Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/7189/21 пров. № А/857/4882/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І.М.,
секретаря судового засідання Максим Х.Б.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові з ініціативи суду питання ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Матуляк Я.П.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківськ о 11 год. 05 хв. 18 січня 2024 року повний текст складено 29 січня 2024 року у справі № 300/7189/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій, податкових повідомлень - рішень,
В С Т А Н О В И В :
15.11.2021 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Державної податкової служби України, просила з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС в Івано-Франківській області №Ф-002650/0713 від 06.05.2021 року, якою зобов`язано ОСОБА_1 сплатити заборгованість (недоїмку) в сумі 432 861 грн. 49 коп.; визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС в Івано-Франківській області №Ф-28585-13 від 09.05.2021 року якою зобов`язано ОСОБА_1 сплатити заборгованість (недоїмку) в сумі 512 687 грн. 48 коп.; визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області №Ф-002650/0713 від 06.05.2021 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції в сумі 76 926 грн. 23 коп.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області (форми Р) №002862/0713 від 18.05.2021 року про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, яким збільшено грошове зобов`язання на суму 480 090 грн. 28 коп. ; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області (форми Р) №002863/0713 від 18.05.2021 року про збільшення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкові зобов`язання та застосовано штрафні санкції за платежем військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 40 007 грн. 52 коп.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду скасувати в частині вимог щодо сплати боргу (недоїмки) № Ф - 002650/0713 від 06.05.2021 року у сумі 432 861,49 грн., рішення №Ф-002652/0713 від 06.05.2021 року в сумі 76 926,23грн., податкове повідомлення-рішення (форми Р) №002862/0713 від 18.05.2021 року на суму 480 090,28 грн., податкове повідомлення-рішення (форми Р) №002863/0713 від 18.05.2021 року на суму 40 007,52 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.
05 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Прийнято відмову ОСОБА_1 від позову: в частині 7353,06 грн. (22% ЄСВ від 33 423,00 грн.) щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 06 травня 2021 року №Ф-002650/0713 на суму 432 861,49 грн.; в частині 6016,14 грн (18% ПДФО від 33 423.00 грн.) щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2021 року №002862/071 про збільшення суми грошового зобов`язання із податку на доходи фізичних осіб, шо сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на суму 480 090,28 грн.; в частині 501,35 грн (1,5% ВЗ від 33 423,00 грн.) щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2021 року №002863/0713 про збільшення суми грошового зобов`язання із військового збору, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на суму 40 007,52 грн.; визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 18 травня 2021 року №002859/0713 про збільшення суми грошового зобов`язання із податку на додану вартість на суму 64 152,10 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення віл 18 травня 2021 року №002860/0713 про збільшення суми грошового зобов`язання із податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на суму 20 094,86 грн. та рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі 300/7189/21 в цій частині визнано нечинним та провадження у справі в цій частині позовних вимог закрито. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі № 300/7189/21 в іншій частині його оскарження скасовано та ухвалено судове рішення яким позов задоволено: визнано протиправним та скасовано вимогу ГУ ДПС в Івано-Франківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 002650/0713 від 06.05.2021 року, якою зобов`язано ОСОБА_1 сплатити заборгованість (недоїмку) у сумі 425 508,43 грн.; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС в Івано- Франківській області №Ф-002652/0713 від 06.05.2021 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, в сумі 76 926,23 грн.; визнано протиправним та скасовано в частині податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області (форми Р) №002862/0713 від 18.05.2021 року про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем податку на доходи фізичних осіб на суму 474 074,14 грн.; визнано протиправним та скасовано в частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області (форми Р) №002863/0713 від 18.05.2021 року про збільшення ОСОБА_1 податкового зобов`язання та застосованої штрафної санкції за платежем військовий збір, на суму 39 506,17 грн.
Так, в позовній заяві позивач просить судові витрати покласти на відповідача. Одночасно долучає договір про надання професійної правничої допомоги №28/05-21 від 28.05.2021 року, в якому адвокат Якубчак О.Р. надає послуги ОСОБА_1 у справі щодо нарахування податків і зборів за 01.01.2017 по 01.03.2020. Також подає розрахунок вартості послуг за договором, де вартість години роботи адвоката визначена в сумі 1094,50 грн. орієнтовний розрахунок вартості становить 17 годин, що дорівнює 18606,50 грн. Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №50, позивач сплатила адвокату Якубчак О.Р. 17000,00 грн. Звіту про надані послуги не додано. Фіксованого розміру гонорару договір не містить.
Окрім того, за подачу позову позивачем сплачено судовий збір згідно квитанцій від 05.08.2021 № 0.0.2220422875.1 в сумі 4540,00 грн.; від 12.11.2021 № 0.0.2337222536.1 в сумі 908,00 грн.; від 07.12.2021 № 0.0.2368639833.1 в сумі 2272,71 грн.
В судове засіданні адвокат Якубчак О.Р. 11.01.2022 не з`явився, 10.02.2022 адвокат Якубчак О.Р. клопотав про відкладення судового засідання з можливістю ознайомитися з відзивом на позовну заяву. Позивач на адресу суду надіслала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з призовом адвоката Якубчак О.Р. на військову службу. 07.06.2022 судом першої інстанції постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою в судові засідання ані позивача, ані представника.
22.05.2023 року представником позивача адвокатом Жиляк М.Д. подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та 30.05.2023 року подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 07.06.2022 про залишення позову без розгляду в якій зазначено, в тому числі, про розподіл судових витрат. До апеляційної скарги долучена квитанція про сплату судового збору від 29.05.2023 №98604966 на суму 2684,00 грн.
27 липня 2023 року, за наслідком розгляду апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції ухвалу суду першої інстанції від 07.06.2022 про залишення позову без розгляду скасовано та справу №300/7189/21 повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.
19.09.2023 року позивачем до суду першої інстанції подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначено, окрім того, про розподіл судових витрат. До заяви про збільшення позовних вимог долучено квитанцію від 18.09.2023 №0.0.3204737959.1 на суму 1073,60 грн., договір №АС-186/23 від 18.05.2023 про надання правничої (правової) допомоги, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Жиляк та партнери» в особі керуючого бюро адвокатом Жиляк М.Д. про надання правової допомоги клієнту у справі №300/7189/21. За договором остаточний гонорар визначається в акті прийому-передачі послуг з розрахунку одна година 1000,00 грн. за складання процесуальних документів та представництво в суді; 1500,00 грн. - представництво і суді апеляційної інстанції. Згідно додаткової угоди вартість виконаних робіт у суді першої та апеляційної інстанції відповідно по 10 000,00 грн. Згідно рахунку від 25.09.2023 №АС-186/23/1 позивачем сплачено 10 000,00 грн. на рахунок адвокатського бюро «Жиляк та партнери» та додано квитанцію про оплату від 26.09.2023 на суму 9900,00 грн.
Так за участю адвоката Жиляк М.Д. засідання 24.10.2023 тривало з 10:37 по 10:42, 05.12.2023 тривало з 10:05 по 11:10 та 18.01 тривало судове засідання з 10:38 по 11:08, отже участь адвоката у судових засідання у справі по представництву клієнта ОСОБА_1 становила в суді першої інстанції 5+1:05+00:30=1 год. 40 хв.
На судове рішення від 18.01.2024 позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначено про розподіл судових витрат. До апеляційної скарги долучено квитанція про сплату №8399-8521-6601-5937 від 26.02.2024 в сумі 8956,00 грн. та квитанцію №0.0.35534361834.1 від 27.03.2024 на суму 3402.63 грн.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції приймав участь адвокат Жиляк М.Д. Засідання тривало 29.05.2024 з 15:21 по 15:37 та судове засідання 05.06.2024 тривало з 15:12 по 15:47, що становить загалом 52 хв.
Питання ухвалення додаткового судового рішення розглянуто в судовому засіданні без виклику сторін.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши дане питання, дослідивши матеріали справи, зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Виходячи з аналізу зазначеної норми, суд апеляційної інстанції зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом невирішено питання про судові витрати.
Так, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 року питання про судові витрати судом не вирішувалось.
Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Водночас, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, ВП ВС у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 відступила від правового висновку КЦС ВС щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідного для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, визначивши, що учасник справи повинен деталізувати опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
У разі встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Відповідні положення міститься у Постанові КАС ВС від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, де зазначено, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
31 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 185/5421/21 зазначив, що якщо винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, то вона за весь час дії договору не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц дійшла висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18, постанові від 08 червня 2021 року у справі №550/936/18, а також підтримані Верховним Судом у постановах від 06 квітня 2022 року у справі №500/1410/21, від 18 травня 2022 року у справі №826/6958/17.
З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно поданого представником позивача договору про надання правової допомоги №28/05-21 від 28.05.2021 року, по якому адвокат Якубчак О.Р. надає правничу допомогу позивачу, в такому не зазначено винагороду адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги, яка визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі. Звіту про надані послуги по зазначеному договору позивачем суду не надано.
Згідно поданого представником позивача договору №АС-186/23 від 18.05.2023 про надання правничої (правової) допомоги, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Жиляк та партнери» в особі керуючого бюро адвокатом Жиляк М.Д., таке надає правничу допомогу позивачу та додатковою угодою визначено вартість виконаних робіт у суді першої та апеляційної інстанції відповідно по 10 000,00 грн. Згідно рахунку від 25.09.2023 №АС-186/23/1 позивачем сплачено 10 000,00 грн. на рахунок адвокатського бюро «Жиляк та партнери» та додано квитанцію про оплату від 26.09.2023 на суму 9900,00 грн.
Відповідач щодо заявлених витрат на правничу допомогу жодних аргументів не наводить.
З огляду на зміст спірних правовідносин та правове регулювання таких, зроблений представником позивача розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, пропорційності складності наданих послуг правовому супроводу справи в судах першої та апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, не є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Суд апеляційної інстанції враховує, що складність справи обумовлена як суттю спору й характером спірних правовідносин (нестандартний спір, нетипові правовідносини), так і кількістю учасників, обсягом доказів, кількістю засідань, а тому, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, враховуючи характер спірних правовідносин, частковість задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача 10000 (десять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, за подачу позову, позивачем сплачено судовий збір відповідно до квитанцій від 05.08.2021 № 0.0.2220422875.1 в сумі 4540,00 грн.; від 12.11.2021 № 0.0.2337222536.1 в сумі 908,00 грн.; від 07.12.2021 № 0.0.2368639833.1 в сумі 2272,71 грн., від 18.09.2023 №0.0.3204737959.1 на суму 1073,60 грн., за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду про залишення позову без розгляду позивачем сплачено судовий збір згідно квитанції від 29.05.2023 №98604966 на суму 2684,00 грн. та за подачу апеляційної скарги на судове рішення позивачем сплачено судовий збір згідно квитанції №8399-8521-6601-5937 від 26.02.2024 в сумі 8956,00 грн. та №0.0.35534361834.1 від 27.03.2024 на суму 3402.63 грн.
Проте враховуючи часткове задоволення позову та суми сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню на користь позивача такі витрати в сумі 8794,31 грн. за подачу позову, 2684,00 грн. за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду про залишення позову без розгляду та 12192,18 грн. за подачу апеляційної скарги на судове рішення.
Керуючись статтями139,252,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано- Франківській області (ЄДРПОУ 43968084 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 10000 (десять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано- Франківській області (ЄДРПОУ 43968084 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір
в сумі 8794,31 грн. за подачу позову, відповідно до квитанцій від 05.08.2021 № 0.0.2220422875.1 в сумі 4540,00 грн.; від 12.11.2021 № 0.0.2337222536.1 в сумі 908,00 грн.; від 07.12.2021 № 0.0.2368639833.1 в сумі 2272,71 грн.; від 18.09.2023 №0.0.3204737959.1 на суму 1073,60 грн.;
в сумі 2684,00 грн. за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду про залишення позовної заяви без розгляду згідно квитанції від 29.05.2023 №98604966 на суму 2684,00 грн.
в сумі 12192,18 грн. за подачу апеляційної скарги на судове рішення згідно квитанції №8399-8521-6601-5937 від 26.02.2024 в сумі 8956,00 грн. та №0.0.35534361834.1 від 27.03.2024 на суму 3402.63 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко
