Єдиний державний реєстр судових рішень
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2022 року Справа № 480/2323/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савицької Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Катрича А.К.,
представника позивача - Молібог Ю.М.,
представника відповідача - Вортоломея М.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2323/22 за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення компенсації,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської обласної прокуратури, і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 21к від 25.01.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Роменської окружної прокуратури Сумської області у зв`язку із не проходженням спеціальної перевірки з 26.01.2022;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Роменської окружної прокуратури Сумської області з 27.01.2022;
- стягнути з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 компенсацію за вимушений прогул із розрахунку 3856,70 грн за один день вимушеного прогулу по день ухвалення рішення суду.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваний наказ не містить мотивів відхилення або врахування наданих позивачем пояснень та уточнюючих документів. Підставу для звільнення ОСОБА_1 зазначено: довідка про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 , жодні пояснення, уточнюючі документи, надані додатки до пояснень не зазначено, що свідчить про не врахування, не дослідження, не вивчення, не розгляд, ігнорування наданих ОСОБА_1 пояснень, і як наслідок, порушення процедури вирішення питання щодо її звільнення. Також зауважує, що наказ про звільнення ОСОБА_1 датований 25.01.2022, із довідкою про результати спеціальної перевірки позивач ознайомилася 26.01.2022, у зв`язку з чим фактично була позбавлена можливості надати свої зауваження у письмовій формі для розгляду у семиденний строк з дня їх надходження, і дана норма основного антикорупційного закону була повного мірою проігнорована при її звільненні Сумської обласною прокуратурою.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на приписи ст. 235 КЗпП України, просить суд в разі визнання незаконними та скасування вказаного наказу, поновити її на посаді та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Так, підставою видання оскаржуваного наказу слугувала довідка про результати спеціальної перевірки від 25.01.2022, у якій виявлена інформація, що перешкоджає зайняттю ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища або посади з підвищеним корупційним ризиком.
Посилається на те, що прокурор, щодо якого за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови призначенні на посаду, вважається таким, що не пройшов спеціальної перевірки, та підлягає негайному звільненню з посади особою, вповноваженою законом приймати рішення про звільнення прокурора, із зазначенням підстави звільнення - непроходження спеціальної перевірки.
Наголошує, що наказ керівника Сумської обласної прокуратури 25.01.2022 №21к є таким, що винесений на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом (а.с.43-54).
У відповіді на відзив Сумської обласної прокуратури позивач не погоджується з її позицією та просить позовні вимоги задовольнити. Зокрема зазначає, що фактично відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення обмежився лише інформацією, наданою НАЗК, порушивши як вимоги Закону України «Про запобігання корупції», так і вимоги Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корунційним ризиком. Звертає увагу суду на те, що жодні документи, які слугували підставою для звільнення ОСОБА_1 не містять вмотивованих висновків щодо врахування, як обставин, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон (пояснення, та уточнюючі документи), так і інших обставин, що мають значення у конкретній ситуації (а.с.76-84).
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наголошує, що пояснення позивача та докази жодним чином не спростовували встановлені порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про запобігання корупції" щодо надання нею недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік. Зокрема доказів на підтвердження відсутності підстав для відображення у декларації даних щодо прав користування однією земельною ділянкою та володіння іншою земельною ділянкою ОСОБА_1 не надано.
Навпаки зі змісту пояснень вбачається, що ОСОБА_1 визнавала ці факти (допущені нею помилки), тобто фактично підтвердила наявність не припинених прав володіння і користування земельними ділянками та зобов`язувалась інформацію щодо права користування земельною ділянкою (за адресою АДРЕСА_1 ) та інформацію відносно земельної ділянки № 6323385703:00:001:0020 у повному обсязі відобразити у декларації і таких порушень у майбутньому не допускати.
Відтак відповідач вважає, що позивач не надала обґрунтовану відповідь щодо причин не зазначення обов`язкових відомостей у декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Ухвалою суду від 13.07.2022 закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення компенсації та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях по суті справи.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.
Заслухавши доводи представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 21.12.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Роменської окружної прокуратури Сумської області з 22.12.2021 як таку, що успішно пройшла добір на зайняття вакантної посади прокурора.
25.01.2022 ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Роменської окружної прокуратури Сумської області у зв`язку із не проходженням спеціальної перевірки з 26.01.2022.
Підставою для винесення наказу про звільнення стала довідка про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 , яка претендує на зайняття посади прокурора Роменської окружної прокуратури Сумської області.
Вважаючи наказ № 21к від 25.01.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Роменської окружної прокуратури Сумської області у зв`язку із не проходженням спеціальної перевірки протиправним та необґрунтованим позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.01.2018 у справі № 803/31/16, від 30.07.2019 у справі № 804/406/16, від 08.08.2019 у справі № 813/150/16.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України від 14.10.2014, № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі по тексту - Закон № 1697-VII).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 16 Закону № 1697-VII незалежність прокурора забезпечується особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з частиною третьою статті 16 № 1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
Так, загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді визначені статтею 51 Закону № 1697-VII, яка передбачає, що прокурор звільняється з посади у разі: 1) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров`я; 2) порушення ним вимог щодо несумісності, передбачених статтею 18 цього Закону; 3) набрання законної сили судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, пов`язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про запобігання корупції"; 4) неможливості переведення на іншу посаду або відсутності згоди на це у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього; 6) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави; 7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням; 8) неможливості подальшого перебування на тимчасово вакантній посаді; 9) ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в раз скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
25.09.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-IX (далі по тексту - Закон № 113-IX), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Так, відповідно до пункту 20 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ХІІ у разі оприлюднення відповідного оголошення про добір на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора особи, які не займали посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, мають право, за умови відповідності вимогам, визначеним статтею 27 Закону України "Про прокуратуру", взяти участь у доборі на вакантні посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, які з`явилися після звільнення прокурорів за власним бажанням, неуспішного проходження прокурорами атестації або з інших підстав.
Для участі у доборі кандидати подають документи, передбачені статтею 30 Закону України "Про прокуратуру". Порядок проведення добору затверджується Генеральним прокурором.
Так, наказом Генерального прокурора від 10.01.2020 №11 «Про затвердження Порядку проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора» затверджено Порядок проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора (далі - Порядок).
Під час розгляду справи по суті судом встановлено, і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 брала участь у визначеному вказаним наказом доборі, пройшла всі етапи та, відповідно до пункту 20, підпункту 8-1 пункту 22 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-IX, наказом керівника Сумської обласної прокуратури від 21.12.2021 № 491к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Роменської окружної прокуратури Сумської області з 22.12.2021, як таку, що успішно пройшла добір на зайняття вакантної посади прокурора (а.с.15).
Відповідно до підпункту 3 пункту 22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ХІІ установлено, що тимчасово, до 1 вересня 2021 року після призначення особи на посаду прокурора стосовно такої особи, у випадках, передбачених законом, Генеральним прокурором невідкладно організовується спеціальна перевірка.
Відомості про особу, які підлягають спеціальній перевірці, а також порядок її здійснення визначаються Законом України "Про запобігання корупції".
У разі якщо прокурор не пройшов спеціальної перевірки, він підлягає негайному звільненню з посади особою, уповноваженою законом приймати рішення про звільнення прокурора.
Прокурор, щодо якого за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні на посаду, вважається таким, що не пройшов спеціальної перевірки, та підлягає негайному звільненню з посади особою, уповноваженою законом приймати рішення про звільнення прокурора, із зазначенням підстави звільнення - непроходження спеціальної перевірки.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VІІ) встановлено, що НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону № 1700-VІІ стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
Так, приміткою до статті 56 Закону № 1700-VІІ визначено перелік посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, серед яких, вказано посаду прокурора.
Відповідно до абзацу 9 ч.1 ст. 56 Закону №1700-VІІ у разі якщо призначення особи на посаду прокурора відбувається відповідно до розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», спеціальна перевірка проводиться у встановленому цим Законом порядку стосовно призначеної особи на посаду прокурора.
У разі якщо така особа не пройде спеціальної перевірки або не надасть згоди на проведення спеціальної перевірки, вона підлягає негайному звільненню з посади особою, уповноваженою законом приймати рішення про звільнення прокурора.
Так, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 22.12.2021 особисто надала згоду на проведення спеціальної перевірки відомостей щодо неї, у тому числі відомостей, поданих особисто (а.с.60).
Відповідно до підпункту 3 пункту 22 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ після призначення ОСОБА_1 на посаду прокурора, стосовно неї Сумською обласною прокуратурою невідкладно організована спеціальна перевірка.
Згідно зі статтею 56 Закону України «Про запобігання корупції» спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в частині першій цієї статті, зокрема щодо:
1) наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, а також наявності судимості, її зняття, погашення;
2) факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за пов`язані з корупцією правопорушення;
3) достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, повноваженої на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування;
4) наявності в особи корпоративних прав;
5) стану здоров`я (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров`я), освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання;
6) відношення особи до виконання військового обов`язку;
7) наявності в особи допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади;
8) поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України «Про очищення влади».
Частиною другою статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що для проведення спеціальної перевірки особа, яка претендує на зайняття посади, подає до відповідного органу:
1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки;
2) автобіографію;
3) копію паспорта громадянина України;
4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;
5) медичну довідку про стан здоров`я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров`я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров`я;
6) копію військово-облікового документа: для призовника - посвідчення про приписку до призовної дільниці, для військовозобов`язаного, резервіста - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, для військовослужбовця - військового квитка, посвідчення особи військовослужбовця;
7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
Особа, яка претендує на зайняття посади, також подає до Національного агенства в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Пунктом 3 частини четвертої статті 57 Закону України «Про запобігання горупції» визначено, що Національним агентством спеціальна перевірка проводиться щодо наявності у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до частини другої статті 58 Закону України «Про запобігання горупції» у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого оамоврядування, за минулий рік посадовою особою (органом), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, надається можливість претенденту на посаду протягом п`яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність.
Згідно з частиною третьою статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» орган, на посаду в якому претендує особа, на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог підпункту 3 пункту 22 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ, статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 №171 (далі - Порядок), Сумською обласною прокуратурою 22.12.2021 до Національного агентства з питань запобігання корупції спрямовано Запит про перевірку відомостей щодо ОСОБА_1 , яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком (а.с.61).
У подальшому за наслідками спеціальної перевірки складено Довідку про результати спеціальної перевірки від 25.01.2022, в якій вказано, що ОСОБА_1 було зазначено недостовірні відомості в поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2020 рік.
Так, згідно з інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, викладеній у листі від 14.01.2022 № 49-01/1992-22 (а.с.62-65), у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації кандидат на посаду не зазначив право користування земельною ділянкою загальною площею 902 м2, де розташований житловий будинок, який задекларований кандидатом на праві спільної власності.
У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації кандидат на посаду не зазначив право власності на земельну ділянку загальною площею 2500 м2, дата державної реєстрації 24.05.2019, кадастровий номер 6323385703:00:001:0020, відповідно інформації з ДРРП та ДЗК.
Відповідно до п. 12 Порядку у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік претендентові на посаду повідомляється про такий факт і йому надається можливість протягом п`яти робочих днів надати письмове пояснення та/або виправити розбіжності.
У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки та розгляду зазначеного пояснення претендента на посаду факту подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на таку посаду, повідомляє протягом трьох робочих днів про виявлений факт правоохоронним органам та відмовляє претендентові на посаду у призначенні (обранні) на посаду.
Відповідно до вищевказаних вимог п. 12 Порядку ОСОБА_1 була надана можливість протягом п`яти робочих днів надати письмове пояснення та/або виправити розбіжності встановлені Національним агентством з питань запобігання корупції.
Вказаним правом позивач скористалась та 20.01.2022 керівникові Сумської обласної прокуратури надала пояснення з приводу встановлених розбіжностей (а.с.17-25).
Так, у письмових поясненнях з приводу встановлених спеціальною перевіркою розбіжностей в декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2020 рік та результатів спеціальної перевірки, ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до договору купівлі-продажу № 412 від 24.02.2004 її батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка на той час представляла інтереси позивачки, як неповнолітньої (зі згоди Красноградської міської ради), було прийнято у власність у трьох рівних частках «будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: жилого будинку черепашкового, обкладеного цеглою, загальною площею 151,2 м, житлова площа 63,1 м, 1 -кухні, 4-жилих кімнат, на присадибній земельній ділянці площею 902 м , яка належна Красноградській міській раді». Документів, що прямо підтверджують право користування вказаною присадибною ділянкою позивач не має. Вказаним договором не зазначено, що Красноградська міська рада передає їй третину земельної ділянки на праві користування. Зазначений договір купівлі - продажу стосується лише вказаного будинку. Фактичне користування вказаною ділянкою вона не здійснює та будь-якого доходу від неї не отримує, оскільки з батьками не проживає. У декларації вона помилково не зазначила інформацію про право користування земельною ділянкою, оскільки з контексту договору купівлі - продажу прямо встановити таке право користування та його обсяг у повній мірі або у частині, відповідно до частки належної у будинку не встановлюється можливим. У подальшому зобов`язувалась вирішити дане питання та у повній мірі відобразити у декларації, передбаченій ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції».
Також, з приводу розділу 3 «Об`єкти нерухомості» декларації, у якому не зазначено право володіння земельною ділянкою загальною площею 2500 м2, на якій розташований житловий будинок, пояснила, що відповідно до договору купівлі - продажу від 29.06.2018 вона придбала у власність житловий будинок у АДРЕСА_2 , площею 57,9 м , що розташований на присадибній земельній ділянці площею 2500 м2, кадастровий номер 6323385703:00:001:0020, яку в подальшому вона отримала у право приватної власності 24.05.2019 згідно рішення Наталинської сільської ради від 14.03.2019 №944-VІІІ.
Водночас вона має земельну ділянку 6323385703:00:001:0027 площею 15600 м2 для ведення особистого селянського господарства за тією ж адресою: АДРЕСА_2 . Під час внесення інформації щодо земельних ділянок стався збій в програмному забезпеченні комп`ютера, внаслідок чого останній вимкнувся. Після відновлення його роботи, частину інформації в декларації не було збережено. У подальшому, вона перевірила наявність земельних ділянок за адресою по АДРЕСА_2 та зберегла відомості. Однак фактично допущена помилка та у декдарацїї інформація відносно земельної ділянки 6323385703:00:001:0020 не відображена. Повідомила, що вказаною ділянкою володіє відкрито, ні від кого не приховує, та такого наміру не має. Вказані ділянки отримано в рамках реалізації прав, передбачених ч. 1. ст. 120, ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України. Сукупний розмір обох, наявних в неї у власності, земельних дітянок становить менше встановленого розміру у 2 га. У подальшому зобов`язалась інформацію відносно земельної ділянки 6323385703:00:001:0020 у повному обсязі відобразити у декларації та таких порушень у майбутньому не допускати. Просила врахувати її пояснення і прийняти рішення щодо проходження нею спеціальної перевірки.
У якості додатків була надано: копії договорів, копію рішення Наталинської сільської ради; копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.
У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник відповідача зазначив, що вищевказані пояснення ОСОБА_1 були враховані при прийнятті рішення за результатами спеціальної перевірки та долучені до матеріалів спеціальної перевірки.
У той же час твердження ОСОБА_1 про те, що у декларації за 2020 рік вона помилково не зазначила інформацію про право користування земельною ділянкою площею 902 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки з контексту договору купівлі - продажу прямо встановити таке право користування та його обсяг (у повній мірі або у частині, відповідно до частки належної у будинку) не встановлюється можливим, суд оцінює критично, оскільки позивач, як особа яка працювала в галузі права близько 6 років та перебувала на різних посадах державної служби має розуміти вимоги закону та з 2016 по 2020 рік щороку подавала декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування до НАЗК, у порядку визначеному статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», і за цей час також мала можливість встановити правовідносини щодо права користування присадибною земельною ділянкою.
Щодо пояснень позивачки в частині того, що при внесенні нею інформації про земельні ділянки стався збій в програмному забезпеченні комп`ютера, внаслідок чого останній вимкнувся та після відновлення його роботи, частину інформації в декларації не було збережено, то суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази щодо цієї обставини. Крім того, представник позивача у судовому засіданні пояснила суду, що не наполягає на тому, що вказаний збій призвів до недекларування вказаних земельних ділянок у 2020 році.
Окрім цього згідно з Технічними вимогами до полів форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженими рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 4 поля Л°№ 1-9 «Особа, якої стосується об`єкт декларування; Вид об`єкта; Номер об`єкта нерухомості; Загальна площа (м2); Дата набуття права; Вартість на дату набуття права, грн; Вартість за останньою грошовою оцінкою, грн.; Країна; Тип права та власник об`єкта» Розділу 3 «Об`єкти нерухомості» є блокуючими, тобто у разі їх не заповнення або заповнення некоректно, подання всієї декларації до Реєстру є неможливим.
Отже, чинним законодавством визначено обов`язкове зазначення типу права щодо кожного об`єкту декларування, у тому числі щодо земельних ділянок. Декларування земельних ділянок без дотримання цих вимог унеможливлює подання декларації.
Таким чином, сама по собі наявність будь-якого права на об`єкт декларування (власності, оренди чи іншого права користування) породжує обов`язок декларувати такий об`єкт незалежно від фактичного користування станом на кінець звітного періоду.
Будь-яких особливостей або відмінностей щодо обов`язку декларування в залежності від типу права на об`єкт декларування (наприклад права власності, оренди чи іншого права користування) закон не містить.
Тобто, закон зобов`язує декларувати як нерухоме майно, що перебуває у володінні чи користуванні станом на 31 грудня минулого року (тобто у фактичному володінні та користуванні), так і земельні ділянки, на які у суб`єкта декларування наявне право власності чи користування.
Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що упродовж семи днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів, однак позивач вказаним правом не скористалася, та не перевірила внесені нею відомості у декларації щодо земельних ділянок.
Суд також зауважує, що у наданих роз`ясненнях Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані) від 03.02.2021 №1, в п.76 зазначено, що у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або перебувають у них в оренді чи іншому праві користування, незалежно від форм укладання дравочину, внаслідок якого набуте таке право, у тому числі про земельні ділянки.
З огляду на викладене, враховуючи, що станом на час заповнення декларації у ОСОБА_1 були наявні та не припинені, зокрема, право володіння і користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 902 м2 та право власності на земельну ділянку загальною площею 2500 м2, кадастровий номер 6323385703:00:001:0020 у ОСОБА_1 був обов`язок за спірний період відобразити у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» відповідні відомості.
Таким чином, у порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 не відобразила у декларації за 2020 рік відомості про своє право користування та право власності на земельні ділянки.
З Довідкою про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 , яка претендує на заняття посади прокурора Роменської окружної прокуратури Сумської області ознайомлено 26.01.2022, що підтверджується власноруч зробленим записом, у якому позивач не погодилася із результатами спеціальної перевірки (а.с.13).
Враховуючи встановлені у даній справі обставини та вищевикладене, у зв`язку із непроходженням спеціальної перевірки, на підставі статті 56 Закону України «Про запобігання корупції», підпункту 3 пункту 22 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», у порядку і спосіб, визначений законодавством, 25.01.2022 № 21к керівником Сумської обласної прокуратури видано наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Роменської окружної прокуратури Сумської області з 26.01.2022. З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлена під підпис та отримала його завірену копію (а.с.16).
З приводу доводів позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 , зокрема позбавлення позивача можливості, після ознайомлення з довідкою складеною за результатами спеціальної перевірки, надати пояснення та заперечень, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 58 Закону №1700-VII особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подати відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження.
З аналізу наведеної норми вбачається, що надання можливості ознайомитися з довідкою про результати спеціальної перевірки та надати зауваження є правом органу державної влади та особи відповідно, а не обов`язком.
При цьому, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази направлення ОСОБА_1 своїх зауважень у письмовій формі для розгляду (п. 15 Порядку № 171) та відмови Сумської обласної прокуратури від надання їй відповіді на зауваження чи права на ознайомлення із вказаною довідкою.
Більш того, представник позивача у судовому засіданні вказала на те, що зауваження на довідку позивачем у семиденний строк не подавалися, оскільки остання вирішила відразу звернутися до суду із даним позовом.
Щодо посилання представника позивача на те, що позивач надала письмові пояснення щодо розбіжностей, виявлених у її декларації, та не подала виправлену декларацію з огляду на відсутність технічної можливості, то суд зазначає таке.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 58 Закону № 1700-VII та п. 12 Порядку проведення спеціальної перевірки № 171 визначено, що у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік претендентові на посаду повідомляється про такий факт і йому надається можливість протягом п`яти робочих днів надати письмове пояснення та/або виправити розбіжності.
Так, позивач не скористалася, передбаченою вимогами ч. 2 ст. 58 Закону № 1700-VII та п. 12 Порядку проведення спеціальної перевірки № 171, можливістю виправити виявлені в її декларації розбіжності, зокрема, шляхом, подання нової декларації після призначення на посаду із відображенням всіх необхідних даних, що не може бути належною підставою для неврахування відповідачем зазначених вище розбіжностей у декларації під час складання довідки за результатами проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону №1700-VII у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.
У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки та розгляду вищезазначених пояснень претендента на посаду факту подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, повідомляє протягом трьох робочих днів про виявлений факт правоохоронні органи та відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.
Особа, щодо якої за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства, наявність підтвердженого встановленими вище обставинами факту зазначення ОСОБА_1 недостовірних відомостей в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суд приходить до висновку, що позивач вважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку.
Відповідно до вимог підпункту 3 пункту 22 розділу II Закону № 113-ІХ у разі якщо прокурор не пройшов спеціальної перевірки, він підлягає негайному звільненню з посади особою, уповноваженою законом приймати рішення про звільнення прокурора.
Прокурор, щодо якого за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні на посаду, вважається таким, що не пройшов спеціальної перевірки, та підлягає негайному звільненню з посади особою, уповноваженою законом приймати рішення про звільнення прокурора, із зазначенням підстави звільнення - непроходження спеціальної перевірки.
Отже, в силу вказаних вимог законодавства, не проходження прокурором спеціальної перевірки є безумовною підставою для звільнення його з посади.
З огляду на викладене, враховуючи положення підпункту 3 пункту 22 розділу II Закону №113-ІХ, наказ керівника Сумської обласної прокуратури за № 21к від 25.01.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Роменської окружної прокуратури Сумської області у зв`язку із не проходженням спеціальної перевірки на підставі довідки про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 , є таким, що винесений на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, і при прийнятті якого відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
З огляду на правомірність вказаного вище наказу про звільнення позивача з займаної посади, у зв`язку із встановленням факту не проходження прокурором спеціальної перевірки, відсутні підстави для поновлення позивача на посаді в Суській обласній прокуратурі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Така правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, який викладений у постановах від 28.11.2019 справа №120/860/19а, від 04.12.2019 справа № 824/355/17-а.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно ст.139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, питання щодо повернення їй судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення компенсації - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 15.08.2022.
Суддя Н.В. Савицька
