ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2022 року м. Львів
справа № 380/19677/21
провадження № П/380/19900/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Хомик Г.М.
відповідача: представник Івасечко Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на державній службі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати наказ Львівської митниці від 06.09.2021 № 325-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ Львівської митниці від 22.09.2021 № 374-о «Про проведення розрахунку ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 23.09.2021;
- стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 23.09.2021 по день поновлення на роботі;
- судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно наказу Львівської митниці від 06.09.2021 №325-о «Про звільнення ОСОБА_1 » вирішено припинити державну службу та звільнити ОСОБА_1 з посади державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» та припинити дію Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 №246 у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
Згідно наказу Львівської митниці від 22.09.2021 №374-о «Про проведення розрахунку ОСОБА_1 » вирішено вважати датою звільнення ОСОБА_1 , державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці 22.09.2021.
Позивач не погоджується із припиненням державної служби та звільненням із займаної посади та зазначає, що підставою звільнення у Наказі №325-о від 06.09.2021 зазначено доповідну записку начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Пшеничного Ю.І. за результатами розгляду матеріалів контрольних заходів стосовно ОСОБА_1 від 28.07.2021.
Проте позивач уважає, що у Доповідній записці не міститься висновку про його невідповідність займаній посаді і вона носить рекомендаційний характер, відтак нею не може підтверджуватися факт встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Позивач звертає увагу на те, що за фактами, викладеними у Доповідній записці, на підставі наказу Львівської митниці від 23.07.2021 № 98 проводилася перевірка, результати якої викладено в Акті про результати перевірки з окремих питань від 28.07.2021. У Акті відображено аналогічні описаним у Доповідній записці порушення. Описуючи виявлені недоліки під час здійснення митних формальностей 06.07.2021, 08.07.2021 та 10.07.2021, Комісією зазначається, що за результатами опрацювання фотографій не можна ідентифікувати реєстраційний номер транспортного засобу, на підставі чого Комісія приходить до висновку, що прикріплена фотографія є фотографією іншого транспортного засобу. Проте яким чином Комісія установила те, що прикріплені фотографії є фотографіями інших транспортних засобів у Акті не зазначається, так само, як і не зазначається реєстраційних номерів цих інших транспортних засобів. Такі висновки Комісії, на думку позивача, не можуть братися до уваги, у зв`язку з тим, що вони не підтверджені жодними доказами.
Разом з цим з Акту перевірки слідує, що ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відтак, на переконання позивача, у разі підтвердження за результатами дисциплінарного провадження факту вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частиною 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», до нього могло би бути застосовано такі види дисциплінарних стягнень, як оголошення догани або попередження про неповну службову відповідність. Дисциплінарна відповідальність у вигляді звільнення за вказаний дисциплінарний проступок застосовуватись не може.
Щодо недотримання принципу доброчесності державного службовця, позивач просить врахувати, що відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 Правил етичної поведінки в Державній митній службі України, затверджених Наказом Держмитслужби № 577 від 15.12.2020, що за пропозицією уповноваженої особи з питань етичної поведінки з метою встановлення обставин і причин допущення працівником порушень Правил, керівники митниць та територіальних органів Держмитслужби зобов`язані ініціювати дисциплінарне провадженим або проведення службового розслідування (перевірки) відповідно до вимог законодавства та розпорядчих документів Держмитслужби з урахуванням номенклатури посад Працівників.
Проте позивач зауважує, що ані дисциплінарного провадження, ані службового розслідування (перевірки) відповідно до вимог законодавства, яким би було встановлено його невідповідність займаній посаді внаслідок порушення принципу доброчесності не проводилося.
Позивач просить врахувати правову позицію Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі №826/13700/18 та від 25 серпня 2020 року у справі №817/892/18.
З огляду на наведене позивач вважає, що його звільнення відбулося на підставі документів, які мають рекомендаційний характер, та за відсутності належним чином обґрунтованого та документально підтвердженого висновку про невідповідність займаній посаді. Ні попереднє повідомлення про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» від 16.08.2021 №7.4-1/12/10/4075, ні наказ Львівської митниці «Про звільнення ОСОБА_1 » від 06.09.2021 №325-о не містять відомостей про те, ким саме та яким чином встановлено невідповідність позивача займаній посаді та в чому вона полягає.
Тому, на думку позивача, спірні накази підлягають скасуванню, а позивач поновленню на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці із виплатою йому відповідачем середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Також представником позивача 10.12.2021 було подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідачем у відзиві не спростовано аргументи, наведені у позовній заяві про те, що звільнення позивача відбулося за відсутності висновку про встановлення невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та про визнання його таким, що не пройшов випробування, та на підставі документів, які мають рекомендаційний характер. Також просить не враховувати посилання відповідача на висновки, наведені Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року №823/3540/14, оскільки звільнення позивача у справі №823/3540/14 відбулося у порядку та з підстав, визначених нормами чинного на той час Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а не відповідно до Закону України «Про державну службу», яким регулюються спірні правовідносини у цій справі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задоволити.
Відповідач Львівська митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданого 02.12.2021, в якому зазначив, що 29.06.2021 між Львівською митницею як відокремлений підрозділ Державної митної служби України та ОСОБА_1 укладено Контракт про проходження державної служби № 246 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці.
Відповідно до наказу Львівської митниці «По особовому складу» від 29.06.2021 року №22-о ОСОБА_1 було встановлено випробування на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці строком шість місяців.
На виконання наказу Державної митної служби України від 14.07.2021 №530 «Про здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державної митної служби України законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби» ОСОБА_1 17.07.2021 було заповнено Анкету доброчесності та передано у відділ внутрішньої безпеки Львівської митниці для подальших контрольних заходів.
Комісією з контролю за дотриманням посадовими особами Львівської митниці законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби, утвореною наказом Львівської митниці від 20.07.2021 № 87 (із змінами внесеними наказом Львівської митниці № 124 від 04.08.2021), на підставі доповідної записки начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Юрія Пшеничного від 23.07.2021 №0020/7.4-25, розглянуто матеріали контрольних заходів стосовно державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_1 за фактами, викладеними у вказаній вище доповідній записці.
Встановлено, що ОСОБА_1 під час здійснення службової діяльності допущено неодноразові (систематичні) факти невиконання обов`язків державного службовця, визначені ст. 8 Закону України «Про державну службу», ст. 42 Закону «України «Про запобігання корупції», а також п. 3.7., 3.13 Правил етичної поведінки в Державній митній службі України, затверджених Наказом Держмитслужби №577 від 15.12.2020, а також положень пунктів 4, 10 Контракту про проходження державної служби № 246 від 29 червня 2021 року та завдань, визначених пунктами 5 та 9 Завдань на випробувальний термін, затверджених 29.06.2021 в.о. начальника Львівської митниці при здійсненні ним митного контролю та митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та особистого користування, які переміщувались через митний кордон України.
Так, відповідачем зазначено, що під час здійснення митних формальностей щодо пропуску на митну територію України транспортних засобів 06.07.2021, 08.07.2021, 10.07.2021 позивачем здійснення цифрової фотозйомки проведено з порушенням вимог пункту 13 та 26 Порядку здійснення фото-, відео фіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 370, оскільки відсутні фотографії, на яких відображено: тип транспортного засобу, його номер, загальний план (зовнішнього вигляду) закритого/відкритого вантажного відсіку транспортного засобу, до акту про проведення огляду не внесено достовірних та повних відомостей про здійснення фотографування, а також не збережено файлів із результатами здійснення фотозйомки на сервері, не прикріплено таких файлів до інформації про переміщення транспортного засобу через митний кордон України.
Окрім цього, встановлений факт не надання ОСОБА_1 повної та достовірної інформації у пункті 8 Анкети доброчесності посадової особи Державної митної служби України, а саме відомості про притягнення його до адміністративної відповідальності за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП, чим порушено вимоги пунктів 3, 4 та 8.5 Розділу II Порядку здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державної митної служби України законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби, затвердженого наказом Державної митної служби України від 14.07.2021 № 530 та пункту 3.13 Правил етичної поведінки в Державній митній службі України, затверджених Наказом Держмитслужби №577 від 15.12.2020, що свідчить про не доброчесну поведінку, яка проявляється у не спроможності дотримуватись спеціальних вимог порядності, чесності, справедливості та підзвітності.
Також відповідач зауважує, що неналежне виконання обов`язків позивача повністю підтверджується доповідною запискою начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці, при цьому керівнику надано право самостійно вирішувати питання відповідності працівника займаній посаді та приймати рішення за наслідками випробування працівника, що й відповідає меті встановлення такого випробування. Просить врахувати Постанову Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №823/3540/14.
Також представником відповідача 13.12.2021 та 21.04.2022 долучено додаткові пояснення, в яких зазначено, що винесення окремого наказу щодо невідповідності позивача займаній посаді не передбачено. Також зазначає, що відповідно до п.13.4.7 Порядку здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державної митної служби України законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби, затвердженого наказом Державної митної служби України від 14.07.2021 № 530, комісія з контролю за дотриманням посадовими особами Львівської митниці законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби завершує контрольні заходи у зв`язку з припиненням виконання посадовою особою своїх обов`язків у Держмитслужбі (територіальному органі Держмитслужби) (звільнення, переведення, тривала хвороба, мобілізація, тощо).
Відповідач уважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Наведену позицію підтримала представник відповідача в судовому засіданні.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 12 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.
В судовому засіданні 17.02.2022 року ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд заслухав пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та диск із фотосвітлинами, що відображені в Акті про результати перевірки з окремих питань від 28.07.2021, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
01 липня 2021 року на підставі наказу №22-о від 29.06.2021 позивача призначено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці шляхом укладення контракту про проходження державної служби в порядку переведення з Галицької митниці Держмитслужби.
Згідно пункту 6 наказу №22-о від 29.06.2021 «По особовому складу» позивачу встановлено випробування на вищевказаній посаді строком шість місяців з 01 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року.
29.06.2021 між Львівською митницею як відокремлений підрозділ Державної митної служби України та ОСОБА_1 укладено Контракт про проходження державної служби № 246 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці та затверджено 29.06.2021 в.о. начальника Львівської митниці Завдання на випробувальний термін державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_1 .
Листом Львівської митниці №7.4-1/12/10/4075 від 16.08.2021, який 16.08.2021 було надіслано на електронну пошту позивача повідомлено про наступне: «Відповідно до частини 6 статті 35 Закону України «Про державну службу» (дані - Закон) повідомляю Вас, що у зв`язку із встановленням невідповідності Вас займаній посаді, Вам буде припинено державну службу та звільнено із займаної посади на підставі пункту 2 частини 1 статті 87 Закону та припинено дію Вашого Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 № 246, не раніше ніж через сім днів від дати ознайомлення з цим листом».
Згідно наказу Львівської митниці від 06.09.2021 №325-о «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв`язку з невиконанням пунктів 4, 5, 10 Контракту про проходження державної служби № 246 від 29 червня 2021 року, пунктів 5 та 9 Завдань на випробувальний термін, затверджених 29.06.2021 в.о. начальника Львівської митниці Ніжніковим І. М., вирішено припинити державну службу та звільнити ОСОБА_1 з посади державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» та припинити дію Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 №246 у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
Підставами для прийняття наказу від 06.09.2021 №325-о визначено:
1)Доповідну записку начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Пшеничного Ю.І. за результатами розгляду матеріалів контрольних заходів стосовно ОСОБА_1 від 28.07.2021;
2)Контракт про проходження державної служби від 29.06.2021 №246;
3)Статті 31-1, п. 2 ч. 1 та ч. 5 ст. 87 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII;
4)Наказ Львівської митниці від 29.06.2021 №22-о «По особовому складу»;
5)Завдання на випробувальний термін державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_1 , затверджені в.о. начальника Львівської митниці Ніжніковим І.М. 29.06.2021;
6)Протокол про доведення інформації або документів до відома державного службовця від 16.08.2021;
7)Тимчасова непрацездатність ОСОБА_1 .
У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю з 06.09.2021, про наказ від 06.09.2021 №325-о «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача було поінформовано листом від 06.09.2021 №7.4-1/12/10/5664.
Згідно наказу Львівської митниці від 22.09.2021 №374-о «Про проведення розрахунку ОСОБА_1 » вирішено вважати датою звільнення ОСОБА_1 , державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці 22.09.2021.
Не погоджуючись із наказами від 06.09.2021 №325-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та від 22.09.2021 №374-о «Про проведення розрахунку ОСОБА_1 », позивач звернувся до суду.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не згідний із його звільненням, вважає оскаржувані накази про звільнення та про проведення розрахунку протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а він поновленню на роботі на посаді із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд застосував наступні норми права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 та ч. 6 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 569 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VІІІ).
Статтею 35 Закону № 889-VІІІ встановлено, що в акті про призначення на посаду суб`єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку (частина перша).
Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців (частина третя).
У разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби. Якщо конкурсною комісією такого кандидата не визначено, проводиться повторний конкурс (частина четверта).
Суб`єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб`єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді (частина шоста).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VІІІ підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Статтею 26 Кодексу законів про працю України передбачено що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
У період випробувального терміну суб`єкт призначення з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатності виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. Суб`єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено.
Випробувальний строк власне і надається для того, щоб особа проявила себе на новопризначеній посаді в усіх аспектах як кваліфікований і відповідальний працівник. Те, наскільки добре державний службовець справляється зі своїми обов`язками, оцінює насамперед суб`єкт призначення. Водночас, для висновку про невідповідність займаній посаді повинні бути достатні очевидні (фактичні) підстави, на основі яких можна пересвідчитися у тому, наскільки обґрунтованими є висновки суб`єкта призначення.
Відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року (справа № 809/1157/17), від 22 квітня 2020 року (справа № 2140/1369/18), від 16 жовтня 2020 року (справа № 489/548/17).
Також, як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, висновок про невідповідність працівника займаній посаді має бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова від 8 жовтня 2020 року у справі № 817/3203/15, від 27 травня 2020 року у справі № 817/44/17).
Матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття наказу про звільнення позивача слугували доповідна записка начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Пшеничного Ю.І. за результатами розгляду матеріалів контрольних заходів стосовно ОСОБА_1 від 28.07.2021 та попередження про звільнення №7.4-1/12/10/4075 від 16.08.2021.
Зі змісту даної доповідної записки слідує, що за результатами розгляду матеріалів контрольних заходів комісією встановлено, що державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці Щекуном А.Л., під час здійснення службової діяльності допущено неодноразові (систематичні) факти не виконання обов`язків державного службовця, визначених ст. 8 Закону України «Про державну службу», ст. 42 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 3.7., 3.13 Правил етичної поведінки в Державній митній службі України, затверджених Наказом Держмитслужби №577 від 15.12.2020, а також положень пунктів 4, 10 Контракту про проходження державної служби № 246 від 29 червня 2021 року та завдань, визначених пунктами 5 та 9 Завдань на випробувальний термін, затверджених 29.06.2021 в.о. начальника Львівської митниці І. Ніжніковим при здійсненні ним митного контролю та митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та особистого користування, які переміщувались через митний кордон України.
Також комісією встановлений факт не надання ОСОБА_1 повної та достовірної інформації у пункті 8 Анкети доброчесності посадової особи Державної митної служби України, а саме відомості про притягнення його до адміністративної відповідальності за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП, чим порушено вимоги пунктів 3, 4 та 8.5 Розділу II Порядку здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державної митної служби України законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби, затвердженого наказом Державної митної служби України від 14.07.2021 № 530 та пункту 3.13 Правил етичної поведінки в Державній митній службі України, затверджених Наказом Держмитслужби №577 від 15.12.2020, свідчить про не доброчесну поведінку, яка проявляється у не спроможності дотримуватись спеціальних вимог порядності, чесності, справедливості, підзвітності, а також у не відповідальності посадової особи Держмитслужби.
Відповідно до п. 6.1. Наказу Львівської митниці № 22-о від 29.06.2021 державному інспектору відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» ОСОБА_1 встановлено випробування, термін якого становить шість місяців з 01 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року.
Виходячи з наведеного вище, ОСОБА_1 не виконано завдання, визначені пунктами 5 та 9 Завдань на випробувальний термін, затверджених 29.06.2021 в.о. начальника Львівської митниці І. Ніжніковим, щодо забезпечення ним якісного виконання визначених форм митного контролю, а також успішного проходження у встановленому порядку перевірки на доброчесність в порядку, визначеному наказом Державної митної служби України від 14.07.2021 № 530.
З урахуванням викладеного вище, рекомендовано:
1. Згідно п. 13.4.1 Розділу І Порядку здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державної митної служби України законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби, затвердженого наказом Державної митної служби України від 14.07.2021 №530 (далі по тексту - Порядок), підтвердити не дотримання принципу доброчесності державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_1 ;
2. Відповідно до п. 13.4.2 Розділу 1 Порядку вжити управлінських заходів кадрового характеру:
доручити управлінню по роботі з персоналом Львівської митниці на підставі результатів проведених контрольних заходів, на підставі п. 2 ст. 87 Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIIІ «Про державну службу», підготувати проект наказу про завершення строку випробування та встановлення не відповідності займаній посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_1 .
Щодо не виконання обов`язків державного службовця позивачем, а також положень пунктів 4, 10 Контракту про проходження державної служби № 246 від 29 червня 2021 року та завдань, визначених пунктами 5 та 9 Завдань на випробувальний термін, суд враховує наступне.
Судом встановлено, що передумовою для таких висновків відповідача слугувало те, що Комісією, створеною відповідно до наказу Львівської митниці від 23.07.2021 № 98, проведено перевірку з окремих питань дотримання посадовими особами митного поста «Мостиська» Львівської митниці вимог Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом від 31.07.2015 № 684, та встановлення фактів неналежного виконання посадових обов`язків, в частині забезпечення виконання митних формальностей, визначених за результатами застосування системи управління ризиками при проведенні митного контролю та оформленні товарів та транспортних засобів про що складено Акт про результати перевірки з окремих питань від 28.07.2021 № 7.4-17/22/85.
Як слідує зі змісту даного Акту, зокрема, відображених у п. 7.3 щодо позивача, вказано про систематичне неналежне виконання вимог пунктів 13 та 26 Порядку здійснення фото-, відео фіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 № 370, підпункту 3 пункту 1 розділу XII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Мінфіну від 31 липня 2015 року № 684.
Також вказано, що зазначені дії мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Натомість у п. 8.7 даного Акту запропоновано для встановлення фактів недотримання принципу доброчесності та/або умов контракту проходження державної служби державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» ОСОБА_1 передати копії матеріалів перевірки комісії з контролю за дотриманням посадовими особами Львівської митниці законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби, за фактами порушень, наведених в п. 7.3 цього Акта (пункт 8.7 Акта).
З даного приводу суд зауважує, що метою даної перевірки було з`ясування дотримання посадовими особами митного поста «Мостиська» Львівської митниці вимог Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом від 31.07.2015 № 684 та встановлення фактів неналежного виконання посадових обов`язків в частині забезпечення виконання митних формальностей, визначених за результатами застосування системи управління ризиками при проведенні митного контролю та оформленні товарів та транспортних засобів з реєстраційними номерами, перелік яких визначено у Акті, а не встановлення фактів недотримання принципу доброчесності та/або умов контракту проходження державної служби.
Водночас, жодних доводів та пояснень відносно невідповідності висновків викладених в п.7.3 та пропозицій, зазначених в п. 8.7 Акта перевірки від 28.07.2021 відповідач не наводить.
Адже ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» мають інші правові наслідки, аніж п. 2 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
Окремо, суд звертає увагу, що Акт перевірки № 7.4-17/22/85 та доповідна записка начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Пшеничного Ю.І. за результатами розгляду матеріалів контрольних заходів стосовно ОСОБА_1 датовані одним днем, а саме 28.07.2021. На переконання суду, розгляд переданих копій матеріалів перевірки стосовно позивача у такий стислий термін не може свідчити про об`єктивність висновків комісії з контролю за дотриманням посадовими особами Львівської митниці законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби.
Також комісією встановлено факт не надання ОСОБА_1 повної та достовірної інформації у пункті 8 Анкети доброчесності посадової особи Державної митної служби України, а саме відомості про притягнення його до адміністративної відповідальності за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП, чим порушено вимоги пунктів 3, 4 та 8.5 Розділу II Порядку здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державної митної служби України законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби, затвердженого наказом Державної митної служби України від 14.07.2021 № 530 та пункту 3.13 Правил етичної поведінки в Державній митній службі України, затверджених Наказом Держмитслужби № 577 від 15.12.2020.
Із урахуванням наведеного, у доповідній записці начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Пшеничного Ю.І. від 28.07.2021 сформовано висновок, що ОСОБА_1 не виконано завдання, визначені пунктами 5 та 9 Завдань на випробувальний термін, затверджених 29.06.2021 в.о. начальника Львівської митниці І. Ніжніковим, щодо забезпечення ним якісного виконання визначених форм митного контролю, а також успішного проходження у встановленому порядку перевірки на доброчесність в порядку, визначеному наказом Державної митної служби України від 14.07.2021 № 530.
Саме у зв`язку з невиконанням пунктів 4, 5, 10 Контракту про проходження державної служби № 246 від 29 червня 2021 року, пунктів 5 та 9 Завдань на випробувальний термін, затверджених 29.06.2021 в.о. начальника Львівської митниці Ніжніковим І. М., відповідачем прийнято наказ від 06.09.2021 №325-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та припинено дію Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 № 246.
Матеріалами справи підтверджено, що 17.07.2021, позивачем було заповнено та подано відповідачу анкету доброчесності посадової особи Державної митної служби України. Також 17.07.2021 позивачем було надано (підписано) згоду посадової особи Державної митної служби України про можливість проведення контрольних заходів.
Суд зауважує, що пунктом 21 Контракту № 246 від 29.06.2021 року передбачено, що дія цього Контракту припиняється:
- у разі закінчення строку, на який укладено цей контракт;
- за ініціативою особи або за угодою сторін;
- за ініціативою державного органу - у разі невиконання або неналежного виконання особою умов цього Контракту;
- у разі припинення державної служби з підстав, визначених частиною першою статті 83 Закону України «Про державну службу», та з інших підстав, визначених законодавством.
У разі невиконання або неналежного виконання особою умов цього Контракту державний орган повідомляє особі про припинення цього Контракту не пізніше ніж за сім календарних днів до такого припинення.
Згідно пункту 22 Контракту № 246 від 29.06.2021 року неналежним виконанням або невиконанням особою цього Контракту вважається:
- невиконання посадовою особою завдання (завдань) у строки, визначені Графіком виконання завдань;
- недосягнення особою ключових показників завдання (завдань);
- невиконання додаткових умов цього Контракту.
Пункт 4 Контракту передбачає спеціальні вимоги до особи, яка призначається на посаду державної служби.
Саме пункт 5 Контракту «Предмет контракту» містить перелік завдань особи, з якою укладено Контракт, а не завдання на випробувальний термін, які затверджені 29.06.2021 в.о. начальника Львівської митниці.
Пунктом 10 Контракту визначено обов`язки особи, яка призначається на посаду державної служби.
Однак у доповідній записці не міститься посилання, який з пунктів Контракту позивачем не дотримано. Суд звертає увагу, що особливості порядку заповнення анкети доброчесності, так і успішне проходження перевірки на доброчесність, як обов`язок чи завдання позивача як державного службовця у п. 4 та 10 Контракту не зазначені.
Також суд зауважує, що у доповідній записці начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Пшеничного Ю.І. від 28.07.2021 не міститься відомостей про недотримання позивачем п. 5 Контракту № 246 від 29.06.2021 року, проте його невиконання ОСОБА_1 безпідставно зазначено у спірному наказі від 06.09.2021 №325-о.
У межах спірних правовідносин суд враховує правові висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 826/13700/18.
Так, Верховний Суд зазначив, що у період випробувального строку суб`єкт призначення з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатність виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. Суб`єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено.
Як зазначено судом вище, висновок про невідповідність працівника займаній посаді має бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
Відтак оцінку тому, наскільки добре державний службовець виконує свої обов`язки здійснює, насамперед, суб`єкт призначення. Водночас для висновку про невідповідність займаній посаді повинні бути достатні очевидні (фактичні) підстави, на основі яких можна пересвідчитися у тому, наскільки обґрунтованими є висновки суб`єкта призначення.
Отже, суб`єкт призначення, використовуючи дискреційні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми. Водночас завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом.
Судом встановлено, що доповідна записка начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Пшеничного Ю.І. від 28.07.2021, на яку посилається відповідач, на підставі якої було звільнено ОСОБА_1 , не містить документально підтверджених належних обґрунтувань та висновку про невідповідність позивача займаній посаді.
У той же час частиною шостою статті 35 Закону № 889-VІІІ передбачено, що суб`єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.
Листом Львівської митниці №7.4-1/12/10/4075 від 16.08.2021, який 16.08.2021 було надіслано на електронну пошту позивача повідомлено про наступне: «Відповідно до частини 6 статті 35 Закону України «Про державну службу» (дані - Закон) повідомляю Вас, що у зв`язку із встановленням невідповідності Вас займаній посаді, Вам буде припинено державну службу та звільнено із займаної посади на підставі пункту 2 частини 1 статті 87 Закону та припинено дію Вашого Контракту про проходження державної служби від 29.06.2021 № 246, не раніше ніж через сім днів від дати ознайомлення з цим листом».
Тобто фактично підстави невідповідності позивача займаній посаді у такому попередженні не було зазначено, лише повідомлено про встановлення невідповідності займаній посаді у межах визначених повноважень. З вказаного листа не вбачалося ким саме та яким чином встановлено невідповідність позивача займаній посаді, і в чому вона полягає.
Аналогічні правові висновки викладені у Постанові КАС ВС від 10.06.2021 у справі № 817/892/18, Верховний Суд зазначив, що з метою захисту державного службовця від безпідставного припинення відносин державної служби, попередження про звільнення має містити підстави невідповідності позивача посаді, а також ким саме та яким чином встановлено невідповідність посаді, в чому така невідповідність полягає. Такий висновок було зроблено з огляду на те, що наслідком непроходження випробувального строку у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді упродовж строку випробування є припинення державної служби шляхом звільнення.
Оскільки попередження про звільнення не містить визначених чітких підстав невідповідності займаній посаді, є загальним та неконкретизованим, без наведення мотивів, не відображає обставин, що мали вплив на його прийняття, суд дійшов висновку про порушення відповідачем встановленого Законом № 889-VІІІ порядку звільнення позивача з державної служби з підстав невідповідності державного службовця займаній посаді.
Верховний Суд у Постанові від 25 серпня 2020 року у справі №826/19766/16 зауважував, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку, свідчить про незаконність такого звільнення і тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Також надаючи оцінку спірному наказу Львівської митниці наказ від 06.09.2021 №325-о «Про звільнення ОСОБА_1 », суд також враховує таке.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Так, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення про звільнення позивача не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак приходить до висновку про протиправність наказу Львівської митниці від 06.09.2021 №325-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та наявність підстав для його скасування. Як наслідок, підлягає задоволенню і похідна позовна вимога про скасування наказу від 22 вересня 2021 року № 374-о «Про проведення розрахунку ОСОБА_1 ».
Відповідно до вимог ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір.
Відтак, порушене відповідачем право ОСОБА_1 на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення на державній службі на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 23 вересня 2021 року, тобто з наступного дня після дня його звільнення, оскільки згідно із п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 № 110, днем звільнення вважається останній день роботи.
Поновлюючи позивача на посаді, суд також задовольняє вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
За приписами абз. 3 п. 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
В п. 6 Постанови Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 №13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
З наявної у матеріалах справи довідки від 07.10.2021 № 09/7.4-22/37, середньомісячна заробітна плата позивача становить 17265,63 грн, середньоденна заробітна плата позивача становить 734,14 грн.
Оскільки день звільнення позивача (22.09.2021) є останнім днем його роботи, середній заробіток за час вимушеного прогулу, що належить стягненню за період з 23.09.2021 по день ухвалення судом рішення у даній справі (145 робочих днів) складає 106450,30 грн (734,14 грн х 145 робочих днів). Відтак, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача становить 106450,30 грн.
Отже, суд дійшов висновку задовольнити позов в цій частині позовних вимог та стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 106450,30 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.
Згідно з п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі17265,63 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично ним не сплачувався, тому відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Костюшка Т., 1, м. Львів, 79000) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на державній службі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу задоволити повністю.
Визнати протиправними та скасувати накази Львівської митниці від 06 вересня 2021 року № 325-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та від 22 вересня 2021 року № 374-о «Про проведення розрахунку ОСОБА_1 ».
Поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 23 вересня 2021 року.
Стягнути з Львівської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Костюшка Т., 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 вересня 2021 року по 21 квітня 2022 року в сумі 106450,30 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 23 вересня 2021 року, а також виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 17265,63 грн допустити до негайного виконання.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повне рішення складено 02 травня 2022 року.
Суддя Клименко О.М.
