Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/13951/22
Провадження № 2/761/9310/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2022 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Аббасова Н.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Освітній омбудсмен України про визнання незаконним та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2022 року позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач просить про відстрочення сплати судового збору.
Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
У п.29 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, зазначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, позивачем не надано доказів, того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Як вбачається із наведеного, позивачем не надано доказів, що вона є суб`єктом, на яку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Разом з тим, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що позивачі, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Водночас згідно положень ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16, зазначено, що стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Тому за подання позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (затримки розрахунку при звільненні) позивачі не звільняються від сплати судового збору, оскільки це є компенсація за порушені права, а не заробітна плата.
До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 25.04.2018 року у справі № 243/9232/17, від 04.04.2018 у справі 428/8353/17, від 18.04.2018 року у справі № 398/1244/15-ц.
Так, позивачка за подання позову з вимогами про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.
Разом з тим, відповідно до змісту позовних вимог, ОСОБА_1 заявляє вимоги про скасування наказів від 12.04.2022 року № 114-к та № 115-к, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за які у відповідності до Закону України "Про судовий збір" має бути сплачено судовий збір у розмірах, визначених зазначеним Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв, які подаються до суду фізичною особою, немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даному випадку у своїй заяві ОСОБА_1 заявлено вимоги про скасування наказів від 12.04.2022 року № 114-к та № 115-к, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 148126,36 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., при цьому, позивачка не сплатила судовий збір за звернення до суду за вказаними вимогами та не надала документ, який звільняє її від сплати судового збору.
Так, враховуючи положення ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а також те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становив 2481,00 грн., позивачці необхідно сплатити судовий збір у сумі 5 954,4 грн. ( за три вимоги про скасування наказів та відшкодування моральної шкоди) та 1 481,26 грн. (за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).
Таким чином, вказаний судовий збір за подання даної позовної заяви необхідно сплатити за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011; Код класифікації доходів бюджету 22030101
У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Освітній омбудсмен України про визнання незаконним та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачці, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Аббасова
