Стаття 1. Сфера застосування Закону
1. Цей Закон встановлює правила організації та управління рейтинговими агентствами для забезпечення їхньої незалежності та уникнення конфлікту інтересів, посилення цілісності, прозорості, відповідальності, належного управління та надійності рейтингової діяльності, підвищення якості визначення рейтингів з метою досягнення високого рівня захисту користувачів рейтингу.
2. Положення статей 6-47 цього Закону не застосовуються до рейтингів, передбачених пунктом 4 частини першої статті 5 цього Закону.
3. Цей Закон не поширюється на кредитні рейтинги, визначені експортно-кредитними агентствами.
4. Цей Закон не поширюється на кредитні рейтинги, визначені центральними банками іноземних держав, за умови що такі кредитні рейтинги:
1) не оплачуються рейтингованим суб’єктом;
2) не розголошуються громадськості;
3) визначаються відповідно до принципів, стандартів і процедур, що забезпечують адекватну цілісність та незалежність рейтингової діяльності відповідно до вимог цього Закону.
5. Законодавство про рейтингову діяльність є частиною законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки та складається з цього Закону, інших законодавчих актів, якими регулюється діяльність, пов’язана з ринками капіталу та організованими товарними ринками, та нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР).
1. У цьому Законі наведені далі терміни вживаються в такому значенні:
1) бек-тестування - процес перевірки точності та надійності рейтингової методології шляхом порівняння результатів, отриманих у процесі застосування моделі для формування рейтингового припущення, що перевіряється, з даними, фактично отриманими в минулому;
2) важливі операційні функції - функції, що мають вирішальне значення для належного функціонування акредитованого рейтингового агентства та забезпечення його відповідності вимогам, встановленим відповідно до цього Закону. Такі функції включають визначення кредитного рейтингу, аналіз об’єкта рейтингування, розроблення та перевірку рейтингової методології, внутрішній контроль, зберігання та/або облік даних, технічне обслуговування та/або підтримку інформаційно-комунікаційних систем;
3) відкликання рейтингу - рішення рейтингового комітету, прийняте в процесі моніторингу рейтингу, в результаті якого рейтинг відкликається та визнається недійсним;
4) відносини контролю - відносини між особами, за яких особа:
а) перебуває під контролем іншої особи; або
б) здійснює контроль (у тому числі спільний) іншої особи; або
в) перебуває під спільним контролем з іншою особою;
5) визначення рейтингу - рішення рейтингового комітету, прийняте за результатами аналізу об’єкта рейтингування, в результаті якого визначається рейтинг;
6) група рейтингових агентств - група юридичних осіб, переважним видом діяльності яких є визначення рейтингів на професійній основі та які пов’язані між собою відносинами контролю або уклали між собою договори щодо здійснення корпоративного управління, або до складу виконавчих органів (органів, відповідальних за здійснення нагляду) яких входять одні й ті самі фізичні особи;
7) зрозуміло і чітко - рівень розкриття інформації на ринку рейтингування, який характеризується абсолютною однозначністю змісту, що виключає можливість будь-якого розходження у сприйнятті та/або різного тлумачення чи розуміння інформації, що була розкрита;
8) ініціативний рейтинг - рейтинг, що визначається рейтинговим агентством за власною ініціативою виключно на підставі публічної інформації;
9) користувачі рейтингу - держава в особі уповноважених нею органів державної влади, інвестори, у тому числі інституційні, емітенти та фінансові установи та інші заінтересовані особи;
10) кредитний рейтинг - висновок рейтингового агентства, визначений з використанням рейтингової шкали, щодо кредитоспроможності рейтингованого суб’єкта, емітента боргового цінного папера, привілейованої акції чи іншого фінансового інструменту або особи-боржника, або щодо боргу чи фінансового зобов’язання, боргового цінного папера, привілейованої акції чи іншого фінансового інструменту;
11) механічне покладання на рейтинг - надмірне покладання на рейтинг у процесі прийняття інвестиційних рішень або державного регулювання та нагляду, що здійснюється без додаткового аналізу та належної обачності, зокрема із сприйняттям кредитних рейтингів як безпомилкових показників кредитоспроможності, що може призвести до ігнорування ризиків або змін у фінансовому стані рейтингованого суб’єкта;
12) об’єкт рейтингування - рейтингований суб’єкт та/або його кредитоспроможність, борг, фінансове зобов’язання, боргові цінні папери, привілейовані акції або інші фінансові інструменти чи активи, а також рівень корпоративного управління юридичної особи чи інша господарська діяльність суб’єкта господарювання;
13) оновлення рейтингу - рішення рейтингового комітету, прийняте в процесі моніторингу рейтингу, в результаті якого рейтинг затверджується (рейтинг залишається без змін), переглядається (визначається новий рейтинг), призупиняється або відкликається;
14) порогові значення пакета часток - 5, 10, 15, 20, 25, 30, 50, 75 відсотків голосуючих часток;
15) провідний рейтинговий аналітик - фізична особа, основним завданням якої є підготовка рейтингу та/або здійснення комунікації з рейтингованим суб’єктом, з метою збору даних щодо об’єкта рейтингування, а також підготовка рекомендацій рейтинговому комітету щодо такого рейтингу;
16) прогноз рейтингу - висновок рейтингового агентства щодо ймовірного напряму зміни рейтингу у короткостроковій та/або середньостроковій перспективі;
17) рейтинг - висновок рейтингового агентства щодо об’єкта рейтингування, визначений з використанням рейтингової шкали;
18) рейтингова діяльність - здійснення рейтинговим агентством аналізу і оцінювання даних, фактів, іншої інформації та підготовка, визначення, оновлення та підтвердження рейтингів;
19) рейтингова категорія (далі - категорія) - рейтинговий символ (літера), до якого можуть додаватися ідентифікаційні знаки, використані у рейтингу, для представлення відносного ступеня ризику для розрізнення різних характеристик ризику за типами рейтингованих суб’єктів, емітентів та фінансових інструментів або інших активів;
20) рейтингова шкала (далі - шкала) - сукупність рівнів, кожен з яких поділяється на категорії та визначає певну групу ознак або факторів, що характеризують об’єкт рейтингування залежно від виду рейтингу;
21) рейтингований суб’єкт - держава, міжнародні організації, органи державної влади або органи місцевого самоврядування, юридична особа, кредитоспроможність якої прямо або опосередковано оцінюється у кредитному рейтингу, незважаючи на те, чи була така особа ініціатором визначення такого кредитного рейтингу та чи надавала вона інформацію для його визначення;
22) рейтингове агентство - юридична особа, переважним видом діяльності якої є визначення рейтингів на професійній основі;
23) рейтинговий аналітик - фізична особа, яка виконує аналітичні функції, необхідні для визначення рейтингу;
24) рейтинговий комітет - колегіальний постійно діючий орган рейтингового агентства, до складу якого входять співробітники рейтингового агентства та який приймає рішення щодо визначення, оновлення, призупинення або відкликання рейтингу;
25) ринок рейтингування - сукупність учасників ринку рейтингування та правовідносин між ними, пов’язаних із провадженням рейтингової діяльності;
26) скептичне ставлення до рейтингу - критичне оцінювання рейтингу у процесі прийняття інвестиційних рішень або здійснення державного регулювання та нагляду, зокрема, ставлення з уважністю до умов, що можуть свідчити про можливе допущення помилки та/або зловживання під час визначення рейтингу, та взяття до уваги можливих ризиків та/або невизначеностей щодо інформації про рейтинг;
27) суверенний рейтинг - кредитний рейтинг, де об’єктом рейтингування є:
а) держава, органи державної влади або органи місцевого самоврядування;
б) борг або фінансове зобов’язання, борговий цінний папір або інший фінансовий інструмент держави, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або особи, спеціально призначеної державою, органом державної влади або місцевого самоврядування;
в) міжнародна фінансова організація;
28) третя сторона, пов’язана з рейтингованим суб’єктом (далі - пов’язана третя сторона), - особа, яка взаємодіє з рейтинговим агентством від імені рейтингованого суб’єкта, або особа, пов’язана відносинами контролю з рейтингованим суб’єктом;
29) учасники ринку рейтингування - рейтингові агентства, їх посадові особи, рейтингові аналітики (у тому числі провідні рейтингові аналітики) та будь-які інші юридичні та фізичні особи, які безпосередньо беруть участь у рейтинговій діяльності, рейтинговані суб’єкти, користувачі рейтингу.
2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях:
1) терміни "аутсорсинг", "інституційний інвестор", "комплаєнс", "особа, яка здійснює управлінські функції", "тісні зв’язки" - у значеннях, наведених у Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
2) термін "інформаційно-комунікаційна система" - у значенні, наведеному в Законі України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах";
3) терміни "керівник", "річний оборот", "профільне законодавство" - у значеннях, наведених у Законі України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
4) терміни "істотна участь", "контроль", "материнська компанія", "пов’язана особа", "фінансова установа" - у значеннях, наведених у Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
5) терміни "афілійована особа", "значний правочин", "порогові значення пакета акцій", "правочин із заінтересованістю", "родинні відносини" - у значеннях, наведених у Законі України "Про акціонерні товариства".
Стаття 3. Принципи рейтингової діяльності
1. Принципами, на яких ґрунтується рейтингова діяльність, є:
1) законодавче визначення умов провадження рейтингової діяльності;
2) добровільність визначення, оновлення, призупинення, відкликання рейтингу (крім випадків, передбачених законодавством);
3) об’єктивність визначення, оновлення, призупинення, відкликання рейтингу;
4) незалежність рейтингового агентства від будь-якого зовнішнього чи внутрішнього впливу під час провадження рейтингової діяльності;
5) самостійність визначення рейтингу;
6) публічність рейтингів (крім приватних рейтингів), визначених рейтинговим агентством;
7) дотримання принципів ділової етики;
8) колегіальність прийняття рішень щодо визначення, оновлення, призупинення, відкликання рейтингу;
9) відповідальність рейтингового агентства за порушення профільного законодавства;
10) державне регулювання рейтингової діяльності та нагляд за її провадженням.
2. У своїй діяльності рейтингові агентства керуються власно розробленими рейтинговими методологіями, що ґрунтуються на принципах, передбачених частиною першою цієї статті.
3. НКЦПФР або будь-які інші органи державної влади не повинні втручатися у зміст визначених рейтингів або рейтингових методологій.
4. Користувачі рейтингу під час використання рейтингу мають брати до уваги принцип суб’єктивності визначеного рейтингу та/або прогнозу рейтингу, відповідно до якого визначений рейтинг (прогноз рейтингу) є суб’єктивним судженням рейтингового агентства, а також застосовувати принцип об’єктивності використання рейтингів, відповідно до якого такі користувачі:
1) застосовують скептичне ставлення до рейтингу;
2) уникають механічного покладання на рейтинг.
5. Кабінет Міністрів України, НКЦПФР, Національний банк України, інші органи державної влади не можуть використовувати посилання на кредитні рейтинги у своїх нормативних актах у спосіб, що може призвести до механічного покладання на кредитні рейтинги та/або покладання виключно на кредитні рейтинги.
6. Кабінет Міністрів України, НКЦПФР, Національний банк України, інші органи державної влади на постійній основі переглядають законодавство з метою виявлення положень, що можуть спричинити випадки механічного покладання на кредитні рейтинги та/або покладання виключно на кредитні рейтинги, та вживають усіх можливих заходів для запобігання таким покладанням за умови, що були визначені та запроваджені відповідні альтернативні способи оцінювання кредитних ризиків.
Стаття 4. Заборона особам окремих категорій бути учасником ринку рейтингування
1. Рейтинговим агентством, його посадовою особою, рейтинговим аналітиком (провідним рейтинговим аналітиком) та іншою юридичною чи фізичною особою, яка безпосередньо бере участь у рейтинговій діяльності, не може бути особа, яка відповідає принаймні одному з таких критеріїв:
1) фізична особа, яка має громадянство держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України" (далі у цій частині - держава-агресор), або місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) якої є держава-агресор. Положення цього пункту не поширюються на фізичних осіб, які проживають на території України на законних підставах та/або яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року;
2) юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства держави-агресора;
3) юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) якої є держава-агресор та/або особа, зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини;
4) особа, до якої застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції";
5) особа, включена до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;
6) юридична особа, інформація про всіх кінцевих бенефіціарних власників якої не розкрита, що зареєстрована в державі (на території), віднесеній Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
7) юридична особа, інформація про кінцевих бенефіціарних власників якої не розкрита відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
8) юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства держави, внесеної Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридична особа, 50 і більше відсотків статутного капіталу якої прямо або опосередковано належать такій особі.
2. Рейтинговому агентству забороняється визначати рейтинг, у разі якщо рейтингованим суб’єктом є особа, зазначена у пунктах 1-8 частини першої цієї статті, та/або така особа є емітентом об’єкта рейтингування, боржником за об’єктом рейтингування чи об’єкт рейтингування іншим чином безпосередньо пов’язаний із такою особою та/або її діяльністю.
1. Рейтингове агентство може визначати такі види рейтингів:
1) кредитний рейтинг юридичної особи;
2) кредитний рейтинг боргу, боргового зобов’язання (у тому числі фінансового інструменту);
4) інший рейтинг щодо об’єкта рейтингування в розумінні цього Закону.
1) публічні рейтинги - рейтинги, інформація про визначення, оновлення, призупинення та відкликання яких підлягає оприлюдненню;
2) приватні рейтинги - рейтинги, інформація про визначення, оновлення, призупинення та відкликання яких не підлягає оприлюдненню.
3. Визначати публічні кредитні рейтинги мають право виключно авторизовані рейтингові агентства (далі - АРА).
4. Публічний кредитний рейтинг вважається визначеним з моменту оприлюднення АРА інформації щодо визначення такого рейтингу на власному веб-сайті або за допомогою інших засобів, передбачених відповідно до цього Закону.
5. Публічні кредитні рейтинги можуть використовуватися відповідно до статті 7 цього Закону.
Приватні кредитні рейтинги не можуть використовуватися відповідно до статті 7 цього Закону.
Стаття 6. Національна шкала кредитних рейтингів
1. Національна шкала кредитних рейтингів (далі - Національна шкала) - шкала, поділена на визначені рівні та категорії, що характеризують рівень здатності рейтингованого суб’єкта своєчасно та у повному обсязі сплачувати відсотки та основну суму за своїми борговими зобов’язаннями, а також кредитоспроможність такого рейтингованого суб’єкта.
2. Національна шкала складається з таких рівнів та категорій:
Інвестиційний рівень | |
uaAAA | винятковий (найвищий) рівень спроможності рейтингованого суб’єкта своєчасно та в повному обсязі сплачувати відсотки та основну суму за борговими зобов’язаннями; |
uaAA | дуже високий рівень спроможності рейтингованого суб’єкта своєчасно та в повному обсязі сплачувати відсотки та основну суму за борговими зобов’язаннями; |
uaA | високий рівень спроможності рейтингованого суб’єкта своєчасно та в повному обсязі сплачувати відсотки та основну суму за борговими зобов’язаннями. Однак такий рейтингований суб’єкт чутливий до несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах порівняно з рейтингованими суб’єктами з більш високими рейтингами; |
uaBBB | достатня спроможність рейтингованого суб’єкта своєчасно та в повному обсязі сплачувати відсотки та основну суму за борговими зобов’язаннями. Однак такий рейтингований суб’єкт перебуває під впливом несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах порівняно з рейтингованими суб’єктами з більш високими рейтингами; |
Спекулятивний рівень | |
uaBB | боргові зобов’язання рейтингованого суб’єкта найменшою мірою піддаються ризику несплати порівняно з рейтингованими суб’єктами з рейтингами спекулятивного рівня. Однак можуть виникнути труднощі із своєчасною та в повному обсязі виплатою відсотків і основної суми за борговими зобов’язаннями у разі несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах, проте вірогідність невиконання рейтингованим суб’єктом боргових зобов’язань найближчим часом є мінімальною; |
uaB | на даний час рейтингований суб’єкт спроможний сплачувати відсотки та основну суму за борговими зобов’язаннями, але має більш високу вірогідність дефолту за зобов’язаннями, ніж рейтингований суб’єкт з рейтингом "uaВВ". Рейтингований суб’єкт перебуває під впливом несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах порівняно з рейтингованими суб’єктами з більш високими рейтингами, що може послабити спроможність такого суб’єкта своєчасно і в повному обсязі сплачувати відсотки та основну суму за борговими зобов’язаннями; |
uaCCC | існує вірогідність дефолту за борговими зобов’язаннями рейтингованого суб’єкта. Своєчасність і обсяг виплат відсотків та основної суми за борговими зобов’язаннями значною мірою залежать від комерційних, фінансових та економічних умов; |
uaCC | існує висока вірогідність дефолту за борговими зобов’язаннями рейтингованого суб’єкта у комерційних, фінансових та економічних умовах; |
uaC | найближчим часом очікується дефолт за борговими зобов’язаннями рейтингованого суб’єкта (зокрема, у разі порушення справи про банкрутство, анулювання ліцензії на провадження основного виду діяльності, очікуваної ліквідації рейтингованого суб’єкта, винесення судового рішення про накладення стягнення на майно чи в іншому аналогічному випадку), але виплати за борговими зобов’язаннями на даний час не припинені; |
uaD | дефолт - сплата відсотків та основної суми за борговими зобов’язаннями припинена рейтингованим суб’єктом без досягнення згоди кредиторів щодо реструктуризації заборгованості до настання строку платежу. |
3. Категорія може мати такі додаткові ідентифікатори:
1) "-" або "+" - позначають проміжні категорії у складі основних категорій;
2) "(pі)" - позначає, що такий рейтинг є ініціативним.
4. У разі визначення ініціативного кредитного рейтингу та/або опублікування будь-якої інформації щодо визначення ініціативного кредитного рейтингу АРА повинно у текстах офіційних листів чи інших письмових (електронних) комунікацій та/або публічних повідомлень, пов’язаних із таким визначенням:
1) позначати іншим кольором категорію;
2) зазначати про наявність або відсутність доступу до внутрішніх документів, інформації щодо рахунків та будь-якої іншої інформації рейтингованого суб’єкта чи третьої пов’язаної сторони.
5. Для визначення кредитного рейтингу АРА має право використовувати власну шкалу.
У разі використання власної шкали АРА зобов’язане зазначити, якій категорії за Національною шкалою відповідає категорія публічного кредитного рейтингу, визначеного за власною шкалою.
Для визначення інших рейтингів, крім кредитних рейтингів, АРА має право використовувати будь-яку іншу шкалу, без посилання на Національну шкалу.
Стаття 7. Використання публічного кредитного рейтингу
1. Фінансова установа у своїй професійній діяльності може використовувати публічний кредитний рейтинг (посилання на публічний кредитний рейтинг), визначений виключно АРА.
2. Емітент цінних паперів у процесі емісії цінних паперів може використовувати публічний кредитний рейтинг (посилання на публічний кредитний рейтинг), визначений виключно АРА.
3. Фінансова установа не може провадити професійну діяльність, покладаючись виключно на публічний кредитний рейтинг та здійснюючи механічне покладання на публічний кредитний рейтинг.
4. Інституційний інвестор не може приймати рішення щодо здійснення інвестицій, покладаючись виключно на публічний кредитний рейтинг та здійснюючи механічне покладання на публічний кредитний рейтинг.
5. Використання в Україні публічного кредитного рейтингу, визначеного рейтинговим агентством, заснованим в іноземній державі, дозволяється у разі дотримання однієї з таких умов:
1) таке рейтингове агентство отримало авторизацію в порядку, встановленому статтями 8 і 9 цього Закону; або
2) такий кредитний рейтинг підтверджений АРА в порядку, встановленому статтею 24 цього Закону.
{Розділ ІІ втратив чинність. Див. пункт 2 розділу ХІ}
{Розділ ІІІ втратив чинність. Див. пункт 2 розділу ХІ}
{Розділ IV втратив чинність. Див. пункт 2 розділу ХІ}
{Розділ V втратив чинність. Див. пункт 2 розділу ХІ}
{Розділ VІ втратив чинність. Див. пункт 2 розділу ХІ}
{Розділ VІІ втратив чинність. Див. пункт 2 розділу ХІ}
{Розділ VІІІ втратив чинність. Див. пункт 2 розділу ХІ}
{Розділ ІХ втратив чинність. Див. пункт 2 розділу ХІ}
Розділ X. ВЗАЄМОДІЯ ЩОДО РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯДУ НА РИНКУ РЕЙТИНГУВАННЯ В РАМКАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Стаття 48. Взаємодія НКЦПФР та Європейського органу з цінних паперів і ринків
1. НКЦПФР на запит Європейського органу з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority - ESMA) повинна проводити інспекції та розслідування на ринку рейтингування відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств.
Стаття 49. Регулювання та нагляд на ринку рейтингування в рамках Європейського Союзу
1. НКЦПФР здійснює державне регулювання та нагляд на ринку рейтингування в межах та спосіб, передбачені Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств.
Розділ XI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2026 року, крім:
1) частини восьмої статті 8 та абзацу другого частини другої статті 9 цього Закону, які набирають чинності з дня набрання чинності імплементаційного рішення Європейської Комісії про визнання системи державного регулювання та нагляду у сфері рейтингування України еквівалентною нормам Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств;
2) розділу IX цього Закону, який набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) розділу X цього Закону, підпункту "а" підпункту 1, абзацу четвертого підпункту "в", підпункту "г", абзаців п’ятого і шостого підпункту "ґ", абзаців другого, третього, сьомого - десятого підпункту "д" підпункту 2 пункту 3 цього розділу, які набирають чинності з дня набуття Україною статусу держави - члена Європейського Союзу.
2. Розділи II-IX цього Закону втрачають чинність з дня набуття Україною статусу держави - члена Європейського Союзу.
3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у параграфі 2 глави 11 розділу II Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
а) у пункті 5 частини четвертої статті 2896, пункті 6 частини другої статті 2897, пункті 6 частини другої статті 2898 слова "абзацом другим" замінити словами "абзацом другим або четвертим";
б) доповнити статтею 28910 такого змісту:
"Стаття 28910. Особливості провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про опечатування приміщення та/або носіїв чи систем зберігання інформації
1. Провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про опечатування приміщення, в якому особа, стосовно якої проводиться інспекція на ринку рейтингування, здійснює свою діяльність, та/або носія (носіїв) інформації чи системи (систем) зберігання інформації, що належать особі, стосовно якої проводиться інспекція на ринку рейтингування, здійснюється на підставі відповідної заяви про опечатування приміщення та/або носія (носіїв) інформації чи системи (систем) зберігання інформації (крім приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації, що належать на праві власності або праві користування адвокатам, адвокатським бюро чи адвокатським об’єднанням).
2. Із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, мають право звертатися уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями її центрального офісу, заява, передбачена частиною першою цієї статті, подається до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями територіального органу її офісу, заява, передбачена частиною першою цієї статті, подається до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням такого територіального органу.
Така заява подається у письмовій формі та повинна містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (територіального органу її офісу), а також номери засобів зв’язку уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштову адресу, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) особи, опечатування приміщення та/або носія (носіїв) інформації чи системи (систем) зберігання інформації якої є необхідним;
4) інформацію про приміщення та/або носія (носіїв) інформації чи системи (систем) зберігання інформації, опечатування яких є необхідним;
5) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі строк, на який необхідно здійснити опечатування;
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються, у тому числі копію постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про проведення відповідної інспекції на ринку рейтингування;
7) обґрунтування необхідності здійснення опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації;
8) імена (в розумінні Цивільного кодексу України) осіб, які здійснюватимуть опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації;
9) підпис уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та надає їй строк для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви та доданих до неї документів.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.
4. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження щодо опечатування приміщення, в якому особа, стосовно якої проводиться інспекція на ринку рейтингування, здійснює свою діяльність, та/або носія (носіїв) інформації чи системи (систем) зберігання інформації, що належать особі, стосовно якої проводиться інспекція на ринку рейтингування, за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі, якщо приміщення та/або носій (носії) інформації чи система (системи) зберігання інформації, щодо опечатування яких подано заяву, не пов’язані з проведенням інспекції на ринку рейтингування, або таке опечатування не відповідає вимогам закону щодо проведення розслідування на ринку рейтингування.
Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з такою самою заявою.
5. Після отримання заяви, передбаченої частиною першою цієї статті, суд здійснює судовий виклик особи, яка здійснює діяльність у приміщенні або якій належить носій інформації чи система зберігання інформації, щодо опечатування яких подано заяву, крім випадку, визначеного частиною шостою цієї статті.
6. Якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку доведуть суду наявність обставин, що дають підстави вважати, що існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, зміни речей або документів, щодо яких існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вони є доказом вчинення правопорушення, виявленого в процесі проведення інспекції на ринку рейтингування, заява, передбачена частиною першою цієї статті, може бути розглянута судом без виклику особи, зазначеної у частині п’ятій цієї статті.
7. У повістці про судовий виклик, яку суд надсилає особі, зазначеній у частині п’ятій цієї статті, зазначається про обов’язок збереження приміщення та/або носія (носіїв) інформації чи системи (систем) зберігання інформації, передбачених пунктом 4 частини другої цієї статті.
8. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту відкриття провадження.
Розгляд заяви, передбаченої частиною першою цієї статті, здійснюється за участю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особи, зазначеної у частині п’ятій цієї статті (або її представника), крім випадку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Неприбуття за судовим викликом особи, зазначеної у частині п’ятій цієї статті (або її представника), без поважних причин або неповідомлення нею (ним) про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду заяви.
9. Під час розгляду заяви, передбаченої частиною першою цієї статті, суд має право за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка або дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації.
10. Суд задовольняє заяву про опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації, якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
1) особа, стосовно якої проводиться інспекція на ринку рейтингування, здійснює свою діяльність у приміщенні;
2) носій інформації чи система зберігання інформації перебуває або може перебувати у володінні особи, стосовно якої проводиться інспекція на ринку рейтингування;
3) у приміщенні та/або на носієві інформації чи у системі зберігання інформації зберігається або може зберігатися інформація, яка сама по собі або в сукупності з іншою інформацією, що знаходиться у володінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, має суттєве значення для встановлення важливих обставин під час проведення інспекції на ринку рейтингування;
4) приміщення не належить на праві власності чи праві користування адвокату, адвокатському бюро та/або адвокатському об’єднанню;
5) носій інформації чи система зберігання інформації не перебуває у приміщенні, що належить на праві власності чи праві користування адвокату, адвокатському бюро та/або адвокатському об’єднанню.
У разі якщо у приміщенні та/або на носієві інформації чи у системі зберігання інформації зберігається інформація, що містить охоронювану законом таємницю, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку також має довести можливість використання такої інформації для встановлення важливих обставин під час проведення інспекції на ринку рейтингування та неможливість в інший спосіб встановити обставини, крім як шляхом опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації.
У разі якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не доведе наявність достатніх підстав, передбачених цією частиною, суд постановляє ухвалу про відхилення заяви про опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації.
Доступ до приміщення, носія інформації та/або системи зберігання інформації, в (на) яких зберігається інформація, яка містить охоронювану законом таємницю, не може надаватися особі, яка не має допуску до такої таємниці відповідно до вимог закону, та здійснюється в порядку, визначеному законом.
11. У разі задоволення заяви про опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації суд постановляє відповідну ухвалу, в якій зазначаються:
1) імена (в розумінні Цивільного кодексу України) осіб, які здійснюватимуть опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації;
3) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
4) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) особи, яка здійснює свою діяльність у приміщенні, що підлягає опечатуванню, та/або яка володіє носієм інформації чи системою зберігання інформації, що підлягає опечатуванню;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням строку її дії, який не може перевищувати один місяць.
12. Копія ухвали, передбаченої частиною одинадцятою цієї статті, негайно після її постановлення вручається представнику Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особі, стосовно якої подано заяву (або її представнику), передбачену частиною першою цієї статті, крім випадку, визначеного частиною шостою цієї статті, у день її постановлення, а в разі відсутності такої особи (її представника) під час оголошення ухвали - надсилається їй (їм) не пізніше наступного робочого дня після постановлення ухвали.
У випадку, визначеному частиною шостою цієї статті, копія ухвали, передбаченої частиною одинадцятою цієї статті, вручається особі, стосовно якої подано заяву, передбачену частиною першою цієї статті, уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку при здійсненні опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації.
13. Ухвала, передбачена частиною одинадцятою цієї статті, підлягає негайному виконанню.
14. Апеляційні скарги на ухвали у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення, а в разі постановлення ухвали без виклику особи у випадку, визначеному частиною шостою цієї статті, апеляційна скарга може бути подана такою особою протягом десяти днів з дня вручення їй копії ухвали відповідно до абзацу другого частини дванадцятої цієї статті.
Подання апеляційної скарги на ухвалу, передбачену частиною одинадцятою цієї статті, не зупиняє її виконання.
15. У разі якщо за 96 годин до завершення дії ухвали, передбаченої частиною одинадцятою цієї статті, обставини, що були підставою для її постановлення, продовжують існувати, уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку можуть звернутися до суду із заявою про продовження строку опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації. Розгляд такої заяви здійснюється за правилами, встановленими цією статтею";
2) у Законі України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами):
а) у частині першій статті 1:
пункти 2, 8, 10, 12, 13 виключити;
пункт 11 після слова "забезпечення" доповнити словами "та рейтингову діяльність";
в) у частині першій статті 7:
підпункт "и" пункту 20 викласти в такій редакції:
"и) Реєстр авторизованих рейтингових агентств";
пункт 60 після слова "розслідувань" доповнити словами "на запит Європейського органу з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority) (далі - ESMA) або", а після слів "Комісією від" - словами "ESMA або";
г) статтю 8 доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. У межах та спосіб, передбачені Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств, Комісія здійснює:
1) обмін у встановленому порядку інформацією про учасників ринку рейтингування, зазначених у запитах ESMA, у тому числі інформацією з обмеженим доступом, інформацією, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, інформацією, що містить банківську таємницю, інформацією, що містить персональні дані, а також іншою інформацією, розпорядником якої є Комісія;
2) інспекції та розслідування на ринку рейтингування на запит ESMA;
3) інші заходи, передбачені таким Регламентом";
ґ) у статті 33:
доповнити абзацом третім такого змісту:
"Предметом інспекції може бути дотримання вимог профільного законодавства у частині законодавства про рейтингову діяльність. У такому разі проведення інспекції на ринку рейтингування здійснюється як інспекція на ринках капіталу та організованих товарних ринках відповідно до цієї статті, що проводиться у частині ринку рейтингування з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про рейтингування";
доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"У разі отримання запиту ESMA Комісія проводить інспекцію на ринку рейтингування відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств";
абзац третій частини п’ятої виключити;
пункт 5 частини чотирнадцятої доповнити словами "а також отримувати та/або самостійно копіювати таку інформацію та/або документи";
д) у статті 34:
частину першу доповнити абзацом третім такого змісту:
"У разі отримання запиту ESMA Комісія проводить розслідування на ринку рейтингування відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств";
доповнити абзацом третім такого змісту:
"Предметом розслідування може бути підтвердження або спростування наявної інформації щодо вчинення порушення вимог профільного законодавства у частині законодавства про рейтингову діяльність, а також встановлення особи, яка вчинила таке правопорушення. У такому разі проведення розслідування на ринку рейтингування здійснюється як розслідування на ринках капіталу та організованих товарних ринках відповідно до цієї статті, що проводиться у частині ринку рейтингування з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про рейтингування";
доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"Метою проведення розслідування з підстав, передбачених абзацом третім частини першої цієї статті, є виконання запиту ESMA відповідно до вимог та у спосіб, передбачених Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств";
частину двадцять другу доповнити абзацом другим такого змісту:
"У разі проведення розслідування з підстав, передбачених абзацом третім частини першої цієї статті, за результатами такого розслідування уповноважений на його проведення складає проект постанови про завершення розслідування та передачу матеріалів розслідування ESMA";
е) пункт 5 частини четвертої статті 49 викласти в такій редакції:
"5) заходи впливу, визначені відповідно до Закону України "Про рейтингування";
є) у статті 50:
пункт 1 частини першої виключити;
абзац перший частини сьомої викласти в такій редакції:
"7. Комісія може застосовувати фінансові санкції (штрафи) за інші порушення профільного законодавства, ніж порушення, передбачені частинами першою - шостою цієї статті або іншими нормами профільного законодавства, якими встановлено фінансові санкції (штрафи) із зазначенням їхнього розміру";
3) частину другу статті 121 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365 із наступними змінами) після слів "публічні акціонерні товариства" доповнити словами "авторизовані рейтингові агентства";
4) розділ VI Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" в редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX із наступними змінами доповнити статтею 902 такого змісту:
"Стаття 902. Авторизоване рейтингове агентство
1. Авторизоване рейтингове агентство - це юридична особа, яка відповідає вимогам, визначеним відповідно до Закону України "Про рейтингування", та на професійній основі здійснює підготовку, визначення, оновлення та підтвердження публічних кредитних рейтингів.
2. Емітенти, інституційні інвестори, фінансові установи та інші учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків у своїй діяльності можуть використовувати публічні кредитні рейтинги з урахуванням вимог, передбачених Законом України "Про рейтингування".
4. Рейтингові агентства, які станом на день набрання чинності цим Законом включені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств, вважаються такими, що набули статусу авторизованих рейтингових агентств відповідно до цього Закону та включені до Реєстру авторизованих рейтингових агентств з 1 січня 2026 року.
Рейтингові агентства, зазначені в абзаці першому цього пункту, зобов’язані в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону та подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку внутрішні документи, що підтверджують приведення у відповідність, не пізніше 1 січня 2027 року.
У разі невиконання вимог абзацу другого цього пункту рейтингове агентство підлягає виключенню з Реєстру авторизованих рейтингових агентств.
5. Установити, що юридичні особи, які набули статусу авторизованих рейтингових агентств відповідно до цього Закону та включені до Реєстру авторизованих рейтингових агентств, можуть на загальних зборах своїх акціонерів (учасників) прийняти рішення про тимчасове, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та 90 днів з дня його припинення або скасування, покладення виконання функцій органу, відповідального за здійснення нагляду, на загальні збори акціонерів (учасників).
6. Установити, що максимальні розміри фінансових санкцій (штрафів), передбачені частиною першою статті 41 цього Закону, з 1 січня 2026 року до 1 січня 2032 року, застосовуються:
протягом 2026 року з коефіцієнтом 0,05;
протягом 2027 року з коефіцієнтом 0,1;
протягом 2028 року з коефіцієнтом 0,2;
протягом 2029 року з коефіцієнтом 0,4;
протягом 2030 року з коефіцієнтом 0,6;
протягом 2031 року з коефіцієнтом 0,8.
7. Кабінету Міністрів України вжити заходів для приведення у відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів, забезпечивши набрання ними чинності одночасно з набранням чинності цим Законом шляхом:
приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечення приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
8. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку до дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.
9. Національному банку України до дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
