Справа № 128/2206/21
Провадження № 22-ц/801/1020/2022
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондаренко О. І.
Доповідач:Голота Л. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 рокуСправа № 128/2206/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),
суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.,
розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, встановлених рішенням суду,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 січня 2022 року, ухвалене у складі судді Бондаренко О. І. в приміщенні суду в м. Вінниця, -
в с т а н о в и в :
03 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, встановлених рішенням суду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що судовим наказом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2019 року з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 серпня 2019 року, до дня досягнення дитиною повноліття.
На даний час дитина тяжко хворіє, має діагноз: легкий нижній парапарез, мозочкова атаксія, затримка мовного розвитку, резидуально - органічного генезу внаслідок перенесеної гіпоксично - ішемічної енцефалопатії, вентрикулодилятація, стадія компенсації, афектореспіраторний синдром, фолатний цикл мутація МТК. Наразі дитина проходить безліч обстежень та багато лікування, що потребує як часу, так і коштів.
Враховуючи, що на момент звернення до суду з даним позовом в житті позивача відбулися зміни, вона вважає за необхідне збільшити розмір аліментів на утримання сина.
Виходячи з наведеного, позивач просила :
-припинити стягнення аліментів за судовим наказом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2019 року;
-збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на її користь на підставі судового наказу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2019 року на утримання сина ОСОБА_4 та стягувати на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/2 частки зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 27 січня 2022 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Збільшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 за судовим наказом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2019 року на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відкликано без подальшого виконання виконавчий лист, що перебуває на виконанні в Бориспільському відділі державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) і був виданий на підставі судового наказу № 359/7757/19 від 23 серпня 2019 року, виданого 02 вересня 2019 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 серпня 2019 року, до дня досягнення дитиною повноліття, з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що до відповідача звернулася його мати з позовом про стягнення аліментів на її утримання, як непрацездатної особи похилого віку.
Також зазначає, що в провадженні місцевого суду знаходяться також інші справи №128/1577/21 за позовом ОСОБА_1 до нього про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина, а також справа № 128/229/22 за позовом ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів на утримання того з подружжя, з яким проживає дитина з інвалідністю.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
08 червня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання апелянта про перенесення розгляду справи та проведення судового засідання в режимі відеоконференції. У задоволенні даного клопотання колегія суддів відмовляє з огляду на те, що ухвалою суду від 24 травня 2022 року розгляд справи у відповідності до вимог ст.ст. 7, 368, 369 ЦПК України ухвалено проводити в порядку письмового провадження.
Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
За змістом частини першої, четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
У справі встановлено наступні обставини.
23 серпня 2019 року за наказом Бориспільського міськрайонного суду Київської області з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 серпня 2019 року, до дня досягнення дитиною повноліття. Наказ видано 02 вересня 2019 року.
/ а. с. 4 /
06 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 359/7757/19 виданого 02 вересня 2019 року.
/ а. с. 9 /
На підставі медичних документів встановлено, що дитина ОСОБА_3 хворіє, має діагноз: легкий нижній парапарез, мозочкова атаксія, затримка мовного розвитку, резидуально - органічного генезу внаслідок перенесеної гіпоксично - ішемічної енцефалопатії, вентрикулодилятація, стадія компенсації, афектореспіраторний синдром, фолатний цикл мутація МТК, в зв`язку з чим потребує вартісного лікування.
/ а. с. 10 - 33, 48 - 51, 54 - 55, 63, 66 - 68, 75 - 83 /
Згідно довідки про місце проживання громадянина № 1-167 від 20 травня 2021 року, позивач ОСОБА_1 разом із сином, ОСОБА_3 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
/ а. с. 5 /
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів змінились обставини, з яких виходив суд при встановлені розміру аліментів, зокрема, погіршився стан здоров`я дитини, про що позивачем надано відповідні докази. Враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, її стан здоров`я, суд дійшов висновку, що слід збільшити розмір аліментів, що сплачує відповідач на користь позивача, а саме: стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частки зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог зроблено за неповного з`ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, з огляду на таке.
Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд першої інстанції задовольняючи позов, не звернув увагу на те, що стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із батьків, отримувача аліментів та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У даній справі позивач зазначає, що підставою для зміни розміру аліментів є погіршення стану здоров`я дитини.
Виходячи з положень статті 192 СК України, які зводяться до того, що раніше встановлений розмір аліментів можливо змінити лише у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я саме когось із батьків дитини або ж отримувача аліментів (опікуна, законного представника, тощо) встановленню та доведенню підлягав факт, що через хворобу дитини відбулися зміни у матеріальному стані позивачки.
При встановленні даного факту, суд обмежився лише посиланнями у позові на те, що син сторін хворіє, проходить обстеження та лікування, що потребує коштів, а визначений судовим наказом розмір аліментів є недостатнім.
Згідно частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи не містять інформації про розмір отримуваних позивачем аліментів на утримання сина і що цього розміру не достатньо для забезпечення інтересів дитини.
Поза увагою суду першої інстанції також залишився той факт, що на час стягнення аліментів син ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_6 вже мав певні захворювання, а доказів погіршення його стану до матеріалів справи не надано. У суду відсутні необхідні спеціальні знання у медичній сфері для встановлення на підставі, наданих позивачкою медичних виписок, довідок, висновків факту погіршення стану здоров`я дитини після постановлення судового наказу.
Відповідно до висновку ЛКК протокол № 20 від 26 березня 2021 року вбачається, що ОСОБА_3 має право на одержання державної соціальної допомоги, строком на 2 роки.
/а. с. 23 /
Позивачем не надано суду відомостей про отримання даної допомоги дитиною та її розмір.
Наявні в матеріалах справи чеки про оплату медичних аналізів на суму 3630 грн та 820 грн, за відсутності доказів про отримані позивачкою виплати на дитину, не свідчать про суттєвий вплив на матеріальний стан позивачки.
/а. с. 28, 29 /
Рахунок № 002 про надання консультативних послуг на суму 14 900 грн не є розрахунковим документом, а тому не доводить про понесені позивачем витрати.
/а. с. 33 /
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не надано суду доказів зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін (батька чи матері дитини).
Витрати на лікування сина сторін, мають характер додаткових витрат, що є підставою для звернення до суду із позовом у порядку статті 185 СК України.
З огляду на наведене, відсутні правові підстави, визначені статтею 192 СК України, для збільшення встановленого розміру аліментів.
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2020 року, справа № 128/373/18, зазначено, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України, а є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення аліментів.
Аргументи апеляційної скарги колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу, а наведені у відзиві на апеляційну скаргу твердження не спростовують ці аргументи.
Відповідно до пункту 1-4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З огляду на те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1362 грн підлягає компенсації на користь відповідача за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 січня 2022 року у даній справі скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, встановлених рішенням суду, відмовити.
Компенсувати ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: Т. О. Денишенко
В. П. Рибчинський