Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 206/1744/22
Провадження № 1-кп/206/129/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2022 Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі колегії суддів:
головуючого судді Поштаренко О.В.
судді Малихіної В.В.
судді Кушнірчука Р.О.
за участю секретаря с/з Дерця В.С.
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021041700000360 від 09.09.2021 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.2ч.2ст. 115 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів Науменко К.Л., Геник Л.С.
обвинуваченої ОСОБА_1
захисника-адвоката Романцова М.В.
В С Т А Н О В И ЛА:
На розгляді Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021041700000360 від 09.09.2021 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.2ч.2ст. 115 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , оскільки строк дії застосованого запобіжного заходу спливає, разом з тим посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник-адвокат Романцов М.В. та обвинувачена ОСОБА_1 не заперечували проти продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів, вислухавши думку сторін кримінального провадження, додаткового дослідивши кримінальне провадження та клопотання про продовження строків тримання під вартою, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Колегія суддів, вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги до ст. ст.177,178 КПК України,враховує тяжкість покарання за п.2ч.2ст.115 КК Україниу вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, або довічним позбавленням волі, та приходить до висновку про наявність підстав для продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризиками, якіколегія суддів оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винною, являються об`єктивні дані можливого переховування обвинуваченої від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків.
Таким чином, ризики, що були підставою для застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та продовження такого заходу, на сьогодні повністю не перестали існувати.
Дані відносно особи обвинуваченої ОСОБА_1 враховуються колегією суддів, як соціальні зв`язки останньої, її вік та стан здоров`я, які при цьому не виключають можливість тримання під вартою обвинуваченої, та вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Окрім того ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, не працевлаштована, постійного джерела доходу немає, не має стійких соціальних зв`язків, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченої у встановленому законом порядку.
Крім того, вирішуючи подане клопотання суд, також, враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_1 злочину таможливість ухилення від явки до суду.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Беручи до уваги викладене, а також обставини кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченої, колегія суддів вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяця, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченої та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором.
Окрім того, практика Європейського суду з прав людини,свідчить проте,що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що обвинувачена не позбавлена можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну їй запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище колегією суддів.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяця.
Колегія суддів вважає, що обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченої, а і характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінуються, як і не перешкоджає інтересам правосуддя.
Продовження дії запобіжного заходу не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-183,331,372 КК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів починаючи з 14.09.2022 до 11.11.2022 включно до 12 год. 00хв.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Головуючий суддя О.В. Поштаренко
Судді В.В. Малихіна
Судді Р.О. Кушнірчук
