УХВАЛА
04 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 927/478/20
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Зуєв В.А.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід колегії суддів Кролевець О.А. та Губенко Н.М.
від розгляду справи № 927/478/20
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 (головуючий - Пашкіна С.А., судді Кропивна Л.В., Буравльов С.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНС"
до Приватного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВАВТОСЕРВІС"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2
про визнання недійсним рішень позачергових загальних зборів акціонерів,
ВСТАНОВИВ:
22.12.2021 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі № 927/478/20 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, клопотанням про зупинення дії оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду в касаційному порядку, а також клопотанням про зупинення дії постанови Верховного Суду від 29.11.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2022 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження за його касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №927/478/20 і призначено розгляд справи в судовому засіданні на 07.02.2022.
01.02.2022 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Кролевець О.А. та Губенко Н.М. від розгляду справи, яка обґрунтована наявністю у заявника сумнівів у їх неупередженості.
Ухвалою Верховного Суду від 02.02.2022 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кролевець О.А. та Губенко Н.М. від розгляду справи № 927/478/20 визнано необґрунтованою та передано матеріали справи № 927/478/20 на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду вищезазначеної заяви.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2022 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кролевець О.А. та Губенко Н.М. від розгляду справи № 927/478/20 передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Зуєва В.А.
Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників справи, в тому числі, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з частиною першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Правовою підставою подання заяви про відвід суддям ОСОБА_1 фактично визначає пункт 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.
Суд враховує, що вичерпний перелік таких обставин чинним законодавством не визначений, а тому вирішення питання про визнання тих чи інших доводів тими обставинами, мова про які йде у наведеному вище пункті 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться у межах дискреційних повноважень суду.
При цьому, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій)
Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його (їх) безсторонність.
Так, за висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Щодо об`єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Разом з тим, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
При об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.
Водночас, приписами частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що з огляду на зміст заяви про відвід колегії суддів, вона зводиться саме до незгоди ОСОБА_1 з постановою Верховного Суду від 29.11.2021 у цій же справі, винесеної за участі суддів Кролевець О.А. та Губенко Н.М., що, враховуючи приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, не може бути підставою для відводу.
Доказів на підтвердження необ`єктивності чи упередженості суддів скаржником до матеріалів заяви про їх відвід не надано, а наведені в заяві ОСОБА_1 обставини для відводу суддів Кролевець О.А. та Губенко Н.М. від розгляду справи № 927/478/20 не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді, а також не підтверджують упередженість та необ`єктивність суддів при розгляді даної справи.
При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання, без наявності певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів.
Таким чином, заява про відвід суддів Кролевець О.А. та Губенко Н.М. від розгляду справи № 927/478/20 не містить документально обґрунтованого посилання на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, а також доказів на підтвердження інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, у зв`язку з чим Суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого відводу.
Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Кролевець О.А. та Губенко Н.М. від розгляду справи № 927/478/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Зуєв
