Про утворення Національної ради з питань гарантування прав дитини
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Утворити Національну раду з питань гарантування прав дитини у складі згідно з додатком.
2. Затвердити Положення про Національну раду з питань гарантування прав дитини, що додається.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
СКЛАД
Національної ради з питань гарантування прав дитини
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, голова Національної ради
Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр цифрової трансформації, заступник голови Національної ради
Голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, секретар Національної ради
Віце-прем’єр-міністр з відновлення України - Міністр розвитку громад та територій
Віце-прем’єр-міністр з гуманітарної політики України - Міністр культури
Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності
Перший заступник Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності
Голова Державної служби у справах дітей
Голова Державної служби з питань праці
Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (за згодою)
Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики (за згодою)
Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій (за згодою)
Голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (за згодою)
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (за згодою)
Радник-Уповноважений Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації (за згодою)
Радник-Уповноважений Президента України з питань безбар’єрності (за згодою)
Голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей (за згодою)
Голова Офісу дітей та молоді “ДІйМО” (за згодою)
Перший віце-президент Національної академії медичних наук України (за згодою)
Перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України (за згодою)
Заступники голів обласних, Київської міської держадміністрацій (за згодою)
Директор Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи Національної академії наук України (за згодою)
Голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, радник голови Національної ради (за згодою)
Представники громадських та міжнародних організацій, діяльність яких пов’язана із забезпеченням захисту прав дітей (за згодою)
ПОЛОЖЕННЯ
про Національну раду з питань гарантування прав дитини
1. Національна рада з питань гарантування прав дитини (далі - Національна рада) є консультативно-дорадчим органом, утвореним Кабінетом Міністрів України з метою підготовки пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері охорони дитинства.
2. Національна рада у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, Указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями Національної ради є:
сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади у сфері охорони дитинства;
підготовка пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері охорони дитинства;
визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань, що виникають під час формування та реалізації державної політики у сфері охорони дитинства;
здійснення загальної координації та забезпечення узгодженості впровадження стратегій, реформ, державних та міжнародних ініціатив у сфері охорони дитинства, включаючи виконання зобов’язань України відповідно до Конвенції ООН про права дитини та інших міжнародних актів, а також впровадження Європейської гарантії для дітей.
4. Національна рада відповідно до покладених на неї завдань:
1) проводить аналіз стану справ та проблем, що виникають у процесі формування та реалізації державної політики у сфері охорони дитинства, зокрема з питань дитячої бідності та соціального відчуження;
2) вивчає результати діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до її повноважень, а також забезпечує сприяння координації впровадження стратегічних документів, реформ і міжнародних ініціатив у сфері охорони дитинства;
3) бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення виконання завдань державної політики у сфері охорони дитинства та на приведення законодавства України у сфері охорони дитинства у відповідність з європейськими стандартами;
4) подає Кабінетові Міністрів України розроблені за результатами своєї роботи пропозиції та рекомендації;
5) схвалює та подає в установленому порядку на розгляд Президента України щорічну державну доповідь про становище дітей в Україні та стан реалізації державної політики у сфері охорони дитинства;
6) заслуховує та схвалює інформацію про стан виконання Національного плану щодо впровадження Європейської гарантії для дітей в Україні на період до 2030 року для подання Європейській Комісії, Раді Європейського Союзу.
5. Національна рада має право:
1) отримувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
2) залучати до участі у своїй роботі представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежних експертів (за згодою) з метою підготовки пропозицій та рекомендацій з актуальних питань правового і соціального захисту дітей;
3) утворювати у разі потреби для виконання покладених на неї завдань постійні або тимчасові робочі групи;
4) організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад та інших заходів.
6. Національна рада під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, а також з відповідними міжнародними організаціями та органами зарубіжних країн.
7. Посадовий склад Національної ради затверджує Кабінет Міністрів України.
8. Голова, його заступники, радник та члени Національної ради беруть участь у її роботі на громадських засадах.
9. Формою роботи Національної ради є засідання, які проводяться за рішенням її голови, але не менше ніж один раз на три місяці. Дата проведення засідання та порядок денний повідомляються членам Національної ради не пізніше ніж за тиждень до засідання.
Голова (заступник голови) Національної ради може прийняти рішення про проведення засідання Національної ради з використанням послуг міжособистісних електронних комунікацій (відеозв’язку) через Інтернет або про участь члена Національної ради в такому режимі у засіданні.
Засідання Національної ради веде голова або за дорученням голови один з його заступників.
Засідання Національної ради є правоможним, якщо на ньому присутні не менше ніж половина її членів.
Радник голови Національної ради може вносити пропозиції щодо питань для обговорення на засіданнях Національної ради.
Для участі у засіданнях Національної ради можуть запрошуватися посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також представники відповідних міжнародних організацій та органів зарубіжних країн.
Засідання Національної ради може бути скликане позачергово за ініціативою голови Національної ради або його заступника у разі виникнення надзвичайних ситуацій або необхідності невідкладного вирішення питань у сфері охорони дитинства.
10. У разі коли член Національної ради з об’єктивних причин не може бути присутнім на засіданні, у засіданні бере участь його представник.
Представник члена Національної ради не може брати участь у голосуванні.
11. Національна рада на своїх засіданнях розробляє пропозиції та рекомендації, що належать до її повноважень.
Пропозиції та рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більш як половина присутніх на засіданні членів Національної ради. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Національної ради.
12. Пропозиції та рекомендації Національної ради оформляються протоколом, який підписується її головою і надсилається всім членам Національної ради та Кабінету Міністрів України.
Пропозиції та рекомендації Національної ради можуть бути реалізовані шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України рішення, проект якого вносить орган виконавчої влади відповідно до своїх повноважень.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади повідомляють Національній раді про результати розгляду пропозицій та рекомендацій.
13. Голова (заступник голови) Національної ради затверджує зміст щорічної державної доповіді про становище дітей в Україні у попередньому році та рекомендації з її підготовки.
14. Про свою діяльність і прийняті рішення Національна рада систематично інформує громадськість у медіа.
15. Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Національної ради здійснює Мінсоцполітики.
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Абзац перший пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 767 “Про реалізацію Конвенції ООН про права дитини, Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей, Національної програми “Діти України” та підготовку щорічної державної доповіді про становище дітей в Україні” (ЗП України, 1996 р., № 14, ст. 392).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2000 р. № 1200 “Про утворення Міжвідомчої комісії з питань охорони дитинства” (Офіційний вісник України, 2000 р., № 32, ст. 1349).
3. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 р. № 906 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 25, ст. 1196).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2003 р. № 1830 “Про внесення зміни до Положення про Міжвідомчу комісію з питань охорони дитинства” (Офіційний вісник України, 2003 р., № 48, ст. 2515).
5. Пункт 5 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1572 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 46, ст. 3055).
6. Пункт 6 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 р. № 305 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 16, ст. 845).
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 р. № 86 “Про внесення змін до Положення про Міжвідомчу комісію з питань охорони дитинства” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 5, ст. 227).
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 483 “Про внесення змін до Положення про Міжвідомчу комісію з питань охорони дитинства” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 42, ст. 1616).
9. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2013 р. № 399 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 43, ст. 1542).
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 504 “Про внесення змін до Положення про Міжвідомчу комісію з питань охорони дитинства” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2292).
11. Пункт 8 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 294 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 38, ст. 1204).
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 955 “Про внесення змін до Положення про Міжвідомчу комісію з питань охорони дитинства” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 92, ст. 3058).
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 901 “Про внесення змін до Положення про Міжвідомчу комісію з питань охорони дитинства” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 81, ст. 2618).
