Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2025, № 10, ст.33)
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. Частину першу статті 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 6-7, ст. 80; 2018 р., № 6-7, ст. 43) викласти в такій редакції:
"Стаття 3. Інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я".
2. У Законі України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 2-3, ст. 36 із наступними змінами):
1) абзац восьмий частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
"медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності";
2) у статті 7:
частину першу після слів "Медико-соціальна експертиза" доповнити словом "щодо";
частину другу викласти в такій редакції:
"Документи особи з обмеженнями повсякденного функціонування направляються для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю" у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані";
після частини другої доповнити чотирма новими частинами такого змісту:
"Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії першого, другого та інших рівнів відповідно до розподілу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Рішення медико-соціальної експертної комісії з мотивувальною частиною (обґрунтуванням такого рішення) надається особі.
Максимальні строки прийняття рішення за результатами медико-соціальної експертизи визначаються Кабінетом Міністрів України.
Перелік підстав, за яких засідання медико-соціальної експертної комісії проводяться в дистанційному форматі або організовуються виїзні засідання медико-соціальної експертної комісії, або рішення медико-соціальної експертної комісії приймаються заочно, визначається Кабінетом Міністрів України".
У зв’язку з цим частини третю - чотирнадцяту вважати відповідно частинами сьомою - вісімнадцятою;
абзаци п’ятий і шостий частини тринадцятої викласти в такій редакції:
"забезпечують своєчасний огляд (переогляд) повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров’я, осіб з інвалідністю. У разі якщо особа, яка звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров’я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, огляд (переогляд) проводиться за місцем її проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров’я, в яких така особа перебуває на лікуванні;
вносять до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про осіб, які пройшли медико-соціальну експертизу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
доповнити частинами такого змісту:
"Під час проведення експертизи на засіданні медико-соціальної експертної комісії за заявою особи може бути присутній її адвокат, законний представник або представник за довіреністю та/або лікар або фахівець з реабілітації у сфері охорони здоров’я, участь якого особа забезпечує самостійно. Заява в довільній формі має містити дані адвоката, законного представника або представника за довіреністю, а також добровільну згоду особи на розголошення її медичної інформації.
Особа, її адвокат, законний представник або представник за довіреністю має право самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію засідання медико-соціальної експертної комісії щодо такої особи з використанням технічних засобів.
Запис може бути долучений до матеріалів, що подаються у разі оскарження прийнятого рішення.
Особа, її адвокат, законний представник або представник за довіреністю має право за допомогою власних технічних засобів здійснювати фотофіксацію документів, що формуються медико-соціальною експертною комісією в рамках розгляду справи особи.
У разі незгоди з рішенням медико-соціальної експертної комісії першого рівня особа має право подати протягом одного місяця після одержання висновку письмову скаргу до медико-соціальної експертної комісії другого рівня. Медико-соціальна експертна комісія першого рівня, яка проводила експертизу, у триденний строк після надходження відповідної скарги надсилає всі наявні документи на розгляд до медико-соціальної експертної комісії другого рівня, яка протягом одного місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд особи і приймає відповідне рішення.
Рішення медико-соціальної експертної комісії другого рівня може бути оскаржено протягом одного місяця до органу, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Рішення медико-соціальної експертної комісії може бути скасовано в рамках оскарження медико-соціальною експертною комісією вищого рівня.
Рішення медико-соціальної експертної комісії може бути оскаржено до суду в установленому законодавством порядку.
Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії визначається Положенням про медико-соціальну експертизу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок, підстави та строки позбавлення голови і членів медико-соціальної експертної комісії членства в комісіях будь-якого рівня та права виконувати відповідні функції (проводити медико-соціальну експертизу) визначаються Положенням про медико-соціальну експертизу, що затверджується Кабінетом Міністрів України".
3. Частину четверту статті 23 Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я" (Відомості Верховної Ради України, 2021 р., № 8, ст. 59) викласти в такій редакції:
"4. У разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані, особа направляється для проведення експертизи стійкого обмеження життєдіяльності з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю".
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
