Єдиний державний реєстр судових рішень
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
"07" червня 2022 р. справа № 300/7189/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Матуляка Я.П.
при секретарі Бойко Л.М.
за участю:
представника відповідача Муратової Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2021 за № Ф-002650/0713, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.05.2021 за № 002652/0713, податкових повідомлень-рішень від 18.05.2021 за № 002862/0713, за № 002860/0713, за № 002859/0713, за № 002863/0713, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2021 за № Ф-002650/0713, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.05.2021 за № 002652/0713, податкових повідомлень-рішень від 18.05.2021 за № 002862/0713, за № 002860/0713, за № 002859/0713, за № 002863/0713.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 дану позовну заяву залишено без руху з підстав, встановлених частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та у зв`язку з невідповідністю даної позовної заяви вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Представнику позивача надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.
08.12.2021 представником позивача зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуті.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11.01.2022 о 10:30 год.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 300/7189/21, на 30 днів до 13.03.2022.
01.03.2022 підготовче засідання не відбулося, проведення підготовчого засідання судом призначено на 12.05.2022 о 10:00 год.
У підготовчі засідання, призначені на 12.05.2022, 23.05.2022 та 07.06.2022 ані позивач, ані її представник не з`явились, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття, хоча, про дату, час та місце підготовчого засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали. Проте, 11.05.2022, 20.05.2022 та 06.06.2022 відповідно на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли заяви, згідно яких позивач просила перенести судове засідання на термін три місяці у зв`язку з тим, що адвоката призвали на військову службу по мобілізації.
07.06.2022 судом поставлено на розгляд питання про залишення позову без розгляду.
Вирішуючи питання про можливість залишення позовної заяви без розгляду, суд бере до уваги, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено статтею 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.
Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно частини 2 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.
Як слідує з матеріалів справи, незабезпечення явки в судове засідання повноважного представника позивача та невиконання позивачем своїх процесуальних обов`язків викликано неможливістю прибуття представника в судове засідання. Однак, дані причини неявки позивача в судове засідання не можуть бути визнанні судом поважними виходячи з нижчевикладеного.
Так, позивачем в порушення вимог частини 2 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено підставності заявлених клопотань про відкладення розгляду справи, оскільки на підтвердження обставин зазначених в поданих 11.05.2022, 20.05.2022 та 06.06.2022 заявах, жодних доказів не надано. Також, судом не встановлено неможливості залучення до участі у справі іншого представника, зважаючи на завчасне повідомлення позивача про дату проведення підготовчого засідання.
Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 як позивачем не наведено обставин та не подано доказів неможливості її безпосередньої участі в судових засіданнях, призначених на 12.05.2022, 23.05.2022 та 07.06.2022 як особи, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду та яка, в силу приписів Кодексу адміністративного судочинства України, наділена адміністративною процесуальною правосуб`єктністю.
За таких обставин суд вважає заявлені позивачем клопотання від 11.05.2022, 20.05.2022 та 06.06.2022 необґрунтованими, такими що подані з метою безпідставного збільшення строків розгляду справи і вирішення відповідного публічно-правового спору шляхом зловживання наданими процесуальними правами та в порушення вимог частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, виходячи з наведеного, оцінивши подані клопотання в сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність поважних причин неявки позивача та її представника в підготовчі засідання по справі, призначені на 12.05.2022, 23.05.2022 та 07.06.2022.
Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки у судове засідання учасників справи.
Згідно із частиною 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статі 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, у разі якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Також нормами пункту 1 частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи повторну неявку позивача в підготовче засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, суд доходить висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд приймає до уваги, що неявка позивача чи його представника перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його неявки у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Повторна неявка позивача у судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Виходячи з правових норм, які містить частина 5 статті 205 та пункт 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, повторна неявка позивача у підготовчі засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності слугують підставою для залишення даного позову без розгляду.
При цьому суд також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо, від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19.
Суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 183, 205, 240, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2021 за № Ф-002650/0713, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.05.2021 за № 002652/0713, податкових повідомлень-рішень від 18.05.2021 за № 002862/0713, за № 002860/0713, за № 002859/0713, за № 002863/0713 - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Матуляк Я.П.
