ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/3043/22 Справа № 212/6784/20 Суддя у 1-й інстанції - Чайкін І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Куценко Т.Р.,
суддів: Демченко Е.Л., Деркач Н.М.,
за участю секретаря - Заворотного К.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою
адвоката Максимова Романа Ігоровича -
представника ОСОБА_1 ,
на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рого Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за кредитним договором та договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2020 року позивач звернулась до суду з позовом, пред`явленим до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", де третьою особою визначила приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інну Леонтіївну, на предмет визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за кредитним договором та договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки, обґрунтовуючи його тим, що 17 липня 2008 року між нею та ПАТ КБ «СВЕДБАНК» було укладено кредитний договір № 0308/0708/88-204, згідно умов якого банк надав в користування позивачеві грошові кошти в розмірі 26000 доларів США, строком користування 16 липня 2018 року.12 листопада 2010 року до даного договору укладено Договір про внесення змін та доповнень № 1 та договір про внесення змін та доповнень № 2 відповідно до якого встановлено новий строк користування кредитними коштами до 16 липня 2028 року включно. В забезпечення виконання умов кредитного договору від 16 липня 2008 року було укладено договір іпотеки № 0308/0708/204-Z-1 від 17 липня 2008 року. Також, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 0308/0708/88-204-Р-1 від 17 липня 2008 року та договір поруки № 0308/0708/204-Р-2 від 12 листопада 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .. Між ПАТ «СВЕДБАНК» та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» укладено 25 травня 2012 року договір продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» набуло право вимоги за кредитами та забезпечувальними договорами. 15 липня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРВАНТІЯ», укладено договір про відступлення прав вимоги № 2286/К відповідно до якого банк передає у власність новому кредитору, а новий кредитор приймає у власність права вимоги до позичальника за кредитним договором. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі та у розмірі визначених договором. Крім того, 15 липня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРВАНТІЯ» було укладено договір купівлі продажу майнових прав № 2286/К/1. Вважає, що при укладені договорів відступлення прав вимоги за кредитним договором від 13 серпня 2019 року ПАТ «ДЕЛЬТА _БАНК» відступив ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» право вимоги в обмін на грошові кошти, тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи, що є основною ознакою факторингу. Отже за своєю юридичною природою є договором факторингу, що є підставою для визнання договору про відступлення правом вимоги недійсним.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рого Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у в повному обсязі (а.с.103-108).
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Максимова Р.І. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, апеляційну скаргу задовольнити та ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин у справі, порушення норм матеріального права.
Інші учасники справи своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористались та відзивів на апеляційну скаргу не подавали.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 17 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «СВЕДБАНК» було укладено кредитний договір № 0308/0708/88-204, згідно умов якого банк надав їй у користування грошові кошти в розмірі 26 000 доларів США, строком користування до 16 липня 2018 року ( а.с. 6-9).
Між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «СВЕДБАНК» 17 липня 2008 року було укладено договір іпотеки за № 0308/0708/204-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Літвіновою І.І., за реєстраційним номером 4115, відповідно до якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 (а.с.15-18), яка є предмето іпотеки, що підтверджується інформаційною довідкою за № 219145889 від 05.08.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта рухомого майна ( а.с. 26 зворотній).
12 листопада 2010 року до договору іпотеки за № 0308/0708/204-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Літвіновою І.І., за реєстраційним номером 4115 було внесено зміни та доповнення № 1, в якому біло продовжено строк повернення кредитивних коштів в строк до 16 липня 2028 року (а.с.19-20).
Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 0308/0708/88-204-Р-1 від 17 липня 2008 року, відповідно до якого поручитель зобов`язується перед банком відповідати за виконання зобов`язань щодо повернення коштів, наданих банку за кредитним договором № 0308/0708/88-204 від 17 липня 2008 року ( а.с. 12).
Договором про внесення змін та доповнень № 1 до договору поруки № 0308/0708/88-204-Р-1 від 17 липня 2008 року змінено строк дії договору поруки, а саме до «16 липня 2028 року» ( а.с.13-14).
ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» набуло право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами ПАТ КБ «СВЕДБАНК», зокрема за договорами № 0308/0708/88-204, а також за договором іпотеки № 0308/0708/204-Z-1 укладеними між ПАТ КБ «СВЕДБАНК» та ОСОБА_1 .. За вихідним № 31.4.-08/2922/15 від 24 лютого 2015 року ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу про сплату протягом строку кредитного договору суми заборгованості ( а.с. 25).
15 липня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ФК«ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 2286/К, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною, відповідно до якого банк передає у власність новому кредитору, а новий кредитор приймає у власність права вимоги до позичальника за кредитним договором ( а.с. 21-22).
Також, між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» 15 липня 2020 року було укладено договір купівлі продажу майнових прав № 2286/К/1, відповідно до яких продавець передає у власність, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому. Покупець сплачує продавцю за майнові права грошові кошти ( а.с. 23-24).
Як зазначено вище, ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» уклали договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого банк передав товариству право вимоги за кредитним договором тадоговором іпотеки № 0308/0708/204-Z-1 від 17 липня 2008 року.
Судом першої інстанції встановлено, що необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог, у відповідності до ст.ст.215, 516-519,1077-1079 ЦК України, а обставини щодо характеру та розміру заборгованості за кредитним договором не є підставами для задоволення позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, натомість можуть бути предметом доказування у справах за позовом нового кредитора до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором чи звернення стягнення на майно для погашення такої заборгованості, або за позовом боржника у справі про витребування майна, на яке звернуто стягнення в позасудовому порядку, для погашення вимоги, яку боржник вважає недійсною, керуючись при цьому висновками Верховного Суду, викладних у постановах від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18(провадження№ 12-1гс21) та від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що підстави для визнання договору про відступлення права вимоги №2286/К від 15 липня 2020 року недійсним відсутні, оскільки така позиція має місто бути застосованою позивачем при розгляді справ, які стосуються спору нового кредиту до неї з визначенням наявної заборгованості, відступленої на користь нового кредитора, а не самостійними позовними вимогами.
Також судом першої інстанції надано правову оцінку обставин справи, вірно застосовані зазначені норми права та висновки Верховного Суду, які відповідають спірним правовідносинам сторін.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згіднозі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального права.
Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень норм матеріального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката Максимова Романа Ігоровича - представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Т.Р. Куценко
Судді: Е.Л. Демченко
Н.М.Деркач