УХВАЛА
іменем України
06 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 755/20668/19
провадження № 51-5618ск21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Дніпровськогорайонного суду м. Києва від 22 липня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року з клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження,
встановив:
У касаційній скарзі від 26 листопада 2021 року захисник ОСОБА_4 порушив питання пропоновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Як убачається з касаційної скарги, її подано після закінчення строку касаційного оскарження, встановленого ч. 2 ст. 426 Кримінальногопроцесуального кодексу України
(далі КПК).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 429 КПКкасаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала,
не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції
за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Суд, перевіривши доводи на обґрунтування поновлення захиснику строку касаційного оскарження судових рішень, дійшов висновку про те, що підстав для поновлення цього строку немає, а касаційну скаргу захисника слід повернути.
Статтею 425 КПК передбачено, що правом на касаційне оскарження наділені засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого.
Тобто засуджений є самостійним суб`єктом оскарження судового рішення.
Так, згідно з ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Як убачається з оскаржуваних рішень ОСОБА_5 під вартою не перебуває.
За приписами ч. 2 ст. 113 цього Кодексу процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.
Процесуальний строк може бути поновлено лише за умови його пропуску
з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним,
а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має
на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити розгляд кримінальних проваджень впродовж розумного строку, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов`язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
Відповідно до матеріалів провадження захисник ОСОБА_4 уклав договір про надання правової допомоги 17 листопада 2021 року та подав касаційну скаргу 29 листопада 2021 року, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Поважність причин пропуску строку на подання касаційної скарги, захисник пов`язує не з порушенням його прав та пропуском вказаного строку саме ним, а посилається на те, що його підзахисний ОСОБА_5 був позбавлений можливості вчасно звернутися з касаційною скаргою через те, що він не був присутній під час розгляду апеляційної скарги, поданої в його інтересах іншим захисником ( ОСОБА_6 ), та оголошення повного тексту ухвали суду, а також тому, що підзахисний дізнався про оскаржене рішення лише 12 листопада 2021 року під час ознайомлення з матеріалами справи.
Засуджений ОСОБА_5 особисто не оскаржив судові рішення у касаційному порядку.
З огляду на вказані обставини Суд не вбачає підстав для поновлення строку на касаційне оскарження новому захиснику ( ОСОБА_4 ), з яким договір про надання правової допомоги було укладено після закінчення строку касаційного оскарження судових рішень.
Разом з цим, якщо була обмежена можливість засудженого ОСОБА_5 вчасно реалізувати своє право на касаційне оскарження, він може подати касаційну скаргу від свого імені та поставити питання про поновлення строку на касаційне оскарження і користуватись при цьому правовою допомогою захисника.
Суд також звертає увагу на протиріччя допущені захисником у поданій касаційній скарзі, а саме у прохальній частині касаційної скарги просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції, однак ставить питання про новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.
З урахуванням наведеного касаційна скарга захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 підлягає поверненню.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
У поновленні строку касаційного оскарження вироку Дніпровськогорайонного суду м.Києва від 22 липня 2020 року та ухвали Київського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року захиснику ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , відмовити.
Повернути касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 разом з усіма доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
