Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/85/15 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Кузьменко В.А.
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кузьмишиної О.М.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за розглядом апеляційних скарг ОСОБА_1 , Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2015 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), в якому просив:
1) скасування наказу відповідача від 01 грудня 2014 року №2723ц;
2) поновлення позивача на посаді старшого прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованої злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України;
3) стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 грудня 2014 року до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
4) зобов`язання відповідача проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги.
В яких апелянти просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та позивач просить - прийняти нову, якою позов задоволити повністю, а відповідач просить - прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Офісу Генерального прокурора - задоволено частково: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2021 року - змінено, виклавши третій, четвертий абзаци її резолютивної частини в такій редакції: «Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованої злочинністю і корупцією Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України в Генеральній прокуратурі України починаючи з 02 грудня 2014 року. Стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 2 100 682, 47 грн. (двох мільйонів ста тисяч шістсот вісімдесяти двох гривень 47 копійок).» та у іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2021 року - залишено без змін.
22 жовтня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду позивачем у справі подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі з метою відшкодування витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.
Зазначена вище заява, передана судді - доповідачу 01 листопада 2021 року, у зв`язку з перебуванням останнього, у період з 23.10 - 31.10.2021 року у відпустці, відповідно до наказу №265 к/тм від 05.10.2021 року.
02 листопада 2021 року Шостим апеляційним адміністративним судом повідомлено відповідача про розгляд зазначеної вище заяви та направлено копію заяви про ухвалення додаткового судового рішення, встановлено строк протягом якого учасники можуть подати заперечення щодо поданої заяви.
Дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що її слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч.ч. 4, 5 ст. 252 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на положення ч.6 та ч.7 КАС України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 13.03.2019 у справі №826/7806/17, 20.12.2018 у справі №316/4923/16-а, 01.10.2018 у справі №815/4619/17.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.12.2014 року між позивачем та Адвокатським обєднанням «ТАРАСЮК та ПАРТНЕРИ», в особі Керуючого партнера Тарасюка Сергія Миколайовича, укладено Договір про надання правової допомоги.
Згідно з п. 4.5. цього Договору «гонорар та витрати сплачуються або на умовах предоплати або протягом 5 робочих днів з дати отримання Звіту.».
Сторони погодились здійснити розрахунки за договором після підписання сторонами Звіту про надання послуг.
Відповідно до п. 4.4 Договору, Звіт пр надання послуг є документом, що підтверджує виконання робіт.
21 жовтня 2021 року адвокатом Тарасюком С.М. складено Звіт про надання послуг, відповідно до якого встановлено, що адвокат з 02.12.2014 - 21.10.2021 року надав клієнту юридичні послуги відповідно до договору про надання правової допомоги від 02.12.3014 року, а замовник прийняв надані послуги.
Відповідно до п. п. 2 , 3, 4 Звіту «Послуги надавались з питань супроводження судової справи №826/85/15 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про 1) скасування наказу відповідача від 01 грудня 2014 року №2723ц; 2) поновлення позивача на посаді старшого прокурора від ділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованої злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України; 3) стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 грудня 2014 року до моменту фактичного поновлення на публічній службі; 4) зобов`язання відповідача проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_2 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Колегія суддів частково погоджується з доводами позивача та вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу, є не співмірним та підлягає зменшенню з огляду на наступне.
Так, відповідно до наданого Звіту, загальна вартість послуг за надання правової допомоги у справі №826/85/15 за період, вказаний а п.1 цього Звіту, становить 65 000,00 (шістдесят п`ять тисяч) гривень та складається з наступних послуг: правовий аналіз справи - 10 000,00 грн; збір доказів та розробка концепції захисту - 10 000,00 грн; участь у підготовчому засіданні в суді першої інстанції - 10 000,00 грн; участь у судових засіданнях в суді першої інстанції - 20 000,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи - 5 000,00 грн; розробка концепції захисту в суді апеляційної Інстанції - 5 000,00 грн; участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції - 5 000,00 грн. Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг Клієнт до Адвоката немає.».
Факт надання цих послуг підтверджується наявними у матеріалах справи документами.
Колегія суддів звертає увагу на те, що 10 листопада 2021 року на поштову адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення.
Зазначену вище заяву обґрунтовано тим, що позивачем, представником позивача не надано квитанції про сплату позивачем коштів за договором про надання правової допомоги, а також зазначено про те, що вимоги щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи у суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 65 000, 00 грн. є не спвмірною у зв`язку з фактичним обсягом виконаної роботи та незначною складністю справи, витраченого часту, обсягом наданих послуг та виконаних робіт не відповідає принципу справедливості.
Так, щодо посилання відповідача на ненадання на підтвердження квитанції на оплату послуг адвоката, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу на даних послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.10.2020 року у справі №686/5064/20, від 04.06.2021 року у справі №160/13273/19
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що питання щодо застосування процесуальних норм права, які регулюють порядок розподілу судових витрат за надану професійну правничу допомогу на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою було предметом дослідження судами різних юрисдикцій.
Звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2020 у справі №648/1102/19 аналізувалися аналогічні положення ЦПК України суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, зроблено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем під час судового засідання надано до суду докази оплати послуг наданих адвокатам, а саме: квитанцію до прибуткового касового ордеру №37 від 25.10.2021 року, на підставі договору про надання правової допомоги від 02.12.14 року, звіту про надання послуг від 21.10.2021 року, у розмірі 65 000, 00 грн.
Щодо визначення співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката за ціною позову та (або) значенням справи для сторони, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 134 КАС України підлягають розподілу судові витрати на професійну правничу допомогу, яка надається саме адвокатом.
Згідно ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Таким чином, оскільки відповідно до рішення суду позовні вимоги позивача були задоволені, на його користь підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, які надавались йому в ході розгляду справи адвокатом згідно з поданими документами та розрахунком.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Колегія суддів, враховує ціну позову у справі, кількість судових засідань у яких брав участь адвокат, затрачений час в ході розгляду справи в судовому засіданні та підготовки відзиву на апеляційну скаргу, а також враховує інший витрачений адвокатом час під час надання позивачу правничої допомоги та приходить до висновку, що вказана сума витрат у розмірі 65 000, 00 грн. є не співмірною з наданою позивачу правничою допомогою.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення суми витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню на користь позивача до суми 20 000, 00 грн.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесені при розгляді справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 241, 242, 243, 252, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задоволити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора (адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ 00034051) на користь ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), витрати на професійну правничу допомогу понесені при розгляді справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 (двадцяти тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 11 листопада 2021 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
О.М. Кузьмишина
