УХВАЛА
22 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 640/15948/21
адміністративне провадження № К/990/21020/22
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коваль Олександр Петрович,
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 640/15948/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просив:
- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визначення ОСОБА_1 як суб`єкта декларування, а саме уповноваженої особи на виконання функції держави або місцевого самоврядування;
- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо повідомлення від 12 травня 2021 року №47-02/31547/21 ОСОБА_1 щодо неподання ним декларації за 2020 рік;
- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо зобов`язання ОСОБА_1 подати декларацію особи, уповноважену на виконання функції держави або місцевого самоврядування в порядку визначеному частиною 1 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року позов задоволено повністю:
- визнано протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визначення ОСОБА_1 як суб`єкта декларування, а саме уповноваженої особи на виконання функції держави або місцевого самоврядування;
- визнано протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо повідомлення від 12 травня 2021 року №47-02/31547/21 ОСОБА_1 щодо неподання ним декларації за 2020 рік;
- визнано протиправним та скасовано повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції від 12 травня 2021року №47-02/31547/21 про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- визнано протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо зобов`язання ОСОБА_1 подати декларацію особи, уповноважену на виконання функції держави або місцевого самоврядування в порядку визначеному частиною 1 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції".
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції задоволено повністю. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коваль Олександр Петрович, подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику.
04 серпня 2022 року позивач повторно звернувся до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду, посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пп. «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Наведене обґрунтування підстави звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Коваль Олександр Петрович на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 640/15948/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська
