Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України
Відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України, законів України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про попереднє ув’язнення» та пункту 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, що додаються.
2. Департаменту публічного права (Васильчук В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції України Висоцьку О.
ЗМІНИ
до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України
1. У пункті 3 розділу VIII Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за № 957/21269 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2021 року № 2206/5):
після абзацу другого доповнити абзацом третім такого змісту:
«За письмовою заявою засудженого, який підлягає переміщенню під вартою (конвоюванню), працівник підрозділу або інша визначена начальником установи (СІЗО) посадова особа установи (СІЗО) вкладає в окремий конверт планшетний комп’ютер без можливості апаратної підтримки будь-яких видів SIM-карт з програмно заблокованими камерами, зарядний пристрій до нього, клавіатуру та дротові навушники без мікрофона, які належать засудженому. У заяві засуджений повинен зазначити про ознайомлення з ризиками щодо можливого пошкодження вмісту конверта під час переміщення під вартою. Працівник підрозділу або інша визначена начальником установи (СІЗО) посадова особа установи (СІЗО) у заяві засудженого зазначає про видимі наявні ушкодження предметів, що вкладаються у конверт. На конверт наклеюються довідка-витяг з особової справи засудженого, фотокартка особи розміром 4,5 × 6 см, зазначається вміст конверта та проставляється печатка установи (СІЗО).».
У зв’язку з цим абзаци третій-четвертий вважати відповідно абзацами четвертим-п’ятим;
абзац четвертий викласти в такій редакції:
«На всіх осіб, які підлягають переміщенню під вартою (конвоюванню), складається попутний список у трьох примірниках, один з яких разом з особовими справами засуджених (осіб, взятих під варту) та окремими конвертами з планшетними комп’ютерами без можливості апаратної підтримки будь-яких видів SIM-карт з програмно заблокованими камерами, зарядними пристроями до них, клавіатурою та дротовими навушниками без мікрофона, які належать засудженим (у разі наявності), передаються начальнику варти (конвою), другий разом з розпискою начальника цієї варти (конвою) про прийняття засуджених (осіб, взятих під варту) з їх особовими справами та окремими конвертами залишається в підрозділі, а третій передається до бухгалтерії установи (СІЗО) для перерахування коштів засудженим (особам, взятим під варту) за місцем їх вибуття.»;
доповнити новим абзацом такого змісту:
«За письмовою заявою особи, яка прямує транзитом, працівник підрозділу або інша визначена начальником установи (СІЗО) посадова особа установи (СІЗО) розкриває окремий конверт та видає їй у користування планшетний комп’ютер без можливості апаратної підтримки будь-яких видів SIM-карт з програмно заблокованими камерами, зарядний пристрій до нього, клавіатуру та дротові навушники без мікрофона, які належать цій особі. У заяві особа, яка прямує транзитом, повинна зазначити про отримання вказаних предметів та наявність або відсутність зауважень до їх стану.».
2. У пункті 3 розділу II Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 жовтня 2017 року № 3233/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2017 року за № 1280/31148:
абзац другий викласти в такій редакції:
«Перед першим сеансом користування засудженим засобами ІР-телефонії та відеозв’язку адміністрація установи під його особистий підпис попереджає засудженого про здійснення аудіо- та відеозапису його розмови, а також припинення користування засобами ІР-телефонії та відеозв’язку у разі порушення ним правил поведінки, встановлених цим Порядком. Відповідна розписка долучається до особової справи засудженого.»;
доповнити новим абзацом такого змісту:
«Користування засудженим засобами ІР-телефонії та відеозв’язку припиняється якщо учасники бесіди ведуть себе агресивно, висловлюють погрози на адресу особи, з якою спілкуються, або використовують нецензурну лексику.».
3. У Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 року за № 1010/32462:
1) у пункті 1 розділу XII:
після абзацу четвертого доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
«У разі наявності в передачі лікарських засобів або їх аналогів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації молодший інспектор, який перевіряє вміст передачі, інформує про це медичного працівника, про що ставить відповідну відмітку на другому примірнику заяви особи, яка принесла передачу.».
У зв’язку з цим абзаци п’ятий-вісімнадцятий вважати відповідно абзацами шостим-дев’ятнадцятим;
після абзацу п’ятнадцятого доповнити абзацом шістнадцятим такого змісту:
«У разі наявності в посилці лікарських засобів або їх аналогів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації молодший інспектор, який перевіряє вміст посилки, інформує про це медичного працівника, про що ставить відповідну відмітку в книзі обліку посилок, бандеролей, що надійшли на поштову адресу установи виконання покарань на ім’я засуджених, та їх вмісту.».
У зв’язку з цим абзаци шістнадцятий-дев’ятнадцятий вважати відповідно абзацами сімнадцятим-двадцятим;
2) абзац перший пункту 6 розділу XXI викласти в такій редакції:
«6. Засудженим, які відбувають стягнення у ДІЗО, карцері або ПКТ (ОК), забороняється придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, одержання посилок (передач) і бандеролей, користування настільними іграми, а також надання побачень (за винятком побачень з особами, визначеними абзацом першим частини другої статті 8 Кримінально-виконавчого кодексу України, священнослужителями (капеланами), уповноваженими релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано в установленому законом порядку).»;
3) у розділі XXVI:
пункт 1 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів в межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.»;
пункт 2 викласти в такій редакції:
«2. Кайданки до засуджених застосовуються за розпорядженням начальника установи виконання покарань, його заступників, ЧПНУ та його заступників, начальника варти та його помічників у таких випадках:
вчинення фізичного опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи виконання покарань або проявів буйства (до заспокоєння);
спроби самогубства, членоушкодження або нападу на засуджених чи інших осіб;
затримання або доставляння засуджених, які вчинили грубі порушення режиму тримання, до ДІЗО, ПКТ, ОК або карцеру, якщо зазначені особи чинять опір особовому складу чергової зміни або якщо є підстави вважати, що вони можуть завдати шкоди оточуючим або собі;
переміщення після затримання засудженого, який вчинив втечу з під варти (охорони) або самовільно залишив місце обмеження волі;
при виведенні з камер та переміщенні на території установи виконання покарань чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, схильних до втечі, захоплення заручників та нападу;
у разі переміщення за межами установи виконання покарань чоловіків та жінок, засуджених до довічного позбавлення волі.
Кайданки на руки і ноги з обмежувачем можуть бути застосовані персоналом установ виконання покарань за розпорядженням начальника установи виконання покарань, його заступників, ЧПНУ та його заступників, начальника варти та його помічників до чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, у випадках, обґрунтованих нагальною потребою їх застосування.
Кайданки застосовуються до засуджених у положенні «руки за спиною», а кайданки на руки і ноги з обмежувачем у положенні «руки перед собою» з обов’язковим урахуванням фізичних вад та стану здоров’я засудженого.
Забороняється приковування засуджених кайданками та кайданками на руки і ноги з обмежувачем до будь-яких конструкцій, споруд тощо.
Через кожні дві години персоналом установи виконання покарань здійснюється перевірка стану фіксації замків (у разі необхідності здійснюється послаблення фіксації), а медичним працівником - стану здоров’я засудженого. Кайданки та кайданки на руки і ноги з обмежувачем застосовуються доки в цьому існує нагальна потреба, з урахуванням випадків, зазначених у цьому пункті.
Кайданки та кайданки на руки і ноги з обмежувачем знімаються за вказівкою медичного працівника та за наказом осіб, які дали розпорядження на їх застосування, або за наказом начальника, вищого за посадою.
Застосовувати кайданки та кайданки на руки і ноги з обмежувачем більше ніж дві години безперервного використання або без послаблення їх тиску заборонено.
У разі доцільності подальшого застосування кайданків або кайданків на руки і ноги з обмежувачем складається рапорт на ім’я посадових осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту. При цьому у рапорті вказуються підстави їх подальшого застосування.»;
4) у пункті 2 розділу XXXII:
в абзаці першому слова «до них» замінити словами «до чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі,»;
доповнити новим абзацом такого змісту:
«При виведенні з камер та переміщенні на території установи виконання покарань чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, які тримаються у ПКТ, схильних до втечі, захоплення заручників, нападу на адміністрацію, а також у разі переміщення за межами установи виконання покарань чоловіків та жінок, засуджених до довічного позбавлення волі, рапорт про застосування кайданків не складається, прокурор не повідомляється.».
4. У Правилах внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 2019 року № 1769/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18 червня 2019 року за № 633/33604:
1) главу 1 розділу III доповнити новим пунктом такого змісту:
«12. У вільний час, передбачений розпорядком дня, допускається виведення ув’язнених і засуджених з камер та їх вільне пересування в межах окремого ізольованого поста під постійним наглядом персоналу СІЗО з дотриманням вимог режиму та ізоляції, визначених статтями 7, 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення» та статтею 92 КВК.»;
2) пункт 1 глави 2 розділу V викласти в такій редакції:
«1. Кайданки до ув’язнених та засуджених застосовуються за рішенням начальника СІЗО, його заступників, чергового помічника та його заступника, старшого по корпусному відділенню, начальника варти з переміщення ув’язнених і засуджених або його помічників у таких випадках:
вчинення фізичного опору персоналу СІЗО або проявів буйства (до заспокоєння);
спроби самогубства, членоушкодження або нападу на засуджених чи інших осіб;
затримання або доставляння ув’язнених і засуджених, які вчинили грубі порушення режиму тримання, до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу (одиночної камери), якщо зазначені особи чинять опір особовому складу чергової зміни або якщо є підстави вважати, що вони можуть завдати шкоди оточуючим або собі;
переміщення після затримання ув’язнених або засуджених, які вчинили втечу з-під варти (охорони), після затримання;
при виведенні з камер та переміщенні на території СІЗО чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, схильних до втечі, захоплення заручників та нападу;
у разі переміщення за межами СІЗО чоловіків та жінок, засуджених до довічного позбавлення волі.
Кайданки на руки і ноги з обмежувачем можуть бути застосовані персоналом СІЗО за розпорядженням начальника СІЗО, його заступника, чергового помічника та його заступника, старшого по корпусному відділенню, начальника варти з переміщення ув’язнених і засуджених або його помічників до чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, у випадках, обґрунтованих нагальною потребою їх застосування.
Кайданки застосовуються до ув’язнених чи засуджених у положенні «руки за спиною», а кайданки на руки і ноги з обмежувачем у положенні «руки перед собою» з урахуванням їх фізичних вад та стану здоров’я. Забороняється приковування ув’язнених та засуджених кайданками та кайданками на руки і ноги з обмежувачем до будь-яких конструкцій, споруд тощо.
Через кожні дві години персоналом СІЗО здійснюється перевірка стану фіксації замків (у разі необхідності здійснюється послаблення фіксації), а медичним працівником - стану здоров’я ув’язненого чи засудженого. Кайданки та кайданки на руки і ноги з обмежувачем застосовуються доки в цьому існує нагальна потреба, з урахуванням випадків, зазначених у цьому пункті.
Кайданки та кайданки на руки і ноги з обмежувачем знімаються за вказівкою медичного працівника та за наказом осіб, які дали розпорядження на їх застосування, або за наказом начальника, вищого за посадою.
Застосовувати кайданки та кайданки на руки і ноги з обмежувачем більше ніж дві години безперервного використання або без послаблення їх тиску заборонено.
У разі доцільності подальшого застосування кайданків або кайданків на руки і ноги з обмежувачем персоналом СІЗО складається рапорт на ім’я посадових осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту. При цьому у рапорті вказуються підстави їх подальшого застосування.
При виведенні з камер та переміщенні на території СІЗО чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, схильних до втечі, захоплення заручників, нападу на адміністрацію, а також у разі переміщення за межами СІЗО чоловіків та жінок, засуджених до довічного позбавлення волі, рапорт про застосування кайданків не складається, прокурор не повідомляється.»;
3) у розділі VI:
пункт 3 глави 2 доповнити новим абзацом такого змісту:
«У разі наявності в передачі лікарських засобів або їх аналогів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації молодший інспектор, який перевіряє вміст передачі, інформує про це медичного працівника, про що ставить відповідну відмітку на другому примірнику заяви особи, яка принесла передачу.»;
абзац перший пункту 2 глави 3 доповнити новим реченням такого змісту: «У разі наявності в посилці лікарських засобів або їх аналогів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації молодший інспектор, який перевіряє вміст посилки, інформує про це медичного працівника, про що ставить відповідну відмітку у главі 3 картки обліку побачень, видачі посилок (передач) і бандеролей.».
