СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ун. № 759/9026/21
пр. № 2/759/6413/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,
секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Мельниченка С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" про стягнення пені за порушення умов договору,
ВСТАНОВИВ:
у травні 2021 р. представник позивача звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із вищезазначеними позовними вимогами, просить суд: розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження; стягнути із відповідача на користь позивача суму пені санкції у зв`язку з порушенням умов договору № 9-7-51 від 01.10.2014 про купівлю-продаж майнових прав на квартиру у розмірі 4535271 грн 00 коп. та судові витрати.
У обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 01.10.2014 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 9-7-51 про купівлю-продаж майнових прав на квартиру, згідно з яким він зобов`язався передати позивачу у власність майнове право на квартиру АДРЕСА_1 , і позначений на схемі генерального плану за №9. Відповідно до умов Договору позивач зобов`язалась сплатити ціну продажу майнового права. Позивачем свої зобов`язання за договором у частині сплати відповідачу ціни майнового права виконано у повному обсязі. Проте, відповідно до наявних джерел публічної інформації, будинок досі не здано в експлуатацію. Письмові звернення позивача до відповідача щодо порушення термінів прийняття будинку в експлуатацію залишено без відповіді. У зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Посилаючись на останню практику Верховного Суду вважає, що пеню необхідно вираховувати на підставі п. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» не зважаючи на те, що можливості нарахування такої пені не було передбачено у договірних умовах передбачених п. 4.6. укладеного договору.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.05.2021 позовну заяву повернуто позивачу, оскільки після залишено без руху із наданням строку для усунення зазначених недоліків, недоліки не усунуто (а.с. 11, 13), яку постановою Київського апеляційного суду від 27.07.2021 ухвалу скасовано та направлено, вказаний позов до районного суду для продовження розгляду (а.с. 75-77).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.09.2021 позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення зазначених недоліків (а.с. 83).
26.09.2021 ухвалою Святошинського районного суду м. Києва відкрито провадження по справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання до розгляду (а.с. 106).
03.11.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 113).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив у позовних вимогах відмовити, посилаючись на те, що неприйняття будинку в експлуатацію у визначений сторонами термін, викликано причинами, що не залежали від відповідача. Вважає, що п. 1.7 договору є орієнтовним без зазначення чіткої дати прийняття будинку в експлуатацію. Спростовує посиланням на практику Верховного Суду позицію представника щодо застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» відносно п. 4.6 договору. Заявлений позивачем до стягнення розмір неустойки є не лише не спів мірним з принципом розумності та справедливості розміром юридичної відповідальності, але й очевидним незадовільним використанням своїх прав позивачем. Відзиву та доказів у письмовому вигляді не надано.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
01.10.2014 між позивачем та відповідачем 01.10.2014 укладено договір № 9-7-51 про купівлю-продаж майнових прав на квартиру, згідно з яким він зобов`язався передати позивачу у власність майнове право на квартиру АДРЕСА_1 , і позначений на схемі генерального плану за №9 (а.с. 93-97).
Відповідно до п.2.1 договору ціна майнового права складає 414180 грн 00 коп., включаючи ПДВ у розмірі 69030 грн 00 коп.
Згідно п. 1.7. договору орієнтовний термін прийняття будинку в експлуатацію - 3 квартал 2016 р.
Відповідно до довідки від 30.03.2015 вбачається, що позивачем сплачено 100% вартості майнових прав ЗАТ "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" по договору № 9-7-51 від 01.10.2014 купівлі-продажу майнових прав на квартиру 414180 грн 00 коп. (а.с. 97 зв).
Відповідно до акту прийому-передачі майнових прав від 30.03.2015, відповідач передав позивачу майнове право на отримання у власність новозбудованої квартири відповідно договору № 9-7-51 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 01.10.2014 (а.с. 22).
Із відповіді департаменту державноїархітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 27.05.2021 за № 10/26-6/2705/07 будинок за адресою: за адресою: АДРЕСА_2 , і позначений на схемі генерального плану за №9 не введений в експлуатацію (а.с. 120).
Згідно з п. 4.6 договору № 9-7-51 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, у випадку порушення ЗАТ "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" зобов`язань згідно п. 1.7 щодо строків введення будинку в експлуатацію, ЗАТ "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми сплаченої позивачем.
Позивачем проведений розрахунок пені на підставі п. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» не зважаючи на те, що можливості нарахування такої пені не було передбачено у договірних умовах передбачених п. 4.6. укладеного договору, відповідно до якого сума пені за весь період прострочення склала 4535271 грн 00 коп. (а.с. 89 зв).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Прострочення ЗАТ "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" виконання зобов`язання з введення будинку в експлуатацію є порушенням норм статей 526 та 530 ЦК України.
Отже, суд дійшов висновку про доведеність позивачем наявності вини відповідача у невчасному виконанні умов договору, враховуючи, що позивач сплатив відповідачеві 100% вартість майнових прав на отримання у власність новозбудованої квартири, а відповідач у строки, визначені договором не ввів вказаний будинок в експлуатацію.
Що стосується позовних вимог про стягнення пені на підставі п. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, отже висновки носять рекомендаційний характер, а не містять ознаки обов`язковості.
Суд не може врахувати і правови позиції Верховного Суду, викладені в Постановах від 06.04.2021 по справі №607/1576/19 та від 04.02.2021 по справі №607/1579/19, на які посилається представник позивача, оскільки суд вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати увстановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботивідповідно до проектно-кошторисної документації, а замовникзобовязується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію,якщо цей обовязок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.
Тобто, суттєвими умовами договору будівельного підряду є порядок надання замовником будівельного майданчику та проектно-кошторисної документації або визначення, які з цих обовязків належить виконати самому підрядникові.
Статтею 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» визначено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей,що вкладаються в обєкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
Таким чином, уклавши договір про купівлю-продаж майнових прав на об`ект нерухормості - житлове будівництво, сторони стали учасниками інвестиційного процесу й виниклі між ними правовідносини регулюються спеціальним законом - Законом України «Про інвестиційну діяльність», який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в інвестиційну діяльність.
Між тим, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт інадавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Пунктом 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Таким чином, Закон України «Про захист прав споживачів» не регулює правовідносини, які виникли між сторонами договору про купівлю-продаж майнових прав щодо об`єкту нерухомого майна - житлове будівництво.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави ( ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України).
За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про наявність прострочення виконання зобов`язання з боку відповідача відповідає обставинам справи та вимогам закону, але позивачем помилково застосовано правови позиції Верховного Суду, викладені в Постановах від 06.04.2021 по справі №607/1576/19 та від 04.02.2021 по справі №607/1579/19 щодо зазначених правовідносин не зважаючи на те, що можливості нарахування такої пені не було передбачено у договірних умовах п. 4.6. укладеного договору. Судом відмовлено у стягненні пені взагалі не застосувавши п. 4.6. укладеного договору, оскільки суд відповідно до норм ЦПК України та судової практики обмежений своїми процесуальними повноваженнями щодо зміни підстав позову, представником позивача по справі у ході розгляду справи заяви про уточнення позовних вимог із змінною підстав позову не надходило, а тому, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог не зважаючи на встановленні судом факти наявності вини відповідача у невчасному виконанні умов договору.
Стосовно заявленої вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача 20000 грн 00 коп. у якості попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на правову допомогу, судом встановлено, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Враховуючи, що представником позивача до позовних вимог не додано підтвердження щодо понесених судових витрат та не надано орієнтовного переліку на послуги адвоката які плануються здійснити після ухвалення судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з повною відмовою в задоволенні позову витрати позивачів по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають і покладаються на них.
На підставі викладеного та керуючись вимогами Закону України «Про інвестиційну діяльність»; Закону України «Про захист прав споживачів» ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 629, 837, 875 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 137, 141, 178, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
у позовних вимогах ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" про стягнення пені за порушення умов договору відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Оксана УЛ`ЯНОВСЬКА
Повний текст судового рішення складено 11.11.2021
