ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 924/883/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційну скаргу Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - М. І. Юрчук, судді: Г.І. Савченко, О.Г. Крейбух) від 06.04.2022
за позовом Заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області
до Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства
про стягнення 10 880 408 грн 00 коп. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду-регіонального ландшафтного парку "Мальованка"
Учасники справи:
представники позивача - Сліпчук О. П., довіреність,
представник відповідача - Савчук Ю.М., адвокат,
представник прокуратури - Скрипка М.В., прокурор Офісу Генерального прокурора України.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 27.08.2020 Заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури (далі - Прокурор) подав позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (далі - Позивач) про стягнення з Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (далі - Відповідач) 10 880 408 грн 00 коп. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду-регіонального ландшафтного парку "Мальованка".
1.2. Позов обґрунтований встановленим актом перевірки від 19.03.2021 фактом завдання Відповідачем державі Україна збитків на спірну суму внаслідок здійснення Відповідачем, за відсутності лімітів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів на підставі незаконно виданих лісорубних квитків, відповідно, незаконної порубки 2 484 дерев різних порід на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", що призвело до самовільного використання природних ресурсів на території на об`єктів природно-заповідного фонду та до ризиків настання негативних наслідків зі знищення природних ресурсів природно-заповідного фонду.
Звернення Прокурора із вимогами у спірних правовідносинах обґрунтовано бездіяльністю Позивача щодо захисту інтересів держави за виявлених Відповідачем порушень, попри повідомлення Позивачу щодо необхідності захисту інтересів держави, тоді як Позивач повідомив, що не має наміру звертатись до суду із відповідним позовом за відсутності відповідного фінансування, що, однак, не виправдовує таку бездіяльність.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. 10.12.2021 Господарський суд Хмельницької області вирішив відмовити в позові.
2.2. Судове рішення мотивоване недоведенням Прокурором складу (всіх елементів) цивільного правопорушення, про яке стверджує Прокурор, оскільки не доведений факт віднесення територій, де Відповідач здійснив визначену Прокурором порубку дерев, до територій об`єкту природно-заповідного фонду-регіонального ландшафтного парку "Мальованка", виходячи з того, що відповідне охоронне зобов`язання оформлене з порушенням законодавства - не містить картографічних матеріалів території, що передається під охорону, за відсутності яких неможливо встановити конкретні території господарської діяльності Відповідача, що належать до згаданого ландшафтного парку "Мальованка".
Суд також додав, що суми шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, стягується пропорційно в дохід відповідної місцевої ради, обласного бюджету, Державного бюджету України, однак не на рахунок відповідної Державної екологічної інспекції.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1. 06.04.2022 Північно-західний апеляційний господарський суд постановив:
- задовольнити апеляційну скаргу Прокурора;
- скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021;
- прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, стягнути з Відповідача на користь Позивача 10 880 408 грн 00 коп. збитків з покладенням на Відповідача судових витрат.
3.2. Судове рішення мотивоване доведенням Прокурором згідно матеріалів справи складу (всіх елементів) встановленого Позивачем цивільного правопорушення через здійснену Відповідачем на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" незаконну порубку 2 484 дерев різних порід, оскільки Відповідач станом на 28.09.2020 (до здійсненої у 2020 році незаконної порубки) був обізнаний про межі території вказаного парку та про видане йому охоронне зобов`язання від 30.05.2017 щодо встановлених обмежень у здійсненні Відповідачем господарської діяльності в межах тих територій його діяльності, що належать до територій регіонального ландшафтного парку "Мальованка".
4. Встановлені судами обставини
4.1. Хмельницька обласна рада рішенням № 11 від 10.06.1998 створила склад координаційної ради по розробці проекту створення регіонального ландшафтного парку "Мальованка" (далі - Парк).
4.2. 16.09.1998 відповідно до протоколу № 1 координаційна рада сприяння створенню Парку, в тому числі, затвердила комісію по вибору земельної ділянки під Парк. Тоді ж комісією затверджено акт вибору земельної ділянки під Парк з його схемою та з погодженням границь землекористувачами та землевласниками.
Рішенням Шепетівської районної ради Хмельницької області від 21.10.1998 надано згоду на включення до Парку 11693,4 га земель району, без права вилучення їх у нинішніх землекористувачів.
Рішенням Хмельницької обласної ради від 11.05.1999 створено на території Шепетівського та Полонського районів Парк площею 15660,1 га, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів; зобов`язано державне управління з екологічної безпеки в другому кварталі 1999 року розробити та затвердити положення про регіональний парк; спільно з державними лісогосподарськими об`єднаннями Хмельницькліс та іншими зацікавленими організаціями: в другому кварталі 1999 року подати на розгляд сесії пропозиції щодо передачі земель у її постійне користування; до кінця 1999 року провести зонування території та розробити проект організації території Парку.
У додатку до рішення визначено перелік заповідних територій та об`єктів місцевого значення, які включаються до складу Парку, в тому числі, на території Шепетівського району Мальованське лісництво кв. 71, 87 площею 107,0 га; Лісовий масив на північ від с. Мальованка площею 60 га; Мальованське лісництво, кв. 65, вид. 13, кв. 55, вид. 1, 11, 13, 14, кВ. 67, вид. 19, 22, кВ. 81, вид. 4-7, кВ. 82, вид. 1, 2; а також передбачено перелік землекористувачів.
4.3. Рішенням сесії Шепетівської міської ради № 2 від 26.05.2000 створено Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство (як вбачається із рішення Шепетівської міської ради від 18.05.2016, яким затверджено статут Відповідача).
Статут Відповідача, яке є комунальним унітарним підприємством, затверджено 18.05.2016 рішенням Шепетівської міської ради
4.4. Михайлюцька сільська рада Шепетівського району Хмельницької області рішенням від 20.12.2001 надала згоду на включення території Михайлюцької сільської ради площею 155 га до складу Парку, в тому числі, 155 га земель Шепетівського лісокомунального підприємства. Хролинська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області у рішенні від 03.10.2002 надала згоду на включення території Хролинської сільської ради загальною площею 115 га, в тому числі, 113 га земель Шепетівського лісокомунального підприємства.
4.5. Рішенням Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 № 23-11/2004 розширено Парк за рахунок земель сільських рад Шепетівського району площею 1255,0 га, які включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатком.
4.6. 23.12.2005 рішенням Хмельницької міської ради №8-20/2005 затверджено Положення про Парк у новій редакції. Згідно з положенням Парк загальною площею 16919,4 га знаходиться на території Шепетівського та Полонського районів. Територія Парку не вилучається із землекористування, зокрема, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (4395,3 га), кв. 11, кв. 12, виділ 9-20, кв. 13, вид. 40-43, 45-49, кв. 17, 19, 21-34, 38-75. Функціональне зонування території здійснюється на підставі Проекту організації території. На території виділяються такі функціональні зони: заказна, рекреаційна, екскурсійно-господарська.
4.7. Державне агентство лісових ресурсів України наказом № 111 від 07.04.2016 віднесло ліси Хмельницької області, що знаходяться в постійному користуванні Городоцького спеціалізованого лісогосподарського підприємства Горліс, спеціалізованого лісокомунального підприємства Клепачівське, навчального закладу Плужненський професійний аграрний ліцей, комунального підприємства Дунаєвецької районної ради Лісовик, комунального підприємства Лісове господарство Віньковецької районної ради, державного підприємства Хмельницьке обласне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Хмельницькоблагроліс, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства до відповідних категорій згідно з додатком, в тому числі, до Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства 2165,3 га лісозахисні ліси та 4545,7 га експлуатаційні ліси.
4.8. У квітні 2016 року Позивач провів перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворенні лісів Відповідачем, за результатами якої порушень при проведенні рубок не виявив.
4.9. 30.05.2017 Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації супровідним листом №03/2-3108 направлено Відповідачу охоронне зобов`язання від 30.05.2017 №9/5 (далі - Охоронне зобов`язання), в пункті 2 якого зазначено, що Відповідачу передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території Парку загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
У Охоронному зобов`язанні у пункті 3 зазначено, що землекористувач зобов`язаний: дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду: не здійснювати в межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду; дотримуватись вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів територій (об`єкта) природно-заповідного фонду.
Згідно з пунктом 4 Охоронного зобов`язання землекористувач (землевласник) забезпечує охорону та збереження території об`єкта, що перебуває у його користуванні.
Оформленим та виданим в установленому законом порядку Охоронним зобов`язанням № 9/3 від 30.05.2017 встановлено окремі обмеження у здійсненні господарської діяльності в межах вказаного об`єкта природнозаповідного фонду та на Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство покладено ряд обов`язків.
Охоронне зобов`язання містить підпис директора департаменту та печатку.
4.10. 21.06.2019 рішенням Хмельницької обласної ради № 42-26/2019 визнано таким, що втратило чинність рішення Хмельницької обласної ради четвертого скликання від 23 грудня 2005 року № 8-20/2005 Про затвердження Положення про регіональний ландшафтний парк Мальованка.
24.06.2019 наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької облдержадміністрації затверджено Положення про Регіональний ландшафтний парк Мальованка, згідно з яким парк загальною площею 16916,3 га розташований на території Шепетівського та Полонського районів без вилучення земельних ділянок у їх землекористувачів. Межі земельних ділянок, що включені до території парку, встановлюються в натурі (на місцевості), закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про обмеження у використанні таких земельних ділянок, що встановлені законом та нормативно-правовими актами, в частині додержання природоохоронних вимог, вносяться до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку. До встановлення меж парку в натурі його межі визначаються відповідно до проекту його створення. Функціональне зонування території Парку здійснюється відповідно до проекту організації його території, що затверджується в установленому законом порядку Хмельницькою обласною радою.
Територія Парку поділена на заповідну, регульованої та стаціонарної рекреації зони (пункт 4.3. Положення).
Згідно пунктом 5.4. Положення на землекористувачів в межах парку оформляються охоронні зобов`язання щодо додержання встановленого режиму території.
4.11. Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020 № 733/2020-р на підставі статей 6, 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 122 Земельного кодексу України, статті 47 Закону України Про землеустрій, статті 7 Закону України Про природно-заповідний фонд України, враховуючи висновок державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020 № 2852-20, затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку Мальованка для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області загальною площею 16915,3000 га.
Проект організації території Парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів на даний час не затверджено.
4.12. Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 02.11.2021 у справі № 560/3641/21 встановлено, що на підставі викладеного вище рішення, до Державного земельного кадастру внесена відповідна інформація.
4.13. Працівниками Позивача проведено перевірку щодо додержання Відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони лісів, про що складено акт №210/05 від 19.03.2021.
В ході цієї перевірки встановлено, що Відповідач видав лісорубні квитки на проведення лісовідновних рубок на території Парку та здійснив вирубку
- 167 дерев різних порід у кварталі 48, виділ 13, площею 1,4 га (лісорубний квиток №539259 від 03.04.2020);
- 347 дерев різних порід у кварталі 34, виділ 18, площа 1,0 га (лісорубний квиток від 17.08.2020);
- 264 дерев різних порід у кварталі 33, виділ 27, площею 1,0 га (лісорубний квиток № 539264 від 09.07.2020);
- 619 дерев різних порід у кварталі 57, виділ 15, площею 2,1 га (лісорубний квиток № 539264 від 09.07.2020);
- 497 дерев різних порід у кварталі 34, виділ 17, 18, площею 1,2 га (лісорубний квиток № 539269 від 01.10.2020);
- 236 дерев різних порід у кварталі 48, виділ 13, площею 0,8 га (лісорубний квиток № 539269 від 01.10.2020);
- 432 дерев різних порід у кварталі 57, виділ 15, площею 1,1 га (лісорубний квиток № 539273 від 06.01.2021).
Також видав лісорубний квиток на проведення вибіркових санітарних рубок на території Парку та здійснив вирубку 252 дерев різних порід у кварталі 56, виділ 43, площею 1,8 га згідно лісорубного квитка № 539272 від 06.01.2021.
Зазначені вирубки (лісовідновна та санітарна) здійснені на території Парку як об`єкту природно-заповідного фонду України без належним чином оформлених дозвільних документів, що є порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду України.
За вказані порушення Позивачем розрахував шкоду згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду України (додаток №1), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року за №541, на загальну суму 10 880 408 грн 00 коп.
Санітарні вибіркові рубки підприємством проводяться за відсутності ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, що є порушенням статті 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд".
До акту додано зауваження Відповідача, у яких, зокрема, зазначено про відсутність положення про Парк та його проекту організації; закріплення меж та територій Парку; не переоформленні охоронного зобов`язання у зв`язку з затвердженням нового положення; безпідставності твердження про наявність на території підприємства такого об`єкту як Парк.
4.14. Позивач здійснив розрахунок шкоди незаконно зрізаних дерев: у кварталі 48, виділ 13, площа 1, 4 га, лісовідновна рубка 2020 року, Відповідача на території Парку, у кількості 167 штук на загальну суму 544 783 грн 00 коп.; у кварталі 48, виділ 13, площа 0,8 га, лісовідновна рубка 2020 року, Відповідача на території Парку у кількості 236 штук на загальну суму 885 055 грн 00 коп.; у кварталі 34, виділ 18, площа 1 га, лісовідновна рубка 2020 року, Відповідача на території Парку у кількості 347 штук на загальну суму 969 457 грн 00 коп.; у кварталі 33, виділі 27, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, Відповідача на території Парку у кількості 264 штук на загальну суму 968 843,00 грн.; у кварталі 56, виділі 43, площею 1,8 га, лісовідновна рубка 2020 року, Відповідача на території Парку у кількості 252 штуки на загальну суму 1431680,00 грн.; у кварталі 57, виділ 15, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, Відповідача на території Парку у кількості 432 штуки на загальну суму 1479251,00 грн.; у кварталі 34, виділі 17, 18, площею 1, 2 га, лісовідновна рубка 2020 року, Відповідача на території Парку у кількості 497 штук на загальну суму 1555946,00 грн.; у кварталі 57, виділ 15, площа 2, 1 га, лісовідновна рубка 2020 року, Відповідача на території Парку, у кількості 619 штук на загальну суму 3 045 393,00 грн. Розрахунок здійснено з використанням такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об`єктів природного заповідного фонду України (додаток №1), затверджених постановою КМУ від 24.07.2013 за №541.
4.15. 05.04.2021 Позивач надіслав Відповідачу листи щодо необхідності відшкодування шкоди, завданої незаконною вирубкою дерев в Парку на загальну суму 10 880 408 грн 00 коп.
4.16. Департамент природних ресурсів та екології у листі від 16.04.2021 повідомив прокуратуру про відсутність у департаменті охоронного зобов`язання, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації від 30.05.2017 № 9/3, а також те, що в Положенні про регіональний ландшафтний парк Мальованка, затвердженому наказом від 24.06.2019 №43-н, площа парку не змінилась.
Листом від 20.04.2021 ВО Укрдержліспроект повідомив прокуратуру, що 2003 року проведено базове лісовпорядкування підприємства Відповідача на площі 6711,0 га; об`єкти природно-заповідного фонду на момент проведення лісовпорядкування на території підприємства Відповідача не були виділені у зв`язку з наявністю судових спорів та Проекту організації території Парку.
Згідно з листом 01.06.2021 Департаменту природних ресурсів та екології, останнім не затверджувались та не погоджувались ліміти на використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів, в тому числі, Парку.
4.17. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2017 (https://reestr.court.gov.ua/Review/67780390), яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 (https://reestr.court.gov.ua/Review/ 70277506) у задоволенні позовних вимог Відповідача відмовлено повністю (справа № 822/1828/17).
Постановою Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 822/1828/17 (https://reestr.court.gov.ua/Review/83243831) касаційну скаргу Відповідача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.
Обставини, які встановлені судами адміністративної юрисдикції під час розгляду справи №822/1828/17, у тому числі і щодо видачі охоронного зобов`язання.
Під час розгляду справи №822/1828/17 суди адміністративної юрисдикції (пункти 8.9.6.-8.9.7. цієї постанови) дійшли висновку про правомірність дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації щодо розроблення та погодження проектів Положень про території та об`єкти природно-заповідного фонду та забезпечення передачі їх під охорону з оформленням охоронних зобов`язань.
Суди також встановили, що з метою збереження, відтворення та раціонального використання біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся рішенням 6 сесії Хмельницької обласної ради від 11.05.1999 № 21 на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області створено Парк площею 15660,3 га, який рішенням 11 сесії Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 року № 23-11/2004 розширено за рахунок земель сільських рад Шепетівського району на 1255,0 га, а також встановлено що, відповідно до матеріалів створення та 11 картографічних матеріалів до складу території Парку увійшли лісові землі Відповідача загальною площею 4359,30 га.
Суди у справі №822/1828/17 встановили факт направлення листом № 03/2-3108 від 30.05.2017 Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації на адресу Відповідача охоронного зобов`язання від 30.05.2017 № 9/5, в пункті 2 якого зазначено, що Відповідачу передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території Парку загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
Охоронним зобов`язанням від 30.05.2017 № 9/5 встановлено окремі обмеження у здійсненні господарської діяльності в межах території зазначеного об`єкта та покладено інші обов`язки.
4.18. На підставі договору про закупівлю послуг від 06.05.2020 № 10, що укладений в результаті проведення процедури відкритих торгів Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації із ЗАЦ "Карат" розроблено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території Парку для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
Оскільки проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення згідно з статтею 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", що був чинний на момент прийняття розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020 № 733/2020-р підлягають обов`язковій державній експертизі, було забезпечено відповідне проходження державної експертизи землевпорядної документації, після чого було прийнято згадане вище розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка".
До Державного земельного кадастру внесена відповідна інформація, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 20.10.2020, номер витягу НВ-6812584602020.
4.19. У квітні 2021 року Відповідач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження від 28.09.2020 № 733/2020-р.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 адміністративний позов позивача було задоволено; визнано протиправним та скасовано розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р від 28.09.2020.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову позивачу відмовлено. Постанова набрала законної сили, у касаційному порядку не оскаржувалася.
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5.1. 21.04.2022 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021 залишити без змін.
6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6.1. Згідно з аргументами Відповідача в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд:
- не врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах - в постанові від 05.03.2020 у справі № 911/984/19 щодо дозвільного характеру лісорубного квитка, який, між тим, не підтверджує факт вирубки дерев, а також щодо правил розрахунку та доведеності завданої шкоди;
- не врахував заявленого Відповідачем, встановленого місцевим судом та зафіксованого в акті перевірки від 19.03.2021 факту відсутності Охоронного зобов`язання, його невідповідності вимогам законодавства щодо його оформлення, оскільки воно не містить відомостей щодо територій, які передані під охорону, їх меж на місцевості та їх режим. (залежно від зонування);
- неправильно застосував вимоги статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не врахувавши недотримання посадовими особами Позивача правил проведення перевірок в частині їх організації та оформлення відповідного акта, та щодо необхідності оформлення розпорядження про застосування до суб`єкта господарювання санкцій, що не мало місце у спірних правовідносинах;
- застосував вимоги нормативно-правового акта, а саме Положення про регіональний ландшафтний парк "Мальованака" в редакції рішення Хмельницької міської ради від 23.12.2005, що втратило чинність згідно з рішенням цього органу від 21.06.2019;
- не врахував статус Парку, що не є об`єктом природного-заповідного фонду загальнодержавного значення, на який не поширюється Інструкція про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, на порушення якої вказував Позивач.
7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7.1. Прокурор та Позивач у відзивах на касаційну скаргу заперечують вимоги та обґрунтування, наведені в касаційній скарзі, з підстав, загалом аналогічних мотивам в оскаржуваній постанові щодо доведення доказами у справі складу цивільного порушення щодо здійснення Відповідачем, за відсутності лімітів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів на підставі незаконно виданих лісорубних квитків, відповідно, незаконної порубки дерев різних порід на території Парку, додавши, що аргументи в касаційній скарзі щодо стверджуваних Відповідачем обставин (щодо видачі йому Охоронного зобов`язання, статусу Парку тощо) спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами.
8. Касаційне провадження
8.1. Суд не бере до уваги аргументи скаржника в додаткових поясненнях у справі, які по суті є доповненням до касаційної скарги у розумінні статті 298 ГПК України (доповненням доводів та підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справ), з огляду на подання цих додаткових пояснень 30.06.2022 та 04.07.2022, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження (стаття 288 та частина перша статті 298 ГПК України), що сплив 09.05.2022 (08.05.2022 - останній день для касаційного оскарження судового рішення у цій справі, був вихідним днем), без клопотання про поновлення строку для вчинення цієї процесуальної дії.
9. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства (незаконною вирубкою дерев)
9.1. Суди встановили, що спір виник щодо збитків (втрат), завданих порушенням природоохоронного законодавства через здійснення Відповідачем незаконної порубки (вирубки) дерев на території регіонального ландшафтного парку (Парку).
9.2. Правовідносини щодо відшкодування збитків врегульовані, зокрема положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Господарського кодексу України (далі - ГК України) та глави 82 "Відшкодування шкоди" Розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
9.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено статтею 1166 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19.
Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
9.4. Відповідно до частин першою, другою статті 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду; перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
9.5. Враховуючи викладене, для стягнення з Відповідача як постійного лісокористувача (пункти 4.4-4.7) шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства через здійснення ним незаконної порубки (вирубки) дерев на території регіонального ландшафтного парку, у цій справі необхідним є насамперед з`ясування, зокрема факту здійснення порубки дерев та факту такої порубки саме на території регіонального ландшафтного парку за відсутності лімітів та без отримання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, що є порушенням норм природоохоронного законодавства.
Отже, без дослідження та встановлення обставин/факту здійснення Відповідачем заявленого Позивачем, зокрема в акті перевірки від 19.03.2021 № 210/05 (пункт 4.13), факту порубки (вирубки) у відповідний період, що визначено в позові причиною стверджуваних Позивачем збитків на спірну суму, тобто який за змістом позовних вимог перебуває у безпосередньому причинному зв`язку зі стверджуваними Позивачем наслідками, що настали як сума збитків, відсутні підстави для дослідження інших умов для покладення на Відповідача відповідальності у вигляді стягнення шкоди, зокрема, і таких, як створення та зміни меж Парку з віднесенням до території Парку тієї частини, що перебуває у користуванні Відповідача, повідомлення йому про відповідні обставини та видачі відповідного Охоронного зобов`язання (пункт 4.9), а також для перевірки складу та підстав нарахування відповідної суми збитків.
9.6. Згідно з частинами шостою та сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (за правилами якого оформлювався акт перевірки (пункт 4.13) та спираючись на відомості у якому апеляційний суд встановив порушення Відповідачем вимог природоохоронного законодавства) передбачено, зокрема, що:
- за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості (дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід):
- посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства;
- якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями;
- зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю);
- на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
9.7. Отже для встановлення судом, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.
У цьому висновку Суд звертається до висновків Верховного Суду України в постанові від 20.05.2014 у справі № 14/121-12 та висновків Верховного Суду в постанові від 26.05.2022 у справі 922/2317/21.
9.8. Водночас, не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, оскільки, у разі заперечення суб`єктом господарювання, щодо якого проводиться перевірка, зафіксованого в цьому акті факту правопорушення (порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища тощо), суб`єкт господарювання позбавлений можливості спростувати цей факт.
У цьому висновку Суд звертається до тих правил дослідження та встановлення та фактів порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, які враховував, на які опирався та якими керувався Верховний Суд, формулюючи висновки та ухвалюючи судові рішення у подібних правовідносинах, а саме в постановах від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 11.09.2018 у справі № 909/1041/16, від 27.06.2019 у справі № 927/238/17, постанові від 26.05.2022 у справі 922/2317/21.
9.9. Крім цього Суд зазначає про таке.
Згідно із статтею 65 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
Відповідно до статті 67 ЛК України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За частиною першою статті 69 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.
Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (пункт 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів").
Пунктом 8 цього Порядку передбачено, що лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем.
Водночас, згідно із Законом України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", лісорубний квиток, який є спеціальним дозволом на спеціальне використання лісових ресурсів, віднесений до дозвільних документів.
Отже, лісорубні квитки є дозвільними документами, які надають право на заготівлю деревини, однак не можуть підтверджувати саме факт її заготівлі, а відповідно і факт вирубки (порубки) дерев.
Суд звертається до висновку Верховного Суду в постанові від 05.03.2020 у справі № 911/984/19.
Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника.(пункт 6.1).
9.10. Між тим, суди наведеного не врахували та всупереч вказаним висновкам, встановивши щодо Відповідача факт вирубки дерев (який апеляційним судом був кваліфікований як порушення природоохоронного законодавства) на підставі акта від 19.03.2021 № 210/05, між тим не дослідив цей доказ, не врахувавши та не надавши оцінку відомостям в цьому акті, а саме відомостям про факти вирубки дерев з посиланням на лісорубний квиток (пункт 4.13), а також з посиланням на польові перелікові відомості, як такі, що додаються до акту, однак факт наявності та долучення яких суди не досліджували та не встановили, попри відповідні аргументи Відповідача, зокрема, його відповідного заперечення у зауваженні до вказаного акту перевірки (від 19.03.2021 № 27), на наявність якого суди також послалися (останній абзац пункт 4.13), однак який суди не дослідили та не надали йому відповідної оцінки.
У цьому висновку Суд звертає увагу, що позиція суду першої інстанції була зосереджена на досліджені обставин щодо меж Парку, де Відповідач здійснив визначену Прокурором порубку дерев, як території об`єкту природно-заповідного фонду-регіонального ландшафтного парку, щодо оформлення Охоронного зобов`язання, щодо визначення території господарської діяльності Відповідача, що належить до Парку (пункт 2.2).
9.11. Отже, без дослідження та без надання оцінки вказаним доказам (акту перевірки від 19.03.2021 № 210/05, польовим переліковим відомостям, на які в цьому акті містяться посилання, зауваженням Відповідача до вказаного акту перевірки (від 19.03.2021 № 27)), унеможливлюється встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення судом справи, а саме встановлення факту вирубки Відповідачем дерев, зокрема, у Парку, що перешкоджає вирішенню питання, чи мав цей факт місце, а, відповідно, чи мало місце порушення природоохоронного законодавства у Парку та завдання цим шкоди у спірних правовідносинах, як елементу, що підлягає доведенню у правовідносинах з відшкодування шкоди (пункти 9.3 - 9.5).
Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аргументами скаржника (пункт 6.1) в тій частині, в якій скаржник вказує про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, та відхиляє протилежні аргументи Прокурора та Позивача (пункт 7.1).
9.12. Поряд з цим Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 6.1) в тій частині, в якій він заперечує факт, законність створення, статус Парку, його межі та факт обізнаності про ці обставини згідно з Охоронним зобов`язанням (пункт 4.9), оскільки ці аргументи спростовуються встановленими судами обставинами (пункти 4.1-4.12).
9.13. Враховуючи викладене, визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, обґрунтованість заявлених Відповідачем підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 цього кодексу, та з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 308 та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, Суд доходить висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а скасуванню підлягають і оскаржувана постанова апеляційного суду, і скасоване нею рішення суду першої інстанції, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
9.14. Дійшовши висновку про направлення справи на новий розгляд, Суд не здійснює розподіл судових витрат у справі.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022 у справі № 924/883/21 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021 скасувати.
3. Справу № 924/883/21 направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Васьковський
Судді В.І. Картере
В.Я. Погребняк
