Про затвердження Порядку, розмірів та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) за кордоном працівника дипломатичної служби чи втрати ним працездатності
Відповідно до статті 35 Закону України “Про дипломатичну службу” Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок, розміри та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) за кордоном працівника дипломатичної служби чи втрати ним працездатності, що додаються.
ПОРЯДОК,
розміри та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) за кордоном працівника дипломатичної служби чи втрати ним працездатності
1. Ці Порядок, розміри та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) за кордоном працівника дипломатичної служби (далі - працівник) під час виконання ним посадових обов’язків та в разі встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, каліцтва або іншої шкоди здоров’ю, пов’язаних із виконанням ним посадових обов’язків за кордоном.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про дипломатичну службу”.
3. Право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з дати:
смерті, зазначеної у свідоцтві про смерть, - у разі загибелі (смерті) працівника за кордоном під час виконання ним посадових обов’язків;
звільнення працівника з посади у зв’язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, каліцтва або іншої шкоди здоров’ю, пов’язаних із виконанням ним посадових обов’язків за кордоном (далі - втрата працездатності).
У разі втрати працездатності працівник або його представник може подати до МЗС заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги (до якої додаються необхідні документи) протягом одного року з дати звільнення з посади.
Спадкоємці загиблого (померлого) працівника або їх представники можуть подати до МЗС заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги (до якої додаються необхідні документи) протягом одного року з дати смерті, зазначеної у свідоцтві про смерть.
Спадкоємцям загиблого (померлого) працівника одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами.
4. У разі коли особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, встановленої Законом України “Про дипломатичну службу”, та іншої одноразової виплати, пов’язаної із загибеллю (смертю) або встановленням працівникові інвалідності внаслідок захворювання, каліцтва або іншої шкоди здоров’ю, встановленої іншими законами, здійснюється одна із зазначених виплат за вибором такої особи.
За наявності права на отримання іншої одноразової виплати, пов’язаної із загибеллю (смертю) або встановленням працівникові інвалідності внаслідок захворювання, каліцтва або іншої шкоди здоров’ю, що встановлена іншими законами, крім Закону України “Про дипломатичну службу”, у заяві про призначення і виплату одноразової грошової допомоги заявник зазначає про те, що він не скористався таким правом.
5. Працівник, який звертається за призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності, або його представник подає до МЗС у паперовій або електронній формі такі документи:
заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із втратою працездатності;
довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії або її копію;
довідку банку із зазначенням реквізитів рахунка для виплати одноразової грошової допомоги або її копію;
документ, який підтверджує повноваження представника (у разі звернення представника), або його копію.
6. Спадкоємці загиблого (померлого) працівника або їх представники, які звертаються за призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) працівника за кордоном під час виконання ним посадових обов’язків, подають до МЗС у паперовій або електронній формі такі документи:
заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю (смертю) працівника (кожного повнолітнього спадкоємця загиблого (померлого) працівника, який має право на призначення такої допомоги; у разі наявності малолітніх, неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників, або інших представників цих дітей; у разі наявності фізичних осіб, які визнані недієздатними або дієздатність яких обмежена, - законного представника таких осіб);
свідоцтво про смерть загиблого (померлого) працівника або його копію;
паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника або його копію;
витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу;
посвідчення про призначення особи опікуном чи піклувальником - у разі здійснення опіки чи піклування над дітьми загиблого (померлого) працівника або його копію;
довідку банку із зазначенням реквізитів рахунка для виплати одноразової грошової допомоги або її копію;
документи, які підтверджують повноваження представників, або їх копію.
Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із перекладом українською мовою. Вірність перекладу або справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально.
7. У разі загибелі (смерті) працівника за кордоном призначається і виплачується за рахунок коштів державного бюджету одноразова грошова допомога спадкоємцям загиблого (померлого) працівника в розмірі, що дорівнює 40 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на одноразову грошову допомогу.
У разі втрати працівником працездатності призначається і виплачується одноразова грошова допомога в розмірі:
7-кратного рівня мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на одноразову грошову допомогу, - у разі встановлення йому інвалідності I групи;
85 відсотків суми, що підлягає виплаті в разі встановлення інвалідності I групи, - у разі встановлення йому інвалідності II групи;
65 відсотків суми, що підлягає виплаті в разі встановлення інвалідності I групи, - у разі встановлення йому інвалідності III групи.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується за наявності причинно-наслідкового зв’язку між виконанням працівником посадових обов’язків за кордоном і загибеллю (смертю) чи втратою працездатності.
8. У разі загибелі (смерті) працівника за кордоном, у країні, в якій введено воєнний стан, або країні, де ведуться воєнні (бойові) дії, призначається і виплачується за рахунок коштів державного бюджету спадкоємцям загиблого (померлого) працівника одноразова грошова допомога в розмірі 1 млн. гривень.
У разі втрати працівником працездатності у країні, в якій введено воєнний стан, або країні, де ведуться воєнні (бойові) дії, призначається і виплачується одноразова грошова допомога в розмірі:
800 тис. гривень - особам з інвалідністю I групи;
500 тис. гривень - особам з інвалідністю II групи;
200 тис. гривень - особам з інвалідністю III групи.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується за наявності причинно-наслідкового зв’язку між виконанням працівником посадових обов’язків у відповідній країні в період воєнного стану (ведення воєнних (бойових) дій) і загибеллю (смертю) чи втратою працездатності.
9. У разі коли працівникові (після первинного встановлення інвалідності) під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії внаслідок втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, то виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Перегляд раніше виплаченої суми здійснюється на підставі заяви про призначення і виплату одноразової грошової допомоги та довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії в 40-денний строк після надходження такої заяви та довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
10. Особи, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом одного року з дня виникнення в них такого права.
11. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги здійснюється МЗС.
12. МЗС у 40-денний строк після надходження заяви про призначення і виплату одноразової грошової допомоги та необхідних документів приймає рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги та видає відповідний наказ. МЗС письмово повідомляє заявникові про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги із зазначенням підстав для такої відмови.
Рішення про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги може бути оскаржено в судовому порядку.
13. У разі зміни кількості чи персонального складу спадкоємців (відповідно до документа, виданого нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу) та звернення спадкоємців загиблого (померлого) працівника або їх представників для отримання одноразової грошової допомоги після прийняття рішення про її призначення процедура виплати одноразової грошової допомоги заявникам, щодо яких рішення прийнято раніше, не зупиняється. Питання про розподіл суми виплаченої допомоги вирішується за взаємною згодою спадкоємців загиблого (померлого) працівника або в судовому порядку.
14. Одноразова грошова допомога виплачується шляхом її перерахування МЗС на рахунок банку, зазначений заявником.
15. Фінансування витрат, пов’язаних із виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання системи органів дипломатичної служби в тому бюджетному періоді, в якому буде здійснюватися така виплата.
16. Рішення про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги приймається в разі подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, відсутності причинно-наслідкового зв’язку між виконанням працівником посадових обов’язків за кордоном, зокрема у країні, в якій введено воєнний стан, або країні, де ведуться воєнні (бойові) дії, і загибеллю (смертю) чи втратою працездатності, а також коли загибель (смерть), втрата працездатності працівника є наслідком:
вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння;
навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження або іншої шкоди своєму здоров’ю чи самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом).
