Справа № 643/13126/18
Провадження № 1-кп/643/1/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2021
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м.Харкова кримінальне провадження №12016220530001690 від 23.05.2016, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.122, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст. 122, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.122 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться вказане кримінальне провадження.
Прокурором усудовому засіданнізаявлені клопотанняпро продовженнястроків триманняпід вартою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,на 60днів,у зв`язкуз існуваннямризиків,передбачених ст.177КПК України,а саме:обвинувачені можутьпереховуватись відорганів досудовогорозслідування тасуду;знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення;незаконно впливатина потерпілого,свідків,інших підозрюваних,обвинувачених,експерта,спеціаліста вданому кримінальномупровадженні;перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином тавчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжити кримінальнеправопорушення, уякому підозрюється.
Обвинувачений ОСОБА_8 заперечував протизадоволення клопотанняпро продовженнязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,вважав щоризики прокуроромне обґрунтованота недоведено.Твердження пропорушення нимзалогу невідповідає дійсностіта непідтверджено.Також зазначив,що уданій справінемає яксуспільного інтересу,так іінтересу потерпілих,які усудові засіданняне приходять.
Обвинувачений ОСОБА_9 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою заперечував, заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу на особисте зобов`язання.
Обвинувачений ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою заперечував. Вважав, що прокуратурою не доведено, що він буде скриватися, обвинувачення є непідтвердженим. Також ОСОБА_10 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підзахисному ОСОБА_8 заперечував, посилання прокурора на рішення Європейського суду з прав людини є цинічними, в той час як Європейським судом з прав людини по справі №13399/19 «Zolotaryov v.Ukraine» від 01.04.2021 прийнято рішення конкретно по цій справі і яке судом не сприймається. Стороною обвинувачення не доведено суспільний інтерес у даній справі. Водночас захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_8 на особисте зобов`язання, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини. Зазначає, що дане клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою двадцяте.
Захисник ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши , що підстави для його задоволення відсутні, є підстави для зміни запобіжного заходу. Захисник зазначила, що жодного доказу вчинення кримінального правопорушення не надано. Зазначила, що її підзахисний ОСОБА_9 має зареєстроване місце проживання, неповнолітню дитину, та підтримала клопотання свого підзахисного про зміну запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. В обґрунтування заперечень зазначив, що двадцятий раз прокурором подається одне й те саме клопотання, аргументи прокуратури щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченим не змінюються. Захисник наполягав на відсутності суспільного інтересу у цій справі. Звернув увагу на те, що потерпілі справою не цікавляться, посилання прокурора на рішення Європейським судом з прав людини є формальним. Також захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу своєму підзахисному ОСОБА_10 , яке заявив останній, враховуючи його обґрунтованість.
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора, вважав необхідними продовжити запобіжний захід обвинуваченим, проти задоволення клопотань обвинувачених та захисника про зміну запобіжного заходу заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_8 клопотання свогозахисника прозміну запобіжногозаходу підтримавта просивзадовольнити,також підтримавклопотання обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .
Обвинувачений ОСОБА_9 вважав такими, що підлягають задоволенню клопотання захисника ОСОБА_5 і обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу.
ОСОБА_10 підтримав клопотання захисника ОСОБА_5 і обвинуваченого ОСОБА_9 .
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вважає клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_8 таким, що підлягає задоволенню, клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу його підзахисному таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу. Суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 окрім наявності ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, судом у відповідності до ч.1 ст.178 КПК України враховано тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються.
Також при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченим враховується наявність або відсутність постійного місця проживання та міцність соціальних зв`язків, майновий стан, наявність судимостей у обвинувачених, дотримання обвинуваченими умов застосованих запобіжних заходів, які застосовувалися раніше.
Так, обвинувачений ОСОБА_8 не має зареєстрованого місця проживання на території України. Договір оренди квартири укладений між ОСОБА_8 як орендодавцем та ОСОБА_8 в особі ОСОБА_5 не підтверджує наявність постійного місця проживання, оскільки має обмежений строк дії, та може бути достроково розірваний.
Також у суду відсутні дані про наявність міцних соціальних зв`язків, членів родини, з якими він спільно проживає, та інших осіб на утриманні у ОСОБА_8 .
Крім того, при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_8 суд враховує недотримання ним умов застосування запобіжного заходу у вигляді застави згідно з ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 23.12.2017, внаслідок чого його оголосили у розшук та змінили запобіжний захід на тримання під вартою без визначення застави ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 29.04.2018, яка набула законної сили. В ухвалі зазначено про порушення ОСОБА_8 покладених на нього обов`язків, а саме: ОСОБА_8 до слідчого, прокурора і суду не з`явився, місце мешкання змінив, про що не повідомив правоохоронні органи та суд, відомостей про контактні засоби зв`язку та місце свого перебування слідчому не надав, до відповідного територіального підрозділу національної поліції для отримання електронного засобу контролю не з`явився.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_8 , якому інкримінується особливо тяжкі суспільно-небезпечні злочини, недотримання ним умов застосування запобіжного заходу обраного раніше, з метою об`єктивного встановлення істини по справі, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, для запобігання ризикам, передбаченим п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оцінюючи в сукупності всі обставини і у відповідності до вимог ч.1 ст.178 КПК України, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_8 на 60 днів.
З наведених вище підстав, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання відмовити.
Щодо клопотань прокурора про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, клопотання захисників обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 про зміну їм запобіжного заходу на особисте зобов`язання також не підлягають задоволенню суд, виходячи з такого.
У рішенні Нечипорук і Йонкало проти України Європейський суд з прав людини нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.
Крім того, подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті. При цьому, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд вважає, що під час розгляду клопотання про продовження запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 стороною обвинувачення доведена наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що, на переконання суду, свідчить про те, що для забезпечення належної процесуальної поведінки до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 необхідно застосувати запобіжний захід.
Під час вирішення питання про вид запобіжного заходу судом враховуються дані про особи обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зокрема те, що останні мають зареєстроване місце проживання, до кримінавльної відповідальності не притягувалися.
Згідно з вимогами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Однак, суд не може погодитись з тим, що інший, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, оскільки обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дійсно мають певні соціальні зв`язки, мають зареєстрованє місце проживання у місті Харкові, де і проживали до обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, раніше не судимі, з огляду на що, та враховуючи норми ч.4 ст.194 КПК України, тривалий час їх перебування під вартою, вважає можливим застосувати до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Водночас запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить уникненню зазначених вище ризиків.
При цьому суд зауважує, що дотримання обвинуваченими запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, забезпечить запобіганню існуючих ризиків.
З наведених вище підстав, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання відмовити, змінити їм запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Керуючись ст. ст.177,178, 194, 202, 331,372 КПК України,
УХВАЛИВ :
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_8 на 60 днів, тобто до 03.01.2022.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 відмовити.
Відмовити в задоволенні клопотань прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Відмовити в задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт на строк два місяці та покласти на нього такі обов`язки:
-прибувати до Московського районного суду м. Харкова за першою вимогою;
-цілодобово не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
-утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному провадженні.
Копію ухвали направити до Харківського районного Управління поліції №3 ГУ НП в Харківській області, для виконання за місцем реєстрації та фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_9 .
Зобов`язати уповноважену особу Харківського районного Управління поліції №2 ГУ НП в Харківській області негайно доставити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , після чого звільнити з-під варти.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт на строк два місяці та покласти на нього такі обов`язки:
-прибувати до Московського районного суду м. Харкова за першою вимогою;
-не залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду;
-утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному провадженні.
Копію ухвали направити до Харківського районного Управління поліції №3 ГУ НП в Харківській області, для виконання за місцем реєстрації та фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_10 .
Зобов`язати уповноважену особу Харківського районного Управління поліції №2 ГУ НП в Харківській області негайно доставити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , після чого звільнити з-під варти.
Встановити строк дії ухвали в частині зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до 05.01.2022.
Роз`яснити ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за їх поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на них зобов`язань.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Для обвинувачених строк подачі апеляційної скарги обчисляється з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1