ворскла | м. Полтава | 83,4 | 83,25 | 82,86 | 83,16 | 4 квітня 1953 р. |
Ворскла | м. Кобеляки | 70,05 | 69,6 | 68,5 | 69,27 | 15 квітня 1980 р. |
Оріль | смт Царичанка | 65,54 | 65,35 | 64,8 | 65,28 | 8 квітня 1980 р. |
Берестова | м. Красноград | 89,09 | 88,9 | 88,56 | 88,93 | 21 березня 1985 р. |
Самара | с. Коханівка | 78,34 | 78,26 | 78,02 | 78,23 | 31 січня 1979 р. |
Самара | м. Павлоград | 64,65 | 64,25 | 63,43 | 64,65 | 26 березня 1964 р. |
Самара | с. Кочеріжки | 63,5 | 62,6 | 60,8 | 63,14 | 29 березня 1964 р. |
Велика Тернівка | с. Богданівка | 68,19 | 67,9 | 67,32 | 67,85 | 18 лютого 1970 р. |
Вовча | смт Васильківка | 74,18 | 73,35 | 71,58 | 73,5 | 27 березня 1964 р. |
Мокрі Яли | х. Грушевський | 94,81 | 94,6 | 93,76 | 94,53 | 25 березня 1964 р. |
Солона | с. Новопавлівка | 101,37 | 101,03 | 100,34 | 100,92 | 24 березня 1965 р. |
Мала Терса | с. Троїцьке | 70,32 | 70,15 | 69,3 | 69,95 | 20 березня 1985 р. |
Конка | м. Пологи | 92,36 | 91,89 | 90,97 | 92,16 | 18 березня 1985 р. |
Кільчень | с. Олександрівка Перша | 87,31 | 87,07 | 86,15 | 86,96 | 7 березня 1965 р. |
Інгулець | м. Кривий Ріг | 67,3 | 66,8 | 65,62 | 66,62 | 19 березня 1985 р. |
Водосховище: | ||||||
Київське | с. Дніпровське | 106,75 | 106,35 | 105,55 | 106,32 | 18 квітня 1970 р. |
Канівське | с.Українка | 92,25 | 92,19 | 92,07 | 92,13 | 3 червня 2013 р. |
Канівське | с. Ржищів | 91,93 | 91,89 | 91,82 | 91,87 | 17 грудня 2008 р. |
Кременчуцьке | м. Канів | 91,93 | 91,87 | 91,77 | 91,83 | 20 червня 1999 р. |
За останні 20 років наслідки зміни клімату стають дедалі більш відчутними. За цей період в Україні середньорічна температура зросла на 0,8°С, а середня температура січня та лютого - на 1-2°С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо. До кінця століття у районі басейну річки Дніпро за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоці води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Дніпро у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшиться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Імовірно, збільшиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. В цілому у басейні можна очікувати більш м’якої та вологої зими, більш спекотного і сухого літа, теплого і вологого вересня та більш посушливої і теплої осені.
Практично на всій території басейну можна очікувати істотного збільшення інтенсивності дощових паводків у теплий період року, зокрема у верхній частині очікується зростання інтенсивності паводків на 30-40 відсотків.
Додаток 2 |
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дніпро
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дніпро, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура складається переважно з дамб. У районі басейну річки Дніпро розташовано 273 гідротехнічні споруди, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів (з них 41 (або 95,16 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані).
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Дніпро, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Дніпро здійснюється функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень в районі басейну річки Дніпро ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС.
Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів у районі басейну річки Дніпро здійснюють:
1) Український гідрометеорологічний центр ДСНС, який складає:
довгострокові прогнози (консультації) припливу води до Київського і Канівського (річка Десна - пост Літки) водосховищ на квартал, місяць з розбивкою по декадам, період квітень - грудень; елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля річок Верхній Дніпро, Десна, Прип’ять, річок Київської області та Середнього Дніпра; розрахунок і консультація середньомісячних припливів води до Кременчуцького, Кам’янського, Дніпровського водосховищ (боковий приплив; строків настання фаз льодового режиму (поява льодових, встановлення льодоставу, скресання річок та очищення від льоду водосховищ) на водних об’єктах у районі басейну річки Дніпро.
короткострокові прогнози (консультації) припливу води до Київського і Канівського водосховищ на 1-4 доби та уточнення декадного припливу;
попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках басейну Десни, пригирловій ділянці Прип’яті, річках Київської області та Середнього Дніпра.
2) Волинський центр з гідрометеорології, який складає:
короткострокові прогнози рівнів води правих приток річки Прип’ять під час паводків, весняного водопілля та льодового режиму;
попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на правих притоках річки Прип’ять.
У районі басейну річки Дніпро (суббасейн річки Прип’ять) встановлено чотири автоматичних гідрологічних пости, які перебувають на балансі ДСНС.
За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в ра9йоні басейну річки Дніпро за період з 1994 року, виявлено 154 події, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами, з них 99 подій за механізмом затоплення спричинені перевищенням позначок русло-заплавного коридору, дві - з перевищенням позначок захисних споруд та три події пов’язані з руйнуванням захисних споруд. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.
На основі проведеної оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення, який наведено у таблицях 1 і 2.
Усього в районі басейну річки Дніпро визначено 43 території із потенційно значними ризиками затоплення, з них 29 розташовуються на ділянках водних об’єктів та мають загальну протяжність 2734 кілометри, 14 - населені пункти, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня.
Із 43 територій із потенційно значними ризиками затоплення п’ять територій мають транскордонний (неузгоджений із країнами-сусідами - Республікою Білорусь та Російською Федерацією) статус, їх загальна довжина становить 1053 кілометри.
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річки Дніпро
Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта | Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів | Довжина, кілометрів | Вид затоплення* | Наслідки затоплення** | Приналежність до транскордонних територій | |
градусів північної широти | градусів східної довготи | |||||
р. Дніпро - с. Старі Яриловичі - Київське водосховище | 52.052259 | 30.951173 | 164 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
51.209621 | 30.524692 | |||||
р. Дніпро - нижній б’єф Київської ГЕС - р. Козинка | 50.589552 | 30.506547 | 57 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
50.164152 | 30.757252 | |||||
р. Пакулка - с. Пльохів - гирло | 51.567857 | 30.910366 | 49 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
51.385113 | 30.647871 | |||||
р. Прип’ять - с. Яревище - ділянка державного кордону з Республікою Білорусь | 51.548271 | 24.243186 | 179 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
51.932214 | 25.991271 | |||||
р. Вижівка - c. Видраниця - гирло | 51.588796 | 24.510586 | 15 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
51.689308 | 24.591721 | |||||
р. Тур’я - с. Городилець - с. Заріччя | 51.16214 | 24.645611 | 37 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
51.363021 | 24.831029 | |||||
р. Стохід - с. Седлище - гирло | 51.682029 | 25.401742 | 36 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
51.862487 | 25.639351 | |||||
р. Стир - с. Топілля - м. Вараш | 50.605094 | 25.384158 | 211 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
51.325463 | 25.846372 | |||||
р. Кормин - с. Красноволя - гирло | 51.128624 | 25.876682 | 15 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
51.231895 | 25.948389 | |||||
р. Горинь - с. Городець - ділянка державного кордону з Республікою Білорусь | 51.279512 | 26.368991 | 104 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
51.80221 | 26.745916 | |||||
р. Случ - смт Миропіль - с. Лучиця | 50.104392 | 27.689936 | 136 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
50.806098 | 27.269898 | |||||
р. Случ - с. Чудель - м. Сарни | 51.226772 | 26.750399 | 25 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
51.361267 | 26.6419 | |||||
р. Язвинка - с. Малинськ - гирло | 51.091399 | 26.548629 | 28 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
51.290656 | 26.64158 | |||||
р. Канал Бениський - с. Колки - гирло | 51.591691 | 26.762122 | 19 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
51.731204 | 26.700361 | |||||
р. Чаква - витік - ділянка державного кордону з Республікою Білорусь | 51.704154 | 26.72579 | 13 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
51.760306 | 26.855675 | |||||
р. Моства - с. Томашгород - с. Великі Озера | 51.405978 | 27.054376 | 32 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
51.632374 | 26.947064 | |||||
р. Тетерів - с. Тетерівка - гирло | 50.221778 | 28.55902 | 260 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
51.004097 | 30.51171 | |||||
р. Ірша - с. Щербатівка - гирло | 50.768756 | 29.132633 | 42 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
50.777302 | 29.569962 | |||||
р. Десна - ділянка державного кордону з Російською Федерацією - гирло | 52.362688 | 33.436326 | 593 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
50.54169 | 30.524799 | |||||
р. Сейм - р. Чаша - р. Стара | 51.253944 | 33.889023 | 75 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
51.412609 | 33.446454 | |||||
р. Білоус - с. Рудка - гирло | 51.580058 | 31.174196 | 29 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
51.416312 | 31.241787 | |||||
р. Псел - с. Грунівка - р. Сироватка | 51.000205 | 35.125486 | 67 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
50.797464 | 34.787362 | |||||
р. Оріль - с. Шедієве - с. Сорочине | 49.124479 | 34.620743 | 76 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.75418 | 34.444108 | |||||
р. Самара - с. Добринька - гирло (Самарська затока) | 48.622339 | 36.551893 | 241 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.582407 | 35.238021 | |||||
р. Тернівка - с. Нова Дача - гирло | 48.554283 | 36.178168 | 21 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.504505 | 36.042456 | |||||
р. Вовча - с. Романки - гирло | 48.057381 | 36.145236 | 120 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.637119 | 35.691241 | |||||
р. Верхня Терса - с. Перепеляче - гирло | 48.108549 | 35.983366 | 16 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.192214 | 35.992227 | |||||
р. Мала Терса - с. Троїцьке - гирло | 48.402305 | 35.831294 | 18 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.461806 | 35.883487 | |||||
р. Кільчень - с. Олександрівка - гирло | 48.765195 | 34.955606 | 56 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.55062 | 35.147656 | |||||
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Інші території із потенційно значними ризиками затоплення в межах району басейну річки Дніпро
Населені пункти, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня | Координати населеного пункту | Вид затоплення* | Наслідки затоплення** | Приналежність до транскордонних територій | |
градусів північної широти | градусів східної довготи | ||||
с. Заприп’ять | 51.827799 | 24.841454 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Бережниця | 51.433996 | 26.467956 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Тинне | 51.180438 | 26.800396 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
м. Пологи | 47.486389 | 36.255833 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Городівка | 49.903325 | 28.992628 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
м. Охтирка | 50.310101 | 34.901696 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
м. Кривий Ріг | 47.884865 | 33.374603 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
м. Кобеляки | 49.147101 | 34.197625 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
м. Красноград | 49.360711 | 35.459665 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Запсілля | 49.211389 | 33.575278 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Олександро-Степанівка | 48.606944 | 33.154444 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Мельники Річицькі | 51.745307 | 24.716257 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Кам’яне-Случанське | 51.211199 | 26.815032 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Колодії | 51.360816 | 25.818668 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дніпро
Додаток 3 |
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки
Найменування заходу | Відповідальні за виконання | Строк виконання | Індикатор виконання |
1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення | Міндовкілля | листопад | уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення |
2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дніпро | ДСНС | листопад | розроблено (уточнено) 516 карт |
3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2031-2036 роки | МВС | листопад | забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту відповідного акта |
4. Визначення меж водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон та заплав малих річок, зазначення їх у документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні, внесення відомостей про відповідні обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру та позначення зазначених меж на місцевості інформаційними знаками | органи місцевого самоврядування (за згодою) | листопад | забезпечено виконання у повному обсязі |
5. Визначення та встановлення меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок Оріль, Нехворощанка, Маячка та водойм на території Нехворощанської територіальної громади Полтавського району Полтавської області | Полтавська облдержадміністрація | грудень | визначено та встановлено межі на площі 400 гектарів |
6. Визначення стану захищених масивів “Конча-Заспа”, “Конча-Заспа - Плюти”, “Бортничі - Вишеньки”, “Проців - Кийлів”, що розташовані на території м. Києва, Козинської, Української територіальних громад Обухівського району та Золочівської і Воронківської територіальних громад Бориспільського району Київської області, та функцій і режимів експлуатації комплексу гідротехнічних споруд з урахуванням значних намивів піску під забудову та зменшення пропускної здатності русла і заплави Дніпра у створах масивів | Держводагентство | грудень | забезпечено проведення досліджень у повному обсязі |
7. Забезпечення будівництва гідротехнічних споруд, берегоукріплення на річці Десна у с. Хотянівка Вишгородської територіальної громади Вишгородського району Київської області | Міндовкілля | грудень | побудовано споруди на ділянці протяжністю 0,5 кілометра |
8. Забезпечення будівництва гідротехнічних споруд, берегоукріплення на річці Десна у с. Рожни Зазимської територіальної громади Вишгородського району Київської області | -”- | грудень | побудовано споруди на ділянці протяжністю 0,5 кілометра |
9. Забезпечення будівництва гідротехнічних споруд, берегоукріплення на річці Десна у с. Пірново Пірнівської територіальної громади Вишгородського району Київської області | -”- | грудень | побудовано споруди на ділянці протяжністю |
10. Підтримка в належному стані та удосконалення інфраструктури захисту від затоплень Канівського водосховища в смт Козин Козинської територіальної громади Обухівського району Київської області | -”- | грудень | удосконалено інфраструктуру захисту протяжністю |
11. Проведення реконструкції насосних станцій “Конча-Заспа - Плюти”, “Конча-Заспа”, що розташовані на території м. Києва, Козинської та Української територіальних громад Обухівського району Київської області | Міндовкілля | грудень | реконструйовано дві насосні станції |
12. Проведення реконструкції захисних дамб Канівського водосховища у Київській області | Міндовкілля | грудень | реконструйовано дамби протяжністю 21,6 кілометра |
13. Забезпечення модернізації (реконструкції) насосних станцій “Русанівські сади”, “Осокорки - Позняки”, “Жуків острів” та насосних станцій, розташованих на вулицях Довбуша і Аляб’єва у м. Києві | Київська міськдержадміністрація | листопад | модернізовано п’ять насосних станцій |
14. Проведення ремонту гідротехнічної споруди на річці Тетерівка за межами с. Мала Волиця Вільшанської територіальної громади Житомирського району Житомирської області | Житомирська облдержадміністрація | грудень | відремонтовано одну споруду |
15. Проведення ремонту гідротехнічної споруди та заміна шлюза-регулятора у с. Ясна Поляна Пулинської територіальної громади Житомирського району Житомирської області | Міндовкілля | грудень | відремонтовано одну споруду |
16. Проведення робіт з відновлення гідровузла на річці Ірша в м. Малині Малинської територіальної громади Коростенського району Житомирської області | Житомирська облдержадміністрація | грудень | відновлено один гідровузол |
17. Проведення ремонту гідротехнічної споруди греблі на річці Тетерів в м. Житомирі Житомирської територіальної громади Житомирського району Житомирської області | Житомирська облдержадміністрація | грудень | відремонтовано одну споруду |
18. Проведення ремонту греблі Житомирського водосховища на річки Тетерів у м. Житомирі Житомирської територіальної громади Житомирського району Житомирської області | -”- | грудень | відремонтовано одну греблю |
19. Забезпечення розчищення та регулювання русел річок в межах Коростенської, Коростишівської, Станішівської та Хорошівської територіальних громад Житомирського району Житомирської області | Міндовкілля | грудень | розчищено русла на ділянці протяжністю 15,2 кілометра |
20. Проведення капітального ремонту захисної дамби на річці Прип’ять поблизу сіл Щедрогір і Окачево Забродівської об’єднаної територіальної громади Ковельського району Волинської області | Міндовкілля | грудень | відремонтовано захисну дамбу на ділянці протяжністю 0,6 кілометра |
21. Проведення капітального ремонту захисних дамб на річках Прип’ять і Стохід для захисту населених пунктів Любешівської об’єднаної територіальної громади Камінь-Каширського району Волинської області | -”- | грудень | відремонтовано захисні дамби протяжністю 10,8 кілометра |
22. Проведення капітального ремонту захисних дамб на річці Стир для захисту сіл Колодії, Підцаревичі Маневицької об’єднаної територіальної громади Камінь-Каширського району Волинської області | -”- | грудень | відремонтовано захисні дамби протяжністю 2,3 кілометра |
23. Заліснення прибережних захисних смуг річок і водойм на території Нехворощанської об’єднаної територіальної громади Полтавського району Полтавської області | Полтавська облдержадміністрація | грудень | заліснено 16 гектарів |
24. Забезпечення реконструкції дамби на річці Вовча у м. Павлограді Павлоградської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області | Дніпропетровська облдержадміністрація | грудень | реконструйовано одну дамбу |
25. Виконання руслорегулювальних робіт на річці Вовча у смт Васильківка Василівської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області | Дніпропетровська облдержадміністрація | грудень | забезпечено виконання робіт у повному обсязі |
26. Забезпечення розчищення дренажно-паводкових каналів на території Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області | -”- | грудень | розчищено каналів на ділянці протяжністю 6,72 кілометра |
27. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд | Міндовкілля | грудень | забезпечено інвентаризацію усіх об’єктів протипаводкової інфраструктури |
28. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС | МВС | грудень | забезпечено модернізацію у повному обсязі |
29. Забезпечення співробітництва з Республікою Білорусь у сфері управління водними ресурсами | Міндовкілля | щороку | проведено вісім засідань |
30. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | уточнено відповідні плани, порядки та регламенти |
31. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення | ДСНС | щороку до | уточнено розрахунки сил та засобів |
32. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлювання, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | визначено необхідні матеріальні резерви |
33. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води в разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | забезпечено створення відповідних запасів |
34. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями | місцеві органи виконавчої влади | щороку | забезпечено проведення навчань |
35. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його прогнозовані масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено порядок |
36. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено плани евакуації |
37. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення | органи місцевого самоврядування (за згодою) | постійно | забезпечено виконання у повному обсязі |
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Дністер на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річки Дністер та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Дністер, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річки Дністер за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 103 території із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 4303 кілометри. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Дністер наведено в додатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплень на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річки Дністер здійснюється в рамках виконання Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про спільне використання та охорону прикордонних вод 1994 року, Договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер 2012 року, ратифікованого Законом України від 7 червня 2017 р. № 2086-VIII, інших міжнародних договорів України у сферах запобігання надзвичайним ситуаціям, управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності, зокрема Комісії зі сталого використання і охорони басейну річки Дністер, яка є органом міждержавної співпраці Договірних Сторін у сфері охорони, сталого використання і розвитку басейну річки Дністер. Положення про Українську частину Комісії зі сталого використання і охорону басейну річки Дністер та її склад затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 148 “Деякі питання виконання положень Договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 23, ст. 802).
Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення територій вниз або вгору за течією в інших країнах, що входять до гідрографічного району басейну річки Дністер.
Заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері водних ресурсів та гідрометеорології з Республікою Молдова зазначені в додатку 3.
7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336.
З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Дністра на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Дністер.
8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.
9. Обмін даними про оцінку та управління ризиками затоплення з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства, а також згідно з міжнародними договорами України.
10. Інформацію про оцінку та управління ризиками затоплення ДСНС надає центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам безоплатно на їх запити з урахуванням обмежень, установлених Законом України “Про державну таємницю”, та особливостей поводження із службовою інформацією в центральних органах виконавчої влади.
Додаток 1 |
ОПИС
району басейну річки Дністер та тенденції динаміки клімату і його можливих змін
Територія району басейну річки Дністер розташована у семи областях на південному заході України (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Чернівецька, Одеська області) і становить 53 961 кв. кілометр (8,92 відсотка території України).
У районі басейну річки Дністер розташовані 3754 населених пункти, з них 144 міських населених пункти (міст - 65, селищ міського типу - 79) та 3610 сільських населених пунктів (селищ - 84, сіл - 3526). Населення становить близько 5 200 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у селах - близько 2 554 тис. осіб (49,1 відсотка), проте кількість населення міст є не набагато меншою - 2 310 тис. осіб (44,4 відсотка). У селищах міського типу проживає 6,2 відсотка населення району басейну річки Дністер, у селищах - 0,3 відсотка.
Район басейну річки Дністер є цілісним, складається з басейну річки Дністер у межах України, перехідних вод та прибережних вод (акваторія Чорного моря між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа району басейну річки Дністер проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Польща, Республікою Молдова та через населені пункти по лінії вододілу.
Район басейну річки Дністер відзначається азональністю природних умов. Територія басейну є витягнутою в напрямку з північного заходу на південний схід. Розташовується басейн у декількох природних зонах: широколистяних лісів, лісостепу, степу, а також у Карпатській гірській області. Рельєф представлений гірською системою Українських Карпат, Передкарпатською височиною, Подільською височиною та Причорноморською низовиною.
Верхня, або Карпатська, частина басейну являє собою гірську область північно-східних схилів Українських Карпат з переважаючими абсолютними висотами 800-1500 метрів, найвищі висоти становлять 1600-1800 метрів. У цій частині беруть початок основні праві притоки Дністра - гірські річки із значними ухилами, із скальними, галько-валунними і гальковими руслами.
Середня частина басейну розташована у Передкарпатській та Подільській височинах з переважаючими висотами 200-500 метрів. Русла річок у цій частині басейну відзначаються гравійно-гальковими, гравійними та піщаними субстратами.
Нижня частина басейну розташовується в межах Причорноморської низовини, тут панівні висоти місцевості менші за 200 метрів. У цій частині басейну гідрографічна мережа слабко розвинута і представлена переважно річками, що пересихають, та дельтою Дністра. Річки в цій частині басейну протікають у піщаних та мулисто-піщаних руслах.
Клімат у басейні помірно-континентальний з теплою м’якою зимою та тривалим вологим літом. У формуванні клімату велику роль відіграють Карпати. Висота над рівнем моря, велика пересіченість місцевості, напрям і експозиція схилів сприяють вираженню вертикальної зональності кліматичних умов. Рівнинна частина басейну розташована у межах степової та лісостепової зон.
Кількість атмосферних опадів істотно змінюється по території: від 450 міліметрів на півдні у степу до 1200 міліметрів на півночі в гірській частині басейну. Основною рисою режиму атмосферних опадів у верхній частині є активна зливова діяльність, що визначає паводковий гідрологічний режим річок. Добова сума атмосферних опадів переважно становить 4,1-5,3 міліметра. Максимальна добова сума опадів спостерігається під час дуже інтенсивних і тривалих злив, найчастіше у червні - липні, і досягає 67-149 міліметрів за добу.
Характерною особливістю басейну є нестійкий температурний режим взимку. Зимові відлиги, обумовлені проникненням теплих повітряних мас з південного заходу, частіше охоплюють передгірські та рівнинні частини басейну.
Характерною особливістю гідрологічного режиму Дністра є паводки теплого періоду (квітень - жовтень), зокрема влітку, подекуди спостерігаються паводки холодного періоду (листопад - березень). Нерідко максимальні витрати зливових паводків значно перевищують максимуми весняного водопілля. У верхній, карпатській, частині басейну паводки виникають внаслідок випадання інтенсивних дощів у теплу пору року, сніготанення в горах у період відлиг та загального танення снігового покриву навесні.
Нерівномірність річкової мережі та кліматичні умови обумовлюють різну водність приток річки Дністер. Для верхньої гірської частини басейну, особливо правобережжя, характерним є паводковий режим протягом усього року. Для річок середньої та нижньої частин басейну типовими є весняне водопілля і низькі паводки теплого періоду. Середній багаторічний об’єм стоку Дністра в гирлі становить 10 куб. кілометрів за рік. У маловодні роки він може зменшуватися до 4,5 куб. кілометра чи збільшуватися до 19,3 куб. кілометра у роки з великою кількістю опадів.
Весняне водопілля у районі басейну річки Дністер зазвичай проходить декількома хвилями. Характерною особливістю природного водного режиму річок Волино-Подільської частини басейну (в межах Подільського гідрологічного району) є формування вираженого водопілля, під час якого проходить від 50 до 80 відсотків річного стоку, та період межені, що може перериватися невисокими і нечастими дощовими (тало-дощовими) паводками. Літні дощі, як правило, не викликають інтенсивних паводків у період літньо-осінньої межені. Але оскільки стік верхньої карпатської частини становить у середньому 70 відсотків стоку Дністра, паводковий режим зберігається на всій протяжності річки.
Загальна водність річок району басейну річки Дністер має тенденцію до зниження у південно-східному напрямку. Найбільш багатоводними є річки гірської частини. Під час паводків підвищення рівня води відбувається швидко - до 50-60 сантиметрів за годину, а спад - повільно. При великих паводках рівень води досягає максимуму за 1-2 доби. Максимальні рівні води частіше спостерігаються навесні та влітку, а мінімальні - взимку та пізньої осені. Протягом року спостерігається до 9-10 паводків.
Весняне водопілля на рівнинних притоках у межах Волино-Подільської височини проходить трохи раніше, ніж на гірських. Середні строки початку - перша декада березня. Найвищі рівні припадають зазвичай на другу - третю декаду березня.
Льодовий режим є нестійким з частим встановленням непотужного льодоставу та його скресання. Це призводить до утворення заторів, які нерідко досягають значних розмірів і супроводжуються високим підвищенням рівня води (до 4 метрів і більше). Часто заторні явища відзначаються у верхній частині Дністровського водосховища.
У районі басейну річки Дністер спостереження за гідрологічним режимом здійснюються на 74 гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на 40 річках із 486 річок (з довжиною понад 10 кілометрів), що протікають територією басейну. Спостереження за рівнями води здійснюються на 73 гідрологічних постах, за температурою води - на 72. Витрати води вимірюються на 64 гідрологічних постах. Спостереження за річковими наносами здійснюються лише на 24 гідрологічних постах на 17 річках. Спостереження за льодовими явищами виконуються на 72 гідрологічних постах.
У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річки Дністер та значення рівнів води різної ймовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).
Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річки Дністер
Водний об’єкт | Місцезнаходження поста | Види спостережень | |||
за рівнем води* | вимірювання витрат води* | за температурою води* | вимірювання витрат завислих наносів* | ||
Річка: | |||||
Дністер | с. Стрілки | так | так | так | так |
Дністер | м. Самбір | так | так | так | так |
Дністер | смт Розділ | так | так | так | так |
Дністер | смт Журавно | так | так | так | так |
Стрв’яж | м. Хирів | так | так | так | ні |
Стрв’яж | с. Луки | так | так | так | ні |
Верещиця | м. Комарно | так | так | так | ні |
Бистриця | с. Озимина | так | так | так | так |
Тисмениця | м. Дрогобич | так | так | так | ні |
Щирець | смт Щирець | так | так | так | ні |
Стрий | с. Матків | так | так | так | так |
Стрий | с. Завадівка | так | так | так | ні |
Стрий | с. Ясениця | так | так | так | ні |
Стрий | смт Верхнє Синьовидне | так | так | так | так |
Стрий | м. Стрий | так | ні | так | ні |
Завадка | с. Риків | так | так | так | ні |
Яблунька | м. Турка | так | так | так | ні |
Рибник | с. Майдан | так | так | так | ні |
Опір | м. Сколе | так | так | так | так |
Славська | смт Славське | так | так | так | ні |
Головчанка | с. Тухля | так | так | так | так |
Орава | с. Святослав | так | так | так | так |
Свiча | с. Мислiвка | так | так | так | ні |
Свiча | с. Зарiчне | так | так | так | так |
Лужанка | с. Гошiв | так | так | так | так |
Сукiль | с. Тисiв | так | так | так | так |
Дністер | м. Галич | так | так | так | так |
Дністер | с. Нижнiв | так | ні | так | ні |
Дністер | м. Залiщики | так | так | так | так |
Свiж | смт Букачiвцi | так | так | так | ні |
Лімниця | с. Осмолода | так | так | так | ні |
Лімниця | с. Перевозець | так | так | так | так |
Чечва | с. Спас | так | так | так | ні |
Луква | с. Боднарiв | так | так | так | ні |
Гнила Липа | смт Бiльшiвцi | так | так | так | ні |
Золота Липа | м. Бережани | так | так | так | так |
Золота Липа | с. Задарiв | так | так | так | ні |
Коропець | м. Пiдгайцi | так | так | так | ні |
Коропець | смт. Коропець | так | так | так | так |
Стрипа | хутір Каплинцi | так | так | так | ні |
Стрипа | м. Бучач | так | так | так | ні |
Серет | смт Велика Березовиця | так | так | так | ні |
Серет | м. Чорткiв | так | так | так | так |
Нiчлава | с. Стрiлкiвцi | так | так | так | ні |
Збруч | м. Волочиськ | так | так | так | ні |
Збруч | с. Завалля | так | так | так | так |
Жванчик | с. Кугаївцi | так | так | так | ні |
Смотрич | с. Купин | так | так | так | так |
Бистриця-Надвірнянська | с. Пасiчна | так | так | так | так |
Бистриця-Надвірнянська | с. Чернiїв | так | так | так | ні |
Ворона | м. Тисмениця | так | так | так | ні |
Бистриця-Солотвинська | с. Гута | так | так | так | ні |
Бистриця-Солотвинська | м. Iвано-Франкiвськ | так | так | так | ні |
Днiстер | м. Могилiв-Подiльський | так | так | так | так |
Лядова | с. Жеребилiвка | так | так | так | так |
Мурафа | с. Кудiївцi | так | так | так | ні |
Мурафа | с. Миронiвка | так | так | так | ні |
Марківка | с. Пiдлiсiвка | так | так | так | ні |
Жванчик | с. Ластiвцi | так | так | так | так |
Смотрич | с. Цибулiвка | так | так | так | ні |
Мукша | с. Мала Слобiдка | так | так | так | ні |
Студениця | с. Голозубинцi | так | так | так | ні |
Ушиця | с. Зiнькiв | так | так | так | ні |
Ушиця | с. Тимкiв | так | так | так | ні |
Калюс | смт Нова Ушиця | так | так | так | ні |
Водосховища: | |||||
Дністровське | с. Рухотин | так | ні | так | ні |
Дністровське | с. Жванець | так | ні | так | ні |
Дністровське | с. Устя | так | ні | так | ні |
Дністровське | с. Грушівці | так | ні | так | ні |
Дністровське | с. Кормань | так | ні | так | ні |
Дністровське | с. Непоротове | так | ні | так | ні |
Дністровське | м. Новодністровськ | так | ні | так | ні |
Буферне | с. Козлів | так | ні | так | ні |
Буферне | м. Новодністровськ | так | ні | так | ні |
__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
Рівні води у річках району басейну річки Дністер різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
Водний об’єкт | Місцезнаходження поста | Рівні води різної імовірності перевищення, метрів | Максимальні рівні води, метрів | Дата історичного максимуму | ||
0,2 | 1 | 10 | ||||
Річка: | ||||||
Днiстер | с. Стрiлки | 411,07 | 410,37 | 409,24 | 410,12 | 25 липня 2008 р. |
Днiстер | м. Самбiр | 292,58 | 291,67 | 290,16 | 291,57 | 25 липня 2008 р. |
Днiстер | смт Розділ | 252,17 | 250,63 | 248,68 | 250,59 | 27-28 липня 1980 р. |
Днiстер | смт Журавно | 242,58 | 241,56 | 239,7 | 241,76 | 4 вересня 1941 р. |
Днiстер | м. Галич | 221,55 | 220,39 | 218,38 | 221,16 | 3 вересня 1941 р. |
Днiстер | с. Нижнiв | 201,54 | 200,44 | 198,47 | 200,68 | 26-27 липня 2008 р. |
Днiстер | м. Залiщики | 153,93 | 152,42 | 149,8 | 153,33 | 22 лютого 1877 р. |
Днiстер | м. Могилiв-Подiльський | 70,25 | 67,75 | 64,55 | 67,31 | 28 лютого 2008 р. |
Днiстер | с. Маяки | 1,2 | 1,01 | 0,67 | 0,98 | 31 березня 1947 р. |
Стрв’яж | с. Луки | 270,86 | 270,58 | 270,1 | 270,68 | 10 липня 1867 р. |
Верещиця | м. Комарно | 260,52 | 260,35 | 260,02 | 260,26 | 21 березня 1945 р. |
Бистриця | с. Озимина | 282,31 | 281,8 | 280,74 | 281,82 | 25 липня 2008 р. |
Тисьмениця | м. Дрогобич | 275,57 | 275,4 | 274,46 | 275,28 | 27 липня 1997 р. |
Щирець | смт Щирець | 262,32 | 262,07 | 261,56 | 262,09 | 20 березня 2005 р. |
Стрий | с. Маткiв | 660,84 | 660,58 | 660,09 | 660,52 | 5 листопада 1998 р. |
Стрий | с. Завадiвка | 556,5 | 555,83 | 554,77 | 555,76 | 25 березня 1970 р. |
Стрий | с. Ясениця | 523,85 | 523,51 | 522,86 | 523,22 | 25 липня 2008 р. |
Стрий | смт Верхнє Синьовидне | 376,45 | 375,64 | 374,29 | 376,05 | 9 червня 1969 р. |
Стрий | м.Стрий | 300,33 | 299,64 | 298,35 | 299,87 | 31 серпня 1927 р. |
Завадка | с. Рикiв | 624,88 | 624,64 | 624,17 | 624,43 | 25 липня 2008 р. |
Яблунька | м. Турка | 554,73 | 554,08 | 552,9 | 554,42 | 28 липня 2001 р. |
Рибник | с. Майдан | 493,23 | 492,63 | 491,52 | 492,2 | 25 липня 2008 р. |
Опiр | м. Сколе | 451,5 | 450,37 | 448,37 | 450,56 | 25 липня 2008 р. |
Славська | смт Славське | 597,93 | 597,34 | 596,38 | 597,72 | 31 серпня 1927 р. |
Головчанка | с. Тухля | 542,22 | 541,88 | 541,24 | 541,88 | 8 липня 2010 р. |
Орава | х. Святослав | 481,09 | 480,13 | 478,79 | 480,66 | 8 червня 1969 р. |
Свiча | х. Мислiвка | 648,09 | 647,15 | 645,72 | 647,43 | 8 червня 1969 р. |
Свiча | с. Зарiчне | 285,2 | 284,43 | 283,05 | 284,38 | 25 липня 2008 р. |
Лужанка | с. Гошiв | 380,76 | 379,92 | 378,33 | 380,12 | 31 серпня 1927 р. |
Сукiль | с. Тисiв | 425,42 | 424,97 | 424,11 | 424,76 | 25 липня 2008 р. |
Свiж | смт Букачiвцi | 231,11 | 229,99 | 229,01 | 230,71 | 3 вересня 1941 р. |
Лiмниця | с. Осмолода | 716,91 | 716,23 | 715,09 | 716,32 | 5 березня 1962 р. |
Лiмниця | с. Перевозець | 244,12 | 243,34 | 242,02 | 242,94 | 23 липня 1974 р. |
Чечва | с. Спас | 426,27 | 425,88 | 424,37 | 425,68 | 8 червня 1969 р. |
Луква | с. Боднарiв | 287,96 | 287,17 | 285,74 | 286,74 | 25 липня 2008 р. |
Гнила Липа | смт Бiльшiвцi | 221,03 | 220,45 | 219,49 | 219,84 | 27 лютого 1966 р. |
Бистриця-Надвiрнянська | с. Пасiчна | 536,56 | 536,25 | 535,64 | 536,01 | 8 вересня 1996 р. |
Бистриця-Надвiрнянська | с. Чернiїв | 279,6 | 279,04 | 278,14 | 278,75 | 25 липня 2008 р. |
Ворона | м. Тисмениця | 245,72 | 245,26 | 244,34 | 245,03 | 9 червня 1969 р. |
Бистриця-Солотвинська | с. Гута | 641,86 | 641,32 | 640,47 | 642,51 | 23 липня 1980 р. |
Бистриця-Солотвинська | м. Iвано-Франкiвськ | 245,25 | 244,2 | 242,64 | 243,95 | 25 липня 2008 р. |
Золота Липа | м. Бережани | 269,73 | 268,6 | 266,86 | 267,59 | 25 березня 1973 р. |
Золота Липа | с. Задарiв | 214,74 | 214,16 | 213,14 | 214,58 | 13 червня 1957 р. |
Коропець | м. Пiдгайцi | 322,25 | 321,51 | 320,34 | 321,9 | 13 червня 1957 р. |
Коропець | смт Коропець | 204,68 | 204,38 | 203,95 | 204,27 | 22 березня 1987 р. |
Стрипа | х. Каплинцi | 329,64 | 329,5 | 329,21 | 329,55 | 3 квітня 1969 р. |
Стрипа | м. Бучач | 270,85 | 270,22 | 269,34 | 270,05 | 4 квітня 1969 р. |
Серет | смт Велика Березовиця | 298,75 | 298,4 | 297,84 | 298,26 | 21 березня 1979 р. |
Серет | м. Чорткiв | 217,54 | 216,5 | 215,1 | 216,09 | 2 квітня 1969 р. |
Нiчлава | с. Стрiлкiвцi | 182,1 | 181,95 | 181,39 | 181,74 | 19 червня 1998 р. |
Збруч | м. Волочиськ | 274,98 | 274,5 | 273,77 | 274,42 | 24 березня 1947 р. |
Збруч | с. Завалля | 140,55 | 140,34 | 139,48 | 140,45 | 19 березня 1979 р. |
Жванчик | с. Кугаївцi | 242,18 | 241,83 | 241,25 | 242,15 | 3 квітня 1956 р. |
Жванчик | с. Ластiвцi | 130,01 | 129,28 | 128,21 | 129,23 | 4 квітня 1956 р. |
Смотрич | с. Купин | 234,99 | 234,53 | 233,86 | 234,59 | 4 квітня 1956 р. |
Смотрич | с. Цибулiвка | 135,44 | 135,2 | 134,32 | 135 | 5 квітня 1932 р. |
Мукша | с. Мала Слобiдка | 153,29 | 152,94 | 150,99 | 152,73 | 18 червня 1962 р. |
Студениця | с. Голозубинцi | 208,94 | 207,68 | 206,09 | 206,82 | 14 липня 2000 р. |
Ушиця | с. Зiнькiв | 203,09 | 202,52 | 201,72 | 202,33 | 30 травня 1982 р. |
Ушиця | с. Тимкiв | 136,16 | 135,69 | 134,9 | 135,44 | 18 березня 1979 р. |
Калюс | смт Нова Ушиця | 168,38 | 168,25 | 167,92 | 168,16 | 22 червня 1975 р. |
Лядова | с. Жеребилiвка | 134,5 | 133,89 | 132,74 | 133,5 | 26 липня 2008 р. |
Мурафа | с. Кудiївцi | 264,91 | 264,72 | 264,34 | 264,77 | 20 травня 1953 р. |
Мурафа | с. Миронiвка | 66,09 | 65,83 | 65,24 | 65,56 | 6 лютого 2003 р. |
Маркiвка | с. Пiдлiсiвка | 81,35 | 80,9 | 79,92 | 80,98 | 29 березня 1940 р. |
Основними причинами кліматичних змін в районі басейну річки Дністер є великий обсяг викидів парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. До кінця століття у районі басейну річки Дністер за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоці води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Дністер у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшиться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття в районі басейну річки Дністер можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Імовірно, подовжиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. В цілому в басейні можна очікувати більш м’якої і вологої зими, більш спекотного і сухого літа, теплого і вологого вересня та більш посушливої і теплої осені.
У межах району басейну річки Дністер варто очікувати збільшення кількості дощових днів у верхній і середній частинах басейну та посушливих - у нижній. Відповідно імовірними є зростання середньої кількості опадів за добу і середнього добового максимуму опадів. Найбільші зміни можливі в теплий період, особливо в літні місяці в нижній течії Дністра. В осінні місяці можливе найбільш значне збільшення середньої і максимальної за добу кількості опадів у верхів’ї. Такі зміни можуть призвести до істотного збільшення кількості опадів під час сильних дощів (більше ніж на 10-20 міліметрів за добу). Найбільшого зростання повторюваності інтенсивних опадів можна очікувати в нижній течії Дністра.
Трансформація режиму зволоження території буде супроводжуватися і змінами водного режиму річок басейну. Кількість днів з паводками на річках району басейну річки Дністер до середини століття може зменшитися, проте у теплий період вона може зрости на 20-40 відсотків у його верхній частині, на 20-30 відсотків у середній і 10-20 відсотків у нижній частинах району басейну річки Дністер.
Практично на всій території району басейну річки Дністер можна очікувати істотного збільшення інтенсивності дощових паводків у теплий період року. Зокрема, у верхній частині очікується зростання інтенсивності паводків на 30-40 відсотків, у нижній течії - на 65 відсотків, у середній течії можливе збільшення інтенсивності паводків влітку на 80 відсотків.
Додаток 2 |
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дністер
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дністер, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річки Дністер представлена переважно дамбами. У районі басейну річки Дністер розташована 221 гідротехнічна споруда (з них 56 (або 159,85 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані. Найбільша кількість гідротехнічних споруд басейну розміщується у Львівській та Івано-Франківській областях.
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Дністер, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Дністер здійснюється функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень в районі басейну річки Дністер ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів у районі басейну річки Дністер здійснюють:
Український гідрометеорологічний центр ДСНС (довгострокові і короткострокові прогнози припливу води до Дністровського водосховища. До довгострокових прогнозів та консультацій належать: прогноз середнього припливу води за період березень - квітень, завчасність - 61 доба (за березень завчасність - 31 доба; за квітень завчасність - 30 діб); консультації середнього місячного припливу на травень - грудень, завчасність - 28-31 доба; прогноз обсягу сумарного припливу води за період весняного водопілля, завчасність - до 60 діб; консультація про можливу величину максимальної витрати води весняної водопілля Дністра в створі поста Заліщики, завчасність - 30 діб. До короткострокових прогнозів та консультацій, що складаються щоденно, належать: прогноз середнього добового припливу (витрати) води до Дністровського водосховища (сумарний, завчасність - 24-48 годин; у створі гідрологічного поста Галич та боковий на ділянці Заліщики - створ Дністровської ГЕС, завчасність - 24 години; у створі поста Заліщики, завчасність - 24-48 годин);
Львівський регіональний центр з гідрометеорології (штормові попередження різних рівнів небезпеки на річках басейну; прогноз максимальних рівнів і витрат води Дністра в створі поста Заліщики під час паводків і весняного водопілля. До короткострокових прогнозів та консультацій, що складаються Львівським регіональним центром з гідрометеорології, належать: штормові попередження про розвиток паводків, весняного водопілля, заторно-зажорних явищ на річках басейну, а також селевих потоків, завчасність - до 24-48 годин; прогноз максимальних рівнів і витрат води Дністра у створі поста Заліщики під час паводків і весняної повені, завчасність - 6-36 годин);
Гідрометцентр Чорного та Азовського морів (складаються короткочасні прогнози і попередження про рівні води різних рівнів небезпеки у пониззі річки Дністер в межах Одеської області, завчасність - 1-3 доби).
У районі басейну річки Дністер встановлено сім автоматичних гідрологічних постів, які перебувають на балансі Держводагентства (чотири автоматичні гідрологічні пости - м. Самбір, м. Журавне, м. Галич, м. Заліщики (усі на річці Дністер) та ДСНС (три автоматичні гідрологічні пости - м. Могилів-Подільський (на річці Дністер) та с. Матків, м. Стрий (на річці Стрий).
Район басейну річки Дністер один з найбільш паводконебезпечних на території України. Значні затоплення фіксувалися з давніх часів і до теперішнього часу - у 1164, 1230, 1649, 1668, 1700, 1785, 1814, 1841, 1850, 1864, 1877, 1932, 1941, 1947, 1955, 1967, 1969, 1998, 2008, 2014, 2016, 2018 роках.
За результатами проведеного аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річки Дністер за період з 1941 року, встановлено 364 події, пов’язані із затопленням територій. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.
На основі проведеної оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення, який наведено у таблиці 1.
Усього в районі басейну річки Дністер визначено 103 території із потенційно значними ризиками затоплення загальною довжиною 4303 кілометри (з них чотири території мають транскордонний (неузгоджений із країною-сусідом - Республікою Молдова) статус, їх загальна довжина становить 848 кілометрів).
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення в районі басейну річки Дністер
Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта | Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів | Довжина, кілометрів | Вид затоплення* | Наслідки затоплення** | Приналежність до транскордонних територій | |
градусів північної широти | градусів східної довготи | |||||
р. Дністер - витік - Атаки | 49.211682 | 22.969464 | 533 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.546401 | 26.482552 | |||||
р. Дністер - м. Ново-Дністровськ - с. Велика Кісниця | 48.593778 | 27.452628 | 159 | А11 | ЗЛ/ЕК | так |
48.118081 | 28.501939 | |||||
р. Дністер - ділянка державного кордону - гирло | 46.547064 | 29.875736 | 91 | А11 | ЗЛ/ЕК | так |
46.303308 | 30.273124 | |||||
р. Ясениця - витік - гирло | 49.206198 | 22.987782 | 19 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.318996 | 22.960556 | |||||
р. Топільниця - витік - гирло | 49.256783 | 23.157505 | 20 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.342245 | 22.991303 | |||||
р. Лінинка - витік - гирло | 49.383484 | 22.770416 | 24 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.410467 | 22.992237 | |||||
р. Яблунька - витік - гирло | 49.447472 | 23.014962 | 24 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.419855 | 22.774994 | |||||
р. Ореб - витік - гирло | 49.444004 | 23.145090 | 10 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.503833 | 23.204353 | |||||
р. Стрвяж - м. Хирів - гирло | 49.531113 | 22.847612 | 66 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.592543 | 23.464716 | |||||
р. Верещиця - м. Комарно - гирло | 49.626189 | 23.715462 | 16 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.524207 | 23.748228 | |||||
р. Бистриця - витік - гирло | 49.249769 | 23.232092 | 81 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.505015 | 23.766578 | |||||
р. Черхава - витік - гирло | 49.419275 | 23.224175 | 27 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.468545 | 23.392781 | |||||
р. Сприня - витік - гирло | 49.351041 | 23.089725 | 17 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.419275 | 23.224175 | |||||
р. Блажівка - витік - гирло | 49.412388 | 23.110463 | 11 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.419275 | 23.224175 | |||||
р. Волянка - витік - гирло | 49.372138 | 23.074780 | 13 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.413081 | 23.196028 | |||||
р. Тисмениця - витік - гирло | 49.287003 | 23.416074 | 42 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.500458 | 23.741524 | |||||
р. Солониця - витік - гирло | 49.284162 | 23.536484 | 21 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.349604 | 23.560885 | |||||
р. Бар - витік - гирло | 49.338446 | 23.304761 | 32 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.381692 | 23.604220 | |||||
р. Летнянка - с. Летня - гирло | 49.378520 | 23.744789 | 23 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.495554 | 23.843027 | |||||
р. Колодниця - витік - гирло | 49.222020 | 23.719310 | 45 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.503052 | 23.915858 | |||||
р. Щирець - смт Щирець - гирло | 49.644123 | 23.859692 | 21 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.512243 | 23.920826 | |||||
р. Зубра - с. Демня - гирло | 49.513726 | 23.937295 | 10 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.564715 | 23.963932 | |||||
р. Стрий - витік - гирло | 48.800685 | 23.284269 | 245 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.397514 | 24.210720 | |||||
р. Сможанка - витік - гирло | 48.866239 | 23.231907 | 17 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.916588 | 23.132279 | |||||
р. Хусна - витік - гирло | 48.832508 | 22.998059 | 15 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.920435 | 23.079876 | |||||
р. Либохора - витік - гирло | 48.921812 | 22.893002 | 16 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.937192 | 23.063746 | |||||
р. Гнила - витік - гирло | 48.951992 | 22.877909 | 21 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.035687 | 23.033480 | |||||
р. Бориня - витік - гирло | 49.07100 | 22.954014 | 9 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.060797 | 23.037952 | |||||
р. Завадка - витік - гирло | 48.972901 | 23.256935 | 32 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.104296 | 23.089573 | |||||
р. Яблунька - витік - гирло | 49.159318 | 23.054341 | 25 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.171848 | 22.896313 | |||||
р. Східниця - витік - гирло | 49.216457 | 23.414030 | 12 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.211854 | 23.304590 | |||||
р. Рибник - витік - гирло | 49.160645 | 23.274907 | 4 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.180316 | 23.301125 | |||||
р. Рибник - с. Майдан - витік - гирло | 49.137104 | 23.279460 | 4 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.160645 | 23.274907 | |||||
р. Рибник - с. Зубриця - витік - гирло | 49.098436 | 23.196405 | 11 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.160645 | 23,274907 | |||||
р. Опір - витік - гирло | 48.797083 | 23.289115 | 60 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.112470 | 23.594401 | |||||
р. Головчанка - витік - гирло | 48.933050 | 23.398172 | 9 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.901244 | 23.467826 | |||||
р. Славська - витік - гирло | 48.734000 | 23.399462 | 16 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.850284 | 23.450472 | |||||
р. Ялинкувата - витік - гирло | 48.726345 | 23.493933 | 9 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.780223 | 23.426444 | |||||
р. Рожанка - витік - гирло | 48.733051 | 23.548217 | 24 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.872291 | 23.473547 | |||||
р. Укерник - витік - гирло | 48.833273 | 23.331046 | 17 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.911972 | 23.391926 | |||||
р. Бринівка - витік - гирло | 48.864285 | 23.284077 | 11 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.895873 | 23.341325 | |||||
р. Либохора - витік - гирло | 48.871564 | 23.593023 | 12 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.909000 | 23.470346 | |||||
р. Орява - витік - гирло | 48.938753 | 23.227941 | 28 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.002756 | 23.468993 | |||||
р. Довжанка - витік - гирло | 48.936607 | 23.221626 | 19 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.012623 | 23.154931 | |||||
р. Кам’янка - витік - гирло | 48.975523 | 23.565213 | 12 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.053434 | 23.541199 | |||||
р. Тишівниця - витік - гирло | 49.026569 | 23.650017 | 11 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.098401 | 23.619467 | |||||
р. Стинавка - витік - гирло | 49.216447 | 23.415116 | 28 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.121030 | 23.675813 | |||||
р. Жижава - витік - гирло | 49.070694 | 23.700974 | 45 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.329800 | 24.056864 | |||||
р. Луг - с. Лучани - гирло | 49.479392 | 24.311793 | 29 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.330855 | 24.258275 | |||||
р. Свіча - с. Шевченкове - гирло | 48.878670 | 23.918346 | 72 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.253246 | 24.314730 | |||||
р. Вітвиця - витік - гирло | 48.917548 | 23.654024 | 34 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.048582 | 23.902952 | |||||
р. Лущава - витік - гирло | 48.982852 | 23.959162 | 19 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.113972 | 23.967200 | |||||
р. Сукіль - витік - гирло | 48.968614 | 23.573656 | 59 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.165684 | 24.066718 | |||||
р. Тужанка - витік - гирло | 48.928738 | 23.983869 | 46 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.182568 | 24.105679 | |||||
р. Лютинка - витік - гирло | 49.153069 | 24.147318 | 30 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.233161 | 24.358811 | |||||
р. Сівка - витік - гирло | 48.940800 | 24.025796 | 81 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.196404 | 24.551468 | |||||
р. Кропивник - витік - гирло | 49.034360 | 24.194868 | 29 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.109177 | 24.451274 | |||||
р. Болухівка - витік - гирло | 49.030188 | 24.053880 | 58 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.144394 | 24.504575 | |||||
р. Зборшора - с. Збора - гирло | 49.125285 | 24.228609 | 6 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.107590 | 24.281299 | |||||
р. Велопунець - витік - гирло | 49.145138 | 24.222248 | 10 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.111544 | 24.325821 | |||||
р. Станькувка - витік - гирло | 49.165157 | 24.275369 | 11 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.128721 | 24.363688 | |||||
р. Лімниця - с. Осмолода - гирло | 48.645763 | 24.018729 | 97 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.139492 | 24.703834 | |||||
р. Чечва - витік - гирло | 48.723243 | 23.911008 | 62 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.989759 | 24.322025 | |||||
р. Манявка - витік - гирло | 48.869487 | 23.956991 | 13 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.913170 | 24.062545 | |||||
р. Луква - витік - гирло | 48.725706 | 24.254313 | 77 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.127346 | 24.728215 | |||||
р. Гнила Липа - с. Липівка - гирло | 49.528394 | 24.565279 | 54 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.119653 | 24.753673 | |||||
р. Бистриця - витік - гирло | 48.961115 | 24.740346 | 15 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.043443 | 24.813604 | |||||
р. Павелча - витік - гирло | 48.933582 | 24.551770 | 21 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.997858 | 24.725895 | |||||
р. Бистриця-Солотвинська - витік - гирло | 48.534609 | 24.124918 | 87 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.961115 | 24.740346 | |||||
р. Саджавка - витік - гирло | 48.751313 | 24.333073 | 26 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.858890 | 24.559349 | |||||
р. Нівочінка - витік - гирло | 48.846920 | 24.428498 | 15 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.867190 | 24.583157 | |||||
р. Бистриця-Надвірнянська - витік - гирло | 48.352636 | 24.257964 | 99 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.961115 | 24.740346 | |||||
р. Бухтовець - витік - гирло | 48.585192 | 24.313915 | 13 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.575837 | 24.433706 | |||||
р. Битковчик - витік - гирло | 48.628163 | 24.372009 | 12 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.616831 | 24.509966 | |||||
р. Луковець - витік - гирло | 48.634699 | 24.491660 | 14 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.701104 | 24.592681 | |||||
р. Ворона - с. Ворона - гирло | 48.761818 | 24.793917 | 43 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.948926 | 24.761631 | |||||
р. Стримба - витік - гирло | 48.620999 | 24.571827 | 47 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.879629 | 24.873107 | |||||
р. Товмачик - м. Тлумач - гирло | 48.846922 | 25.012317 | 29 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.952656 | 25.120639 | |||||
р. Хотимирка - витік - гирло | 48.775984 | 25.088456 | 21 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.783233 | 25.258389 | |||||
р. Серет - с. Біле - гирло | 49.062518 | 25.780677 | 92 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.618605 | 25.855951 | |||||
р. Смотрич - с. Думанів - гирло | 48.826466 | 26.529692 | 65 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.561764 | 26.640028 | |||||
р. Калюс - витік - гирло | 49.099138 | 27.233512 | 67 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.614475 | 27.344580 | |||||
р. Лядова - с. Жеребилівка - гирло | 48.612091 | 27.636608 | 25 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.488459 | 27.603067 | |||||
р. Мурафа - с. Буша - гирло | 48.329753 | 28.120925 | 23 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.210345 | 28.231483 | |||||
р. Русава - с. Вила - гирло | 48.490886 | 28.429625 | 56 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.231708 | 28.286368 | |||||
р. Коритня - с. Дзигівка - гирло | 48.392427 | 28.344706 | 16 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.282838 | 28.313743 | |||||
р. Марківка - витік - гирло | 48.523997 | 28.726390 | 70 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.129787 | 28.422554 | |||||
р. Томашпіль - с. Комаргород - гирло | 48.544509 | 28.641335 | 19 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.492210 | 28.433647 | |||||
р. Яланка - с. Яланець - гирло | 48.394981 | 28.494827 | 23 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.230646 | 28.481661 | |||||
р. Трудниця - витік - гирло | 49.437469 | 23.352925 | 33 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.461306 | 23.709005 | |||||
р. Іловець - витік - гирло | 49.547247 | 24.119643 | 18 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.427310 | 24.188031 | |||||
р. Серет - с. Івачів Горішній - м. Тернопіль | 49.651759 | 25.521585 | 15 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.576471 | 25.562073 | |||||
р. Серет - м. Тернопіль - с. Мишковичі | 49.537010 | 25.588842 | 19 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.436138 | 25.603231 | |||||
р. Збруч - с. Залісся - гирло | 48.681215 | 26.244382 | 49 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.538537 | 26.443710 | |||||
р. Збруч - с. Дорофіївка - с. Рожиськ | 49.565803 | 26.214587 | 23 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.433033 | 26.192976 | |||||
р. Коропець - витік - гирло | 49.478153 | 25.158712 | 81 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.921925 | 25.191758 | |||||
р. Калюсик - с. Калюсик - гирло | 48.990550 | 27.271270 | 4 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.969047 | 27.244333 | |||||
р. Студениця - с. Голозубинці - гирло | 48.846264 | 26.913987 | 46 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.577213 | 26.924668 | |||||
р. Ушиця - с. Круті Броди - с. Черкасівка | 49.151003 | 27.037649 | 19 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.027489 | 27.087522 | |||||
р. Ушиця - с. В. Кужелева - с. Тимків | 48.893966 | 27.100088 | 26 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.761142 | 27.063623 | |||||
р. Жванчик - витік - гирло | 49.219609 | 26.312412 | 113 | А11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.546870 | 26.479170 | |||||
р. Кучурган - витік - гирло | 47.488544 | 29.703400 | 123 | А11 | ЗЛ/ЕК | так |
46.569097 | 29.949146 | |||||
р. Турунчук - ділянка державного кордону - гирло | 46.553686 | 29.927847 | 33 | А11 | ЗЛ/ЕК | так |
46.444690 | 30.207255 | |||||
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дністер
Додаток 3 |
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2023-2030 роки
Найменування заходу | Відповідальні за виконання | Строк виконання | Індикатор виконання |
1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення | Міндовкілля | листопад | уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення |
2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дністер | ДСНС | листопад | розроблено (уточнено) 1236 карт |
3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2031-2036 роки | МВС | листопад | забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту відповідного акта |
4. Визначення меж водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон та заплав малих річок, зазначення їх у документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні, внесення відомостей про відповідні обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру та позначення зазначених меж на місцевості інформаційними знаками | органи місцевого самоврядування (за згодою) | листопад | забезпечено виконання у повному обсязі |
5. Забезпечення лабораторії з оцінки та управління ризиками затоплення відділу системних гідрометеорологічних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та Національної академії наук необхідними приладами, устаткуванням та програмним забезпеченням згідно з переліком: | МВС | грудень | забезпечено відповідними приладами у повному обсязі |
6. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд | Міндовкілля | грудень | забезпечено інвентаризацію всіх об’єктів протипаводкової інфраструктури |
7. Забезпечення відновлення підошви дамби на річці Лімниця в с. Мединя Галицької територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | Міндовкілля | грудень | відновлено підошву дамби на ділянці протяжністю 300 метрів |
8. Забезпечення відновлення горизонтального кріплення дамби та голови півзагат із залізобетонних блоків на річці Лімниця в с. Темирівці Галицької територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено кріплення дамби на ділянці протяжністю 260 метрів |
9. Забезпечення відновлення мокрого укосу кріплення дамби із залізобетонних плит дамби на річці Лімниця в смт Перегінське Перегінської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області | Міндовкілля | грудень | відновлено кріплення дамби на ділянці протяжністю 110 метрів |
10. Забезпечення відновлення тіла дамби на річці Лімниця в с. Ясень Перегінської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено тіло дамби на ділянці протяжністю 100 метрів |
11. Забезпечення відновлення тіла дамби на річці Лімниця в с. Сливки Перегінської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено тіло дамби на ділянці протяжністю 100 метрів |
12. Забезпечення відновлення габіонного кріплення берегоукріплення на річці Лімниця біля смт Перегінське Перегінської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено габіонне кріплення на ділянці протяжністю 230 метрів |
13. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Лімниця в с. Сливки Перегінської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 54 метри |
14. Забезпечення відновлення кріплення з негабаритного каміння берегоукріплення лівого берега річки Лімниця в с. Рівня Рожнятівської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області | Міндовкілля | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 210 метрів |
15. Забезпечення відновлення підошви дамби та кріплення із залізобетонних плит, двох шлюзів-регуляторів на річці Дністер в с. Дубівці Дубовецької територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено підошву дамби на ділянці протяжністю 210 метрів |
16. Забезпечення відновлення підошви дамби на річці Дністер в с. Журавеньки Букачівської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено підошву дамби на ділянці протяжністю 160 метрів |
17. Забезпечення відновлення основи під залізобетонні плити берегоукріплення на річці Дністер в с. Маріямпіль - с. Водники Дубовецької територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 1408 метрів |
18. Забезпечення відновлення тіла дамби та шлюзу-регулятора на річці Вовчинець в с. Побережжя - с. Ганнусівка Єзупільської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено тіло дамби на ділянці протяжністю 20 метрів та один шлюз-регулятор |
19. Забезпечення відновлення тіла дамби та підсипки гребеня правобережної дамби на річці Дністер в с. Довге Єзупільської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | Міндовкілля | грудень | відновлено тіло дамби на ділянці протяжністю 360 метрів |
20. Забезпечення відновлення габіонного кріплення берегоукріплення на річці Чечва в с. Нижній Струтинь Рожнятівської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 50 метрів |
21. Забезпечення відновлення кріплення та тіла дамби на річці Луква в с. Завій Новицької територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено кріплення та тіло дамби на ділянці протяжністю 107 метрів |
22. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Луква в с. Завій Новицької територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 403 метри |
23. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Луква у с. Боднарів Калуської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 120 метрів |
24. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Бистриця в с. Вовчинець Івано-Франківської територіальної громади Івано-Франківської міськради Івано-Франківської області | Міндовкілля | грудень | відновлено берегоукріплення протяжністю 50 метрів |
25. Забезпечення відновлення кріплення з плит та кріплення підошви дамби на річці Бистриця-Солотвинська в с. Монастирчани Солотвинської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено кріплення плит та підошви дамби на ділянці протяжністю 480 метрів |
26. Забезпечення відновлення тіла дамби і габіонного кріплення на річці Бистриця-Солотвинська в с. Пороги Солотвинської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено тіло дамби та габіонне кріплення на ділянці протяжністю 140 метрів |
27. Забезпечення відновлення кріплення підошви дамби на річці Бистриця-Солотвинська в с. Підгір’я Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено кріплення підошви дамби на ділянці протяжністю 230 метрів |
28. Забезпечення відновлення габіонного кріплення берегоукріплення на річці Бистриця-Солотвинська в с. Пороги Солотвинської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 60 метрів |
29. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Бистриця-Солотвинська в с. Підгір’я Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | Міндовкілля | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 490 метрів |
30. Забезпечення відновлення габіонного кріплення берегоукріплення на річці Бистриця-Солотвинська в с. Жураки Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 140 метрів |
31. Забезпечення відновлення берегоукріплення з негабаритного каменю на річці Бистриця-Солотвинська в смт Солотвин Солотвинської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 120 метрів |
32. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Саджавка в с. Глибівка Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 50 метрів |
33. Забезпечення відновлення кріплення з негабаритного каменю берегоукріплення на річці Лукавець в с. Гвізд Надвірнянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 50 метрів |
34. Забезпечення відновлення тіла дамби та кріплення із залізобетонних плит на правому березі річки Бистриця-Надвірнянська в с. Березівка Івано-Франківської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | Міндовкілля | грудень | відновлено тіло дамби на ділянці протяжністю 220 метрів |
35. Забезпечення відновлення дамби на річці Бистриця-Надвірнянська в с. Тисменичани Івано-Франківської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 1120 метрів |
36. Забезпечення відновлення тіла дамби на річці Бистриця-Надвірнянська в с. Грабовець Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено тіло дамби на ділянці протяжністю 300 метрів |
37. Забезпечення відновлення мокрого укосу правобережної дамби на річці Бистриця-Надвірнянська в с. Полик Більшівцівської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено мокрий укіс дамби на ділянці протяжністю 650 метрів |
38. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Бистриця-Надвірнянська в с. Зелена Пасічнянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 280 метрів |
39. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Бистриця-Надвірнянська в с. Фітьків Переріслянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області | Міндовкілля | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 180 метрів |
40. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Бистриця-Надвірнянська в с. Зелена Пасічнянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 246 метрів |
41. Забезпечення відновлення берегоукріплення на річці Бистриця-Надвірнянська в с. Забережжя Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено берегоукріплення на ділянці протяжністю 50 метрів |
42. Забезпечення відновлення тіла дамби на річці Ворона в с. Чорнолізці Тисменицької територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | відновлено тіло дамби на ділянці протяжністю 70 метрів |
43. Проведення будівництва водозахисної дамби на річці Сівка біля Домбровського кар’єру в м. Калуші Калуської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | побудовано дамбу протяжністю 1500 метрів |
44. Проведення розчищення русла річки Сівка біля Домбровського кар’єру в м. Калуші Калуської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області | -“- | грудень | розчищено русло на ділянці протяжністю 3400 метрів |
45. Проектування берегоукріплення на річці Жван в с. Жван Мурованокуриловецької територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області | Міндовкілля | грудень | розроблено проектну докуметацію |
46. Проведення будівництва правобережної дамби на річці Дністер в с. Ралівка - с. Задністря Ралівської територіальної громади Самбірського району Львівської області (початок - від автомобільного мосту через річку Дністер в с. Ралівка) | Міндовкілля | грудень | побудовано дамбу протяжністю 2706 метрів |
47. Проведення будівництва правобережної дамби на річці Чуківка в с. Задністря Ралівської територіальної громади Самбірського району Львівської області (початок - від впадіння в річку Дністер ПК00+00–ПК–11+40) | -“- | грудень | побудовано дамбу протяжністю 1140 метрів |
48. Проведення будівництва лівобережної дамби на річці Чуківка в с. Задністря територіальної громади Самбірського району Львівської області (початок - від впадіння в річку Дністер ПК00+00–ПК–11+40) | -“- | грудень | побудовано дамбу протяжністю |
49. Проведення будівництва лівобережної дамби на річці Дністер в с. Калинів Новокалинівської територіальної громади Самбірського району Львівської області | -“- | грудень | побудовано дамбу протяжністю 2624 метри |
50. Забезпечення відновлення лівобережної дамби на річці Дністер на ділянці с. Корналовичі, с. Кружики Новокалинівської територіальної громади Самбірського району Львівської області | Міндовкілля | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 3200 метрів |
51. Забезпечення відновлення лівобережної дамби на річці Дністер в с. Мости - с. Поляна Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області | -“- | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 300 метрів |
52. Забезпечення відновлення правобережної дамби річки Дністер в с. Мости - с. Монастирець - с. Тершаків Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області | -“- | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 3390 метрів |
53. Забезпечення відновлення правобережної дамби на річці Свіча в с. Заграбівка Журавненської територіальної громади Стрийського району Львівської області | -“- | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 320 метрів |
54. Забезпечення відновлення правобережної дамби на річці Летнянка Тисменицької осушної системи ПК0–ПК93+00 в с. Гірське Миколаївської територіальної громади Стрийського району Львівської області | -“- | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 9300 метрів |
55. Забезпечення відновлення правобережної дамби на річці Стрв’яж осушної системи “Дністер-Стрв’яж” від с. Долобів - с. Чернихів Рудківської територіальної громади Самбірського району Львівської області | Міндовкілля | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 21500 метрів |
56. Забезпечення відновлення лівобережної дамби на річці Стрв’яж осушної системи “Дністер - Стрв’яж” від с. Долобів - с. Чернихів Рудківської територіальної громади Самбірського району Львівської області | -“- | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 21500 метрів |
57. Забезпечення відновлення правобережної дамби на річці Дністер Мостівської осушної системи від с. Мости - с. Монастирець Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області | -“- | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 6270 метрів |
58. Забезпечення відновлення лівобережної дамби на річці Дністер Мостівської осушної системи від с. Мости - с. Монастирець Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області | -“- | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 6270 метрів |
59. Забезпечення відновлення лівобережної дамби на річці Дністер в с. Подільці - с. Погірці Рудківської територіальної громади Самбірського району Львівської області | -“- | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 3900 метрів |
60. Забезпечення відновлення правобережної дамби № 1 на річці Дністер в с. Корналовичі - с. Гординя Новокалинівської територіальної громади Тершаківської осушної системи Самбірського району Львівської області | Міндовкілля | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 11000 метрів |
61. Забезпечення відновлення правобережної дамби № 2 на річці Дністер в с. Сусолів Рудківської територіальної громади - с. Мости Комарнівської територіальної громади Тершаківської осушної системи Самбірського району Львівської області | -“- | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 8000 метрів |
62. Забезпечення відновлення лівобережної дамби ні річці Дністер осушної системи “Дністер - Стрв’яж” в с. Долобів Рудківської територіальної громади - с. Корналовичі Новокалинівської територіальної громади Самбірського району Львівської області | -“- | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 6950 метрів |
63. Забезпечення відновлення лівобережної дамби на річці Дністер в с. Сусолів Рудківської територіальної громади Самбірського району Львівської області | -“- | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 6270 метрів |
64. Забезпечення відновлення лівобережної дамби на річці Стрий в районі с. Верхнє Висоцьке і с. Нижнє Висоцьке Боринської територіальної громади Самбірського району Львівської області | -“- | грудень | відновлено дамбу на ділянці протяжністю 2000 метрів |
65. Проведення будівництва лівобережної дамби на річці Свіча в с. Демівка Журавенської територіальної громади Стрийського району Львівської області | Міндовкілля | грудень | побудовано дамбу протяжністю 1100 метрів |
66. Проведення будівництва правобережної дамби на річці Свіча в с. Мельничі - с. Лютинка Журавенської територіальної громади Стрийського району Львівської області | -“- | грудень | побудовано дамбу протяжністю 1200 метрів |
67. Проведення будівництва правобережної дамби на річці Свіча в с. Стрийської територіальної громади - с. Сулятичі Журавенської територіальної громади Стрийського району Львівської області | -“- | грудень | побудовано дамбу протяжністю 770 метрів |
68. Проведення будівництва правобережної дамби на річці Бистриця в с. Грушів Меденицької територіальної громади Дрогобицького району Львівської області | -“- | грудень | побудовано дамбу протяжністю 600 метрів |
69. Проведення будівництва земляної греблі акумулюючої ємності в районі с. Мости Комарнівської територіальної громади Львівського району Львівської області | -“- | грудень | побудовано земляну греблю протяжністю 9200 метрів |
70. Проведення будівництва споруд, що стабілізують перепади швидкості води на річці Дністер біля м. Старого Самбора Старосамбірської територіальної громади Самбірського району Львівської області | -“- | грудень | побудовано чотири споруди, що стабілізуюють перепади |
71. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС | МВС | грудень | забезпечено модернізацію у повному обсязі |
72. Забезпечення співробітництва з Республікою Молдова у сфері управління ризиками затоплення та обміну даними про гідрологічний режим річок у районі басейну річки Дністер | Міндовкілля | щороку | проведено вісім засідань |
73. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | уточнено відповідні плани, порядки та регламенти |
74. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення | ДСНС | щороку до | уточнено розрахунки сил та засобів |
75. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлення, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | визначено необхідні матеріальні резерви |
76. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води в разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | забезпечено створення відповідних запасів |
77. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням | місцеві органи виконавчої влади | щороку | забезпечено проведення навчань |
78. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його прогнозовані масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено порядок |
79. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено плани евакуації |
80. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення | органи місцевого самоврядування (за згодою) | постійно | забезпечено виконання у повному обсязі |
81. Забезпечення наповнення каталогу “Автоматичне робоче місце моніторингу гідрологічних явищ” інформацією про селеві потоки в районі басейну річки Дністер; затори, зажори в районі басейну річки Дністер; рівні води, які відповідають небезпечним та стихійним гідрометеорологічним явищам в районі басейну річки Дністер; скиди води в районі басейну річки Дністер | ДСНС | грудень | забезпечено наповнення каталогу в повному обсязі |
82. Забезпечення доступу до моделей прогнозу погоди ALLADIНІ, WRF, COSMO для задач гідрологічного прогнозування | МВС | грудень | надано доступ до моделей прогнозу погоди |
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дон на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Дон на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річки Дон та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Дон, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річки Дон за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено сім територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 218 кілометрів. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Дон наведено в додатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дон на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річки Дон не здійснюється. У районі басейну річки Дон територій, які мають потенційно значні ризики затоплення із транскордонним статусом, не визначено.
Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення територій вниз або вгору за течією в інших країнах, що входять до гідрографічного району басейну річки Дон.
Цей план не містить заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері водних ресурсів та гідрометеорології.
7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336.
З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Дону на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Дон.
8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.
9. Обмін даними про оцінку та управління ризиками затоплення з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства, а також згідно з міжнародними договорами України.
10. Інформацію про оцінку та управління ризиками затоплення ДСНС надає центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам безоплатно на їх запити з урахуванням обмежень, установлених Законом України “Про державну таємницю”, та особливостей поводження із службовою інформацією в центральних органах виконавчої влади.
Додаток 1 |
ОПИС
району басейну річки Дон та тенденції динаміки клімату і його можливих змін
Територія району басейну річки Дон розташована в межах трьох областей України (Донецька, Луганська та Харківська) і становить 55273 кв. кілометри (9,14 відсотка території України).
У районі басейну річки Дон розташовані 2420 населених пунктів, з них - 258 міських населених пунктів (міст - 72, селищ міського типу - 186) та 2162 сільських населених пункти (селищ - 247, сіл - 1915). Населення басейну становить близько 6 440 тис. осіб. Переважна більшість населення близько 4 750 тис. осіб (73,7 відсотка) проживає у містах, 780 тис. осіб (12,1 відсотка) - у селищах міського типу, понад 750 тис. осіб (12,2 відсотка) проживає у селах, в селищах проживає 2 відсотка населення.
Район басейну річки Дон є цілісним, складається із суббасейнів річок Сіверський Донець та Дон у межах України. Межа району басейну річки Дон проходить по лінії ділянки державного кордону з Російською Федерацією та через населені пункти по лінії вододілу.
Переважна частина району басейну річки Дон, а саме суббасейн річки Сіверський Донець (площа суббасейну 54901 кв. кілометр, або 98,89 відсотка території басейну Дону), розміщується в межах Дніпровсько-Донецької западини. Лише незначна частина суббасейну Сіверського Дінця (правобережна частина на схід від гирла річки Казенний Торець) та суббасейну Нижнього Дону (площа суббасейну 372 кв. кілометри, або 1,21 відсотка території басейну Дону) розміщуються в межах Донецької складчастої споруди. Такі тектонічні умови обумовлюють рельєф території району басейну річки Дон, який відзначається рівнинним характером. Північна частина басейну розміщена на відрогах Середньоруської височини з пересічними відмітками земної поверхні 60-150 метрів. Південна частина басейну представлена правобережною територією суббасейну річки Сіверський Донець та суббасейну Нижнього Дону. Вона розміщується на відрогах Донецького кряжу, що обумовлює відмітки земної поверхні 60-230 метрів.
Ґрунтовий покрив території району басейну річки Дон представлений переважно чорноземами різного ступеня опідзоленості та гумусності.
Територія району басейну річки Дон характеризується помірним континентальним кліматом північної та південної атлантико-континентальної кліматичної області.
Північно-західна частина району басейну річки Дон (на північ від лінії гирло річки Мож - зона підпору Оскільського водосховища - межа Харківської та Луганської областей) зосереджена в межах східної лісостепової зони північної атлантико-континентальної кліматичної області. Тут в середньому за рік випадає 550 міліметрів атмосферних опадів, з яких в теплий період (квітень - жовтень) - 325-350 міліметрів, а в холодний період (листопад - березень) - 200-225 міліметрів. Річна температура повітря в середньому коливається в межах 6-20°С, і середньорічна температура - близько 7,5°С. Тривалість снігового покриву в середньому не перевищує 95 діб.
На південь від лінії гирло річки Мож - зона підпору Оскільського водосховища - межа Харківської та Луганської областей у районі басейну річки Дон проходить північна степова зона південної атлантико-континентальної кліматичної області. Середньорічна кількість атмосферних опадів тут також не перевищує 550 міліметрів, проте в теплий період їх кількість рідко перевищує 300-325 міліметрів, а в холодний період року - 200-225 міліметрів. Середньорічна температура повітря становить близько 8°С, але протягом року коливається в межах 6-21°С. Сніговий покрив встановлюється в середньому на 80 діб.
У цілому район басейну річки Дон входить до помірно посушливої зони. Тут характерні для зимового періоду відлиги можуть тривати від 30 до 60 діб. Атмосферна посуха може тривати 20-45 діб на рік.
За гідрологічним режимом річки району басейну річки Дон входять у два гідрологічні райони - Північно-Донецький (усі річки суббасейну Сіверського Дінця, крім правих приток Сіверського Дінця нижче впадіння річки Береки), та Приазовський гідрологічний район (праві притоки Сіверського Дінця нижче впадіння річки Береки та річок суббасейну Нижнього Дону). Річки району басейну річки Дон характеризуються мішаним живленням водного стоку, проте роль снігового та дощового живлення значно відрізняється по території. Водотоки Північно-Донецького гідрологічного району відзначаються весняним водопіллям з 60-70-відсотковою часткою річного стоку. Паводковий стік незначний. Зазвичай висота паводків не перевищує висоту весняного водопілля. Меженний стік становить 20-30 відсотків річного стоку. На річках Приазовського гідрологічного району стік водопілля не перевищує 60-70 відсотків річного стоку (великі річки) та 50 відсотків (малі та середні річки). Паводковий стік рідко перевищує рівні десятивідсоткового річного стоку. Об’єми меженного стоку становлять 30-50 відсотків річного об’єму стоку.
Весняне водопілля, як визначальна фаза гідрологічного режиму річок району басейну річки Дон, починається в третю декаду лютого - першу декаду березня та триває до 30-40 діб із закінченням наприкінці третьої декади березня - першої декади квітня. Тривалість водопілля на Сіверському Дінцю становить 50-70 діб та закінчується водопілля наприкінці другої декади квітня - на початку першої декади травня. Настання максимальних витрат води відбувається протягом 10-20 діб від початку водопілля. Рівень весняного стоку зменшується з півночі на південь в районі басейну річки Дон з 60 до 30 міліметрів. Рівень стоку весняного водопілля одновідсоткової імовірності перевищення зменшується з північного сходу на південний захід із 160 до 120 міліметрів.
У районі басейну річки Дон спостереження за гідрологічним режимом здійснюються на 33 гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на 19 річках із 253 річок, що протікають територією району басейну річки Дон.
Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річки Дон
Водний об’єкт | Місцезнаходження поста | Види спостережень | |||
за рівнем води* | вимірювання витрат води* | за температурою води* | вимірювання витрат завислих наносів* | ||
Річка: | |||||
Сіверський Донець | м. Чугуїв | так | так | так | ні |
Сіверський Донець | м. Змiїв | так | так | так | ні |
Сіверський Донець | с. Протопопiвка | так | так | так | ні |
Сіверський Донець | м. Iзюм | так | так | так | ні |
Сіверський Донець | с. Яремiвка | так | так | так | ні |
Сіверський Донець | с. Стародубiвка | так | так | так | ні |
Уди | смт Пересiчна | так | так | так | ні |
Уди | смт Безлюдiвка | так | так | так | ні |
Лопань | смт Козача Лопань | так | так | так | ні |
Харкiв | с. Циркуни | так | так | так | ні |
Казенний Торець | смт Райське | так | так | так | так |
Кривий Торець | смт Олексiєво-Дружкiвка | так | так | так | ні |
Сухий Торець | смт Черкаське | так | так | так | ні |
Бахмут | м. Бахмут | так | так | так | ні |
Бахмут | м. Сiверськ | так | так | так | ні |
Жеребець | с. Торське | так | так | так | ні |
Сіверський Донець | с. Огiрцеве | так | так | так | ні |
Сіверський Донець | смт Печенiги, нижній б’єф | так | так | так | ні |
Вовча | м. Вовчанськ | так | так | так | так |
Оскіл | м. Куп’янськ | так | так | так | так |
Оскіл | Оскiльська ГЕС, нижній б’єф | так | так | так | ні |
Сіверський Донець | м. Лисичанськ | так | так | так | ні |
Красна | с. Червонопопiвка | так | так | так | ні |
Айдар | смт Бiлолуцьк | так | так | так | ні |
Айдар | с. Новоселiвка | так | так | так | так |
Євсуг | смт Петропавлівка | так | так | так | ні |
Деркул | смт Бiловодськ | так | так | так | ні |
Водосховище: | |||||
Печенізьке | с. Графське | так | ні | так | ні |
Печенізьке | с. Старий Салтів | так | ні | так | ні |
Печенізьке | смт Печеніги | так | ні | так | ні |
Оскільське | с. Сенькове | так | ні | так | ні |
Оскільське | с. Горохуватка | так | ні | так | ні |
Оскільське | Оскільська ГЕС | так | ні | так | ні |
__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
На всіх гідрологічних постах району басейну річки Дон здійснюються спостереження за рівнями, витратами та температурою води. Спостереження за наносами здійснюється на чотирьох пунктах гідрологічних спостережень району басейну річки Дон, на переважній більшості гідрологічних постів ведеться спостереження за льодовим режимом.
Рівні води у річках району басейну річки Дон різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
Річка | Місцезнаходження | Рівні води різної ймовірності перевищення, метрів | Максимальні рівні води, метрів | Дата історичного максимуму | ||
0,2 | 1 | 10 | ||||
Айдар | смт Білолуцька | 69,70 | 69,01 | 67,71 | 68,17 | 1 квітня 1953 р. |
Айдар | с. Новоселівка | 56,44 | 56,13 | 55,16 | 55,83 | 6 квітня 1956 р. |
Лугань | м. Зимогір’я | 60,26 | 59,00 | 57,13 | 62,78 | 5 квітня 1996 р. |
Вільхова | м. Луганськ | 47,27 | 45,66 | 42,71 | 45,14 | 25 лютого 1946 р. |
Деркул | смт Біловодськ | 64 | 63,31 | 62,01 | 62,78 | 5 квітня 1996 р. |
За даними гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річки Дон, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися неподалік п’яти гідрологічних постів. У всіх випадках абсолютні максимальні рівні води перевищують рівні води десятивідсоткової імовірності перевищення, в окремих випадках такі перевищення становлять 2-5 метрів. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річки Дон та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).
Основними причинами кліматичних змін у районі басейну річки Дон є великий обсяг викидів парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. За останні 20 років наслідки зміни клімату в Україні стають дедалі відчутнішими. За цей період середньорічна температура зросла на 0,8°С, а середня температура січня та лютого - на 1-2°С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо.
До кінця століття у районі басейну річки Дон за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Дон у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. У межах басейну варто очікувати збільшення кількості посушливих днів. У цілому в басейні можна очікувати більш м’якої і вологої зими, більш спекотного і сухого літа, теплого і вологого вересня та більш посушливої і теплої осені.
Додаток 2 |
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дон
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дон, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річки Дон представлена переважно дамбами. В районі басейну річки Дон розташовано 89 гідротехнічних споруд (з них 10 (або 2,97 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані.
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Дон, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Дон здійснюються функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень в басейні річки Дон ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів у районі басейну річки Дон здійснює Харківський регіональний центр з гідрометеорології, який складає:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля річок суббасейну Сіверського Донця, строків настання фаз льодового режиму на річках суббасейну Сіверського Донця, Печенізького і Оскільського водосховищ, водного режиму річок суббасейну Сіверського Донця (приплив до Печенізького і Оскільського водосховищ);
короткочасні прогнози і попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках суббасейну Сіверського Донця.
За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річки Дон за період з 1996 року, виявлено 22 події, пов’язані із затопленнями території річковими водами та за механізмом затоплення спричинені перевищенням відміток русло-заплавного коридору. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.
На основі виконаної оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення, який наведено у таблицях 1 і 2.
Усього в районі басейну річки Дон визначено сім територій із потенційно значними ризиками затоплення, з них чотири території розташовуються вздовж водних об’єктів та мають загальну протяжність 218 кілометрів, три - в населених пунктах, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня.
Територій із потенційно значними ризиками затоплення, які мають транскордонний статус, у районі басейну річки Дон не визначено.
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річки Дон
Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта | Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів | Довжина, кілометрів | Вид затоплення* | Наслідки затоплення** | Приналежність до транскордонних територій | |
градусів північної широти | градусів східної довготи | |||||
р. Айдар - с. Осинове - с. Маловенделівка | 49.596454 | 39.051258 | 114 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.006102 | 38.950029 | |||||
р. Лугань - м. Зимогір’я - с. Замостя | 48.621177 | 38.86832 | 29 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.575246 | 39.063823 | |||||
р. Біла (р. Біла Лугань) - смт Городище - с. Малокостянтинівка | 48.302624 | 38.663451 | 39 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.43035 | 38.900032 | |||||
р. Деркул - с. Семикозівка - с. Городище | 49.250637 | 39.592251 | 36 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.042978 | 39.663557 | |||||
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Інші території із потенційно значними ризиками затоплення в межах району басейну річки Дон
Населені пункти, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня | Координати населеного пункту | Вид затоплення* | Наслідки затоплення** | Приналежність до транскордонних територій | |
градусів північної широти | градусів східної довготи | ||||
смт Чернухине | 48.336173 | 38.529951 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Розкішне | 48.489766 | 39.287488 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Бараниківка | 49.150904 | 39.84804 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дон
Додаток 3 |
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дон на 2023-2030 роки
Найменування заходу | Відповідальні за виконання | Строк виконання | Індикатор виконання |
1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення | Міндовкілля | листопад | уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення |
2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дон | ДСНС | листопад | розроблено (уточнено) 84 карти |
3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дон на 2031-2036 роки | МВС | листопад | забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту відповідного акта |
4. Визначення меж водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон та заплав малих річок, зазначення їх у документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні, внесення відомостей про відповідні обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру та позначення зазначених меж на місцевості інформаційними знаками | органи місцевого самоврядування | листопад | забезпечено виконання у повному обсязі |
5. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Деркул від с. Городище до с. Гармашівки Біловодської територіальної громади Старобільського району Луганської області | Міндовкілля | грудень | проведено руслорегулювальні роботи на ділянці протяжністю 13,3 кілометра |
6. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Айдар від с. Шульгінки до с. Проїждже Старобільської територіальної громади Старобільського району Луганської області | Луганська облдержадміністрація | грудень | проведено руслорегулювальні роботи на ділянці протяжністю 17 кілометрів |
7. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Айдар від с. Бахмутівки до с. Штормове Новоайдарської територіальної громади Щастинського району Луганської області | Луганська облдержадміністрація | грудень | проведено руслорегулювальні роботи на ділянці протяжністю 22 кілометри |
8. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Айдар поблизу с. Осинове Новопськовської територіальногї громади Старобільського району Луганської області | Міндовкілля | грудень | проведено руслорегулювальні роботи на ділянці протяжністю 2 кілометри |
9. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Камишна від с. Нижньобараниківка до с. Бараниківка Біловодської територіальної громади Старобільського району Луганської області | Міндовкілля | грудень | проведено руслорегулювальні роботи на ділянці протяжністю 2 кілометри |
10. Забезпечення ремонту шлюза-регулятора на річці Айдар у с. Рибянцево Новопськовської територіальної громади Старобільського району Луганської області | Міндовкілля | грудень | відремонтовано один шлюз-регулятор |
11. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд | Міндовкілля | грудень | забезпечено інвентаризацію усіх об’єктів протипаводкової інфраструктури |
12. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС | МВС | грудень | забезпечено модернізацію у повному обсязі |
13. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | уточнено відповідні плани, порядки та регламенти |
14. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення | ДСНС | щороку до | уточнено розрахунки сил та засобів |
15. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлювання, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | визначено необхідні матеріальні резерви |
16. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води в разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | забезпечено створення відповідних запасів |
17. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням | місцеві органи виконавчої влади | щороку | забезпечено проведення навчань |
18. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його прогнозовані масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено порядок |
19. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено плани евакуації |
20. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення | органи місцевого самоврядування (за згодою) | постійно | забезпечено виконання у повному обсязі |
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дунай на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Дунай на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річки Дунай та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Дунай, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річки Дунай за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 47 територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 1993 кілометри. Висновки за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Дунай наведено в додатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дунай на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річки Дунай здійснюється в рамках виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Угорської Республіки про співробітництво та надання взаємної допомоги в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків, ратифікованої Законом України від 19 жовтня 1999 р. № 1163-XIV, Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про співробітництво та взаємну допомогу у разі виникнення надзвичайних ситуацій, ратифікованої Законом України від 26 грудня 2002 р. № 382-IV, Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах 1997 року, інших міжнародних договорів України у сфері управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності.
Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення територій вниз або вгору за течією в інших країнах, що входять до гідрографічного району басейну річки Дунай.
План містить заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері водних ресурсів та гідрометеорології з Румунією, Словацькою Республікою та Угорською Республікою, які зазначені в додатку 3.
7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336.
З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Дунаю на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Дунай.
8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.
9. Обмін даними про оцінку та управління ризиками затоплення з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства, а також згідно з міжнародними договорами України.
10. Інформацію про оцінку та управління ризиками затоплення ДСНС надає центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам безоплатно на їх запити з урахуванням обмежень, установлених Законом України “Про державну таємницю”, та особливостей поводження із службовою інформацією в центральних органах виконавчої влади.
Додаток 1 |
ОПИС
району басейну річки Дунай та тенденції динаміки клімату і його можливих змін
Територія району басейну річки Дунай розташовується в межах чотирьох областей України (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська області) та становить 30626 кв. кілометрів (5,06 відсотка території України).
У районі басейну річки Дунай розташовані 1293 населених пункти, з них 67 міських населених пунктів (31 місто, 36 селищ міського типу) та 1226 сільських населених пунктів (5 селищ, 1221 село). Населення району басейну річки Дунай становить близько 2 875 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у селах - близько 1 750 тис. осіб (60,8 відсотка), кількість населення міст становить близько 1 120 тис. осіб (31,8 відсотка). У селищах міського типу та селищах відповідно проживає 7,3 та 0,1 відсотка населення району басейну річки Дунай.
Район басейну річки Дунай розділений на три частини районом басейну річки Дністер та водогосподарською ділянкою узбережжя Чорного моря між гирлом річки Дунай та Дністровським лиманом, складається з cуббасейнів річок Дунай, Тиса, Прут, Сірет у межах України, перехідних вод та прибережних вод (акваторія Чорного моря між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа басейну Дунаю проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Польща, Словацькою Республікою, Угорською Республікою, Румунією, Республікою Молдова та через населені пункти по лінії вододілу.
Район басейну річки Дунай розташовується в межах чотирьох екорегіонів (Карпати, Угорська низовина, Понтійська провінція, Східні рівнини). Таке розташування визначає неодноманітні орографічні та гідрометеорологічні умови, які відрізняються по території та визначають гідрологічний режим водотоків і формування їх водного стоку, зокрема суббасейн річки Тиса, суббасейн річки Прут та суббасейн річки Сірет розміщуються переважно в екорегіоні Карпати (південно-західна частина суббасейну річки Тиса розміщується в екорегіоні Угорська низовина, якому в рельєфі відповідає Закарпатська низовина; східна частина суббасейнів річки Прут та річки Сірет розміщується в екорегіоні Східні рівнини). Суббасейн Нижнього Дунаю розміщується в межах екорегіону Понтійська провінція, який представлений рельєфом Причорноморської низовини.
Суббасейн річки Тиса розташований на південь та південний захід від основного вододільного хребта Українських Карпат. Рельєф території суббасейну переважно гірський та стрімко змінюється від середньогір’я на північному сході (з пересічними відмітками земної поверхні 1800-2000 метрів) до низовини на південному заході (з пересічними відмітками земної поверхні 100-200 метрів).
Суббасейни річок Прут і Сірет розміщуються на схід від вододільного хребта Українських Карпат. Рельєф території цих суббасейнів переважно гірський. Середньогір’я суббасейну річки Прут з пересічними відмітками земної поверхні 1500-2000 метрів змінюється на височинний рельєф з пересічними відмітками 290-550 метрів у східному напрямку. У суббасейні річки Сірет середньогір’я з відмітками 900-1100 метрів знижується також у східному напрямку до височини з відмітками 350-500 метрів.
Суббасейн Нижнього Дунаю розмішується в умовах низовинного рельєфу Причорноморської низовини. Максимальні відмітки земної поверхні суббасейну Нижнього Дунаю проходять по ліній вододілу між районами басейнів річки Дунай та річок Причорномор’я і не перевищують 210 метрів. Пересічні відмітки земної поверхні суббасейну Нижнього Дунаю становлять 10-180 метрів.
Район басейну річки Дунай повністю розташовується в помірних широтах та характеризується помірним кліматом. Суббасейни річок Тиса, Прут та Сірет розташовуються в лісовій атлантико-континентальній області, а суббасейн Нижнього Дунаю - в степовій атлантико-континентальній області. Значна частина суббасейнів річок Тиса, Прут та Сірет розміщується в Українських Карпатах. У цій частині району басейну річки Дунай в середньому випадає 1200 міліметрів атмосферних опадів, в окремі роки - до 1650 міліметрів. У межах Закарпатської низовини суббасейну річки Тиса за рік може випадати 690-1100 міліметрів, а у Прикарпатті в суббасейнах річок Прут і Сірет - 650-890 міліметрів. Для суббасейну Нижнього Дунаю річна сума атмосферних опадів коливається від 370 до 520 міліметрів, проте в середньому становить 500 міліметрів. Найбільша кількість атмосферних опадів випадає в теплий період року (квітень - жовтень) - 60-70 відсотків. У цей період в Українських Карпатах випадає 800-1000 міліметрів, на Закарпатській низовині 550-600, а на Прикарпатті 475-600 міліметрів. У суббасейні Нижнього Дунаю в теплий період випадає 275-325 міліметрів. У холодний період року (листопад - березень) сума атмосферних опадів рідко перевищує 30-40 відсотків річної кількості. Так, в Українських Карпатах у холодний період випадає до 500-600 міліметрів опадів. Закарпатська низовина суббасейну річки Тиса приймає до 250-300 міліметрів опадів. У Прикарпатській частині суббасейнів річок Прут і Сірет у холодний період випадає до 175-300 міліметрів опадів. У суббасейні Нижнього Дунаю у місяці холодного періоду випадає до 200 міліметрів опадів. Тривалість снігового покриву коливається від 70 до 150 діб у суббасейнах річок Тиса, Прут і Сірет, причому його найбільша тривалість становить у гірських частинах цих суббасейнів. У суббасейні Нижнього Дунаю річна тривалість снігового покриву рідко може перевищувати 40-50 діб. Розподіл температури повітря басейну Дунаю також не одноманітний. Середня багаторічна температура повітря суббасейну Нижнього Дунаю є найбільшою по басейну Дунаю - близько 10,5°С. У суббасейнах річок Тиса, Прут і Сірет в Українських Карпатах середньорічна температура становить близько 4°С, проте на південний захід від гір середньорічні температури зростають до 8-9°С градусів у межах Закарпатської низовини суббасейну річки Тиса. На північний схід від гір, в межах Прикарпаття середньорічна температура повітря знижується до 7°С градусів.
За особливостями водного режиму річки басейну Дунаю перебувають у трьох гідрологічних районах - Закарпатському (суббасейн річки Тиса), Передкарпатському (суббасейн річки Прут, суббасейн річки Сірет) та Причорноморському (суббасейн Нижнього Дунаю). Річки суббасейнів річок Тиса, Прут і Сірет залежно від умов сніготанення в зимово-весняний період, а також від кількості опадів та їх інтенсивності навесні та влітку відзначаються змішаним живленням. Для річок суббасейну річки Тиса характерним є невиражене весняне водопілля, а водний режим відзначається паводковим стоком теплого та холодного періоду. Паводки холодного періоду переважно перевищують паводки теплого періоду. На річках суббасейнів річок Прут і Сірет весняне водопілля є більш вираженим. Його початок відбувається переважно у другій - третій декадах березня. Максимум весняного водопілля на річках суббасейнів річок Прут і Сірет фіксується наприкінці третьої декади березня - на початку першої декади квітня. Закінчення водопілля відбувається у другій - третій декадах квітня. Тривалість водопілля на річках Передкарпатського регіону (суббасейн річки Прут, суббасейн річки Сірет) становить близько 30-40 діб. Паводки на річках цих суббасейнів фіксуються протягом в теплий період року. Річки суббасейну Нижнього Дунаю характеризуються мішаним живленням водного стоку з чітко вираженим весняним водопіллям тривалістю 15-25 діб на малих річках. Тривалість водопілля на річці Дунай перевищує 50-60 діб та формується впродовж весняно-літнього періоду. Такий різноманітний характер водного режиму визначає вкрай різноманітний внутрішньорічний розподіл стоку води річок в кожному із суббасейнів району басейну річки Дунай. Річки суббасейну річки Тиса характеризуються проходженням паводків з березня по серпень, за цей час формується 55-70 відсотків річного стоку. Узимку формується 10-15 відсотків. Весняний стік річок суббасейнів річок Прут і Сірет становить 40-45 відсотків, влітку формується 20 відсотків. Водотоки суббасейну Нижнього Дунаю характеризуються переважно весняним стоком, частка якого в окремі роки може становити 60-80 відсотків.
У районі басейну річки Дунай спостереження за гідрологічним режимом здійснюються на 89 гідрологічних постах, які розміщені на 32 річках, із 310 водотоків. Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах в районі басейну річки Дунай наведено у таблиці 1. Із 60 гідрологічних постів шість пунктів спостереження розміщується на річці Дунай у суббасейні Нижнього Дунаю, 40 гідрологічних постів розміщені на водотоках суббасейну річки Тиса, на річках суббасейну річки Прут розміщуються 20 гідрологічних постів та сім гідрологічних постів - у суббасейні річки Сірет. Переважна більшість гідрологічних постів (58) у районі басейну річки Дунай здійснюють спостереження за рівнями та температурою води, винятком є лише два пункти гідрологічних спостережень; за льодовими явищами спостереження виконуються на всіх пунктах гідрологічного моніторингу; спостереження за водним стоком здійснюються лише на 36 гідрологічних постах, а спостереження за наносами в районі басейну річки Дунай здійснюються на 53 гідрологічних постах.
Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річки Дунай
Водний об’єкт | Місцезнаходження поста | Види спостережень | |||
за рівнем води* | вимірювання витрат води* | за температурою води* | вимірювання витрат завислих наносів* | ||
Річка: | |||||
Сірет | м. Сторожинець | так | так | так | так |
Прут | м. Коломия | так | ні | так | ні |
Прут | м. Чернiвцi | так | так | так | ні |
Чорнява | с. Любкiвцi | так | так | так | ні |
Черемош | с. Устерiки | так | так | так | так |
Черемош | смт Кути | так | ні | так | ні |
Бiлий Черемош | с. Яблуниця | так | так | так | ні |
Чорний Черемош | смт Верховина | так | так | так | ні |
Iльця | с. Iльцi | так | так | так | ні |
Путила | смт Путила | так | так | так | ні |
Сірет | с. Долішній Шепіт | так | так | так | ні |
Тиса | м. Рахiв | так | так | так | так |
Тиса | с. Ділове | так | ні | так | ні |
Тиса | смт Великий Бичкiв | так | ні | так | ні |
Тиса | м. Тячів | так | ні | так | ні |
Тиса | м. Хуст | так | ні | так | ні |
Тиса | смт Вилок | так | так | так | так |
Тиса | м. Чоп | так | ні | так | ні |
Чорна Тиса | смт Ясiня | так | так | так | ні |
Бiла Тиса | с. Луги | так | так | так | ні |
Косiвська | с. Косiвська Поляна | так | так | так | ні |
Шопурка | с. Кобилецька Поляна | так | ні | так | ні |
Тересва | смт Усть-Чорна | так | так | так | ні |
Тересва | с. Нересниця | так | ні | так | ні |
Мокрянка | с. Руська Мокра | так | ні | так | ні |
Ріка | м. Хуст | так | ні | так | ні |
Боржава | с. Довге | так | так | так | ні |
Боржава | с. Верхні Ремети | так | ні | так | ні |
Іршава | м. Іршава | так | ні | так | ні |
Латориця | с. Пiдполоззя | так | так | так | так |
Латориця | м. Свалява | так | так | так | ні |
Латориця | м. Мукачеве | так | так | так | так |
Латориця | м. Чоп | так | так | так | ні |
Веча | с. Нелiпино | так | так | так | так |
Піня | с. Поляна | так | ні | так | ні |
Стара | с. Зняцьово | так | так | так | ні |
Уж | с. Жорнава | так | так | так | так |
Уж | смт Великий Березний | так | ні | так | ні |
Уж | с. Зарiчово | так | так | так | так |
Уж | м. Ужгород | так | так | так | ні |
Лютянка | с. Чорноголова | так | ні | так | ні |
Тур’я | с. Тур’я Поляна | так | ні | так | ні |
Тур’я | с. Сiмер | так | так | так | так |
Теребля | с. Колодне | так | так | так | ні |
Теребля | с. Колочава | так | так | так | так |
Рiка | с. Верхній Бистрий | так | так | так | ні |
Рiка | смт Міжгiр’я | так | так | так | так |
Рiка | с. Нижній Бистрий | так | ні | так | ні |
Голятинка | с. Майдан | так | так | так | ні |
Рипинка | с. Репинне | так | ні | так | ні |
Пилипець | с. Пилипець | так | так | так | так |
Студений | с. Верхнiй Студений | так | так | так | ні |
Студений | с. Нижній Студений | так | так | так | ні |
Лопушна | с. Лопушне (верхн.) | так | так | так | ні |
Лопушна | с. Лопушне (нижн.) | так | так | так | так |
Пилипець | с. Подобовець | так | так | так | ні |
Прут | смт Ворохта | так | так | так | так |
Прут | С. Татарів | так | так | так | так |
Прут | м. Яремче | так | так | так | так |
Жонка | урочище Чепелiв | так | так | так | так |
Жонка | м. Яремче | так | так | так | так |
Кам’янка | с. Дора | так | так | так | так |
Дунай | м. Ренi | так | так | так | ні |
Дунай | м. Iзмаїл | так | ні | так | ні |
Дунай | с. Кислиця | так | ні | так | ні |
Дунай | м. Кiлiя | так | ні | так | ні |
Дунай | с. Лiски | так | ні | так | ні |
Дунай | м. Вилкове | так | так | так | так |
Дунай | рукав Прорва | так | так | так | так |
Дунай | рукав Бистрий | так | так | так | так |
Дунай | рукав Старостамбульський | так | ні | так | ні |
Малий Сірет | с. Верхні Петрівці | так | ні | так | ні |
Сірет | с. Кам’ягка | так | ні | так | ні |
Сірет | с. Черепківці | так | ні | так | ні |
Черемош | с. Джурів | так | ні | так | ні |
Рибниця | с. Чортория | так | ні | так | ні |
Прут | с. Дубівці | так | ні | так | ні |
Дерелуй | с. Остриця | так | ні | так | ні |
Прут | с. Тарасівці | так | ні | так | ні |
Міхідра | с. Стара Жадова | так | ні | так | ні |
Струмок: | |||||
Бранище | с. Лопушне | так | так | так | ні |
Зюбровець | с. Лопушне | так | так | так | ні |
Середнiй Звiр | с. Лопушне | так | так | так | ні |
Пилипецький | с. Пилипець | так | так | так | ні |
Плошанка | с. Пилипець (нижн.) | так | так | так | ні |
Чорногірчик | урочище Потік | так | так | так | так |
Чорногірчик | м. Яремче | так | так | так | так |
Буярський | урочище Буярський | так | так | так | так |
Варетин | с. Ясенiв | так | так | так | так |
__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
За даними гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річки Дунай, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами фіксувалося неподалік 51 гідрологічного посту. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках басейну Дунаю та значення рівнів води різної імовірності перевищення. За даними спостережень на 12 гідрологічних постах, історичні максимуми максимальних рівнів води перевищували рівні води одновідсоткової ймовірності перевищення, в межах 18 гідрологічних постів фіксувалися максимальні рівні води, що перевищують рівні води, які спричинюють затоплення високої імовірності (десятивідсоткової) понад 1 метр, з них на п’ять гідрологічних постах зафіксовані перевищення максимальних рівнів води рівнів десятивідсоткової ймовірності перевищення понад 2 метри.
Рівні води у річках басейну Дунаю різної ймовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
Річка | Місцезнаходження поста | Рівні води різної імовірності перевищення, метрів | Максимальні рівні води, метрів | Дата історичного максимуму | ||
0,2 | 1 | 10 | ||||
Дунай | м. Рені | 6,6 | 6,24 | 5,55 | 6,17 | 6 липня 2010 р. |
Дунай | м. Ізмаїл | 4,35 | 4,1 | 3,5 | 3,97 | 22 травня 1970 р. |
Дунай | м. Кілія | 3,4 | 3,07 | 2,46 | 3,05 | 2 квітня 1942 р. |
Тиса | м. Рахів | 436,19 | 435,57 | 434,47 | 435,48 | 5 березня 2001 р. |
Тиса | смт Великий Бичків | 302,64 | 301,60 | 299,94 | 301,1 | 27 липня 2008 р. |
Тиса | м. Тячів | 217,96 | 216,86 | 214,84 | 216,42 | 5 березня 2001 р. |
Тиса | м. Хуст | 168,15 | 167,68 | 166,88 | 167,19 | 5 листопада 1998 р. |
Тиса | смт Вилок | 123,95 | 123,05 | 121,35 | 122,26 | 14 травня 1970 р. |
Тиса | м. Чоп | 106,6 | 106 | 105,5 | 105,82 | 9 березня 2001 р. |
Чорна Тиса | смт Ясіня | 654,2 | 653,03 | 651,03 | 653,14 | 23 березня 1964 р. |
Біла Тиса | с. Луги | 605,45 | 604,84 | 603,76 | 604,69 | 13 травня 1970 р. |
Косівська | с. Косівська Поляна | 410,12 | 409,65 | 408,88 | 409,92 | 5 березня 2001 р. |
Тересва | смт Усть-Чорна | 530,18 | 528,73 | 526,69 | 528,3 | 30 грудня 1947 р. |
Тересва | с. Нересниця | 302,44 | 302,05 | 301,28 | 301,87 | 1 квітня 1962 р. |
Мокрянка | с. Руська Мокра | 553,38 | 552,53 | 551,23 | 552,16 | 4 листопада 1998 р. |
Теребля | смт Колочава | 534,81 | 534,48 | 533,92 | 534,77 | 5 листопада 1998 р. |
Ріка | с. Верхній Бистрий | 527,58 | 527,29 | 526,79 | 527,04 | 22 липня 1980 р. |
Ріка | смт Міжгір’я | 439,38 | 439,08 | 438,51 | 439 | 14 грудня 1957 р. |
Ріка | м. Хуст | 163,72 | 163,29 | 162,48 | 163,18 | 30 грудня 1947 р. |
Голятинка | смт Майдан | 501 | 500,7 | 500,14 | 500,49 | 24 липня 1966 р. |
Рипинка | с. Репинне | 474,89 | 474,42 | 473,54 | 474,36 | 14 грудня 1957 р. |
Студений | с. Нижній Студений | 609,08 | 608,78 | 608,24 | 608,56 | 12 серпня 1948 р. |
Боржава | с. Довге | 174,68 | 174,22 | 173,32 | 173,82 | 4 листопада 1998 р. |
Боржава | с. Шаланки | 123,84 | 123,4 | 122,56 | 123,22 | 5 листопада 1998 р. |
Іршава | м. Іршава | 137,84 | 137,5 | 136,86 | 137,28 | 9 січня 1948 р. |
Латориця | с. Підполоззя | 361,32 | 360,66 | 359,54 | 360,42 | 14 грудня 1957 р. |
Латориця | м. Свалява | 195,52 | 194,86 | 193,76 | 194,16 | 1 березня 1967 р. |
Латориця | м. Мукачево | 123,82 | 122,64 | 121,03 | 122,47 | 5 листопада 1998 р. |
Латориця | м. Чоп | 104,24 | 104,14 | 103,84 | 104,08 | 6 березня 2001 р. |
Піня | смт Поляна | 244,12 | 243,7 | 243,02 | 243,53 | 23 липня 1980 р. |
Стара | с. Зняцеве | 110,08 | 109,94 | 109,62 | 109,91 | 23 липня 1980 р. |
Уж | с. Жорнава | 331,96 | 331,43 | 330,72 | 331,36 | 14 грудня 1957 р. |
Уж | с. Зарічеве | 159,4 | 159,27 | 158,86 | 159,22 | 30 грудня 1978 р. |
Уж | м. Ужгород | 117,1 | 116,1 | 114,9 | 115,88 | 17 листопада 1992 р. |
Лютянка | с. Чорноголова | 258,1 | 257,5 | 256,85 | 257,54 | 14 грудня 1957 р. |
Тур’я | с. Тур’я Поляна | 282,2 | 281,75 | 281,13 | 281,76 | 25 липня 2001 р. |
Тур’я | с. Сімер | 154,95 | 154,55 | 153,85 | 154,55 | 23 липня 1980 р. |
Сірет | м. Сторожинець | 357,27 | 355,98 | 353,96 | 356,24 | 13 липня 1969 р. |
Прут | смт Ворохта | 898,86 | 898,4 | 897,7 | 898,27 | 26 липня 2008 р. |
Прут | с. Татарів | 642,7 | 642 | 640,8 | 641,85 | 15червня 1959 р. |
Прут | м. Яремче | 507,96 | 507,04 | 505,46 | 507,49 | 8 червня 1969 р. |
Прут | м. Коломия | 287,4 | 285,94 | 283,73 | 286,13 | 25 липня 2008 р. |
Прут | м. Чернівці | 168,55 | 166,4 | 163,31 | 166,27 | 9 червня 1969 р. |
Кам’янка | с. Дора | 486,5 | 485,15 | 483,9 | 485,26 | 30 червня 2006 р. |
Чорнява | с. Любковці | 228,5 | 227 | 225,4 | 226,62 | 20 червня 1998 р. |
Черемош | с. Устеріки | 479,17 | 478,46 | 477,35 | 478,65 | 8 червня 1969 р. |
Черемош | смт Кути | 337,4 | 336,3 | 334,6 | 335,96 | 26 липня 2008 р. |
Білий Черемош | с. Яблуниця | 598,18 | 597,41 | 596,08 | 597,71 | 26 липня 2008 р. |
Чорний Черемош | смт Верховина | 598,74 | 597,87 | 596,29 | 597,68 | 8 червня 1969 р. |
Ільця | с. Ільці | 685,65 | 685,05 | 684,3 | 685,24 | 8 червня 1969 р. |
Путила | смт Путила | 620,2 | 619,58 | 618,47 | 619,2 | 11 серпня 2010 р. |
За останні 20 років наслідки зміни клімату стають дедалі більш відчутними, зокрема спостерігаються зміни у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо. До кінця століття у районі басейну річки Дунай за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте за песимістичними оцінками можливе їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Дунай у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Імовірно, продовжиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. Практично на усій території басейну можна очікувати істотного збільшення інтенсивності дощових паводків у теплий період року, зокрема у верхній частині очікується зростання інтенсивності паводків на 30-40 відсотків, у нижній течії на 65 відсотків.
Додаток 2 |
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дунай
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дунай, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річки Дунай представлена переважно дамбами. У районі басейну річки Дунай розташовано 410 гідротехнічних споруд (з них 85 (або 285,14 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані.
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Дунай, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Дунай здійснюється функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень в районі басейну річки Дунай ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів басейну Дунаю здійснюють:
1) на річках Тиса, Латориця, Уж - Закарпатський центр з гідрометеорології, який складає:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля;
короткострокові прогнози рівнів води на річках під час паводків, весняного водопілля та льодового режиму;
попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках;
попередження про настання різного рівня сніголавинної небезпеки в горах Закарпатської області;
2) на річках Прут, Сірет - Чернівецький центр з гідрометеорології, який складає:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля;
короткострокові прогнози рівнів води під час паводків, весняного водопілля та льодового режиму;
попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках басейнів Прута і Сірета;
попередження про настання різного рівня сніголавинної небезпеки в горах Івано-Франківської та Чернівецької областей.
3) на Українській ділянці Дунаю - Дунайська гідрометобсерваторія, якою складаються:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля річки Дунай; льодового режиму річки Дунай; елементів осінньої межені річки Дунай; елементів водного режиму (витрати води) щомісячно;
короткострокові прогнози рівнів води річок Дунай і Сірет під час паводків, згінно-нагінних явищ і весняного водопілля та льодового режиму;
попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки річки Дунай.
За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річки Дунай за період з 1992 року, виявлено 247 подій, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами та які за механізмом затоплення були спричинені перевищенням позначок русло-заплавного коридору, перевищенням відміток захисних споруд та руйнуванням захисних споруд, а також спричинені заторами водопропускного коридору. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.
На основі проведеної оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення, який наведено у таблиці 1.
Усього в районі басейну річки Дунай визначено 47 територій із потенційно значними ризиками затоплення, які розташовуються на ділянках водних об’єктів та мають загальну протяжність 1993 кілометри (з них шість територій мають транскордонний (неузгоджений із країнами-сусідами - Румунією, Словацькою Республікою та Угорщиною) статус, їх загальна довжина становить 946 кілометрів).
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річки Дунай
Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта | Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів | Довжина, кілометрів | Вид затоплення* | Наслідки затоплення** | Приналежність до транскордонних територій | |
градусів північної широти | градусів східної довготи | |||||
р. Дунай - Кілійське гирло | 45.221084 | 29.746538 | 177 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
45.461574 | 28.217575 | |||||
р. Прут - смт Ворохта - ділянка державного кордону з Республікою Молдова | 48.270931 | 24.589426 | 257 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
48.260483 | 26.630748 | |||||
р. Біла Ослава - с. Білі Ослави - гирло | 48.468452 | 24.693963 | 6 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.509504 | 24.714726 | |||||
р. Ослава - витік - гирло | 48.443071 | 24.737921 | 17 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.536891 | 24.684917 | |||||
р. Лючка - витік - гирло | 48.427295 | 24.730971 | 46 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.500493 | 25.031816 | |||||
р. Люча - витік - гирло | 48.380444 | 24.793977 | 8 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.400301 | 24.863414 | |||||
р. Сопівка - витік - гирло | 48.472731 | 24.798095 | 25 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.50822 | 25.021725 | |||||
р. Ключівка - витік - гирло | 48.447316 | 24.889937 | 14 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.514885 | 24.932491 | |||||
р. Чернява - с. Виноград - гирло | 48.62375 | 25.255532 | 35 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.467327 | 25.399656 | |||||
р. Черемош - с. Устеріки - гирло | 48.119669 | 24.992096 | 84 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.378354 | 25.62211 | |||||
р. Чорний Черемош - с. Ільці - гирло | 48.147397 | 24.758667 | 28 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.119669 | 24.992096 | |||||
р. Путила - смт Сторонець - гирло | 47.990054 | 25.08727 | 21 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.114961 | 25.040808 | |||||
р. Білий Черемош - с. Яблуниця - гирло | 48.021128 | 24.911635 | 16 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.119669 | 24.992096 | |||||
р. Річка - злиття річок Біла та Чорна Річка - гирло | 48.109035 | 24.906602 | 6 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.132532 | 24.958736 | |||||
р. Біла Річка - витік - гирло | 48.079734 | 24.884751 | 5 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.108986 | 24.906422 | |||||
р. Чорна Річка - с. Замагора - гирло | 48.102116 | 24.832486 | 9 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.109035 | 24.906602 | |||||
р. Мленюца - витік - гирло | 48.273809 | 25.285916 | 22 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.390156 | 25.392362 | |||||
р. Совиця - с. Суховертів - гирло | 48.457371 | 25.777108 | 18 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.330067 | 25.847301 | |||||
р. Топольва - с. Шипинці - гирло | 48.388024 | 25.723635 | 12 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.342033 | 25.831066 | |||||
р. Сірет - с. Лопушна ділянка державного кордону з Румунією | 48.058448 | 25.2819 | 105 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
47.983047 | 26.027549 | |||||
р. Чорна Тиса - с. Чорна Тиса - гирло (м. Рахів) | 48.306732 | 24.329476 | 36 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.074675 | 24.244521 | |||||
р. Біла Тиса - с. Луги - гирло (м. Рахів) | 48.0669 | 24.4547 | 19 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.074675 | 24.244521 | |||||
р. Тиса - м. Рахів - ділянка державного кордону з Угорщиною | 48.074675 | 24.244521 | 202 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
48.103674 | 22.619377 | |||||
р. Тиса - вздовж ділянки державного кордону з Угорщиною | 48.360412 | 22.267632 | 17 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
48.403018 | 22.155162 | |||||
р. Шопурка - смт Кобилецька Поляна - гирло | 48.061261 | 24.068199 | 13 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
47.967525 | 24.007166 | |||||
р. Тересва - смт Усть-Чорна - гирло | 48.331688 | 23.927706 | 56 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
47.987912 | 23.658925 | |||||
р. Мокрянка - с. Комсомольськ - гирло | 48.391969 | 23.829744 | 11 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.331688 | 23.927706 | |||||
р. Брустранка - с. Лопухів - гирло | 48.388996 | 24.012234 | 11 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.331688 | 23.927706 | |||||
р. Лужанка - с. Пригідь - гирло | 48.255586 | 23.744083 | 18 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.115787 | 23.773203 | |||||
р. Терешова - с. Тарасівка - гирло | 48.221675 | 23.786339 | 14 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.132962 | 23.82043 | |||||
р. Теребля - с. Забрідь - гирло | 48.291142 | 23.578248 | 41 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.034213 | 23.47274 | |||||
р. Ріка - с. Лопушне - гирло | 48.65455 | 23.565555 | 84 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.175761 | 23.264271 | |||||
р. Боржава - с. Березники - гирло | 48.525562 | 23.220964 | 97 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.11008 | 22.705879 | |||||
р. Іршава - с. Загаття - гирло | 48.370707 | 22.978766 | 25 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.248717 | 22.906838 | |||||
р. Синявка - с. Осій - гирло | 48.386182 | 23.128607 | 13 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.2974 | 23.031884 | |||||
р. Латориця - с. Неліпино - ділянка державного кордону із Словацькою Республікою | 48.447628 | 22.140497 | 100 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
48.571479 | 23.033161 | |||||
р. Пініє - с. Плоске - гирло | 48.657396 | 22.901756 | 16 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.558002 | 22.958 | |||||
р. Візниця - с. Лісарня - гирло | 48.560487 | 22.730467 | 14 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.455899 | 22.7400 | |||||
р. Коропець - витік - гирло | 48.434077 | 22.813776 | 74 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.450899 | 22.264905 | |||||
р. Чорна Вода - злиття річок Мочила та Бабичка - гирло | 48.337547 | 22.778985 | 15 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.31283 | 22.598918 | |||||
р. Бабичка - с. Зубівка - гирло | 48.395428 | 22.841422 | 10 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.337547 | 22.778985 | |||||
р. Мочила - витік - гирло | 48.435068 | 22.827238 | 13 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.337547 | 22.778985 | |||||
р. Слопи - с. Станово - гирло | 48.428654 | 22.867045 | 11 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.361736 | 22.823893 | |||||
р. Яруга - витік - гирло | 48.499465 | 22.71507 | 29 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.447153 | 22.413773 | |||||
р. Стара - с. Ірлява - гирло | 48.512639 | 22.577379 | 23 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.474278 | 22.358596 | |||||
р. Уж - с. Загорб - ділянка державного кордону з Словацькою Республікою | 49.003292 | 22.639592 | 88 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
48.602315 | 22.183835 | |||||
р. Тур’я - с. Тур’я-Бистра - гирло | 48.640533 | 22.818762 | 32 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.733848 | 22.49652 | |||||
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дунай
Додаток 3 |
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплень на окремих територіях у межах району басейну річки Дунай на 2023-2030 роки
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Криму на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річок Криму на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річок Криму та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річок Криму, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річок Криму за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 14 територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 231 кілометр. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річок Криму наведено в додатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затоплення.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Криму на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річок Криму не здійснюється. У басейні річок Криму території, які мають потенційно значні ризики затоплення із транскордонним статусом, відсутні.
Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення територій в інших країнах.
Цей план не містить заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері водних ресурсів та гідрометеорології.
7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336.
З метою гармонізації з планом управління басейном річок Криму на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річок Криму.
8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.
9. Обмін даними про оцінку та управління ризиками затоплення з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства, а також згідно з міжнародними договорами України.
10. Інформацію про оцінку та управління ризиками затоплення ДСНС надає центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам безоплатно на їх запити з урахуванням обмежень, установлених Законом України “Про державну таємницю”, та особливостей поводження із службовою інформацією в центральних органах виконавчої влади.
Додаток 1 |
ОПИС
району басейну річок Криму та тенденції динаміки клімату і його можливих змін
Територія району басейну річок Криму розміщується в межах двох адміністративно-територіальних одиниць адміністративно територіального устрою України - Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і становить 36866 кв. кілометрів (6,1 відсотка території України).
У районі басейну річок Криму розташований 1051 населений пункт, з них 75 міських населених пунктів (міст - 18, селищ міського типу - 57) та 976 сільських населених пунктів (селищ - 42, сіл - 934). Населення басейну становить близько 2 380 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах, близько 1 320 тис. осіб (55,4 відсотка), кількість сільського населення - близько 770 тис. осіб (32,4 відсотка). У селищах міського типу та селищах проживає відповідно 11,7 та 0,4 відсотка населення району басейну річок Криму.
Район басейну річок Криму є цілісним, складається з басейнів річок Криму та прибережних вод (акваторія Чорного та Азовського морів між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа району басейну річок Криму проходить по лінії адміністративного кордону Автономної Республіки Крим і Херсонської області та через населені пункти по лінії вододілу.
Район басейну річок Криму розташовується на Кримському півострові України. Рельєф місцевості вкрай неодноманітний. Північна частина характеризується рівнинним рельєфом, який представлений Присиваською низовиною на північному сході, Північнокримською низовиною на півночі, Тарханкутською височиною на заході (Тарханкутський півострів). Південніше злиття річок Салгир та Зуя розташована територія Кримського гірського краю, де рельєф місцевості стрімко змінюється з височинного на гірський. На півдні району басейну річок Криму розташовані Кримські гори з найвищою абсолютною відміткою 1545 метрів (гора Роман-Кош). Пересічні відмітки рівнинної частини території становлять 130-180 метрів. Відмітки низькогірної та середньогірної частини району басейну річок Криму коливаються в межах 550-950 метрів.
Більша частина району басейну річок Криму входить до помірної кліматичної зони південної атлантико-континентальної кліматичної області. Південний берег Криму розташовується у субтропічній кліматичній зоні і є частиною середземноморської кліматичної області.
Для степової зони Криму характерними є суворі посушливі умови. Річна кількість атмосферних опадів не перевищує 400-500 міліметрів. Зокрема, в теплий період року (квітень - жовтень) цей показник не перевищує 300 міліметрів, а в холодний період (листопад - березень) - 175-200 міліметрів. У Кримських горах величина річного обсягу атмосферних опадів стрімко зростає до 1000-1060 міліметрів, особливо в холодний період, коли випадає до 500-550 міліметрів, майже така ж кількість атмосферних опадів випадає і в теплий період року. На південному узбережжі Криму річна сума атмосферних опадів у середньому не перевищує 600 міліметрів, розподіл між теплим та холодним періодом також є майже однаковим - по 300 міліметрів за кожний період.
Сніговий покрив на південному березі Криму рідко тримається більше 20 діб і в середньому встановлюється на 15 діб. У Кримських горах сніговий покрив утримується протягом 100 діб і поступово зменшується у напрямку на північ, де в степовій зоні узбережжя морів тримається протягом 40 діб. На території степового Криму найбільша кількість в Україні зимових відлиг протягом року - 50-70 діб.
Середньорічна температура повітря в районі басейну річок Криму також розподілена нерівномірно, зокрема у гірський частині. На рівнинній території району басейну річок Криму цей показник становить близько 10°C, у горах з висотою середньорічна температура зменшується до 5°C.
Враховуючи велику різноманітність у фізико-географічних умовах формування водного стоку в районі басейну річок Криму, виділяються чотири гідрологічні райони: район Південного берегу, район західної частини північного схилу, район східної частини північного схилу та район Степового Криму.
У водному режимі річок зазначеного регіону виділяється два періоди: перший - з грудня по квітень, який відзначається найбільшою водністю, найвищими рівнями води та частими паводками, які формуються у результаті частих відлиг, що супроводжуються випадінням рідких атмосферних опадів; другий - з травня по листопад, який відрізняється низькою меженню (навіть до пересихання), яка може перериватися короткочасними, інтенсивними, іноді навіть катастрофічними підйомами рівнів води від сильних опадів.
Весняне водопілля виділяється слабо за рахунок супроводу дощами. Паводки теплого періоду, як правило, відбуваються в червні - липні. Максимальні річні рівні на річках різноманітних районів відзначаються не одночасно. На річках західної частини північного схилу найвищий дощовий рівень може бути в будь-який місяць у період з грудня по липень, на річках Південного берегу - частіше в зимово-весняний період (грудень - квітень), на річках східної частини північного схилу - навесні (лютий - квітень), на річках та в балках Степового Криму - влітку після сильних опадів.
Підйоми рівнів під час паводків сягають 2-3 метри (іноді 4-6 метрів на річках Бельбек та Чорна). Амплітуда коливання неоднакова для різних районів. Найбільшими амплітудами (4,7-6,7 метра) характеризуються річки західної частини північного схилу (річки Бельбек, Чорна). На водотоках Південного берегу та південно-східної частини Криму (річки Учан-Су, Су-Індол) вони не перевищують 2,8-3 метри, у нижній течії річок Салгир та Біюк-Карасу - сягають 3,4-3,9 метра.
У районі басейну річок Криму спостереження за гідрологічним режимом до 2014 року здійснювалися на 34 гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. У зв’язку з тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим з 2014 року Україна не отримує дані спостережень з гідрологічних постів району басейну річок Криму.
Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річок Криму
Водний об’єкт | Місцезнаходження поста | Види спостережень | |||
за рівнем води* | вимірювання витрат води* | за температурою води* | вимірювання витрат завислих наносів* | ||
Річка: | |||||
Альма | вище водосховища Партизанське | так | так | так | ні |
Альма | смт Поштове | так | так | так | ні |
Кача | с. Баштанівка | так | так | так | ні |
Кача | с. Суворове | так | так | так | так |
Бельбек | смт Куйбишеве | так | так | так | так |
Бельбек | с. Фруктове | так | так | так | ні |
Бiюк-Узеньбаш | с. Щасливе | так | так | так | ні |
Кучук-Узеньбаш | с. Многорiччя | так | так | так | ні |
Чорна | с. Родниківське | так | так | так | ні |
Чорна | с. Хмельницьке | так | так | так | ні |
Учан-Су | м. Ялта | так | так | так | ні |
Дерекойка | м. Ялта | так | так | так | так |
Демерджi | м. Алушта | так | так | так | так |
Улу-Узень | с. Сонячногiрське | ні | так | так | так |
Салгир | с. Піонерське | так | так | так | так |
Ангара | с. Перевальне | так | так | так | ні |
Малий Салгир | м. Сiмферополь | так | так | так | ні |
Кокозка | с. Аромат | так | так | так | ні |
Ускут | с. Привiтне | так | так | так | так |
Ворон | с. Ворон | так | так | так | так |
Ай-Серез | с. Мiжрiччя | так | так | так | так |
Таракташ | м. Судак | так | так | так | так |
Отуз | смт Щебетівка | так | так | так | ні |
Су-Індол | с. Тополiвка | так | так | так | ні |
Салгир | с. Листяне (Дворiччя) | так | так | так | ні |
Бурульча | с. Мiжгiр’я | так | так | так | ні |
Бiюк-Карасу | с. Карасiвка | так | так | так | ні |
Бiюк-Карасу | с. Зибини | так | так | так | ні |
Бiюк-Карасу | с. Зарiччя | так | так | так | ні |
Тонас | м. Бiлогiрськ | так | так | так | так |
Кучук-Карасу | с. Багате | так | так | так | ні |
Притока річки Кучук-Узеньбаш | с. Многорiччя | ні | так | так | ні |
Струмок Кизилтаський | смт Щебетовка | так | так | так | ні |
Водосховище Щасливе | с. Щасливе | так | ні | так | ні |
__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
За даними моніторингової гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річок Криму, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися неподалік 21 гідрологічного посту, на яких зафіксовані абсолютні максимальні рівні води, які перевищували рівні десятивідсоткової імовірності перевищення. Перевищення абсолютних максимальних рівнів води над рівнями десятивідсоткової забезпеченості понад 1 метр зафіксовані на семи гідрологічних постах. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річок Криму та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).
Рівні води у річках району басейну річок Криму різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
Водний об’єкт | Місцезнаходження поста | Рівні води різної імовірності перевищення, метрів | Максимальні рівні води, метрів | Дата історичного максимуму | ||
0,2 | 1 | 10 | ||||
Річка: | ||||||
Альма | вище водосховища Партизанське | 294,76 | 294,28 | 293,43 | 293,98 | 18 серпня 2004 р. |
Альма | смт Поштове | 154,7 | 154,19 | 153,3 | 154,03 | 22 червня 1972 р. |
Кача | с. Баштанівка | 158,77 | 158,19 | 157,15 | 157,68 | 2 липня 1999 р. |
Кача | с. Суворове | 24,71 | 24,52 | 24,05 | 24,4 | 22 серпня 2004 р. |
Бельбек | смт Куйбишеве | 151,72 | 150,87 | 149,52 | 150,66 | 14 грудня 1981 р. |
Бельбек | с. Фруктове | 17,99 | 17,2 | 15,8 | 16,81 | 14 грудня 1981 р. |
Кучук-Узеньбаш | с. Многоріччя | 468,41 | 467,41 | 465,88 | 466,73 | 19 червня 1987 р. |
Чорна | с. Родниківське | 263,97 | 263,5 | 262,71 | 258,6 | 28 грудня 1999 р. |
Чорна | с. Хмельницьке | 18,57 | 18,14 | 17,36 | 17,72 | 17 грудня 1955 р. |
Демерджі | м. Алушта | 10,6 | 9,82 | 8,46 | 9,5 | 11 серпня 1997 р. |
Таракташ | м. Судак | 19,35 | 18,99 | 18,29 | 18,65 | 15 червня 1948 р. |
Отуз | смт Щебетівка | 57,38 | 56,34 | 54,74 | 55,76 | 29 серпня 1976 р. |
Су-Індол | с. Тополівка | 241,2 | 239,62 | 238,28 | 239,61 | 9 серпня 2002 р. |
Салгир | с. Піонерське | 312,48 | 311,6 | 310,23 | 310,91 | 22 червня 1972 р. |
Салгир | с. Листяне | 14,42 | 13,69 | 12,52 | 13,29 | 16 серпня 1997 р. |
Ангара | с. Перевальне | 495,45 | 494,6 | 493,26 | 494,49 | 11 серпня 1997 р. |
Малий Салгир | м. Сімферополь | 235,65 | 235,04 | 234,04 | 234,91 | 12 липня 1988 р. |
Біюк-Карасу | с. Зибини | 80,05 | 79,41 | 78,32 | 78,82 | 14 серпня 1997 р. |
Тонас | м. Білогірськ | 180,67 | 180,09 | 179,15 | 179,64 | 13 серпня 1997 р. |
Кучук-Карасу | с. Багате | 262,9 | 261,66 | 259,6 | 261,13 | 8 серпня 2002 р. |
струмок Кизилтаський | смт Щебетівка | 58,69 | 58,34 | 57,71 | 58,05 | 29 серпня 1976 р., 9 серпня 2002 р. |
За останні 20 років наслідки зміни клімату стають дедалі відчутнішими і вже призводять до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо. До кінця століття у районі басейну річок Криму за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у басейні річок Криму у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,4°С. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці. Також у районі басейну річок Криму можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує ймовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Ймовірно, збільшиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. У межах басейну за прогнозний період варто очікувати збільшення кількості посушливих днів, а також зростання середньої кількості опадів за добу і середнього добового максимуму опадів.
Додаток 2 |
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Криму
Проведення попередньої оцінки ризиків затоплення на територіях у межах району басейнів річок Криму у зв’язку з окупацією півострова здійснювалося на підставі наявної на лютий 2014 року інформації. За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Криму, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура представлена переважно дамбами, організація оповіщення та евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, відповідно до вимог законодавства не здійснюється. Також після анексії півострова у 2014 році прогнозування характеристик водного режиму водних об’єктів у межах району басейну річок Криму не здійснюється.
За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річок Криму за період з 1997 року, виявлено 24 події, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами та які за механізмом затоплення були спричинені перевищенням позначок русло-заплавного коридору. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.
На основі проведеної оцінки ризиків затоплення визначено території із потенційно значними ризиками затоплення, інформацію щодо яких наведено у таблицях 1 і 2.
Усього в районі басейну річок Криму визначено 14 територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 231 кілометр. Територій із потенційно значними ризиками затоплення, які мають транскордонний статус, не визначено.
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річок Криму
Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта | Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів | Довжина, кілометрів | Вид затоплення* | Наслідки затоплення** | Приналежність до транскордонних територій | |
градусів північної широти | градусів східної довготи | |||||
р. Альма - нижній б’єф Партизанського водосховища - гирло | 44.819524 | 34.048008 | 45 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
44.845974 | 33.593638 | |||||
р. Кача - нижній б’єф Загірського водосховища - гирло | 44.654783 | 34.026776 | 49 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
44.725377 | 33.546181 | |||||
р. Бельбек - смт Куйбишеве - гирло річки | 44.621006 | 33.876723 | 33 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
44.662823 | 33.544307 | |||||
р. Бодрак - с. Трудолюбівка - гирло | 44.776908 | 34.003173 | 9 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
44.828025 | 33.94263 | |||||
р. Карасівка - нижній б’єф Білогірського водосховища - гирло | 45.033543 | 34.599876 | 78 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
45.470411 | 34.786937 | |||||
р. Таракташ - с. Лісне - гирло | 44.938669 | 34.948234 | 17 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
44.834936 | 34.987654 | |||||
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Інші території із потенційно значними ризиками затоплення в межах району басейну річок Криму
Населені пункти, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня | Координати населеного пункту | Вид затоплення* | Наслідки затоплення** | Приналежність до транскордонних територій | |
градусів північної широти | градусів східної довготи | ||||
с. Чорноріченське (с. Чорноріччя), м. Севастополь | 44.542881 | 33.683759 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
м. Алушта | 44.699321 | 34.391799 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Перевальне | 44.812144 | 34.339331 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Горлинка | 45.010435 | 34.752673 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Ближнє | 45.05925 | 35.330429 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
м. Керч | 45.366721 | 36.453276 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
Кримський заповідник | 44.748362 | 34.142269 | A11 | ДО | ні |
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки, ДО - довкілля.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річок Криму
Додаток 3 |
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Криму на 2023-2030 роки*
Найменування заходу | Відповідальні за виконання | Строк виконання | Індикатор виконання |
1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення | Міндовкілля | листопад | уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення |
2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річок Криму | ДСНС | листопад | розроблено (уточнено) 168 карт |
3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Криму на 2031-2036 роки | МВС | листопад | забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту відповідного акта |
4. Визначення меж водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон та заплав малих річок, зазначення їх у документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні, внесення відомостей про відповідні обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру та позначення зазначених меж на місцевості інформаційними знаками | органи місцевого самоврядування | листопад | забезпечено виконання у повному обсязі |
5. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд | Міндовкілля | грудень | забезпечено інвентаризацію усіх об’єктів протипаводкової інфраструктури |
6. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС | МВС | грудень | забезпечено модернізацію у повному обсязі |
7. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | уточнено відповідні плани, порядки та регламенти |
8. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення | ДСНС | щороку до | уточнено розрахунки сил та засобів |
9. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлення, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | визначено необхідні матеріальні резерви |
10. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | забезпечено створення відповідних запасів |
11. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням | місцеві органи виконавчої влади | щороку | забезпечено проведення навчань |
12. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його орієнтовні масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено порядок |
13. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено плани евакуації |
14. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення | органи місцевого самоврядування (за згодою) | постійно | забезпечено виконання у повному обсязі |
__________
* Заходи із зменшення ризику затоплення на тимчасово окупованих територіях здійснюватимуться після їх деокупації.
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Приазов’я на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річок Приазов’я на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річок Приазов’я та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річок Приазов’я, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річок Приазов’я за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено дві території із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 125 кілометрів. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річок Приазов’я наведено в додатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Приазов’я на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річок Приазов’я здійснюється відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків, ратифікованої Законом України від 1 липня 1999 р. № 802-XIV, інших міжнародних договорів України у сфері управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності. З 2014 року співробітництво з Російською Федерацією зупинено.
Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення територій вниз або вгору за течією в інших країнах, що входять до гідрографічного району басейну річок Приазов’я.
Цей план не містить заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері водних ресурсів та гідрометеорології.
7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336.
З метою гармонізації з планом управління басейном річок Приазов’я на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річок Приазов’я.
8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.
9. Обмін даними про оцінку та управління ризиками затоплення з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства, а також згідно з міжнародними договорами України.
10. Інформацію про оцінку та управління ризиками затоплення ДСНС надає центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам безоплатно на їх запити з урахуванням обмежень, установлених Законом України “Про державну таємницю”, та особливостей поводження із службовою інформацією в центральних органах виконавчої влади.
Додаток 1 |
ОПИС
району басейну річок Приазов’я та тенденції динаміки клімату і його можливих змін
Територія району басейну річок Приазов’я розміщується в межах чотирьох областей (Луганської, Донецької, Запорізької і Херсонської) та становить 27218 кв. кілометрів (4,5 відсотка території України).
У районі басейну річок Приазов’я розташовується 1280 населених пунктів, з них 153 міських населених пункти (міст - 35, селищ міського типу - 118) та 1127 сільських населених пунктів (селищ - 193, сіл - 934). Населення басейну становить понад 4 100 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах, близько 3 150 тис. осіб (76,4 відсотка), та селищах міського типу, понад 425 тис. осіб (10,4 відсотка), у селах проживає 480 тис. осіб (11,7 відсотка). У селищах проживає 1,6 відсотка населення району басейну.
Район басейну річок Приазов’я є цілісним, складається з басейнів річок Приазов’я в межах України, перехідних та прибережних вод (акваторія Азовського моря між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа району басейну річок Приазов’я проходить по лінії ділянки державного кордону з Російською Федерацією, адміністративного кордону Херсонської області і Автономної Республіки Крим та через населені пункти по лінії вододілу.
Район басейну річок Приазов’я розташовується в межах степової зони Східноєвропейської рівнини. Рельєф місцевості басейну змінюється у південно-західному напрямку з височинного до низовинного. У північно-східній частині Приазов’я розміщується Донецька височина з масивним виступом Донецького кряжу, де пересічні відмітки земної поверхні подекуди перевищують 270-360 метрів. Тут бере початок більшість річок цього району річкового басейну (річки Міус, Кринка, Кальміус). Південніше на захід від Донецької височини розташовується приазовська височина, яка дещо нижча за Донецьку височину, але абсолютні відмітки земної поверхні є схожими - 220-320 метрів. Тут беруть свої витоки річки Берда та Обитічна. На південь від Приазовської височини розміщується Приазовська низовина, куди впадають свої води зазначені річки. На південний захід від Приазовської височини рельєф різко стає рівнинним. У цій частині зосереджена окраїна Причорноморської низовини, яка зливається з Приазовською низовиною. Басейн річки Молочної, яка бере початок на південно-західних схилах Приазовської височини, практично повністю розташовується в межах Причорноморської низовини. Пересічні відмітки земної поверхні в цій частині становлять 30-80 метрів.
Клімат району басейну річок Приазов’я є помірно-континентальний. Річна кількість атмосферних опадів зменшується в напрямку з північного сходу на південний захід з 550 міліметрів до 400 міліметрів. Північна частина району басейну річок Приазов’я входить до помірно посушливої зони, яка змінюється на південному заході суворо посушливою. У теплий період року (квітень - жовтень) випадає від 250 міліметрів опадів у південній частині району басейну річок Приазов’я, а в північній до 300 міліметрів. У холодний період року (листопад - березень) кількість атмосферних опадів зростає у північно-східному напрямку від 200 до 250 міліметрів.
Кількість діб із сніговим покривом збільшується в північному напрямку з 40 до 80 діб. Зокрема, 40 діб сніговий покрив тримається в районі узбережжя моря степової зони. Для району басейну річок Приазов’я характерним є часте повторення зимових відлиг, яких нараховується до 50-70 діб на півдні району та до 30-60 діб на півночі.
Середньорічна температура повітря становить близько 9°C. Проте на північному сході цей показник наближається до 8°C, на південному заході району річкового басейну - до 10°C.
Річки басейну мають змішане живлення водного стоку. Визначальною фазою водного режиму річок цього району є весняне водопілля, яке починає формуватися наприкінці другої - на початку третьої декади лютого. Триває водопілля в середньому до першої - третьої декади квітня. Стік водопілля залежно від розмірів річки становить від 35 до 65 відсотків річного стоку. Паводковий стік незначний - до 15 відсотків річного, але його рівні дуже близькі, а іноді дорівнюють рівням води весняного водопілля. Висота підйому паводкових вод може перевищувати 2 метри на найменших річках та 4-5 метрів на малих річках. Межень становить 35-60 відсотків частки річного водного стоку.
У басейні річок Приазов’я спостереження за гідрологічним режимом здійснюється на 11 гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на 12 річках із 121, що протікають територією басейну річок Приазов’я. Всі гідрологічні пости району басейну річок Приазов’я здійснюють спостереження за рівнями води, витратами води, температурою води та льодовими явищами. Спостереження за наносами виконуються лише на двох гідрологічних постах.
За даними моніторингової гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річок Приазов’я, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися неподалік двох гідрологічних постів, на яких зафіксовані абсолютні максимальні рівні води, які перевищували рівні десятивідсоткової імовірності перевищення. Перевищення становить понад 0,5 метра. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річок Приазов’я та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).
Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річок Приазов’я
Річка | Місцезнаходження поста | Види спостережень | |||
за рівнем води* | вимірювання витрат води* | за температурою води* | вимірювання витрат завислих наносів* | ||
Молочна | м. Токмак | так | так | так | ні |
Молочна | с. Терпiння | так | ні | так | ні |
Лозуватка | с. Новоолексiївка | так | так | так | так |
Обитічна | м. Приморськ | так | так | так | ні |
Берда | с. Захарiвка | так | так | так | ні |
Берда | с. Осипенко | так | так | так | ні |
Кальмiус | смт Сартана | так | так | так | ні |
Мокра Волноваха | с. Миколаївка | так | так | так | ні |
Кальчик | с. Кременiвка | так | так | так | так |
Кальчик | м. Марiуполь | так | так | так | ні |
Малий Кальчик | с. Кременiвка | так | так | так | ні |
__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
Рівні води у річках району басейну річок Приазов’я різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
Річка | Місцезнаходження поста | Рівні води різної ймовірності перевищення, метрів | Максимальні рівні води, метрів | Дата історичного максимуму | ||
0,2 | 1 | 10 | ||||
Міус | с. Дмитрівка | 48,75 | 48,1 | 46,85 | 47,42 | 6 лютого 1979 р. |
Кринка | с. Благодатне | 57,45 | 56,04 | 53,8 | 55,58 | 24 жовтня 1941 р. |
Основними причинами кліматичних змін в районі басейну річок Приазов’я є великий обсяг викидів парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. За останні 20 років наслідки зміни клімату в Україні стають дедалі відчутнішими. За цей період середньорічна температура зросла на 0,8°С, а середня температура січня та лютого - на 1-2°С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо.
До кінця століття у районі басейну річки Вісла за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у басейні річок Приазов’я у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження, що буде супроводжуватися змінами водного режиму річок басейну. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але варто очікувати збільшення кількості посушливих днів. Відповідно імовірними є зростання середньої кількості опадів за добу і середнього добового максимуму опадів.
Додаток 2 |
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Приазов’я
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Приазов’я, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річок Приазов’я складається переважно з дамб. У районі басейну річок Приазов’я розташовано чотири гідротехнічні споруди, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів (з них дві споруди перебувають в аварійному (незадовільному) стані).
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річок Приазов’я, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річок Приазов’я здійснюються функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень у межах району басейну річок Приазов’я ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів у районі басейну річок Приазов’я здійснює Харківський регіональний центр з гідрометеорології, який складає:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля у басейні річок Приазов’я;
короткочасні прогнози і попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки у басейні річок Приазов’я.
За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річок Приазов’я за період з 1964 року, виявлено вісім подій, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами та які за механізмом затоплення були спричинені перевищенням відміток русло-заплавного коридору. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.
На основі виконаної оцінки ризиків затоплення визначено території із потенційно значними ризиками затоплення, інформацію щодо яких наведено у таблиці 1.
Усього у районі басейну річок Приазов’я визначено дві території із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 125 кілометрів (обидві території мають транскордонний, неузгоджений із країною-сусідом - Російською Федерацією, статус).
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річок Приазов’я
Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта | Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів | Довжина, кілометрів | Вид затоплення* | Наслідки затоплення** | Приналежність до транскордонних територій | |
градусів північної широти | градусів східної довготи | |||||
р. Міус - с. Дмитрівка - ділянка державного кордону з Російською Федерацією | 47.966881 | 38.947645 | 25 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
47.869012 | 38.880261 | |||||
р. Кринка - с. Новопетрівське - ділянка державного кордону з Російською Федерацією | 47.879884 | 38.406396 | 100 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
47.683931 | 38.755765 | |||||
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річок Приазов’я
Додаток 3 |
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Приазов’я на 2023-2030 роки
Найменування заходу | Відповідальні за виконання | Строк виконання | Індикатор виконання |
1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення | Міндовкілля | листопад | уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення |
2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річок Приазов’я | ДСНС | листопад | розроблено (уточнено) 24 карти |
3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Приазов’я на 2031-2036 роки | МВС | листопад | забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту акта |
4. Визначення меж водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон та заплав малих річок, зазначення їх у документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні, внесення відомостей про відповідні обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру та позначення зазначених меж на місцевості інформаційними знаками | органи місцевого самоврядування | листопад | забезпечено виконання у повному обсязі |
5. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Молочна на території Костянтинівської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області | Запорізька облдержадміністрація | грудень | проведено руслорегулювальні роботи протяжністю 2,2 кілометра |
6. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Молочна на території Мирненської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області | Запорізька облдержадміністрація | грудень | проведено руслорегулювальні роботи протяжністю 1 кілометр |
7. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Молочна на території Новенської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області | Запорізька облдержадміністрація | грудень | проведено руслорегулювальні роботи протяжністю 2,2 кілометра |
8. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Молочна на території Новобогданівської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області | Запорізька облдержадміністрація | грудень | проведено руслорегулювальні роботи протяжністю 1 кілометр |
9. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Молочна на території Світодолинської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області | Запорізька облдержадміністрація | грудень | проведено руслорегулювальні роботи протяжністю 2,8 кілометра |
10. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Молочна на території Терпіннівської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області | Запорізька облдержадміністрація | грудень | проведено руслорегулювальні роботи протяжністю 1,2 кілометра |
11. Проведення руслорегулювальних робіт на річці Молочна на території Токмацької територіальної громади Пологівського району Запорізької області | Запорізька облдержадміністрація | грудень | проведено руслорегулювальні роботи протяжністю 12,5 кілометра |
12. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд | Міндовкілля | грудень | забезпечено інвентаризацію усіх об’єктів протипаводкової інфраструктури |
13. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС | МВС | грудень | забезпечено модернізацію у повному обсязі |
14. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | уточнено відповідні плани, порядки та регламенти |
15. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення | ДСНС | щороку до | уточнено розрахунки сил та засобів |
16. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлювання, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | визначено необхідні матеріальні резерви |
17. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води в разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | забезпечено створення відповідних запасів |
18. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями | місцеві органи виконавчої влади | щороку | забезпечено проведення навчань |
19. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його прогнозовані масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено порядок |
20. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації | органи місцевого самоврядування | щороку до | уточнено плани евакуації |
21. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення | органи місцевого самоврядування (за згодою) | постійно | забезпечено виконання у повному обсязі |
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Причорномор’я на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річок Причорномор’я на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річок Причорномор’я та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річок Причорномор’я, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річок Причорномор’я за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено одну територію із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 93 кілометри. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річок Причорномор’я наведено в додатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Причорномор’я на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річок Причорномор’я здійснюється з Республікою Молдова відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про спільне використання та охорону прикордонних вод 1994 року, інших міжнародних договорів України у сфері управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності.
Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення територій вниз або вгору за течією в інших країнах, що входять до гідрографічного району басейну річок Причорномор’я.
Цей план містить заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері управління водними ресурсами з Республікою Молдова.
7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336.
З метою гармонізації з планом управління басейном річок Причорномор’я на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3 до цього плану, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річок Причорномор’я.
8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.
9. Обмін даними про оцінку та управління ризиками затоплення з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства, а також згідно з міжнародними договорами України.
10. Інформацію про оцінку та управління ризиками затоплення ДСНС надає центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам безоплатно на їх запити з урахуванням обмежень, установлених Законом України “Про державну таємницю”, та особливостей поводження із службовою інформацією в центральних органах виконавчої влади.
Додаток 1 |
ОПИС
району басейну річок Причорномор’я та тенденції динаміки клімату і його можливих змін
Територія району басейну річок Причорномор’я розташована в межах трьох областей (Одеська, Миколаївська і Херсонська) та становить 27179 кв. кілометрів (4,49 відсотка території України).
У районі басейну річок Причорномор’я розташовані 1018 населених пунктів, з них 43 міських населених пункти (міст - 12, селищ міського типу - 31) та 975 сільських населених пунктів (селищ - 53, сіл - 922). Населення басейну становить понад 2 018 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах - понад 1 250 тис. осіб (62,1 відсотка), у селах проживає близько 600 тис. осіб (29,7 відсотка). У селищах міського типу та селищах проживає відповідно 6,9 та 1,3 відсотка населення району басейну річок Причорномор’я.
Район басейну річок Причорномор’я розділений на три частини районами басейнів річок Дністер та Дніпро, складається з басейнів річок Причорномор’я в межах України, перехідних та прибережних вод (акваторія Чорного моря між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря). Межа району басейну річок Причорномор’я проходить по лінії ділянки державного кордону з Республікою Молдова, адміністративного кордону Херсонської області і Автономної Республіки Крим та через населені пункти по лінії вододілу.
Територія району басейну річок Причорномор’я розташована на Причорноморській низовині, яка є типовою рівниною, та Подільській височині. Максимальні відмітки поверхні Причорноморської низовини не перевищують 130-150 метрів і відзначаються переважно у північній частині. Найбільш низькі ділянки простягаються вздовж морського узбережжя.
Північно-західна частина розміщена на відрогах Подільської височини, що має в межах басейну найбільші абсолютні висоти (до 288 метрів) з глибоким (до 80-100 метрів) ерозійним долинно-яружним розчленуванням. На південному заході територія басейну - до південних схилів Центрально-Молдовської височини з абсолютними відмітками поверхні до 100-140 метрів над рівнем моря. На території басейну зустрічаються форми рельєфу різного генезису - акумулятивні, ерозійні, денудаційні, просадкові, штучні. Для північної і північно-східної частини басейну типовими є широкі вододіли (первинно-акумулятивні рівнини). На південному сході - морські верхньопліоценові тераси. Уздовж морського узбережжя спостерігаються морські акумулятивні форми рельєфу - пляжі, коси, пересипи. Частина морських берегів, лиманів і озер є абразійними, обвальними, а подекуди зсувними. Широко розповсюджені форми ерозійного рельєфу - долини річок і балки. Сукупною дією процесів ерозії і акумуляції були створені крупні річні долини з четвертинними і пліоценовими надзаплавними терасами. Поперечний профіль долин асиметричний. Через особливості тектоніки регіону і диференційовані вертикальні рухи окремих блоків більш крутими і розчленованими є ліві схили долин. У гирлах балок і ярів часто зустрічаються конуси виносу.
Клімат району басейну річок Причорномор’я помірно-континентальний. Вся територія басейну розміщується в умовах степової зони південної атлантико-континентальної області. За даними Національного атласу України, річна кількість атмосферних опадів зменшується в напрямку з півночі на південь з 550 міліметрів до 400 міліметрів. Північна частина району басейну річок Причорномор’я входить до помірно посушливої зони, яка змінюється на півдні суворо посушливою. У теплий період року (квітень - жовтень) випадає до 250-275 міліметрів опадів у південній частині району басейну річок Причорномор’я, а в північній - до 300-325 міліметрів. У холодний період року (листопад - березень) кількість опадів практично не перевищує 200 міліметрів і становить переважно 150-175 міліметрів.
Кількість діб із сніговим покривом зростає в північному напрямку з 40 до 80 діб. Зокрема, 40 діб сніговий покрив тримається в районі узбережжя моря степової зони. Для району басейну річок Причорномор’я характерними є часті відлиги, взимку їх нараховується 50-70 діб на півдні району та 30-60 діб на півночі.
Середньорічна температура повітря становить близько 10°C. Проте на півночі цей показник наближається до 8°C, на півдні - до 11°C.
Річки басейну за умовами формування водного стоку та гідрологічним режимом входять до двох гідрологічних районів: Середньобузького та Причорноморського. У Середньобузькому гідрологічному районі бере початок більшість головних річок басейну річок Причорномор’я, проте їх нижня течія перебуває в межах Причорноморського гідрологічного району.
Річки Середньобузького гідрологічного району характеризуються чітко вираженим весняним водопіллям (становить понад 55-65 відсотків річного стоку) та низькою меженню (осінні місяці - 6,6 відсотка річного стоку), яка по-різному може порушуватися паводками теплого та холодного періодів. Річки Причорноморського гідрологічного району відзначаються періодичним стоком у період сніготанення та випадінням інтенсивних зливових дощів. Частка весняного стоку може перевищувати 70 відсотків, а протягом межені річки взагалі можуть пересихати. Зимовий стік річок обох гідрологічних районів не перевищує 15 відсотків.
У районі басейну річок Причорномор’я спостереження за гідрологічним режимом здійснюються на восьми гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на трьох річках із 67 річок, що протікають територією району басейну річок Причорномор’я. Всі гідрологічні пости району басейну річок Причорномор’я здійснюють спостереження за рівнями, температурою води та льодовим режимом. За витратами води спостереження виконуються на двох гідрологічних постах, спостереження за наносами виконує лише гідропост на річці Великий Куяльник у с. Северинiвка.
Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річок Причорномор’я
Водний об’єкт | Місцезнаходження поста | Види спостережень | |||
за рівнем води* | вимірювання витрат води* | за температурою води* | вимірювання витрат завислих наносів* | ||
Річка: | |||||
Сарата | смт Сарата | так | ні | так | ні |
Тилiгул | м. Березiвка | так | так | так | ні |
Великий Куяльник | с. Северинiвка | так | так | так | ні |
Озеро: | |||||
Кагул | с. Нагірне | так | ні | так | ні |
Ялпуг | с. Коса | так | ні | так | ні |
Катлабух | с. Кислиця | так | ні | так | ні |
Китай | с. Червоний Яр | так | ні | так | ні |
Лиман Хаджибейський | с. Усатове | так | ні | так | ні |
__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
За даними моніторингової гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів басейну річок Причорномор’я, за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися неподалік одного гідрологічного посту на річці Сарата в смт Сарата, де зафіксовано абсолютний максимальний рівень води, який дещо менший за рівень води одновідсоткової забезпеченості. Різниця становить 0,04 метра. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річок Причорномор’я та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків).
Рівні води у річках району басейну річок Причорномор’я різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
Річка | Місцезнаходження | Рівні води різної імовірності перевищення, метрів | Максимальні рівні води, метрів | Дата історичного максимуму | ||
0,2 | 1 | 10 | ||||
Сарата | смт Сарата | 12,8 | 12,1 | 11,2 | 12,06 | 20 березня 1985 р. |
За останні 20 років наслідки зміни клімату в Україні стають дедалі відчутнішими. За цей період середньорічна температура зросла на 0,8°С, а середня температура січня та лютого - на 1-2°С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи, тощо. До кінця століття у районі басейну річки Вісла за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річок Причорномор’я у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття у басейні можлива і зміна режиму зволоження, що буде супроводжуватися змінами водного режиму річок басейну. У межах району басейну річок Причорномор’я за прогнозний період варто очікувати збільшення кількості посушливих днів. Відповідно імовірними є зростання середньої кількості опадів за добу і середнього добового максимуму опадів. Такі зміни можуть призвести до істотного зростання кількості опадів під час сильних дощів (більше ніж на 10-20 міліметрів за добу).
Додаток 2 |
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Причорномор’я
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річок Причорномор’я, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річок Причорномор’я складається переважно з дамб. У районі басейну річок Причорномор’я розташовано 60 гідротехнічних споруд, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів (з них 7 (або 4,34 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані).
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річок Причорномор’я, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річок Причорномор’я здійснюється функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень у межах району басейну річок Причорномор’я ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів басейну здійснює Гідрометцентр Чорного та Азовського морів, яким складаються:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля в басейні річок Причорномор’я;
короткострокові прогнози і попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках басейну.
За результатами проведеного аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річок Причорномор’я за період з 1964 року, виявлено лише одну подію, що пов’язана із затопленням території басейну річковими водами та яка за механізмом затоплення була спричинена перевищенням відміток русло-заплавного коридору.
На основі проведеної попередньої оцінки ризиків затоплення визначено одну територію із потенційно значними ризиками затоплення, інформацію щодо якої наведено у таблиці 1. Ця територія розміщена вздовж річки Сарата в Одеській області та має протяжність 93 кілометри. Визначена територія із потенційно значними ризиками затоплення має транскордонний (неузгоджений із країною-сусідом - Республікою Молдова) статус.
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річок Причорномор’я
Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта | Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів | Довжина, (кілометрів) | Вид затоплення* | Наслідки затоплення** | Приналежність до транскордонних територій | |
градусів північної широти | градусів східної довготи | |||||
р. Сарата - ділянка державного кордону з Республікою Молдова - гирло | 46.482749 | 29.42777 | 93 | A11 | ЗЛ/ЕК | так |
45.803291 | 29.680899 | |||||
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річок Причорномор’я
Додаток 3 |
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Причорномор’я на 2023-2030 роки
Найменування заходу | Відповідальні за виконання | Строк виконання | Індикатор виконання |
1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення | Міндовкілля | листопад | уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення |
2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річок Причорномор’я | ДСНС | листопад | розроблено (уточнено) 12 карт |
3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Причорномор’я на 2031-2036 роки | МВС | листопад | забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту відповідного акта |
4. Визначення меж водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон та заплав малих річок, зазначення їх у документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні, внесення відомостей про відповідні обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру та позначення зазначених меж на місцевості інформаційними знаками | органи місцевого самоврядування | листопад | забезпечено виконання у повному обсязі |
5. Забезпечення розчищення природного русла річки Сарата на території Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області | Одеська облдержадміністрація | грудень | проведено розчищення русла річки на території Саратської сільської ради |
6. Проведення залуження та залісення поблизу річки Сарата на територїї Саратської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області | Одеська облдержадміністрація | грудень | проведено залуження та заліснення на території Саратської сільської ради |
7. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд | Міндовкілля | грудень | забезпечено інвентаризацію усіх об’єктів протипаводкової інфраструктури |
8. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС | МВС | грудень | забезпечено модернізацію у повному обсязі |
9. Забезпечення співробітництва з Республікою Молдова у сфері управління водними ресурсами | Міндовкілля | щороку | проведено вісім засідань |
10. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | уточнено відповідні плани, порядки та регламенти |
11. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення | ДСНС | щороку до | уточнено розрахунки сил та засобів |
12. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлення, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | визначено необхідні матеріальні резерви |
13. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | забезпечено створення відповідних запасів |
14. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням | місцеві органи виконавчої влади | щороку | забезпечено проведення навчань |
15. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його орієнтовні масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено порядок |
16. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено плани евакуації |
17. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення | органи місцевого самоврядування | постійно | забезпечено виконання у повному обсязі |
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Південний Буг на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Південний Буг на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річки Південний Буг та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Південний Буг, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річки Південний Буг за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено шість територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 128 кілометрів. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Південний Буг наведено в додатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Південний Буг на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення в районі басейну річки Південний Буг не здійснюється.
У районі басейну річки Південний Буг відсутні території, які мають потенційно значні ризики затоплення із транскордонним статусом.
Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення для країн-сусідів.
Цей план не містить заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері водних ресурсів та гідрометеорології.
7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342).
З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Південного Бугу на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Південний Буг.
8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.
9. Обмін даними про оцінку та управління ризиками затоплення з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства, а також згідно з міжнародними договорами України.
10. Інформацію про оцінку та управління ризиками затоплення ДСНС надає центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам безоплатно на їх запити з урахуванням обмежень, установлених Законом України “Про державну таємницю”, та особливостей поводження із службовою інформацією в центральних органах виконавчої влади.
Додаток 1 |
ОПИС
району басейну річки Південний Буг та тенденції динаміки клімату і його можливих змін
Територія району басейну річки Південний Буг розташована в межах семи областей (Вінницької, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Хмельницької, Черкаської) і становить 64410 кв. кілометрів (10,65 відсотка території України).
У районі басейну річки Південний Буг розташовані 3102 населених пункти, з них 110 міських населених пунктів (міст - 42, селищ міського типу - 68) та 2992 сільських населених пункти (селищ - 184, сіл - 2808). Населення району басейну річки Південний Буг становить близько 4 200 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах, близько 2 120 тис. осіб (50,7 відсотка), дещо меншою є кількість сільського населення - понад 1 660 тис. осіб (39,8 відсотка). У селищах міського типу та селищах відповідно проживає 8,1 та 1,5 відсотка населення району басейну річки Південний Буг.
Район басейну річки Південний Буг є цілісним, складається з басейну річки Південний Буг та перехідних вод. Межа басейну проходить через населені пункти по лінії вододілу.
Район басейну річки Південний Буг має неправильну грушоподібну форму, дуже звужений у верхній частині, а в середній і нижній - асиметричний, витягнутий з північного заходу на південний схід. Верхня і середня його частини розміщені на правобережному підвищенні Волино-Подільського плато, нижня - на Причорноморській низовині.
Довжина водозбору району басейну річки Південний Буг становить 496 кілометрів, середня ширина - 128 кілометрів. Довжина вододільної лінії становить 1635 кілометрів.
У межах Волино-Подільської та Придніпровської височин рельєф басейну рівнинний, водозбір являє собою плато, сильно розмежоване глибоко врізаними річковими долинами і балками, дуже еродований. У верхній частині водозбір сильно розмежований яружно-балковою системою, глибина ерозії - 50-100 метрів. В середній частині водозбору глибина ерозії сягає 100-200 метрів. Причорноморська низовина відділяється від Волино-Подільського плато виразним уступом в с. Прибужжя Прибузької територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області. Для нижньої частини водозбору характерний плоский рельєф з численними западинами. Рівнина середньо розчленована з глибиною ерозії 50-100 метрів.
Поверхневий покрив складається з лісу та лісоподібних суглинків. Ґрунти переважно сірі опідзолені, у верхів’ях - місцями чорноземи. Рослинний покрив північно-західної частини басейну представлений широколистяними лісами з переважанням дуба і граба; до півдня ліс поступово переходить в лісостеп і степ: спочатку ковилово-різнотравний, а потім ковилово-типчаковий. Лісистість водозбору становить близько 7 відсотків, заболоченість - 2 відсотки, озерність незначна - менше 1 відсотка. Орні землі займають близько 70 відсотків площі водозбору.
У верхів’ї та в середній частині району басейну річки Південний Буг клімат помірно-континентальний. Клімат південних районів помірний, проте він перебуває під впливом Чорного моря і в нижній течії річки Південний Буг повільно переходить у посушливий.
Існують значні відмінності в кількості атмосферних опадів, що випадають на території району басейну річки Південний Буг. Середня багаторічна їх кількість змінюється від 670 міліметрів поблизу м. Хмельницького до 470 міліметрів у м. Миколаєві. Ізогієти теплого періоду року (квітень - жовтень) рідко перевищують значення 450 міліметрів на північному заході басейну, а на півдні в цей період проходять ізогієти 280-320 міліметрів. У холодний період року (листопад - березень) режим атмосферних опадів практично є однорідним. За цей час в районі басейну річки Південний Буг випадає близько 200 міліметрів.
Тривалість снігового покриву в районі басейну річки Південний Буг рідко перевищує 85 діб, на більшій частині території сніговий покрив тримається від 50 діб на півдні до 80 діб на північному заході. Запас води в сніговому покриві рідко перевищу 100 міліметрів.
Середня багаторічна температура повітря неістотно змінюється по території. У північно-західній частині басейну середньорічна температура повітря становить 7°C, а на півдні 9°C.
Водотоки в районі басейну річки Південний Буг за характером водного режиму входять у три гідрологічні райони (Верхньобузький, Середньобузький та Причорноморський). Живлення річок відбувається з талих вод у зимовий та весняний періоди і дощових опадів - у літній. Підземний стік у басейні незначний. Режим рівнів річок характеризується явно вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню, яка іноді переривається при проходженні дощових паводків та осінньо-зимовими підйомами води.
Для річки Південний Буг характерне явище припливів з боку моря, коли вода доволі швидко може залити велику площу і так само швидко відступити.
Пік весняної повені сягає максимального значення в другій половині березня. Літньо-осіння межень встановлюється в середині травня на початку червня. Найменші рівні спостерігаються в липні - серпні, на пригирловій ділянці річки Південний Буг - у вересні - жовтні. Найнижчі рівні зимової межені спостерігаються в кінці грудня - першій половині січня. Тривалість літньо-осінніх паводків становить переважно 10-15 діб, а їх висота сягає зазвичай 50-150 сантиметрів, під час паводків коливання рівнів на окремих річках може сягати 350-550 сантиметрів.
Водний режим характеризується нерівномірністю розподілу стоку протягом року та нерівномірністю розподілу по території басейну. Максимальні витрати води припадають на початок весни, а в решту сезонів року встановлюється стійка низька межень з незначними підйомами рівнів восени та під час зимових відлиг.
У районі басейну річки Південний Буг спостереження за гідрологічним режимом здійснюється на 26 гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на 14 річках із 301 річки, що протікають територією району басейну річки Південний Буг.
Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річки Південний Буг
Водний об’єкт | Місцезнаходження поста | Види спостережень | |||
за рівнем води* | вимірювання витрат води* | за температурою води* | вимірювання витрат завислих наносів* | ||
Річка: | |||||
Пiвденний Буг | с. Тростянчик | так | так | так | ні |
Пiвденний Буг | с. Пiдгiр’я | так | так | так | так |
Пiвденний Буг | м. Первомайськ | так | так | так | ні |
Пiвденний Буг | с. Олександрівка | так | так | так | так |
Пiвденний Буг | с. Прибужани | так | ні | так | ні |
Савранка | с. Осички | так | так | так | ні |
Кодима | с. Катеринка | так | так | так | ні |
Синюха | с. Синюхин Брiд | так | так | так | ні |
Гнилий Тiкич | смт Лисянка | так | так | так | ні |
Велика Вись | с. Ямпiль | так | так | так | так |
Ятрань | с. Покотилове | так | так | так | ні |
Чорний Ташлик | с. Тарасiвка | так | так | так | так |
Мертвовід | с. Крива Пустош | так | так | так | ні |
Iнгул | м. Кропивницький | так | так | так | ні |
Iнгул | с. Седнівка | так | так | так | так |
Iнгул | с. Новогорожене | так | так | так | ні |
Пiвденний Буг | с. Пирогівці | так | так | так | так |
Пiвденний Буг | с. Лелітка | так | так | так | ні |
Пiвденний Буг | с. Селище | так | так | так | так |
Iква | смт Стара Синява | так | так | так | ні |
Згар | смт Лiтин | так | так | так | ні |
Рів | с. Демидівка | так | так | так | так |
Соб | с. Зозів | так | так | так | ні |
__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
Серед усіх гідрологічних постів району басейну річки Південний Буг спостереження за рівнями та температурою води, а також за льодовими явищами не здійснюються лише на одному гідрологічному посту Первомайської ГЕС. Стік води вимірюється на 23 пунктах моніторингу, спостереження за стоком наносів у районі басейну річки Південний Буг проводяться лише на восьми гідрологічних постах.
За даними гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річки Південний Буг за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися неподалік семи гідрологічних постів. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річки Південний Буг та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків). У всіх випадках абсолютні максимальні рівні води, що відзначалися на річках району басейну річки Південний Буг та призводили до значних затоплень, не перевищували відмітки одновідсоткової імовірності перевищення.
Рівні води у річках району басейну річки Південний Буг різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
Річка | Місцезнаходження | Рівні води різної імовірності перевищення, метрів | Максимальні рівні води, метрів | Дата історичного максимуму | ||
0,2 | 1 | 10 | ||||
Південний Буг | с. Пирогiвцi | 273,74 | 273,37 | 272,84 | 273,14 | 23 березня 1979 р. |
Південний Буг | с. Лелiтка | 249,2 | 248,74 | 247,79 | 248,39 | 6 квітня 1969 р. |
Південний Буг | с. Сабарiв | 235,36 | 234,64 | 233 | 234,54 | 6 квітня 1956 р. |
Південний Буг | м. Первомайськ | 63,96 | 63,36 | 62,05 | 63,13 | 4-5 квітня 1980 р. |
Чорний Ташлик | с. Тарасiвка | 93,9 | 92,98 | 91,2 | 92,58 | 28 березня 1940 р. |
Мертвовiд | с. Крива Пустош | 99,81 | 99,28 | 98,27 | 98,71 | 4 серпня 2004 р. |
Iнгул | м. Кропивницький | 107,45 | 106,33 | 104,6 | 105,81 | 2 квітня 1980 р. |
За останні 20 років наслідки зміни клімату стають дедалі більш відчутними. За цей період в Україні середньорічна температура зросла на 0,8°С, а середня температура січня та лютого - на 1-2°С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо. До кінця століття у районі басейну річки Південний Буг за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її підвищення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте можливе їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Південний Буг у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. У межах району басейну річки Південний Буг варто очікувати збільшення кількості дощових днів у верхній і середній частинах басейну та посушливих - у нижній. Відповідно імовірними є збільшення середньої кількості опадів за добу і середнього добового максимуму опадів. Найбільші зміни можливі в теплий період, особливо в літні місяці в нижній течії річки Південний Буг. В осінні місяці можливе найбільш значне збільшення середньої і максимальної за добу кількості опадів у верхів’ї. Такі зміни можуть призвести до істотного зростання кількості опадів під час сильних дощів (більше ніж на 10-20 міліметрів за добу). Найбільшого зростання повторюваності інтенсивних опадів можна очікувати в нижній течії річки Південний Буг.
Додаток 2 |
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Південний Буг
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Південний Буг, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річки Південний Буг складається переважно з дамб. У районі басейну річки Південний Буг розташовано 66 гідротехнічних споруд, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів.
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Південний Буг, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Південний Буг здійснюються функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень у межах району басейну річки Південний Буг ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів району басейну річки Південний Буг здійснює Гідрометцентр Чорного та Азовського морів, який складає:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля річок басейну Південного Бугу, Інгульця; водного режиму басейну річок Південного Бугу (у тому числі приплив до водосховищ Олександрівської ГЕС і Первомайської ГЕС);
короткочасні прогнози і попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках басейну Південного Бугу, Інгульця.
За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річки Південний Буг за період з 1964 року, виявлено 12 подій, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами, з них дев’ять подій за механізмом затоплення спричинені перевищенням відміток русло-заплавного коридору та характеризуються як швидкі затоплення, три події пов’язані з руйнуванням захисних споруд. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.
На основі проведеної попередньої оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Південний Буг, який наведено у таблицях 1 і 2.
Усього в районі басейну річки Південний Буг визначено шість територій із потенційно значними ризиками затоплення, з них дві розташовуються на ділянках водних об’єктів та мають загальну протяжність 128 кілометрів, чотири - в населених пунктах, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня.
Територій із потенційно значними ризиками затоплення, які мають транскордонний статус, у районі басейну річки Південний Буг не визначено.
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річки Південний Буг
Територія, із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта (номер масиву поверхневих вод за наявності) | Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів | Довжина, кілометрів | Вид затоплення* | Наслідки затоплення** | Приналежність до транскордонних територій | |
градусів | градусів | |||||
р. Південний Буг - м. Хмільник - с. Могилівка (UA_5.4-0011, UA_5.4-0013, UA_5.4-0014) | 49.55676 | 27.913391 | 105 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
49.093485 | 28.315362 | |||||
р. Інгул - с. Велика Северинка - м. Кропивницький (UA_5.4-0964) | 48.618278 | 32.222665 | 23 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
48.465984 | 32.304493 | |||||
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Інші території із потенційно значними ризиками затоплення в межах району басейну річки Південний Буг
Населені пункти, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня | Координати населеного пункту | Вид | Наслідки затоплення** | Приналежність до транскордонних територій | |
градусів | градусів | ||||
м. Хмельницький | 49.430898 | 26.993291 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
м. Первомайськ | 48.027237 | 30.828656 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
м. Вознесенськ | 47.55971 | 31.342715 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
с. Лиса Гора | 48.167528 | 31.101356 | A11 | ЗЛ/ЕК | ні |
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах в району басейну річки Південний Буг
Додаток 3 |
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Південний Буг на 2023-2030 роки
Найменування заходу | Відповідальні за виконання | Строк виконання | Індикатор виконання |
1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення | Міндовкілля | листопад | уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення |
2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Південний Буг | ДСНС | листопад | розроблено (уточнено) 72 карти |
3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Південний Буг на 2031-2036 роки | МВС | листопад | забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту відповідного акта |
4. Визначення меж водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон та заплав малих річок, зазначення їх у документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні, внесення відомостей про відповідні обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру та позначення зазначених меж на місцевості інформаційними знаками | органи місцевого самоврядування | листопад | забезпечено виконання у повному обсязі |
5. Заліснення територій в районі басейну річки Південний Буг у Вінницькій області | Міндовкілля | грудень | проведено заліснення 42 гектарів |
6. Забезпечення розроблення техніко-економічного обґрунтування щодо захисту с. Могилівка Гніванської територіальної громади Вінницького району Вінницької області | Вінницька облдержадміністрація | грудень | розроблено проектну документацію |
7. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд | Міндовкілля | грудень | забезпечено інвентаризацію усіх об’єктів протипаводкової інфраструктури |
8. Забезпечення розчищення русла річки Інгул від вул. Херсонської до вул. Кропивницької в м. Кропивницькому Кропивницької територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області | Кіровоградська облдержадміністрація | грудень | розчищено русло на ділянці протяжністю 3,6 кілометра |
9. Забезпечення розчищення русла річки Інгул від вул. Михайлівської до мосту по вул. Київській в м. Кропивницькому Кропивницької територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області | -”- | грудень | розчищено русло на ділянці протяжністю 1,2 кілометра |
10. Забезпечення розчищення русла річки Мертвовод у Вознесенському районі Миколаївської області | Міндовкілля | грудень | розчищено русло на ділянці протяжністю 9 кілометрів |
11. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС | МВС | грудень | забезпечено модернізацію у повному обсязі |
12. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | уточнено відповідні плани, порядки та регламенти |
13. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення | ДСНС | щороку до | уточнено розрахунки сил та засобів |
14. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлення, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | визначено необхідні матеріальні резерви |
15. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води в разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням | місцеві органи виконавчої влади | щороку до | забезпечено створення відповідних запасів |
16. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням | місцеві органи виконавчої влади | щороку | забезпечено проведення навчань |
17. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його прогнозовані масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено порядок |
18. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації | органи місцевого самоврядування (за згодою) | щороку до | уточнено плани евакуації |
19. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення | органи місцевого самоврядування (за згодою) | постійно | забезпечено виконання у повному обсязі |
