Справа № 560/17953/21
РІШЕННЯ
іменем України
05 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
позивач звернулася до суду із позовом до Міністерства оборони України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби оформлене протоколом засідання від 22 липня 2021 року 116 31, щодо відмови, ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку із смертю члена її сім`ї - ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначила, що спільно проживала із померлим ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, звернулася до відповідача щодо виплати одноразової грошової допомоги, членам сім`ї померлого військовослужбовця, смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби. Однак, отримала відмову в якій комісія Міноборони посилалася на те, що судом не встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків. Таку відмову, позивач вважає протиправною, тому звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 13.12.2021 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 28.02.2022 витребувано у Новоушицької селищної ради докази на підтвердження інформації про спільне проживання та побут ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 05.04.2022 залучено до участі у справі ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що судом не встановлено факт, що має юридичне значення, для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, зокрема про ведення спільного побуту та наявність взаємних прав та обов`язків, а також про наявність права позивача на отримання одноразової грошової допомоги. З огляду на це, просить у позові відмовити.
Третя особа надала до суду письмові пояснення, відповідно до яких у задоволенні позову просив відмовити. Зазначив, що відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 35 ЦПК України встановлення факту проживання однієї сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в порядку окремого провадження, тобто в порядку цивільною судочинства.
Позивачкою ОСОБА_1 не надано комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби, рішення суду про встановлення факту проживання однієї сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Фактично позивачем не надано комісії доказів того що вона була членом сім`ї ОСОБА_4 .. Тобто комісія прийняла рішення правомірне.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 2005 року проживала разом із ОСОБА_2 у незареєстрованому шлюбі як чоловік і жінка.
У лютому 2017 року ОСОБА_2 підписав контракт із Міністерством оборони України на проходження військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 06.04.2020 було звільнено з військової частини.
Довідками №989 від 11.02.2018 та від 03.02.2020 №664 підтверджується, що ОСОБА_2 у період з 30.04.2,018 по 21.08.2018, з 10.09.2018 по 17.09.2018, з 28,10.2018 по 22.12.2018, з 22.10.2019 по 06.04.2020 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Відповідно Витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 03.12.2020 №853 було встановлено, що захворювання та причина смерті колишнього військовослужбовця, солдата запасу ОСОБА_2 , ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.
ОСОБА_2 заповів усе своє майно, де б воно не було та з чого не складалося позивачу, що підтверджується Заповітом від 28.07.2015 року.
Позивач звернулася із заявою про отримання одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України, однак протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22 липня 2021 року №116 було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Рішення відповідач обґрунтовував тим, що стосовно ОСОБА_1 судом не встановлено факт, що має юридичне значення, тобто не встановлювався факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з громадянином ОСОБА_2 , ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків. Також судом не визнавалося право громадянки ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю громадянина ОСОБА_2 , а поданими документами не підтверджено її статус члена сім`ї загиблого відповідним посвідченням.
Позивач вважає таке рішення протиправним, тому звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, врегульованіЗаконом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(далі - Закон №2011).
Статтею 1 Закону №2011встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3Закону №2011дія цьогоЗаконупоширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до ч. 1 ст. 16Закону №2011одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цимЗакономмають право на її отримання.
Відповідно до ч. 6 ст. 16-3Закону №2011одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 2ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного падку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Пунктом "а" ч. 1 ст. 16-2 Закону №2011 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, зокрема, 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого закономдля працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок №975) п. 3 якого визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно п. 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 16-4Закону №2011призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Тобто, у разі загибелі (смерті) військовослужбовців державою гарантовано виплату одноразової грошової допомоги членам сімей військовослужбовців, які загинули у розмірі, визначеному ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Зі змісту зазначених правових приписів видно, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується зокрема членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
Відповідно до матеріалів справи, відомо що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 .
Відповідно Витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 03.12.2020 №853 було встановлено, що захворювання та причина смерті колишнього військовослужбовця, солдата запасу ОСОБА_2 , ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.
Обставина, що причина смерті ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини, відповідачем не заперечується.
У свою чергу, позивач вважає, що вона є членом його сім`ї у розумінні Сімейного кодексу України та має право на отримання одноразової грошової допомоги.
Суд такі доводи вважає помилковими, з огляду на таке.
При цьому, згідно ізстаттею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно доСімейного кодексу України, а утриманці - відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно достатті 3 Сімейного кодексу України сім`яє первинним основним осередком суспільства, її складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не забороненихзакономі таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 22.04.2020 у справі №602/230/20 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Згідно довідки від 30.03.2022 наданої Новоушицькою селищною радою, підтверджено, що Гр. ОСОБА_1 прибула в с. Антонівка орієнтовно в 2005 році й проживала з гр. ОСОБА_2 в його дворі без реєстрації. Відповідно по господарської книги по селу Антонівка 11.11.2011 року гр. ОСОБА_1 , зареєструвалася в будинку співмешканця ОСОБА_2 і проживала разом в даному дворі до 2020 року.
В 2020 році гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 переїхали до Могилів-Подільського району, при цьому залишалися зареєстровані по АДРЕСА_1 . Однак доказів спільного проживання із ОСОБА_2 з 2020 року позивачем не було надано, враховуючи той факт що 22.04.2020 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Таким чином, позивач не підтвердила факту спільного проживання з померлим однією сім`єю, зокрема, ведення спільного побуту та наявності взаємних прав та обов`язків, або перебування позивача на утриманні (померлого), а також судом також не встановлено факту спільного проживання позивача з померлим однією сім`єю.
Враховуючи зазначене, позивачем не доведено, що вона є членом сім"ї загиблого ОСОБА_2 або утриманцем, відтак, суд вважає, що на неї не поширюється дія статті 16-1 Закону №2011-XII та відсутнє право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що позов необґрунтований, тому відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним, скасування рішення Міністерства оборони України оформлене протоколом від 22.07.2021 №116 та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 05 травня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Міністерство оборони України (Повітрофлотський проспект, 6,м.Київ,03168 , код ЄДРПОУ - 00034022)
Головуючий суддя П.М. Майстер
