Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 295/7708/15-к
Провадження №11-кп/801/468/2022
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції:
Доповідач: Дедик В. П.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
судді-доповідача:Дедик В.П.
суддів: Мішеніної С.В., Медяного В.М.
за участю секретаря: Лучицького А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015060000000007 від 22.01.2015 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Гузовського Ю.Л. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 та прокурора на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 01.04.2019, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Корнин Попільнянського району Житомирської області, громадянина України, освіта 8 класів, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого: 20.02.2014 Житомирським районним судом за ч. 3 ст. 185, 75, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком 1 рік,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України та призначено йому покарання за цим законом 4 роки позбавлення волі.
Відповідно ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання приєднано частково невідбуте ним покарання за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 20.02.2014 та призначено остаточне покарання -4 роки 3 дні позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 вирішено рахувати з часу затримання.
Відповідно до ст. 5, ч. 5 ст. 72КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 02.02.2015 по 11.09.2015 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання з процесуальними витратами, речовими доказами на накладеним арештом.
За участюпрокурора ЮхимчукаМ.В.,обвинуваченого ОСОБА_1 врежимі відеоконференції,
В С Т А Н О В И В:
Згідно вироку суду, у невстановлений слідством день, час та місці, за невстановлених обставин ОСОБА_1 незаконно придбав корпус гранати РГН та ударно-дистанційний підривач УДЗ, які зберігав без передбаченого законом дозволу у невстановленому місці до 02.02.2015.
В подальшому ОСОБА_1 02.02.2015 близько 15 години 30 хвилин знаходячись поблизу будинку №4, який розташований по Майдану Згоди у м. Житомирі без передбаченого законом дозволу здійснював незаконне носіння безпосередньо при собі бойових припасів - корпусу гранати РГН та ударно-дистанційний підривач УДЗ, які були вилучені у нього працівниками міліції під час особистого обшуку.
Вилучені у ОСОБА_1 предмети являють собою корпус гранати РГН та ударно-дистанційний підривач УДЗ придатні до вибуху. Корпус гранати, споряджений підривачем УДЗ являється ручною наступальною гранатою РГН, яка відноситься до бойових припасів.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду та закрити кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 КК України за відсутністю складу кримінального правопорушення, оскільки бойові припаси йому підкинули працівники поліції, так як розмір кишень його куртки під час затримання не дозволяють одночасно переносити всі вилучені у нього речі, однак слідчий експеримент з цього приводу не був проведений, хоча сторона захисту заявляла про це клопотання.
Також відсутні докази належності боєприпасів ОСОБА_1 , зважаючи також на те, що експертиза не встановила слідів його ДНК на них.
Крім того, призначене покарання є занадто суворим, без достатнього врахування особи обвинуваченого.
Захисник Гузовський Ю.Л. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 просить в апеляційній скарзі скасувати вирок щодо ОСОБА_1 та виправдати його за відсутністю події злочину, а кримінальне провадження закрити.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що предмет схожий на гранату та ударно - дистанційний підривач УДЗ, йому підкинули, так як на них не було виявлено ДНК ОСОБА_1 та вони не могли розміститися в правій кишені куртки, оскільки там знаходились два мобільні телефони, розкладний ніж та ключі від житла, які були вилучені.
Крім того, особистий обшук ОСОБА_1 був проведений з порушенням його прав і свобод поза межами його житла чи іншого володіння за наявною ухвалою суду, з порушенням права на захист, через не роз`яснення його прав та обов`язків.
Також захисник зазначає, що в судовому засіданні показами свідків захисту було спростовано наявність боєприпасів у ОСОБА_1 , а інші свідки не пояснили хто виявив боєприпаси до затримання ОСОБА_1 , а також відсутній закону, який би передбачав отримання дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, тому притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України є порушенням принципу правової визначеності та верховенства права.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, оскільки 26.02.2019, згідно журналу судового засідання, судові дебати закінчено та оголошено перерву для підготовки обвинуваченого до останнього слова до 19.03.2019. У подальшому 19.03.2019 судове засідання не відбулося, натомість 04.04.2019 на адресу прокуратури Житомирської області за вихідним №295/7708/15-к від 02.04.2019 надійшло рішення у вказаній справі, яким вирішено справу по суті відносно ОСОБА_1 .
У матеріалах судової справи відомості про належне повідомлення прокурора про нові дату та час судового засідання відсутні. Із матеріалів судової справи вбачається, що судове засідання від 01.04.2019, на якому обвинуваченому ОСОБА_1 надано останнє слово, відбулося за відсутності прокурора, коли його участь є обов`язковою. Таким чином, не дотримано засад змагальності кримінального провадження, порушено право сторони обвинувачення на обстоювання своєї правової позиції.
Заслухавши доповідьсудді,обвинуваченого ОСОБА_1 , який підтримав подані в його інтересах апеляційні скарги та просить про скасування вироку суду з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі, оскільки він не вчиняв даного злочину, прокурор заперечив проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, оскільки не допущено порушень норм КПК при розслідуванні даного кримінального провадження, також підтримав апеляційну скаргу прокурора з підстав зазначених в апеляційній скарзі, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та дослідивши письмові докази, доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг захисту і залишення без задоволення апеляційної скарги прокурора.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути
законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене
компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належнi i достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У ч.1 ст.91 КПК України наведені обставини, які підлягають доказуванню
у кримінальному провадженні.
Серед іншого, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню
подія кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненнікримінального правопорушення, форма вини, мотив i мета вчинення
кримінального правопорушення.
Виходячи з аналізу норм ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок,
суд повиненвирішити,серед іншого,такі питання,в тому числі: чи мало місце
діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад
кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати.
Виходячи із вимог ст.ст. 2, 9 КПК України, завданнями кримінального
провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних
правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників
кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та
неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто
вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в
міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений,
жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб
до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна
правова процедура, при цьому, прокурор, керівник органу досудового
розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити
обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що
викривають,так іті,що виправдовуютьпідозрюваного,обвинуваченого,а такожобставини,що пом`якшуютьчи обтяжуютьйого покарання,надати їмналежну правовуоцінку та забезпечити прийняття законних i неупереджених
процесуальних рішень.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне
провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне
обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових
позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим
Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання
та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також
на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні
умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання
процесуальних обов`язків (ч. 6 ст. 22 КПК України).
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості,
відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може
бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в
законному порядку встановлено обвинувальним вироком. Ніхто
не зобов`язанийдоводити своюневинуватість увчиненні злочину.Обвинувачення не можеґрунтуватися надоказах,одержаних незаконнимшляхом,а такожна припущеннях.Усі сумнівищодо доведеностівини особитлумачаться наїї користь.
Так, під час судового розгляду кримінального провадження були допитанi
обвинувачений, свідки сторони обвинувачення, досліджені документи,
зібрані сторонами кримінального провадження.
Суд першої інстанції мав, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, оцінити кожний із доказів, наданих стороною обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку щодо висунутого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України, проте на думку апеляційного суду, суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог.
Так, будучи допитаним під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчинені злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, не визнав, зокрема, що у нього була нібито вилучена, в ході обшуку зазначена граната.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 були кваліфіковані як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за ч. 1 ст. 263 КК України.
Проте в ході судового розгляду в суді першої інстанції не було доведено придбання бойового припасу ще на стадії досудового розслідування, так як зазначено, що ОСОБА_1 за невстановлених обставин, у невстановлений день та місці незаконно придбав корпус гранати РГН та ударно-дистанційний підривач УДЗ, тобто таке обвинувачення є неконкретизоване, що не дало можливості належно захищатися, зважаючи на покази, що йому цей пристрій підкинули.
Щодо зберігання та носіння зазначеного бойового припасу, то на думку суду першої інстанції, обвинувачення є доведеним, зважаючи на протокол обшуку ОСОБА_1 від 02.02.2015 та ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30.01.2015 та від 03.02.2015.
Проте суд першої інстанції не взяв до уваги, що 02 лютого 2015 року в період з 15.30 до 16.10 год. на вулиці поблизу будинку № 4 по
Майдану Згоди у м. Житомирі проведено обшук ОСОБА_1 , під час якого у
останнього було виявлено та вилучено корпус гранати РГН та підривач «УДЗ» з
металевою чекою.
За результатамипроведеного обшукуслідчим булоскладено протоколвід 02лютого 2015року,у якомувказано,що ОСОБА_1 роз`ясненоправа згідноз положеннями ст. 66 КПК України (права та обов`язки свідка) (т. 1 а.с. 166-172), що свідчить про не набуття статусу затриманого.
В цьомупротоколі зазначено,що слідчимФесун Р.О.в присутностіпонятих,за участю спеціаліста,із застосуванняцифрової фотокамерипід часобшуку приміщення(адреса не вказана) був проведений обшук громадянина ОСОБА_1 (т.1 а.с. 167), тобто зазначено не вірні обставини.
В змістіпротоколу обшукузазначене конкретнемісце йогопроведення,а самевказано, що об`єктомобшуку являєтьсягромадянин,який вприсутності понятихназвався ОСОБА_1 .Цей громадянинзнаходиться навідкритій ділянцімісцевості розміром 2х2метри,яка розташованана відстані15м відбудинку АДРЕСА_2 .
Таким чином,місцем проведенняобшуку небуло приміщення,на обшук якого бувпопередньо наданийдозвіл слідчимсуддею абов якеслідчий проникв порядку ч. 3 ст. 233 КПК України.
Апеляційний судбере доуваги,що у матеріалахпровадження єпротокол затримання ОСОБА_1 за підозроюу вчиненні злочину,у якомузазначено прозатримання останнього03лютого 2015року о 00.15 годин (т. 1 а.с. 198-199).
Відповідно до змісту цього протоколу, який був складений іншим слідчим
Голубчик М.В.,був здійсненийобшук затриманоїособи ОСОБА_1 на підставіположень ч.3ст.208КПК Україниіз дотриманнямправил передбаченихч.7ст.233, ст.236КПК України,в ходіякого у ОСОБА_1 були виявленіта вилученідва мобільних телефони.
Однак судпершої інстанціїне навівналежних обґрунтуваньзаконності обшукуфактично затриманої 02лютого 2015року особибез оформленнятакого затриманняу порядку ст. 208 КПК України.
Крім цього,обґрунтовуючи законністьпроведеного 02лютого 2015року особистого обшуку ОСОБА_1 ,суд першоїінстанції такожпослався наухвалу слідчогосудді Корольовського районногосуду м.Житомира від03лютого 2015року,якою пізніше було наданодозвіл напроведення особистогообшуку ОСОБА_1 ,без врахування,що КПКУкраїни взагалі непередбачає можливостінадання постфактумдозволу напроведення особистого обшукуособи впорядку,передбаченому статтями233,234,235КПК України, а тому хоча і існує така ухвала слідчого судді, вона не відповідає вимогам КПК, а тому апеляційний суд не бере її до уваги.
Зважаючи на такі істотні порушення норм КПК, необхідно визнати недопустимими доказами також протокол обшуку від 02.02.2015 та висновок експерта від 03.02.2015, як отриманий за правилами плодів «отруєного дерева».
В ході досудового розслідування не було також задоволено клопотання сторони захисту про проведення слідчого експерименту, з метою перевірки алібі обвинуваченого ОСОБА_1 , що зазначений бойовий припас не міг поміститися в кишені одягу звідки було вилучено і інші предмети, чим позбавлено останнього права на належний захист.
Показання свідків ОСОБА_2 і Пятницкого, які були понятими під час виявлення бойового припасу та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не є достатніми доказами для обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КПК України.
Зважаючи на викладені обставини, апеляційний суд прийшов до висновку, що не встановлені достатні докази для доведення невинуватості ОСОБА_1 в суді і вичерпані можливості їх отримати, а тому апеляційні скарги сторони захисту підлягають частковому задоволенню, які просили скасувати вирок і закрити провадження за відсутністю події чи складу злочину.
Також не підлягають задоволенню апеляційні вимоги прокурора про скасування вироку з призначенням нового судового розгляду, оскільки доводи, які наведені в апеляційній скарзі щодо відсутності прокурора при проголошенні останнього слова обвинуваченим та на проголошенні судового рішення не є істотними і такими, що мають наслідком скасування вироку через відсутність прокурора, так як це не перешкодило суду ухвалити судове рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 411, 419 КПК України
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Гузовського Ю.Л. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 задовільнити частково, апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Вирок Богунськогорайонного судум.Житомира від01.04.2019 щодо ОСОБА_1 скасувати.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрити за ч. 1 ст. 263 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів в сумі 5076 грн. 65 коп. віднести на рахунок держави.
Речові докази:двадцять вiсiмосколкових елементівта кільцез чекою,якiутворилися після ініціювання підривукорпусу гранатиРГН спорядженогопідривачем УДЗ,які знаходятьсяв камері зберігання речових доказів СУ УМВС України в Житомирській області знищити.
Арешт намайно ОСОБА_1 накладений ухвалоюслідчого суддіКорольовського районного судум.Житомиравід 05.02.2015р. ОСОБА_10 -мобільні телефони«Нокіа» моделі301 IМЕЙ№1- НОМЕР_1 ,ІМЕЙ №2- НОМЕР_2 та «Нокіа»моделiD802,IМЕЙ № НОМЕР_3 iз вмонтованою сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар»
№ НОМЕР_4 та сім-картоюоператора мобільногозв`язку«Лайф» НОМЕР_5 - скасувати.
Заставу в розмірі 36540 (тридцять шість тисяч п`ятсот сорок) гривень повернути заставодавцю.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду на протязі 3 місяців.
Судді:
В.П. Дедик С.В. Мішеніна В.М. Медяний
