Про затвердження Методики оцінювання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж
Відповідно до частини другої статті 422 Кодексу цивільного захисту України, з метою забезпечення процесів управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику оцінювання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж, що додається.
2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ України (Корева Ю.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Цей наказ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 02 травня 2023 року № 3063-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки», але не раніше дня офіційного опублікування цього наказу.
ПОГОДЖЕНО: |
|
МЕТОДИКА
оцінювання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж
1. Ця Методика призначена для оцінювання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж (далі - НС), яке є складовою процесу управління ризиками виникнення НС і здійснюється з метою забезпечення отримання інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень стосовно розроблення та вжиття заходів із зменшення (мінімізації) ризиків виникнення НС.
2. Управління ризиками виникнення НС здійснюється відповідно до Порядку управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 липня 2023 року № 627, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2023 року за № 1397/40453 (далі - Порядок).
3. Терміни, що використовуються в цій Методиці, вживаються в значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України, Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368, Концепції управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 січня 2014 року № 37-р, ДСТУ ISO Guide 73:2013 «Керування ризиком. Словник термінів», ДСТУ 8828:2019 «Пожежна безпека. Загальні положення».
4. Загальне оцінювання ризиків виникнення НС здійснюється якісними або кількісними методами, зазначеними в ДСТУ EN IEC 31010:2022 «Керування ризиками - методи оцінки ризиків» (далі - ДСТУ 31010), з урахуванням:
ідентифікації потенційних небезпек (визначення типових видів надзвичайних ситуацій);
аналізу вразливості (визначення рівня вразливості населення, інфраструктури й інших ресурсів відповідно до потенційних небезпек, що передбачає оцінювання стану техногенної безпеки, наявність сил цивільного захисту, доступність евакуаційних шляхів та інші чинники, які можуть впливати на рівень вразливості);
імовірності виникнення надзвичайних ситуацій (оцінювання імовірності виникнення надзвичайних ситуацій певного виду на основі статистичних даних, історичних подій або експертних оцінок);
оцінювання наслідків надзвичайних ситуацій (визначення можливих наслідків надзвичайних ситуацій, до яких, зокрема, належать людські втрати, матеріальні збитки, забруднення довкілля, руйнування інфраструктури);
ранжування ризиків (порівняння ризиків за їхньою величиною, імовірністю виникнення, наслідками).
5. Якісний метод оцінювання ризиків виникнення НС - процес аналізу результатів їх ідентифікації, а також визначення подій (вихідних даних), які становлять найбільшу частку в загальному ризику і які потребують вжиття заходів щодо їх зменшення (мінімізації).
Для оцінювання ризиків виникнення НС використовуються якісні методи оцінювання, що визначені у ДСТУ 31010, зокрема: аналізування сценарію; Дельфі; матриця «наслідок-імовірність»; дерево рішень; аналізування виду, наслідків і критичності відмов (FMEА та FMEСA); загальне оцінювання надійності людини (HRA); дослідження небезпечних чинників і працездатності (HAZOP); аналізування рівнів захисту (LOPA); структурований метод «Що - якщо» (SWIFT).
6. Кількісний метод оцінювання ризиків виникнення НС - процес визначення значень імовірності виникнення НС, розміру можливих збитків (втрат) від них і подальше порівняння з нормованими значеннями ризику.
Кількісний метод оцінювання ризиків виникнення НС обов’язково застосовується для випадків, якщо за результатами оцінювання якісним методом значення ризику наближено до гранично допустимого значення ризику або більше за нього. Значення нормативних рівнів ризиків виникнення НС зазначено в Порядку.
Для оцінювання ризиків виникнення НС використовуються кількісні методи оцінювання, визначені у ДСТУ 31010, зокрема: Байєсова статистика і мережі Байєса; матриця «наслідок-імовірність»; аналізування витрат і вигод; аналізування Парето; криві FN.
7. Оцінювання ризиків виникнення НС здійснюється на об’єктовому, місцевому, регіональному, державному та галузевому рівнях на підставі проведеного аналізу ризиків виникнення НС.
8. Загальне оцінювання ризиків виникнення НС на об’єктовому рівні здійснюється за допомогою якісних методів, зазначених у пункті 5 цієї Методики.
За допомогою кількісних методів (на підставі статистичних даних) оцінювання ризиків виникнення НС на об’єктовому рівні здійснюється окремо щодо відносних матеріальних збитків, завданих НС, та відносних втрат (загибелі) людей, і розраховується за формулами:
де: | Rі об. мат. | - | ризик виникнення НС певного виду з урахуванням відносних матеріальних збитків завданих НС; |
Rі об. люд. | - | ризик виникнення НС певного виду з урахуванням відносних втрат (загибелі) людей у НС; | |
Р1 | - | імовірність (частота) виникнення НС певного виду; | |
Р2 | - | імовірність втрат (загибелі) людей унаслідок НС певного виду; | |
Qмат. | - | відносні матеріальні збитки, завдані НС певного виду; | |
Qлюд. | - | відносні втрати (загибель) людей унаслідок НС певного виду. |
Імовірність (частота) виникнення НС (Р1) визначають як відношення кількості НС певного виду (ni) до загальної кількості НС (N) за визначений період часу:
де: | ni | - | кількість НС певного виду, що виникла на певному об’єкті у визначений період часу; |
N | - | загальна кількість надзвичайних ситуацій за визначений період часу. |
Відносні матеріальні збитки, завдані НС (Qмат.), визначають за формулою:
де: | qі | - | сума прямих матеріальних збитків, завданих певним видом НС за визначений період часу; |
qзаг. | - | сума валового продукту (обсяг реалізованої продукції, товарів, послуг) за визначений період часу. |
Імовірність втрат (загибелі) людей унаслідок НС певного виду (P2) - це відношення кількості НС певного виду, унаслідок яких зареєстровано загибель людей, до загальної кількості НС за визначений період часу, що розраховується за формулою:
де: | ni нс | - | кількість НС певного виду, унаслідок яких зареєстровано загибель людей за визначений період часу; |
N | - | загальна кількість НС за визначений період часу. |
Для визначення відносних втрат (загибелі) людей у НС (Qлюд.) застосовують умову Qлюд. ≤ 1. У такому разі відносні втрати (загибелі) людей у НС (Qлюд.) розраховують за формулою:
де: | lі нс | - | кількість загиблих людей у НС певного виду за визначений період часу; |
L | - | загальна кількість населення (персоналу). |
Мінімальний часовий інтервал (визначений період часу) для оцінювання ризиків НС становить не менше ніж 5 років.
9. Під час розроблення на об’єктовому рівні системи управління пожежною безпекою, зокрема визначення рівня пожежної безпеки та індивідуального пожежного ризику, імовірності виникнення пожежі на об’єкті використовуються методи, зазначені в ДСТУ 8828:2019 «Пожежна безпека. Загальні положення».
10. Загальне оцінювання ризиків виникнення НС на місцевому рівні здійснюється з використанням кількісних методів на підставі оцінених ризиків виникнення НС на об’єктових рівнях і розраховується за формулою:
де: | Ri об. | - | підсумкове значення ризику виникнення НС певного виду для територіальної громади (району) від і-го об’єкта і визначається за допомогою кількісних методів, зазначених у пункті 6 цієї Методики. |
Застосовуючи умову, що Rі об.<< 1, оцінювання ризиків виникнення НС на місцевому рівні може здійснюватися за формулою:
11. Загальне оцінювання ризиків виникнення НС на регіональному рівні здійснюється з використанням кількісних методів на підставі оцінених ризиків виникнення НС на місцевих рівнях і розраховується за формулою:
де: | Ri місц. | - | підсумкове значення ризику виникнення НС певного виду для території регіону (області) від і-ої територіальної громади (району) і визначається за допомогою кількісних методів, зазначених у пункті 6 цієї Методики. |
Застосовуючи умову, що Rі місц. << 1, оцінювання ризиків виникнення НС на регіональному рівні може здійснюватися за формулою:
12. Загальне оцінювання ризиків виникнення НС на державному рівні здійснюється з використанням кількісних методів на підставі оцінених ризиків виникнення НС на регіональних рівнях і розраховується за формулою:
де: | Ri рег. | - | підсумкове значення ризику виникнення НС певного виду для території країни від і-го регіону (області) і визначається за допомогою кількісних методів, зазначених у пункті 6 цієї Методики. |
Застосовуючи умову, що Rі рег. << 1, оцінювання ризиків виникнення НС на державному рівні може здійснюватися за формулою:
13. Загальне оцінювання ризиків виникнення НС на галузевому рівні здійснюється з використанням кількісних методів за формулою:
де: | Ri об. | - | підсумкове значення ризику виникнення НС певного виду для галузі від її і-го об’єкта і визначається за допомогою кількісних методів, зазначених у пункті 6 цієї Методики. |
Застосовуючи умову, що Rі об. << 1, оцінювання ризиків виникнення НС на галузевому рівні може здійснюватися за формулою:
14. Оцінювання ризиків виникнення НС на галузевому, місцевому, регіональному та державному рівнях також може здійснюватися за допомогою формул, зазначених у пункті 8 цієї Методики, окремо щодо відносних матеріальних збитків, завданих НС, та відносних втрат (загибелі) людей.
15. Результати оцінювання ризиків виникнення НС переглядаються в разі виникнення великих за масштабами НС або виникненні нових, неоцінених раніше, загроз (ризиків).
16. За результатами оцінювання ризиків виникнення НС формується перелік ризиків (картка ризиків) з метою їх подальшого ранжування, визначення та реалізації (виконання) заходів, спрямованих на приведення ризиків до прийнятного рівня, та мінімізації можливих наслідків.
