Справа № 444/1177/20
Провадження № 2/444/118/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Реміцька І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-
В СТ АН ОВ ИВ :
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (з урахуванням викладеної у новій редакції позовної заяви) про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
Просить стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 борг за Договором позики від 05 травня 2018 року в розмірі 300 000,00 доларів США, на його користь в межах вартості спадкового майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_6 , а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує наступним.
Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (боржник) 05 травня 2018 року уклали договір про надання поворотної безпроцентної позики.
Відповідно до предмету договору позики, позивач передав у власність боржнику грошові кошти, боржник зобов`язався повернути грошові кошти в порядку та на умовах передбачених договором.
Розмір позики склав 470 000 (чотириста сімдесят тисяч) доларів Сполучених Штатів Америки, що по курсу НБУ на день підписання Договору становить 12 361 000 (дванадцять мільйонів триста шістдесят одна тисяча) грн.
ОСОБА_1 та ОСОБА_7 14 травня 2019 року уклали договір відступлення права вимоги. Відповідно до цього договору, ОСОБА_1 передав ОСОБА_7 , а ОСОБА_7 прийняв в частині право вимоги, що належить ОСОБА_1 , і став кредитором в частині за Договором про надання безпроцентної позики від 05 травня 2018 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Відповідно до вказаного договору до ОСОБА_7 перейшло право вимагати від ОСОБА_6 повернення частини позики в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) доларів США, що становить 4 491 400 гривень за курсом НБУ на день підписання Договору.
ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть. На день його смерті залишилось спадкове майно.
03 жовтня 2019 року після смерті ОСОБА_6 на підставі заяви № 876 ОСОБА_2 Жовківською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 381/2019. Спадкова справа зареєстрована у спадковому реєстрі 03 жовтня 2019 року за № 64840388, що стверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 57792736 від 03 жовтня 2019 року.
На час відкриття спадщини із спадкодавцем постійно проживали: ОСОБА_2 (дочка померлого), ОСОБА_3 (дружина померлого), ОСОБА_4 (син померлого) та ОСОБА_5 (дочка померлого). Даних про інших спадкоємців, передбачених Цивільним кодексом України спадкова справа не містить, як і заяв про відмову від спадщини. Тому, стверджує, що спадкоємцями за законом ОСОБА_6 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках.
Оскільки до спадкоємців переходять не тільки права, а й обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, то вважає, що станом на день подання позову з урахування положень договору про відступлення права вимоги наявний борг перед позивачем в розмірі 300 000 доларів США. Оскільки боржник помер, то задовольнити вимоги кредитора повинні відповідачі.
Вказує, що позивач направляв відповідачам листи претензії про погашення заборгованості, які залишились без відповіді. Позивач також направляв лист претензію спадкоємцям - відповідачам до Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області, який теж залишився без відповіді.
Зазначає, що у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, стверджує, що правовідносини, що виникли між банком та боржником, який помер, після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України. Просить позов задоволити.
Представник позивача - адвокат Гнатишак О.В. в судовому позовні вимоги з урахуванням викладеної у новій редакції позовної заяви підтримав у повному обсязі. Просить позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка також є законним представником неповнолітніх відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову.
ОСОБА_2 підтвердила, що нею було подано в Жовківську ДНК заяву про прийняття нею спадщини після смерті її батька, однак пояснила, що не розуміла на той час, які це може мати правові наслідки. Зазначила, що вони не отримали жодного спадкового майна, а тому і не мають жодних зобов`язань.
ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала подані нею на адресу суду письмові пояснення, в яких зазначила, що про укладений між її чоловіком та ОСОБА_1 договір позики їй нічого не відомо. Із заявою про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 ні вона, ні її діти ОСОБА_5 та ОСОБА_5 не зверталися. ОСОБА_6 був засновником ФГ "Марчуки" (статутний капітал 105500,00 грн.), однак у її чоловіка не було ні рухомого, ні нерухомого майна, яке б підлягало спадкуванню, що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, постановою про арешт майна боржника. У фермерського господарства «Марчуки» відсутнє будь-яке майно та відсутні кошти на рахунках.
Враховуючи той факт, що жодного майна після смерті ОСОБА_6 ні вона, ні її діти не успадковували, оскільки таке у нього відсутнє, то вважає, що у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Зважаючи на дотримання судом вимог норм ст. 223 ЦПК України, ст. 240 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без учасників, які не з`явилися у судове засідання без повідомлення поважних причин такої неявки, оскільки підстави для відкладення судового засідання чи оголошення перерви відсутні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а від так, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_6 та ОСОБА_3 одружились 30 серпня 2003 року, що стверджено копією свідоцтва про одруження. Від подружнього життя у них народилося троє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується копіями свідоцтв про народження.
Відповідно до частини 1 статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 39 років, що стверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого Іваничівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області 02 вересня 2019 року.
Судом встановлено, що 05 травня 2018 року між ОСОБА_1 (позикодавцем) та ОСОБА_6 (позичальником) укладено договір про надання поворотної безпроцентної позики, що стверджується копією такого в матеріалах справи.
Згідно предмету договору, позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно з п. 2.1 Договору, розмір позики становить 470000 доларів США, що по курсу НБУ на день підписання Договору (26,3 грн.) становить 12361000 грн.
Пунктом 3.2 Договору передбачено графік повернення суми позики.
Відповідно до частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ОСОБА_7 (новий кредитор) 14 травня 2019 року уклали договір відступлення права вимоги, що стверджується копією такого в матеріалах справи. Відповідно до цього договору, первісний кредитор надає новому кредиторові, а новий кредитор приймає в частині право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про надання безпроцентної позики від 05 травня 2017 року, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_6 . За цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов`язків: а) повернення частини позики в розмірі 170000 доларів США, що становить 4491400 грн. за курсом НБУ на день підписання Договору (26,42 грн. за 1 дол. США).
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1219 Цивільного кодексу України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:1) особисті немайнові права;2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Таким чином, разом із можливим цінним майном спадкоємці також успадковують і зобов`язання, які випливають із цивільно-правових угод.
Відповідно до частини 1 статті 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини 1 статті 1268 Цивільного кодексу України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до частини 1 статті 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1269 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частин 1-3 статті 1281 Цивільного кодексу України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до статті 1282 Цивільного кодексу України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Верховний Суд у Постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 755/7730/16-ц (№ 61-2935св18) вказав обставини, які підлягають встановленню при вирішені спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника.
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;
коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Встановлено, що позивачем (кредитором спадкодавця) було пред`явлено вимогу до спадкоємців боржника у строки, визначені Законом.
Після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , в Жовківській ДНК зареєстровано спадкову справу номер у нотаріуса 381/2019.
Із копії довідки № 1666 від 27.09.2019, виданої КП "Жовківське міське виробниче управління ЖКГ" вбачається, що до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Із копії спадкової справи заведеної Жовківською ДНК після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що ОСОБА_2 , яка проживає в АДРЕСА_1 , 03 жовтня 2019 року подано заяву про прийняття спадщини за законом. Крім неї спадкоємцями є дружина померлого ОСОБА_3 , діти померлого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Інших спадкоємців передбачених Цивільним кодексом України немає. Зміст статей 1269-1273 Цивільного кодексу України ОСОБА_2 роз`яснено.
Відповідно до частин 3, 4 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що на час відкриття спадщини проживали постійно із спадкодавцем ОСОБА_3 (дружина померлого), ОСОБА_2 (дочка померлого), ОСОБА_4 (син померлого) та ОСОБА_5 (дочка померлого).
Таким чином, відповідачі в силу норм права наведених вище, постійно проживаючи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаються таким, що прийняли спадщину, адже протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявили про відмову від спадщини, доказів зворотного матеріали спадкової справи не містять.
Із відповіді Територіального сервісного центру МВС № 4646 від23.01.21 № 31/13-4646-37 вбачається, що за померлим гр. ОСОБА_6 згідно Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ станом на 22.01.2021 транспортних засобів не зареєстровано.
Із відповіді ГУ Дердпродспоживслужби від 01.03.2021 № 08,15/82 вбачається, що за гр. ОСОБА_6 , трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні, причіпні та начіпні машини в в ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області не зареєстровані та на обліку не перебувають.
Відповідно до Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, що затверджений Постановою КМУ № 694 від 07.07.2009 до документів, що підтверджують право власності серед іншого належать: митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 - для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше.
Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_6 придбав та на підставі Митної декларації від 26.04.2017 року (форма МД-1) та Декларацій (ІМ 40 АА (форма МД-2 та форма МД-З)) № UA 205010/2017/001403 від 26 квітня 2017 року розмитнив наступну техніку: Трактор колісний для с/г робіт, що використовувався, марки «John Deere», модель «6420», рік випуску-2003, модельній рік 2003, заводський номер НОМЕР_2 , маркув. дв. CO4045H, двигун дизельний, колір зелений. Розбризкувач причіпний для застосування в с/г, що приводиться в дію від потужностей трактора, з умонтованим резервуаром 2800 літрів. Ширина захвату 18 м., що використовувався, рік випуску 1999, марка «Hardi Commander», заводський номер відсутній. Косарка навісна, тракторна, бувша у використанні, марка «Grimme», рік випуску 1979.
Рахунком-фактурою ПДВ 20170655 від 05.04.2017 року та нотаріально завіреним перекладом такого стверджується придбання описаної вище сільськогосподарської техніки ОСОБА_9 .
Наведеним підтверджується право власності покійного на зазначену вище сільськогосподарську техніку, спростовуються заперечення відповідачки ОСОБА_3 щодо відсутності у нього майна.
Доводи ОСОБА_3 в обгрунтування підстав відмови у задоволенні позову, про те, що частка у спільній сумісній власності подружжя, того хто пережив не входить до складу спадщини, не включається до спадкової маси, в даному випадку є безпідставними, враховуючи, що стороною позивача вимоги заявлені виключно щодо частки саме спадкодавця.
Відповідно до частини 3 статті 368 ЦК ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Інформаційною довідкою № 240292893 від 13.01.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна стверджується, що за спадкоємцем ОСОБА_3 на праві приватної власності 30.03.2007 року зареєстровано будинок (реєстраційний номер майна 18214921), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, матеріалами справи стверджується, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 набуто у власність в період перебування у шлюбі.
Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зареєстровано 30 серпня 2003 року, а реєстрація права приватної власності на будинок мала місце після, а саме 30 березня 2007 року, відтак, будинок належав на праві власності подружжю.
Після смерті ОСОБА_6 Ѕ будинку з правових підстав наведених вище належить до спадкової маси, відтак, спадкоємці несуть відповідальність перед кредитором в рівних частках в межах вартості даного спадкового майна.
Незалежно від факту реєстрації / не здійснення реєстрації права власності на майно за особою спадкодавцем, належне йому на праві власності майно належить до спадкової маси.
Наведеним стверджується об`єм спадкової маси в межах якої спадкоємці несуть відповідальність за вимогами кредитора,
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Зібрані посправі докази,оцінені судомналежним чиномкожен окремона їхдостовірність тадопустимість,а такожїх достатністьта взаємнийзв`язоку сукупності,встановлені судомобставини свідчатьпро те,що усуду єпідстави длязадоволення позовнихвимог ОСОБА_1 та стягненняз відповідачівна йогокристь боргу за Договором позики від 05 травня 2018 року в розмірі 300 000,00 доларів США в межах вартості спадкового майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_6 .
Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позивач при поданні до суду позовної заяви майнового характеру сплатив 10510, 00 грн. судового збору, що вбачається з квитанції про сплату № 25936 від 21.07.2020, тому суд приходить до висновку, що таку суму потрібно стягнути в користь позивача із відповідачів.
Керуючись ст. 23, 247, 258, 259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 борг за Договором позики від 05 травня 2018 року в розмірі 300 000,00 доларів США, а також судові витрати в розмірі 10510 грн. на користь ОСОБА_1 в межах вартості спадкового майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_6 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач 1: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_5 ).
Відповідач 2: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_7 ).
Відповідач 3: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 ).
Відповідач 4: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_3 ).
Текст повного рішення суду виготовлено 30.11.2021.
Суддя Ясиновський Р. Б.
