Про внесення змін до Календаря профілактичних щеплень в Україні
Відповідно до статті 42 Закону України «Про систему громадського здоров’я», підпункту 3 пункту 2 операційного плану реалізації у 2023–2025 роках Стратегії розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 червня 2023 року № 562, підпункту «б» підпункту 1 пункту 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 грудня 2023 року «Щодо профілактики, ранньої діагностики та лікування злоякісних новоутворень», введеного в дію Указом Президента України від 22 грудня 2023 року № 842/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 грудня 2023 року «Щодо профілактики, ранньої діагностики та лікування злоякісних новоутворень»», підпункту 2 пункту 7 плану дій з реалізації на період до 2025 року Національної стратегії контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2024 року № 730, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України та профілактики вакцинокерованих інфекцій НАКАЗУЮ:
1. Внести зміни до глав 1, 2, розділу II Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року № 551), виклавши їх у новій редакції, що додається.
2. Департаменту громадського здоров’я (Тетяні Скапі) забезпечити:
1) подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України після здійснення державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров’я України — головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна.
4. Цей наказ набирає чинності з 01 січня 2026 року.
ПОГОДЖЕНО: |
|
Зміни
до глав 1, 2 розділу II Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року № 551)
Глави 1, 2 розділу II викласти в такій редакції:
1) щеплення, які проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України та/або інших джерел, не заборонених законодавством, а також за рахунок гуманітарної допомоги:
Щеплення проти | Вік | ||||||||||
2 доби | 2 | 4 | 6 | 12 | 18 | 4 роки | 6 | Дівчата 12–13 | 16 | Дорослі | |
Гепатиту B1 | 1-а доза | 2-а доза | 3-я доза | 4-а доза | |||||||
Туберкульозу2 | Одна доза | ||||||||||
Кашлюка, дифтерії, | 1-а доза | 2-а доза | 3-я доза | 4-а доза | ДП | ДП | ДП | ||||
Поліомієліту4 | 1-а доза (ІПВ) | 2-а доза (ІПВ) | 3-я доза (ІПВ) | 4-а доза (ІПВ) | ІПВ | ||||||
Інфекції, спричиненої Haemophilus | 1-а доза | 2-а доза | 3-я доза | 4-а доза | |||||||
Кору, | 1-а доза | 2-а доза | |||||||||
Папіломавірусної інфекції7 | Одна доза | ||||||||||
__________
1 Планові профілактичні щеплення дітей проти гепатиту B проводяться у віці 2 місяці (1-а доза), 4 місяці (2-а доза), 6 місяців (3-я доза) та 18 місяці (4-а доза) незалежно від маси тіла при народженні. Щепленню проти гепатиту B у першу добу життя підлягають новонароджені незалежно від маси тіла при народжені в наступних ситуаціях:
якщо мати новонародженого HBsAg «+» (позитивна);
якщо у матері новонародженого невизначений HBsAg статус. Щеплення новонародженого проводиться одночасно з дослідженням статусу матері за HBsAg. У разі отримання позитивного результату в матері профілактика гепатиту B у новонародженого проводиться як у випадку щеплення дитини, народженої від HBsAg «+» (позитивної) матері;
якщо у матері новонародженого в анамнезі мав місце діагностований гепатит B або C (пролікований у тому числі);
якщо мати новонародженого має позитивний результат лабораторного серологічного дослідження на вірусний гепатит C (антитіла/антиген);
ВІЛ-експоновані діти;
передчасно народжені діти;
діти з низькою масою тіла при народженні (
якщо в сімейному оточенні є наявний ймовірний контакт з HBsAg «+» (позитивною) особою (спільне проживання або догляд за дитиною);
якщо при обстеженні протягом антенатального / раннього постнатального періоду виявлена патологія, яка є показанням для хірургічного втручання / введення препаратів крові;
схема щеплень дітей, які потребують отримання дози вакцини проти гепатиту B у першу добу життя: 0 (1-а доба, 0-а доза) — 2 місяці (1-а доза) — 4 місяці (2-а доза) — 6 місяців (3-я доза) життя дитини. 0-а доза вакцини вводиться в перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла. Разом з щепленням, але не пізніше першого тижня життя, в іншу ділянку тіла вводиться специфічний імуноглобулін проти гепатиту B з розрахунку 40 МО/кг маси тіла, але не менше 100 МО.
Особливості щеплень осіб, які не отримали планові щеплення відповідно до віку, який зазначений в Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
2 Щепленню для профілактики туберкульозу підлягають усі новонароджені діти, що не мають до цього протипоказань. Щеплення проводиться через 24 години від народження до виписки з пологового стаціонару вакциною для профілактики туберкульозу (далі — БЦЖ). Передчасно народжені діти, які народилися в термін гестації понад 31 тиждень, та діти з низькою вагою при народженні (
Щеплення БЦЖ новонародженим не проводиться, якщо за результатами обстеження в антенатальний період чи при попередній вагітності була народжена дитина з підозрою / діагностованим первинним імунодефіцитом, який є протипоказанням до щеплення БЦЖ, або ж мали місце розвиток ускладнення від введення вакцини БЦЖ. В даному випадку питання про введення БЦЖ відтерміновується до консультації у дитячого імунолога / отримання результатів лабораторного обстеження щодо первинного імунодефіциту.
Діти, які не отримали БЦЖ в пологовому стаціонарі, повинні бути щеплені якомога швидше після виписки. Перед вакцинацією дітей віком до 2 місяців, не щеплених БЦЖ в пологовому стаціонарі, шкірні тести / тести вивільнення гамма-інтерферону не проводяться.
Діти, яким не виповнилося 7 місяців (до 6 місяців 29 днів включно), у разі відсутнього відомого контакту з людиною, яка хворіє на туберкульоз, отримують щеплення проти туберкульозу без попередньої діагностики туберкульозної інфекції шкірними тестами / тестами вивільнення гамма-інтерферону.
Дітям, яким виповнилося 7 місяців, щеплення проти туберкульозу проводяться після попередньої діагностики туберкульозної інфекції шкірними тестами / тестами вивільнення гамма-інтерферону в разі отримання негативного результату.
У разі прийняття рішення за результатами проведення шкірних тестів / тестів вивільнення гамма-інтерферону, щеплення має бути проведене протягом 2 місяців. При перевищені терміну 2 місяці, якщо з будь-яких причин щеплення не було проведене, вакцинація проводиться після повторного проведення шкірних тестів / тестів вивільнення гаммаінтерферону, але не раніше ніж через 6 місяців від попереднього їх проведення.
Вакцинація проти туберкульозу невакцинованим раніше дітям проводиться до виповнення їм 18 років.
Діти, щеплені БЦЖ, у яких не сформувався рубчик, проте є достовірне підтвердження проведення щеплення, не підлягають повторній вакцинації. Не слід проводити подальшу вакцинацію в ділянку тіла, в яку була введена БЦЖ, принаймні протягом трьох місяців. Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
3 Щеплення для профілактики дифтерії (Д), правця (П) та кашлюка (К) проводяться за віком: у 2 місяці (1-а доза), у 4 місяці (2-а доза), у 6 місяців (3-я доза) та у 18 місяців (4-а доза).
Для вакцинації дітей за віком проти кашлюка можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (далі — АаКДП), так і з цільноклітинним (далі — АКДП) кашлюковим компонентом. Перенесений кашлюк в анамнезі не єпротипоказанням до вакцинації проти цієї хвороби.
Щеплення для профілактики дифтерії та правця (ДП) у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі — АДП). Щеплення для профілактики дифтерії та правця (ДП) у 16 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (далі — АДП-М). Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями, які раніше були щеплені, проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М кожні 10 років від попереднього щеплення АДП-М. Для ревакцинації ДП може бути використана вакцина, що включає кашлюковий компонент та дозволена до використання в даному віці, яка придбана за бажанням за власні кошти.
Якщо для екстреної імунопрофілактики правця було використано моновакцину (правцевий анатоксин), то дана доза не зараховується як вакцинація за Календарем. Наступні щеплення за Календарем плануються з дотриманням мінімального інтервалу в 4 тижні.
Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
4 Вакцинація дітей для профілактики поліомієліту проводиться за віком 2 місяці (1-а доза), 4 місяці (2-а доза), 6 місяців (3-я доза), 18 місяців (4-а доза) та 6 років (5-а доза).Для профілактики поліомієліту застосовується інактивована поліомієлітна вакцина (далі — ІПВ). Вакцина ІПВ може бути застосована як окремо, так і в складі комбінованих вакцин. Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
5 Щеплення для профілактики інфекції, спричиненої Haemophilus influenzae типу b (далі — Hib-інфекція), проводиться за віком у 2 місяці (1-а доза), 4 місяці (2-а доза), 6 місяців (3-я доза) та в 18 місяців (4-а доза) життя. Для вакцинації дітей для профілактики Hib-інфекції використовуються як моновакцини, так і комбіновані вакцини,що містять Hib-компонент. Планова вакцинація проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів. У старшому віці вакцинація проти Hib- інфекції проводиться лише за станом здоров’я відповідно до глави 4 цього розділу за окремими показаннями. Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
6 Вакцинація дітей для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців (1-а доза) та у 4 роки (2-а доза).
Перенесене захворювання на одну чи дві з вказаних інфекцій, не є протипоказанням до щеплення з використанням комбінованої вакцини. Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
7 Вакцинація проти папіломавірусної інфекції (далі — ВПЛ) проводиться дівчатам у віці від 12 років до 13 років 11 місяців 29 днів, починаючи з 01 січня 2026 року, одноразово. Дівчатам, яким виповнилось 14 років після 01 січня 2026 року, та хлопчикам вакцинація проти папіломавірусної інфекції проводиться відповідно до розділу III цього Календаря. Дівчатам, які живуть з ВІЛ, та дітям, які постраждали від сексуального насильства, вакцину проти ВПЛ слід вводити якомога раніше, починаючи з 9 років. Вакцинація дівчат, які живуть з ВІЛ, або мають первинний імунодефіцит проводитися з використанням 3-дозної схеми вакцинації.
Вакцинація проти ВПЛ за рахунок коштів Державного бюджету України проводиться до 15 років.
Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
2) щеплення, які не забезпечуються коштом Державного бюджету України:
Щеплення проти | Вік | ||||||||||
2 | 2 | 4 | 6 | 12 | 18 | 4 | 6 | 9 | 16 | Дорослі | |
Пневмококової інфекції1 | Щеплення проводиться після досягнення віку 6 тижнів | ||||||||||
Ротавірусної інфекції2 | Щеплення проводиться після досягнення віку | ||||||||||
Папіломавірусної інфекції3 | Щеплення проводиться після досягнення віку 9 років | ||||||||||
Менінгококової інфекції4 | Щеплення проводиться у відповідності до інструкції до медичного застосування | ||||||||||
Вітряної віспи5 | Щеплення проводиться після досягнення віку 9 місяців | ||||||||||
Грипу6 | Щеплення проводиться після досягнення віку 6 місяців | ||||||||||
Гепатиту А7 | Щеплення проводиться після досягнення віку 12 місяців | ||||||||||
Кліщового енцефаліту8 | Щеплення проводиться після досягнення віку 12 місяців | ||||||||||
Кашлюку9 | Для первинної вакцинації та ревакцинації | ||||||||||
Гепатиту В10 | Раніше невакциновані дорослі | ||||||||||
__________
1 Схеми вакцинації та вік для проведення щеплень визначаються відповідно до інструкції до медичного застосування вакцини.
2 Застосування 2-дозної або 3-дозної схеми вакцинації залежить від вакцини та визначається відповідно до інструкції до медичного застосування (для щеплень з використанням п’ятивалентної ротавірусної вакцинизастосовується 3-дозна схема вакцинації). Вікові обмеження для щеплень становлять: 24 тижні для моновалентної ротавірусної вакцини або 32 тижні для п’ятивалентної ротавірусної вакцини.
3 Схеми вакцинації та вік для проведення щеплень визначаються відповідно до інструкції до медичного застосування вакцини з урахуванням гендерно нейтрального підходу.
4 Схеми вакцинації та вік для проведення щеплень визначаються відповідно до інструкції до медичного застосування вакцини.
5 Вакцинація проводиться сприйнятливих осіб (без анамнезу захворювання або серонегативних). Вакцинація проводиться за схемою послідовного введення 2-х доз з мінімальним інтервалом між ними 6 тижнів. Забороняється вводити 2-у дозу раніше ніж через 4 тижні після введення 1-ї дози.
6 Щороку напередодні (оптимально) / протягом епідемічного сезону грипу.
Для дітей віком до 9 років, якщо дитина вакцинується вперше в житті, необхідно ввести 2 дози вакцини з мінімальним інтервалом 4 тижні. Надалі вакцинація проводиться щороку однією дозою вакцини.
Щеплення проти грипу також проводяться вагітним жінкам на будь-якому терміні вагітності відповідно до інструкції до медичного застосування вакцини.
7 Вакцинація проводиться сприйнятливих осіб (без анамнезу захворювання або серонегативних). Схема вакцинації передбачає введення 2-х доз. 2-а доза вводиться в будь-який час між 6 місяцями та 5 роками після введення 1-ї дози, оптимально — між 6 і 12 місяцями після введення 1-ї дози вакцини.
8 Схема вакцинації передбачає введення 3-х доз: 1-а доза (вибрана дата), 2-а доза через 1–3 місяці після введення 1-ї дози, 3-я доза через 5–12 місяців після введення 2-ї дози. Перша ревакцинація проводиться через 3 роки після введення 3-ї дози. Надалі ревакцинація проводиться кожні 5 років.
Для осіб віком понад 60 років ревакцинація проводиться кожні 3 роки.
9 Вакцина, що містить кашлюковий компонент, дозволена:
для ревакцинації за віком в 6, 16 років з наступною ревакцинацією кожні 10 років;
для вакцинації жінок при кожній вагітності після 16 тижня гестації.
10 Вакцинація проводиться сприйнятливих (без анамнезу захворювання або серонегативних) або невакцинованих раніше осіб. Схема вакцинації передбачає введення 3-х доз: 1-а доза (вибрана дата), 2-а доза через 1 місяць після введення 1-ї дози, 3-я доза через 6 місяців після введення 1-ї дози.
2. Обов’язкові щеплення осіб з порушенням Календаря та осіб, які отримали щеплення за Календарем інших країн
Щеплення осіб з порушенням цього Календаря проводиться з дотриманням мінімальних інтервалів.
Не слід розпочинати серію вакцинації спочатку, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло, якщо іншого не передбачено інструкцією до медичного застосування вакцини. Необхідно ввести дози, яких не вистачає, за графіком з дотриманням мінімальних інтервалів.
Мінімальний інтервал — інтервал, який допускається до введення вакцини / анатоксину проти однієї і тієї самої інфекції особам з порушенням цього Календаря. Введення чергової дози вакцини / анатоксину з меншим, ніж мінімальний, інтервалом не зараховується. При виборі схеми вакцинації необхідно керуватися інструкцією до медичного застосування вакцини / анатоксину.
Для дітей віком від 3 місяців до 6 років 11 місяців 29 днів
Щеплення проти | Мінімальний інтервал між введенням доз вакцини | |||
1–2-а дози | 2–3-я дози | 3–4-а дози | ||
1 | 2 | 3 | 4 | |
Кашлюка, дифтерії, правця1 | до 1 року | 4 тижні | 4 тижні | 6 місяців |
старше 1 року | 4 тижні | 6 місяців | за Календарем, якщо інтервал між першою ревакцинацію і ревакцинацію за віком становить понад 1 рік | |
Поліомієліту2 | 4 тижні | 4 тижні | 6 місяців | |
Гепатит В3 | 4 тижні | 4 тижні | — | |
Кору, епідемічного паротиту, краснухи4 | 4 тижні | — | — | |
Інфекції, спричиненої Haemophilus influenzae типу b5 | 4 тижні, | 4 тижні, | 6 місяців, | |
Туберкульозу6 | Вводиться одноразово до 18 років | |||
Для дітей віком від 7 до 17 років 11 місяців 29 днів та дорослих
Щеплення проти | Мінімальний інтервал між введенням доз вакцини | ||
1–2-а дози | 2–3-я дози | Ревакцинація | |
Дифтерії, правця1 | 4 тижні | 6 місяців | наступні кожні 10 років |
Поліомієліту2 | 4 тижні | 4 тижні | 6 місяців |
Гепатиту В3 | 4 тижні | 4 тижні | — |
Кору, епідемічного паротиту, | 4 тижні | — | — |
Туберкульозу6 | Вводиться одноразово до 18 років | ||
Папіломавірусної інфекції7 | Вводиться одноразово до 15 років | ||
__________
1 Для вакцинації дітей віком до 6 років 11 місяців 29 днів проти дифтерії (Д), правця (П) та кашлюка (К) використовуються як АаКДП, так і АКДП.
АаКДП, придбана за бажанням батьків, інших законних представників дітей за власні кошти, може використовуватись для щеплень як до, так і після виконання дитині віку 7 років, якщо це не заборонено інструкцією до медичного застосування вакцини.
Щеплення дітей до року (від 3 місяців і до 1 року) розпочинається у визначений день з подальшим дотриманням мінімальних інтервалів між 1-ю і 2-ю, 2-ю і 3-ю дозами щонайменше 4 тижні з урахуванням вакцинації за віком. Наступні дози щеплень вводяться за Календарем щеплень.
У дітей віком від 1 року до 6 років 11 місяців 29 днів, які не отримали жодного щеплення для профілактики дифтерії (Д) та правця (П) та кашлюка (К), для первинного вакцинального комплексу використовують 3-дозну схему вакцинації вакцинації АаКДП / АКДП з дотриманням мінімального інтервалу між 1-ю та 2-ю дозами 4 тижні, між 2-ю та 3-ю дозами — 6 місяців. Наступна ревакцинація здійснюється за Календарем щеплень, якщо інтервал між 1-ю ревакцинацію і ревакцинацію за віком становить понад 1 рік.
У випадку, якщо введення 3-ї дози вакцини припадає на вік після 5 років, дана доза зараховується як ревакцинація за віком в 6 років. У випадку введення 3-ї дози раніше 5 років. проводять ревакцинацію за віком в 6 років.
У дітей віком від 7 років до 17 років 11 місяців 29 днів та дорослих, які не отримали жодного щеплення для профілактики вказаних інфекцій, для первинного вакцинального комплексу використовують 3-дозну схему введення вакцини, що містить правцевий та дифтерійний анатоксини, з дотриманням мінімального інтервалу між 1-ю та 2-ю дозами 4 тижні, між 2-ю та 3-ю дозами — 6 місяців відповідно до інструкції до медичного застосування вакцини.
АаКДП, придбана за бажанням за власні кошти, може використовуватись для щеплень дорослих, якщо це не заборонено інструкцією до медичного застосування.
Для ревакцинації проти дифтерії (Д) та правця (П) може бути використана будь-яка вакцина, що містить відповідні анатоксини, та дозволена до використання у даному віці згідно з інструкцією із застосування, затвердженою в установленому порядку.
У разі отримання щеплення дитиною за Календарем інших країн рекомендовано провести ревакцинацію у 6 років вакциною, що містить правцевий та дифтерійний анатоксини, якщо минув інтервал понад один рік після останньої ревакцинації.
Якщо інтервал після останньої ревакцинації становить менше року, ревакцинація зараховується як щеплення за віком у 6 років.
2 Якщо ревакцинація проти поліомієліту збігається з віком проведення ревакцинації в 6 років, перша ревакцинація зараховується як ревакцинація за віком у 6 років.
Щеплення дітей з порушенням цього Календаря призначаються лікарем з такого розрахунку, щоб дитина встигла одержати чотири щеплення проти поліомієліту до віку 17 років 11 місяців 29 днів. У разі неможливості отримати 4 дози вакцини проти поліомієліту дитиною до віку 17 років 11 місяців 29 днів вводять стільки доз, скільки дитина встигне отримати до виповнення їй зазначеного віку.
Щеплення незалежно від віку проводиться інактивованою вакциною проти поліомієліту (ІПВ).
Особам, старшим 18 рів, вакцинація проводиться за епідемічними показаннями.
3 Якщо вакцинація розпочинається пізніше 3-го місяця життя дитини, щеплення плануються з урахуванням мінімального інтервалу між дозами. Щеплення проти гепатиту B проводиться дітям до досягнення віку 18 років Вакцинація проти гепатиту B вважається завершеною при отриманні особою щонайменше трьох щеплень. Разом з тим, при використанні комбінованої вакцини, до складу якої входить вакцина проти гепатиту B та яка придбана за бажанням батьків, інших законних представників дітей за власні кошти, схема вакцинації може передбачати введення 4 дози. В даному разі, мінімальний інтервал між введенням доз вакцини проти гепатиту B визначається схемою застосування комбінованої вакцини відповідно до інструкції до медичного застосування.
4 Дітям, що не були вакциновані проти кору, епідемічного паротиту та краснухи за віком у 12 місяців та в 4 роки 11 місяців 29 днів, щеплення починають робити у будь-якому віці до 17 років 11 місяців 29 днів. Дитина має отримати 2 дози з дотриманням між ними мінімального інтервалу введення.
Вакцинація проти кору, епідемічного паротиту та краснухи дітей вважається завершеною, якщо дитина отримала два щеплення до кожної із зазначених інфекцій з мінімальним інтервалом між 1-ю та 2-ю дозами 4 тижні та за умови, що 1-у дозу вакцини було введено у віці 12 місяців та пізніше.
Якщо 1-у дозу вакцини було введено до виконання віку 12 місяців життя, дана доза вакцини не зараховується до курсу щеплень.
Проте, у випадку, якщо дитина з будь-яких причин отримала 1-у дозу після 11 місяців життя, у якості винятку ця доза зараховується і щеплення вважається повноцінним, коли дитина отримала 2-у дозу після 12 місяців життя та не раніше ніж минуло 3 міс. від введення 1-ї вакцини.
Якщо 2-а доза вакцини була введена протягом чотирьох днів до закінчення мінімального інтервалу (не раніше 24 дня) після введення 1-ї дози вакцини, така доза зараховується.
Якщо дитина отримала 2-у дозу вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи раніше досягнення віку 4 років, але з дотриманням мінімального інтервалу між введенням 1-ї та 2-ї дози вакцини, у введенні дози у віці 4 років не має потреби.
Допускається введення 3-ї дози вакцини проти кору у складі комбінованої вакцини проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, якщо дитина раніше отримала лише одну дозу вакцини проти краснухи та/або епідемічного паротиту.
5 Вакцинація проти Hib-інфекції проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів.
У старшому віці вакцинація проти Hib-інфекції проводиться лише за станом здоров’я відповідно до положень глави 4 цього розділу.
6 Щеплення проти туберкульозу раніше невакцинованих дітей проводяться до виконання 18 років. Щеплення раніше невакцинованих дорослих проводиться при наявності факторів професійного ризику.
Діти, які не отримали БЦЖ в пологовому стаціонарі, повинні бути щеплені якомога швидше після виписки. Перед вакцинацією дітей віком до 2 місяців, не щеплених БЦЖ в пологовому стаціонарі, шкірні тести / тести вивільнення гамма-інтерферону не проводяться.
Діти, яким не виповнилося 7 місяців (до 6 місяців 29 днів включно), у разі відсутнього відомого контакту з людиною, яка хворіє на туберкульоз, отримують щеплення проти туберкульозу без попередньої діагностики туберкульозної інфекції шкірними тестами / тестами вивільнення гамма-інтерферону.
Дітям, яким виповнилося 7 місяців, щеплення проти туберкульозу проводяться після попередньої діагностики туберкульозної інфекції шкірними тестами / тестами вивільнення гамма-інтерферону в разі отримання негативного результату.
У разі прийняття рішення за результатами проведення шкірних тестів / тестів вивільнення гамма-інтерферону, щеплення має бути проведене протягом 2 місяців. При перевищені терміну 2 місяці, якщо з будь-яких причин щеплення не було проведене, вакцинація проводиться після повторного проведення шкірних тестів / тестів вивільнення гаммаінтерферону, але не раніше ніж через 6 місяців від попереднього їх проведення.
Вакцинація проти туберкульозу нещепленим раніше дітям проводиться до виповнення їм 18 років.
Діти, щеплені БЦЖ, у яких не сформувався рубчик, проте є достовірне підтвердження проведення щеплення, не підлягають повторній вакцинації.
Не слід проводити подальшу вакцинацію в ділянку тіла, в яку була введена БЦЖ, принаймні протягом трьох місяців.
7 Дівчатам, яким виповнилось 15 років після 01 січня 2026 року, та хлопчикам вакцинація проти ВПЛ проводиться відповідно до розділу III цього Календаря (окрім дівчат, які живуть з ВІЛ, або мають первинний імунодефіцит, та дітей, які постраждали від сексуального насильства).
При проведенні щеплень із застосуванням окремих вакцин або анатоксинів для профілактики вакцинокерованих інфекційних хвороб необхідно дотримуватися таких особливостей їх введення:
Поєднання препаратів для щеплення | Можливе поєднання |
≥2 інактивованих вакцин та/або анатоксинів | Вакцини та/або анатоксини можуть бути введені |
Живі вакцини + інактивовані вакцини | |
≥2 живих вакцин для парентерального введення (крім БЦЖ) | Вакцини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з інтервалом не менше 4 тижнів, якщо іншого не зазначено в інструкції до медичного застосування |
Вакцини проти туберкульозу (БЦЖ) | Вакцини та/або анатоксини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з будь-яким інтервалом між введенням, якщо іншого не зазначено в інструкції до медичного застосування |
Живі вакцини для орального введення + будь-яка інша вакцина | Вакцини та/або анатоксини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з будь-яким інтервалом між введенням доз, якщо іншого не зазначено в інструкції до медичного застосування |
За потреби лікар має право ввести всі вакцини / анатоксини, що показані за цим Календарем, за одне відвідування особою закладу охорони здоров’я.
Введення парентеральних вакцин можна здійснювати в одну ділянку тіла при дотриманні відстані між ін’єкціями в 2,5 см або в різні ділянки тіла за умови, що це не суперечить інструкції до медичного застосування конкретної вакцини / анатоксину.
Вакцина БЦЖ має вводитися в різні ділянки тіла з іншими вакцинами при одночасному введенні. Не слід проводити подальшу вакцинацію в ділянку тіла, в яку була введена БЦЖ, принаймні протягом 3-х місяців.
В іншому випадку лікар планує такі щеплення з урахуванням мінімальних інтервалів між введенням вакцин/анатоксинів.».
