Про утворення Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Утворити Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей у складі згідно з додатком.
2. Затвердити Положення про Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, що додається.
СКЛАД
Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей
Директор із стратегічного розвитку
Секретар Координаційного центру
ПОЛОЖЕННЯ
про Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей
1. Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей (далі - Координаційний центр) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, що утворений для забезпечення узгодження дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань підготовки і проведення заходів загальнодержавного значення з метою швидкого та ефективного розроблення і виконання Національного плану сімейного виховання та догляду дітей в Україні (далі - Національний план) і програм з розвитку сімейного виховання дітей (далі - програми), забезпечення системного підходу до організації та координації заходів з виконання Національного плану, планування відповідних заходів, проведення моніторингу та аналізу стану їх здійснення.
2. Координаційний центр у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
3. Основними завданнями Координаційного центру є:
1) підготовка пропозицій щодо розроблення і виконання Національного плану; визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань, що виникають під час виконання Національного плану; підвищення ефективності діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади з виконання Національного плану; удосконалення нормативно-правової бази з відповідних питань;
2) сприяння забезпеченню координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади з виконання Національного плану;
3) надання консультацій щодо формування політики і розроблення програм, найкращих практик, досвіду стосовно розвитку сімейних форм виховання дітей;
4) підготовка пропозицій та рекомендацій заінтересованим органам, установам та організаціям за їх зверненням та забезпечення сприяння у залученні міжнародної технічної допомоги, що надходить для виконання Національного плану та програм, що виконуються центральними та місцевими органами виконавчої влади;
5) організація та проведення обговорення з громадськістю питань виконання Національного плану та програм.
4. Координаційний центр відповідно до покладених на нього завдань:
1) проводить аналіз стану справ та причин виникнення проблем у процесі виконання Національного плану та програм;
2) вивчає результати діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань виконання Національного плану та програм;
3) проводить моніторинг стану виконання органами виконавчої влади покладених на них завдань щодо розвитку сімейних форм виховання дітей;
4) бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з розвитку сімейних форм виховання дітей;
5) подає Кабінетові Міністрів України розроблені за результатами своєї роботи пропозиції та рекомендації;
6) вивчає, узагальнює та систематизує національний і міжнародний досвід щодо проектів, програм та практик, наукових досліджень, оприлюднює відповідну інформацію;
7) проводить аналіз нормативно-правових актів з питань захисту прав дітей, зокрема щодо права на охорону здоров’я, освіту, соціальний захист;
8) бере участь у розробленні та підготовці пропозицій щодо проектів нормативно-правових актів, зокрема із залученням провідних вітчизняних та іноземних вчених, фахівців, експертів з питань захисту прав дітей з урахуванням передового міжнародного досвіду;
9) надає центральним та місцевим органам виконавчої влади консультативно-методичну допомогу з питань розроблення проектів планів заходів, імплементації змін до законодавства щодо розвитку сімейних форм виховання дітей;
10) визначає шляхи, механізми та способи вирішення проблемних питань виконання Національного плану та програм;
11) проводить моніторинг та аналіз стану здійснення центральними та місцевими органами виконавчої влади заходів з виконання Національного плану та програм, аналіз причин виникнення проблем у процесі здійснення зазначених заходів, а також вивчає результати їх діяльності у відповідній сфері;
12) бере участь у здійсненні моніторингу міжнародної технічної допомоги, залученої для підтримки Національного плану;
13) сприяє співпраці та комунікації між суб’єктами, які здійснюють діяльність щодо розвитку сімейного виховання та догляду дітей;
14) взаємодіє із центральними та місцевими органами виконавчої влади, консультативно-дорадчими органами Кабінету Міністрів України, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями, громадськими об’єднаннями, а також з міжнародними організаціями, їх представництвами в Україні з метою забезпечення на належному рівні організації та координації заходів з виконання Національного плану та програм у частині їх планування, проведення моніторингу та аналізу стану їх здійснення;
15) вживає заходів до підвищення рівня поінформованості населення щодо виховання та догляду дітей, які перебувають у закладах системі охорони здоров’я, освіти та соціального захисту;
16) організовує публічні заходи для обговорення актуальних питань виконання Національного плану.
5. Координаційний центр має право:
1) запитувати у центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та одержувати інформацію про хід виконання Національного плану та програм;
2) залучати до участі у своїй роботі представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вітчизняних та міжнародних експертних і наукових установ, а також окремих фахівців, інших суб’єктів, фізичних осіб (за згодою);
3) утворювати в разі потреби постійні та тимчасові робочі органи (проектні та експертні групи за відповідними напрямами);
4) організовувати і проводити семінари, конференції, форуми, брати участь у публічних заходах (нарадах, засіданнях) з розвитку сімейного виховання дітей;
5) запитувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
6) подавати на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції та рекомендації з питань, що належать до компетенції Координаційного центру;
7) розглядати інші питання в межах повноважень, визначених цим Положенням.
6. Посадовий склад Координаційного центру затверджується Кабінетом Міністрів України.
Персональний склад Координаційного центру затверджує його голова.
7. До роботи Координаційного центру можуть залучатися науковці та експерти з розвитку сімейного виховання дітей, представники громадських, експертних організацій, асоціацій, інших установ (за згодою).
8. Координаційний центр очолює голова, який призначається та звільняється Міністром соціальної політики.
9. Голова Координаційного центру:
1) організовує діяльність Координаційного центру та координує його роботу;
2) інформує щокварталу Кабінет Міністрів України про роботу Координаційного центру;
3) представляє Координаційний центр у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, підприємствами, установами та організаціями, об’єднаннями громадян, засобами масової інформації, громадянами.
10. Формою роботи Координаційного центру є засідання, що проводяться за рішенням голови Координаційного центру.
Засідання Координаційного центру веде його голова.
Голова Координаційного центру може прийняти рішення про проведення засідання у режимі реального часу (он-лайн) з використанням відповідних технічних засобів, зокрема через Інтернет.
Підготовку матеріалів для розгляду на засіданнях Координаційного центру забезпечує його секретар.
Засідання Координаційного центру вважається правоможним, якщо на ньому присутні більш як половина його членів.
Пропозиції та рекомендації Координаційного центру мають рекомендаційний характер.
11. На своїх засіданнях Координаційний центр розробляє пропозиції та рекомендації з питань, що належать до його компетенції.
Пропозиції та рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більш як половина присутніх на засіданні членів Координаційного центру.
Пропозиції та рекомендації фіксуються у протоколі засідання, який підписується головуючим на засіданні та секретарем і надсилається усім членам Координаційного центру, Кабінетові Міністрів України, керівникам відповідних центральних та місцевих органів виконавчої влади.
12. Пропозиції та рекомендації Координаційного центру можуть бути реалізовані шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України рішення, проект якого вноситься центральними органами виконавчої влади відповідно до своїх повноважень.
13. Організаційне та інформаційне забезпечення діяльності Координаційного центру здійснює Мінсоцполітики.
14. Координаційний центр використовує у роботі бланк із своїм найменуванням.
15. Діяльність Координаційного центру є відкритою. Координаційний центр інформує Кабінет Міністрів України та громадськість про свою роботу.
