Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження електронних квитків на автомобільному та міському електричному транспорті
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2024, № 40, ст.251)
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. Частину другу статті 910 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) викласти в такій редакції:
"2. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка або електронного квитка та багажної квитанції, вимоги до яких встановлюються відповідно до законодавства".
2. У Законі України "Про міський електричний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 51, ст. 548 із наступними змінами):
1) абзаци четвертий і шостий частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
"електронний квиток - електронний проїзний документ, інформація в якому зафіксована з дотриманням вимог, встановлених законодавством, у формі електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити та відомості, який після реєстрації в автоматизованій системі обліку оплати проїзду надає право пасажиру на одержання транспортних послуг";
"квиток - проїзний документ встановленої форми, що містить обов’язкові реквізити та відомості, який надає пасажиру право на одержання транспортних послуг";
2) частину четверту статті 8 викласти в такій редакції:
"4. Органи місцевого самоврядування запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду, встановлюють порядок її функціонування, визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду";
3) частину першу статті 9 доповнити абзацами одинадцятим і дванадцятим такого змісту:
"затвердження форми, обов’язкових реквізитів та відомостей, які повинні міститися у квитку та електронному квитку;
затвердження технічних вимог до автоматизованих систем обліку оплати проїзду, що мають забезпечувати інтероперабельність засобів реєстрації електронних квитків, які надають право на одержання транспортних послуг пільговим категоріям громадян".
3. У Законі України "Про автомобільний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 32, ст. 273 із наступними змінами):
1) у статті 1 визначення термінів "електронний квиток" та "квиток" викласти в такій редакції:
"електронний квиток - електронний проїзний документ, інформація в якому зафіксована з дотриманням вимог, встановлених законодавством, у формі електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити та відомості, який після реєстрації в автоматизованій системі обліку оплати проїзду надає право пасажиру на одержання транспортних послуг";
"квиток - проїзний документ встановленої форми, що містить обов’язкові реквізити та відомості, який надає пасажиру право на одержання транспортних послуг";
2) у статті 6:
частину третю доповнити абзацами п’ятим і шостим такого змісту:
"затвердження форми, обов’язкових реквізитів та відомостей, які повинні міститися у квитку та електронному квитку;
затвердження технічних вимог до автоматизованих систем обліку оплати проїзду, що мають забезпечувати інтероперабельність засобів реєстрації електронних квитків, які надають право на одержання транспортних послуг пільговим категоріям громадян";
частину дев’яту викласти в такій редакції:
"Органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду".
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
