Правова позиція
Європейського суду з прав людини
згідно з Рішенням
від 02 липня 2026 року
у справі «BAŞTOVOI v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA»
за заявою № 22126/15
Щодо порушення презумпції невинуватості внаслідок опублікування органом влади пресрелізу та відеозапису затримання і обшуку, які створювали враження про винуватість особи до встановлення цього судом
Фабула справи: заявник скаржився за пунктом 2 статті 6 та статтею 8 Конвенції, що органи розслідування завдали шкоди його репутації та втрутилися у його приватне життя, опублікувавши пресреліз із зазначенням його імені та відеозапис його затримання й обшуку його житла у спосіб, спрямований на створення враження, що він є винним у вчиненні кримінального правопорушення до того, як будь-який суд визнав його винним.
Заявник є колишнім членом парламенту та був депутатом першого Парламенту Республіки Молдова.
2 серпня 2011 року заявника було затримано поліцією за підозрою у замаху на вбивство, і того самого дня в його житлі було проведено обшук. І затримання, і обшук були зафіксовані на відео.
13 жовтня 2011 року Міністерство внутрішніх справ опублікувало на своєму вебсайті пресреліз, супроводжений відеозаписом затримання та обшуку.
27 лютого 2014 року заявник подав цивільний позов проти Міністерства внутрішніх справ, вимагаючи відшкодування моральної шкоди, яку, за його твердженням, було спричинено порушенням презумпції невинуватості та втручанням у його приватне життя внаслідок пресрелізу від 13 жовтня 2011 року.
3 липня 2014 року суд району Кишинева відхилив вимоги заявника, не встановивши порушення презумпції невинуватості або його права на повагу до приватного життя. Він постановив, що пресреліз було опубліковано з метою інформування громадськості про ймовірну злочинну діяльність та затриманого підозрюваного.
23 жовтня 2014 року Апеляційний суд Кишинева відхилив апеляційну скаргу заявника, погодившись з аргументами суду першої інстанції.
28 січня 2015 року Верховний суд оголосив касаційну скаргу заявника неприйнятною.
Кримінальне провадження щодо заявника після кількох повторних розглядів досі перебуває на розгляді Апеляційного суду Кишинева.
Правове обґрунтування: загальні принципи щодо презумпції невинуватості були узагальнені у справі Popovici v. Moldova (nos. 289/04 and 41194/04, § 78, 27 November 2007), а нещодавно — у справі Mamaladze v. Georgia (no. 9487/19, §§ 105-09, 3 November 2022). Чи порушує заява посадової особи принцип презумпції невинуватості, має визначатися в контексті конкретних обставин, за яких відповідна заява була зроблена. У будь-якому разі висловлені думки не можуть становити заяви посадової особи про винуватість заявника, які заохочували б громадськість вважати його винним і наперед визначали б оцінку фактів компетентним судовим органом.
Суд наголошує на важливості вибору слів посадовими особами у своїх заявах до того, як особу було суджено та визнано винною у конкретному кримінальному правопорушенні (див. Nešťák v. Slovakia, no. 65559/01, §§ 88 and 89, 27 February 2007, та Ismoilov and Others v. Russia, no. 2947/06, § 166, 24 April 2008).
Висновки: Суд зазначає, що пресреліз, опублікований Міністерством внутрішніх справ на його вебсайті, був виданий у контексті кримінального розслідування на його ранніх стадіях і стосувався заявника із зазначенням його імені та двох інших невстановлених підозрюваних. Пресреліз зображував заявника як «викритого» виконавця кримінального правопорушення, і хоча в ньому його називали «підозрюваним», також використовувалися такі формулювання, як «було зібрано достатньо доказів для доведення винуватості» та що встановлений підозрюваний «визнав свою вину». Пресреліз також супроводжувався відеозаписом затримання заявника та обшуку його житла.
У цій справі заяви були частиною пресрелізу, а не будь-якою процесуальною дією в межах розслідування. Хоча пресреліз мав на меті інформувати широку громадськість про поточне кримінальне провадження, його зміст явно виходив за межі інформаційного повідомлення про те, що заявника лише підозрювали у вчиненні злочину. Використана мова вказувала на те, що існували достатні докази його винуватості, включно з визнанням вини. Супроводження цього тексту відеоматеріалами обшуку в його житлі та його затримання посилило сприйняття громадськістю того, що він був винним у відповідному викритому правопорушенні до того, як його було визнано винним та засуджено судом.
За цих обставин, з огляду на контекст конкретних обставин, за яких відповідну заяву було зроблено, та вибір слів, використаних посадовими особами, Суд доходить висновку, що мало місце порушення пункту 2 статті 6 Конвенції.
Констатовані порушення: право на справедливий суд (п. 2 ст. 6 Конвенції).
Ключові слова: порушення засад кримінального провадження, пресреліз органу державної влади, упереджувальна заява, визнання винуватості до рішення суду
