Ухвала
05 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 148/201/21
провадження № 61-16063ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Вінницький обласний лабораторний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України», відокремленого структурного підрозділу Тульчинського міжрайонного відділу лабораторних досліджень державної установи «Вінницький обласний лабораторний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на позивача дійсно поширюються гарантії, визначені частиною третьою статті 119 КЗпП України, зокрема, щодо збереження на час проходження військової служби за працівником місця роботи, посади і середнього заробітку, проте вважав, що позивач пропустила строк звернення до суду без поважних причин, а відтак цей строк поновленню не підлягає.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.
28 вересня 2021 року ОСОБА_1 повторно подала до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де заявник зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року її касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику. Однак після мінно-вибухової травми під час виконання службового завдання у зоні АТО має проблеми зі здоров`ям, зокрема проблеми з пам`яттю, що, зазначає, підтверджується виписками з її медичної картки.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Перевіривши підстави пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, суд вважає, що заявлене клопотання про поновлення цього строку підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачають вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2021 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Вінницький обласний лабораторний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України», відокремленого структурного підрозділу Тульчинського міжрайонного відділу лабораторних досліджень державної установи «Вінницький обласний лабораторний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року.
Витребувати з Тульчинського районного суду Вінницької області вищезазначену цивільну справу № 148/201/21.
Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та додані
до неї документи, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у місячний строк.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара
