Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 444/1177/20 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б.
Провадження № 22-ц/811/2725/22 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
22 листопада 2022 року суддя Львівського апеляційного суду Мікуш Ю.Р., перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Юхименко Руслани Іванівни на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 борг за Договором позики від 05 травня 2018 року в розмірі 300 000,00 доларів США, а також судові витрати в розмірі 10510 грн. на користь ОСОБА_2 в межах вартості спадкового майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_6 .
Рішення оскаржила представник ОСОБА_1 -адвокат Юхименко Р.І., подавши повторну апеляційну скаргу 24 жовтня 2022 року. В апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що такий пропущений з поважних причин. Зокрема такими поважними причинами зазначає: стан здоров`я ОСОБА_1 , що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №301; недобросовісні дії адвоката Гнатишака О.В., який одночасно представляв її інтереси, що стверджується договором про надання правничої допомоги від 08 грудня 2020 року та інтереси позивача ОСОБА_2 та радив відповідачам не оскаржувати рішення у даній справі.
Крім цього, представник просить звільнити відповідачку від сплати судового збору, посилаючись на те, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір. Скрутне матеріальне становище пов`язане з тим, що відповідач самостійно виховує двох дітей 9 і 15 років . Заробітна плата ОСОБА_1 становить менше 7000 грн. та вона отримує пенсію по втраті годувальника у розмірі 2320,00 грн., що ледве вистачає на прожиття та мінімальне забезпечення дітей.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги та підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов висновку, що такі є неповажними, а тому апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Відповідно до статті 121 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
У статті 122 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати абонастання події, з якою пов`язано йогопочаток.
Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У частині другій вказаної статті зазначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, тому сторони мають право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, рішення від 21 жовтня 2010 року).
У рішенні від 03 квітня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається мотивувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження»(PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03).
У рішенні від 29 жовтня 2015 року ЄСПЛ звернув увагу на те, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення. Згідно з цим принципом жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить ухвалювати рішення про поновлення строку оскарження, проте їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків. ЄСПЛ встановив, що у справі, яка ним переглядалася, національне законодавство на час подій не обмежувало дискреційні повноваження судів щодо часу або підстав для поновлення пропущеного строку. Суд зробив висновок, що сама концепція «поважних причин», згідно з якою національні суди виправдали відновлення провадження у справі заявника, не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було зазначити причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника. Отже, національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами.
У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України зазначено, що однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупністьцивільних процесуальних прав і обов`язків субєктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
У даній справі, 04 січня 2022 року ОСОБА_7 подавала апеляційну скаргу на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 17 листопада 2021 року, що стверджується копією апеляційної скарги, яка наявна у системі документообігу суду.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору у зв`язку з неподанням доказів, які підтверджують її доходи за попередній календарний рік, апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 15765,00грн.
Зазначену ухвалу апеляційного суду, ОСОБА_1 отримала 25 лютого 2022 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак недоліки апеляційної скарги не були усунуті, тому ухвалою Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто. Частиною 2 ст. 127 ЦПК України визначено право учасника справи подати заяву про продовження процесуального строку, однак відповідач отримавши ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, не скористалася зазначеним правом , не повідомила суд про наявність перешкод для виконання вимог ухвали. Апеляційний суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих 02 березня 2022 року виважено підходитидо питань,пов`язанихз поверненнямрізного родупроцесуальних документів з 27 березня 2022 року (закінчення строку на усунення недоліків) до 30 травня 2022 року (стабілізація роботи судів у Львівській області) не повертав апеляційну скаргу, однак відповідач жодним чином не повідомила суд, що вчиняє дії для усунення недоліків апеляційної скарги чи має намір подати документи, які підтверджують її майновий стан для звільнення від сплати судового збору.
Наведене свідчить про безпідставність посилань адвоката на те, що відповідач вчасно не оскаржила рішення через незадовільний стан здоров`я та недобросовісні дії адвоката , які полягали у наданні консультацій не оскаржувати рішення суду у даній справі.
Крім цього, з виписки з амбулаторної карти №301 на яку посилається представник не встановлено, що відповідач перебувала на стаціонарному лікуванні з приводу зазначених захворювань, що не давало їй змогу усунути недоліки апеляційної скарги чи у найкоротші строки подати повторну апеляційну скаргу. Подаючи апеляційну скаргу 24.10.2022 року, представник відповідача жодним чином не зазначає, що апеляційна скарга подана повторно з пропуском строку на апеляційне оскарження, який становить 9 місяців.
У статтях 127, 357, 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії (постанова Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 620/5970/20 (адміністративне провадження № К/9901/40021/21).
Звертаючись вдруге24жовтня 2022року доапеляційного судуз апеляційноюскаргою нарішення Жовківського районногосуду Львівськоїобласті від17листопада 2021року більшеніж черезчотири зполовиною місяціпісля прийняттяухвали проповернення впершеподаної апеляційноїскарги,представник відповідачане зазначилаособливих інеперборних обставин,що недали можливостіподатиповторну апеляційну скаргу унайкоротші строкипісля постановленняухвали проповернення первинноїапеляційної скарги.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
За змістом статей 185, 357 ЦПК України повернення апеляційної скарги непозбавляєправа повторного звернення в порядку, встановленому законом.
Тобто, заявник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.
У постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/18290/19 (провадження № К/9901/35880/20) зазначено, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених заявником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.
Отже, після повернення апеляційної скарги заявник повинен у найкоротший термін, без зволікання подати повторно апеляційну скаргу, яка б відповідала вимогам, встановленим статтею 356 ЦПК України.
Вдруге апеляційну скаргу на рішення представник відповідача подала лише 24 жовтня 2022 року , тобто після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 354 ЦПК України.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначені представником відповідача є неповажними.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору вирішити після усунення відповідачем недоліків щодо подання заяви про поновлення строку, в якій вказати інші поважні причини його пропуску.
За таких обставин, апеляційне провадження у справі не може бути відкрито та апеляційна скарга підлягає залишенню без руху - до усунення скаржником вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 356 ЦПК України, суд-
у х в а л и в:
Підстави представника ОСОБА_1 -адвоката Юхименко Руслани Іванівни для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Жовківського районногосуду Львівськоїобласті від17листопада 2021визнати неповажними.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Юхименко Руслани Іванівни на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 17 листопада 2021 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, інакше у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Заяву пропоновлення строку в якій вказати інші підстави для поновлення строку представити Львівському апеляційному суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Мікуш
