ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 255 від 31.05.2002
Про цілеспрямовані дії по відшкодуваннюподатку на додану вартість
Аналіз надходжень до бюджету податку на додану вартість за
2001 рік засвідчив, що в порівнянні з 2000 роком надходження до
бюджету збільшилися лише на 100,0 млн. грн., в той час як суми
податку на додану вартість, що відшкодовані з бюджету, зросли на
4,2 млрд. грн., або на 145,6 відсотка. В 2000 році відшкодовано з
бюджету сум ПДВ - 9,2 млрд. грн., а в 2001 році - 13,4 млрд. грн.
Виходячи з наведеного Н А К А З У Ю:
1. Головам ДПА в Автономній Республіці Крим, областях,
м.Києві та Севастополі: 1.1. Проаналізувати зростання бюджетного відшкодування у 2001
році в порівнянні з 2000 роком та співставити це зростання зі
зростанням бази оподаткування податком на додану вартість в
розрізі кожного підприємства, у якого за підсумками 2001 року було
від'ємне значення податку на додану вартість; 1.2. Підрозділам оподаткування юридичних осіб згрупувати
підприємства, які за 2001 рік відпрацювали з від'ємним значенням
податку на додану вартість, за причинами його виникнення і скласти
окремі переліки вказаних підприємств (причини виникнення
від'ємного значення ПДВ зазначені у додатку 1); 1.3. Підрозділам оподаткування юридичних осіб разом з
підрозділами податкової міліції проаналізувати вказані переліки
підприємств і визначити ті, що потребують документальних
перевірок, та скласти нові обгрунтовані переліки, затвердити їх
належним чином та передати підрозділам податкового аудиту та
валютного контролю для проведення документальних перевірок; 1.4. Підрозділам податкового аудиту та валютного контролю
провести документальні перевірки всіх підприємств згідно із
затвердженим переліком та відповідно до вимог програми перевірки,
що додається (додаток 1).
2. Головному управлінню внутрівідомчого контролю, Головному
управлінню податкового аудиту та валютного контролю, Головному
управлінню податку на додану вартість, Головному управлінню
податкової міліції ДПА України при проведенні комплексних
перевірок обласних ДПА з питань організації
контрольно-перевірочної роботи обов'язково в межах своїх
повноважень вимагати: - аналіз зростання бюджетного відшкодування у 2001 році в
порівнянні з 2000 роком та співставлення цього зростання з ростом
бази оподаткування податком на додану вартість в розрізі кожного
підприємства, у якого за підсумками 2001 року було від'ємне
значення податку на додану вартість (у табличній формі); - відомості по підприємствах, які за 2001 рік відпрацювали з
від'ємним значенням податку на додану вартість, згрупованих за
причинами його виникнення з приводу об'єктивності відбору
платників податку до документальної перевірки згідно з переліком
підприємств, затвердженим головою (начальником) ДПА (ДПІ). Проводити аналіз актів документальних перевірок, по яких було
проведено відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість,
щодо додержання вимог цієї програми, починаючи з 01.06.2002 року.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Оперенка Г.М.
Голова М.Азаров
Додаток 1до наказу Державної податкової
адміністрації України
від 31 травня 2002 р. N 255
Програма
проведення документальних перевірок з питань правильностізаявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ
У додатку 8 до наказу ДПА України від 15.08.98 N 376
Методичних вказівок по організації порядку адміністрування
відшкодування податку на додану вартість зазначені 5 причин
виникнення від'ємного значення ПДВ, а саме: - продаж товарів, що були вивезені платником податку за межі
митного кордону України, коли операції оподатковуються за нульовою
ставкою ПДВ; - придбання основних засобів, які використовуються у
господарській діяльності платника податку; - наявність залишків готової продукції на складі; - придбання товарно-матеріальних цінностей у великих
розмірах; - продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання або
митну вартість. При проведенні документальних перевірок обов'язково
з'ясовувати, чи було отримано підприємством, що перевіряється,
бюджетне відшкодування у минулих роках, по яких минув строк
позовної давності, про що отримувати інформацію з управлінь
звітності, використавши її при проведенні документальних
перевірок, наприклад: якщо суб'єкт підприємницької діяльності отримав бюджетне
відшкодування по декларації за січень 1998 року по податковій
накладній, отриманій від продавця 20 листопада 1997 року,
виписаній на товари (роботи, послуги), за які не проведено
розрахунків станом на 20 листопада 2000 року, то такий суб'єкт
підприємницької діяльності мав би у листопаді 2000 року збільшити
доходи на суму кредиторської заборгованості, по якій минув термін
позовної давності - 1095 днів, і, відповідно, зменшити суму
податкового кредиту, оскільки у суб'єкта не відбувається
компенсації валових витрат (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 Закону
України від 03.04.97 N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) "Про податок на
додану вартість"). Відповідно до пункту 1.25 Закону України від 22.05.97
N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) "Про оподаткування прибутку підприємств"
однією з ознак безнадійної заборгованості є заборгованість по
зобов'язаннях, за якими минув термін позовної давності. Сума
заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною
особою, що залишилася нестягнутою після закінчення терміну
позовної давності, згідно з пунктом 1.22 та підпунктом 4.1.6
пункту 4.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 283/97-ВР ) відноситься до безповоротної фінансової допомоги та
до доходів, отриманих з інших джерел та від позареалізаційних
операцій. При розгляді причин виникнення від'ємного значення ПДВ
обов'язково в акті документальної перевірки конкретно розписувати: Щодо першої причини (продаж товарів, що були вивезені
платником податку за межі митного кордону України, коли операції
оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ), - крім обов'язкових
вимог (контракти, умови розрахунків, кількість, вартість та інше)
вказати умови вивезення (експортування) платником податків товарів
за межі митного кордону України згідно з Міжнародними правилами
тлумачення торгових термінів "Інкотермс" ( 988_007 ). З'ясувати,
чи дають змогу умови поставки, визначені у графі 20 ВМД,
стверджувати, що товари вивезені (експортовані) платником податку.
Якщо право власності на товари перейшло на території України
нерезиденту, який в подальшому його вивозить (експортує) за межі
митних кордонів України, то це необхідно відобразити в акті. Щодо другої причини (придбання основних засобів, які
використовуються у господарській діяльності платника податку), -
вказати, що було придбано (обладнання, споруда, будівництво
об'єкту). Підпунктом 7.4.1 Закону України "Про податок на додану
вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) визначено, що
суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням)
основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу
податкового кредиту незалежно від строків введення в експлуатацію
основних фондів, а також від того, чи має платник податку
оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду. Як бачимо, що право на податковий кредит платник податку
отримує і при придбанні основних фондів у сторонніх організацій, і
при їх спорудженні незалежно від строків введення їх в
експлуатацію. Проте головним критерієм для отримання права на
податковий кредит по придбаних або споруджених основних фондах є
їх участь у господарській діяльності, як це передбачено пунктом
8.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 283/97-ВР ), яким визначено, що під терміном "основні фонди"
слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у
господарській діяльності платника податку протягом періоду, який
перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію
таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово
зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Отже, суми
податкового кредиту, сплачені (нараховані) за придбані основні
фонди, приймаються на розрахунки з бюджетом від моменту їх участі
у господарській діяльності. Щодо третьої та четвертої причин (наявність залишків готової
продукції на складі та придбання товарно-матеріальних цінностей у
великих розмірах), - необхідно з'ясувати наявність складських
приміщень, на яких зберігаються залишки готової продукції та ТМЦ;
зазначити в акті відповідальних за оприбуткування на склади
готової продукції та ТМЦ осіб, співставити з декларацією про
прибуток підприємства щодо приросту ТМЦ. У разі відсутності
власних складських приміщень за допомогою підрозділів податкової
міліції з'ясувати, де містяться залишки готової продукції та ТМЦ. Щодо п'ятої причини (продаж товарів за цінами, нижчими за
ціну придбання), - необхідно вказувати відповідність проведеної
уцінки товарів вимогам Положення про порядок уцінки і реалізації
продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку,
продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових
товарно-матеріальних цінностей, затвердженого наказом Міністерства
економіки України і Міністерства фінансів України від 15.12.99
N 149/300 ( z0921-99 ) та зареєстрованого у Міністерстві юстиції
України 29 грудня 1999 року за N 921/4214. У разі якщо уцінку товарів проведено з порушенням вимог
вказаного Положення ( z0921-99 ), без врахування наявності джерела
для такої уцінки товарів, що призвело до виникнення від'ємного
значення ПДВ і як наслідок - до бюджетного відшкодування, то суми
податку на додану вартість, сплачені (нараховані) за придбані
товари на розрахунки з бюджетом не повинні прийматися, оскільки до
валових витрат відноситься лише вартість зіпсованих товарів або
тих, яких не вистачає при відсутності винних (суми ПДВ, сплачені
(нараховані) за придбані товари (роботи, послуги), відносяться до
податкового кредиту, у разі якщо вартість вказаних товарів (робіт,
послуг) відноситься до валових витрат). Крім того, необхідно дотримуватися положень Стандарту 9
"Запаси" бухгалтерського обліку, яким визначено, що суми нестач і
витрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних
винуватців відображаються на позабалансових рахунках.
"Бухгалтер", N 30 (ч.II) - 31, серпень, 2002 р.
