ЗАТВЕРДЖЕНО |
1. Ці Вимоги визначають загальні умови використання харчових ензимів у харчових продуктах, та вимоги до їх маркування операторами ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку).
2. Ці Вимоги не поширюються на:
1) харчові ензими, що використовуються у виробництві харчових добавок та допоміжних матеріалів для переробки;
2) чисті культури мікроорганізмів, які традиційно використовуються у виробництві харчових продуктів, та які можуть випадково виробляти харчові ензими, але які спеціально не використовуються для їх виробництва.
1. У цих Вимогах термін «препарат харчового ензиму» вживається у такому значенні:
препарат, що складається з одного або декількох харчових ензимів, до складу якого входять такі речовини, як харчові добавки та/або інші харчові інгредієнти, з метою створення умов для його зберігання, обігу, стандартизації, розбавлення або розчинення.
2. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у законах України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» інших нормативно-правових актах у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
III. Загальні умови використання харчових ензимів
1. Харчові ензими, які дозволені до використання відповідно до вимог частини першої статті 311 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», можуть бути в обігу та використовуватись в харчових продуктах за умови їх відповідності цим Вимогам та вимогам, що встановлені при їх державній реєстрації та/або реєстрації в Європейському Союзі.
2. Харчові ензими можуть використовуватись у харчових продуктах, за таких умов:
1) харчовий ензим відповідно до наявних наукових даних не спричиняє шкідливого впливу на здоров’я людини у випадку застосування у кількостях, дозволених до застосування;
2) існує технологічна потреба обґрунтована оператором ринку;
3) використання харчового ензиму не вводить в оману споживача. Введення в оману споживача може стосуватися категорій свіжості та якості використаних інгредієнтів, натуральності продукту або виробничого процесу, або поживних властивостей харчового продукту.
IV. Маркування харчових ензимів
1. Маркування харчових ензимів та препаратів харчових ензимів, не призначених для реалізації кінцевому споживачу, що продаються окремо або у сумішах один з одним та/або з іншими інгредієнтами, повинно відповідати вимогам частини восьмої статті 5, частини третьої статті 8 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» та цим Вимогам.
2. Маркування харчових ензимів та препаратів харчових ензимів, не призначених для реалізації кінцевому споживачу, що продаються окремо або в суміші один з одним та/або з іншими інгредієнтами, повинно містити на упаковках або контейнерах таку інформацію:
1) назву харчового ензиму, або торговельний опис, який містить назву кожного харчового ензиму, або, за відсутності такої назви, назву, яка передбачена у номенклатурі Міжнародного союзу біохімії та молекулярної біології (IUBMB);
2) слова «для харчових продуктів» або «обмежене використання в харчових продуктах» або опис цільового використання у харчових продуктах;
3) особливі умови зберігання та/або використання (у разі необхідності);
4) позначення, що ідентифікує партію або лот;
5) інструкції з використання - у разі якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового ензиму;
6) найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, що є виробником або здійснює пакування, або реалізацію;
7) дані про максимальну кількість кожного інгредієнту або групи інгредієнтів, кількість яких обмежується в харчових продуктах, та/або відповідну інформацію, що дозволяє дотримуватися цих Вимог.
Якщо до групи компонентів, що використовуються окремо або в комбінації, застосовується однакова максимальна кількість, може бути наведений загальний відсоток, виражений однією цифрою.
Обмеження кількості повинно бути виражено або числовим способом, або за принципом quantum satis.
8) номінальна кількість (маса нетто);
9) активність (механізм дії) харчового ензиму;
10) мінімальний термін придатності або дата «вжити до»;
11) у разі необхідності - інформацію про ензими в частині, що стосується зазначення в маркуванні інгредієнтів, наявних у складі харчових продуктів.
3. У разі якщо харчові ензими або препарати харчових ензимів продаються у сумішах один з одним та/або з іншими інгредієнтами їх упаковка або тара повинні містити перелік усіх інгредієнтів у порядку зменшення відсотку їх вмісту від загальної маси.
4. Упаковка або тара препаратів харчових ензимів повинні містити перелік усіх інгредієнтів у порядку зменшення відсотку їх вмісту від загальної маси.
5. Як виняток, інформація, передбачена в підпунктах 5 і 6 пункту 2, пунктах 3 і 4 цього розділу, може зазначатися у товаросупровідних документах, що супроводжують партію, та має надаватись під час її доставки або до її доставки, за умови, що на видимій для огляду частині упаковки або контейнера з відповідним продуктом вказано «не для роздрібної торгівлі».
6. Як виняток, у випадках, коли харчові ензими та препарати харчових ензимів постачаються в цистернах, інформація, передбачена в пунктах 2-4 цього розділу, може зазначатися тільки в товаросупровідних документах, що супроводжують партію, що надаються одночасно з поставкою товару.
7. Маркування харчових ензимів, які призначені для кінцевого споживача, повинно відповідати вимогам Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» та цим Вимогам.
8. Харчові ензими, які продаються окремо або у суміші один з одним та/або з іншими харчовими інгредієнтами та призначені для кінцевого споживача можуть бути введені в обіг лише у випадку, якщо їх упаковка містить таку інформацію:
1) назву харчового ензиму, або торговельний опис, який містить назву кожного харчового ензиму, або, за відсутності такої назви, назву, яка передбачена у номенклатурі Міжнародного союзу біохімії та молекулярної біології (IUBMB);
2) слова «для харчових продуктів» або «обмежене використання в харчових продуктах» або опис цільового використання у харчових продуктах.
