Правова позиція
Європейського суду з прав людини
згідно з Рішенням
від 04 грудня 2025 року
у справі «COOPERATIVA DE CONSTRUCŢIE A LOCUINŢELOR NR. 162 v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA»
за заявою № 13948/15
Щодо відмови у звільненні від сплати судових витрат без проведення індивідуальної оцінки фінансового стану юридичної особи
Фабула справи: компанія-заявник скаржилася відповідно до статті 6 § 1 Конвенції на те, що національні суди належним чином не розглянули її клопотання про звільнення від судових зборів на підставі арешту її єдиного банківського рахунку у зв'язку з нездатністю сплатити непогашені рахунки постачальника послуг.
Правове обґрунтування: загальні принципи щодо права на доступ до суду щодо стягнення судових зборів були узагальнені, наприклад, у справах Kreuz v. Poland (№ 28249/95, §§ 52-57, ECHR 2001-VI, з подальшими посиланнями), Clionov v. Moldova (№ 13229/04, § 39, 9 жовтня 2007 р.) та Tudor‑Comert v. Moldova (№ 27888/04, § 35, 4 листопада 2008 р.).
Суд послідовно постановляв, що судові збори та процесуальні витрати як такі не порушують автоматично право на доступ до суду. Відмова у скасуванні сплати зборів повинна ґрунтуватися на відповідних та достатніх підставах, що забезпечують збереження фундаментального характеру права на доступ до суду. Однак надмірні збори або необґрунтована відмова у звільненні від сплати зборів, з огляду на ситуацію компанії-заявника, можуть становити порушення, якщо вони накладають непропорційний тягар, фактично блокуючи доступ до судів та порушуючи саму суть права на доступ.
Висновки: Суд зазначає, що судові збори, які компанія-заявник була зобов'язана сплатити згідно з національним законодавством, не виглядають надмірними.
Суд, однак, зазначає, що єдиний банківський рахунок компанії було арештовано, і що вона надала довідку, яка підтверджує цей факт. Вона також стверджувала, що її фінансова неплатоспроможність була прямим наслідком непогашених боргів сторін, проти яких вона намагалася подати позов, і що, як юридична особа, вона не мала інших ресурсів у своєму розпорядженні. Незважаючи на причини, висунуті компанією-заявником, та надані докази, національні суди відхилили клопотання про звільнення, не розглянувши ці докази та не надавши інших достатніх підстав для свого рішення.
З огляду на ці міркування, Суд вважає, що відмова у звільненні від сплати судових витрат за відсутності індивідуальної оцінки фінансового стану компанії-заявника та зв'язку між її фінансовими труднощами та цивільним позовом, за яким було заявлено доступ до суду, порушила саму сутність її права на доступ до суду. Відповідно, мало місце порушення статті 6 § 1 Конвенції.
Констатовані порушення: право на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції).
Ключові слова: умови звільнення від судових витрат, пільги при сплаті судового збору, право на доступ до правосуддя
