Ухвала
05 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 263/18985/19
провадження № 61-15662ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Башкірова Юлія Гнатівна, на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 травня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 19 серпня 2021 року у справі за позовом заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Маріупольської міської ради, до Державного реєстратора Військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області Лясевича Руслана Вікторовича, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, скасування запису про право власності, закриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинення права власності,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2019 року заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Маріупольської міської ради, звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора Військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області Лясевича Р. В., Дудніка І. В., про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, скасування запису про право власності, закриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинення права власності.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 19 серпня 2021 року, позов заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Маріупольської міської ради, задоволено.
Позовні вимоги Маріупольської міської ради до державного реєстратора Військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області Лясевича Р. В., ОСОБА_1 про закриття розділу у Державному реєстрі прав на об?єкт нерухомого майна та припинення права власності задоволено.
Закрито розділ у Державному реєстрі прав на об`єкт нерухомого майна № 1583354614123 та припинено право власності № 26752595.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області Лячевича Р. В. від 22 червня 2018 року № 41747910, на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, площею 17,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 1583354614123.
Скасовано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 1583354614123.
Вирішено питання щодо судових витрат.
У вересні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Башкірова Ю. Г., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 травня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 19 серпня 2021 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Разом з цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі зазначаються порушення, допущені судом, які визначені у частинах першій, третій статті 411 цього Кодексу.
Посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення обґрунтування випадків, перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої та або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
У зв`язку з цим заявнику необхідно усунути вказані вище недоліки касаційної скарги та відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України надати касаційну скаргу (у новій редакції) та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником судовий збір сплачено не у повному обсязі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, сплаті підлягає судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921,00 грн.
За подання касаційної скарги справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Враховуючи чотири позовні вимоги немайнового характеру, судовий збір за подання касаційної скарги становить 15 368,00 грн (1 921,00 грн ? 4 ?200 %).
З урахуванням сплаченої заявником суми у розмірі 2 270,00 грн, йому необхідно доплатити суму у розмірі 13 098,00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Башкірова Юлія Гнатівна, на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 травня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 19 серпня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 05 листопада 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк
